Постанова

від 06.10.2015 по справі 927/1153/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2015 р. Справа№ 927/1153/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Пантелієнка В.О.

Сотнікова С.В.

представники сторін:

від ініціюючого кредитора: не з'явився;

від боржника: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.08.2015 у справі № 927/1153/15 (суддя Фесюра М.В.)

за заявою Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області, м. Чернігів

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вагро», м. Чернігів

про порушення справи про банкротство

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області звернулося до господарського суду Чернігівської області з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Вагро» на підставі ст. 10, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з наявністю кредиторської заборгованості.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.09.2015 заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 14.08.2015 у справі № 927/1153/15 відмовлено в порушенні провадження у справі про банкрутство на підставі ч. 6 ст. 11, ст. 15, ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки заява кредитора не містить відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.08.2015 у справі № 927/1153/15 про повернення заяви про порушення справи про банкрутство, а справу № 927/1153/15 передати на розгляд до господарського суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі податковий орган зазначає про правомірність звернення до місцевого господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Вагро», оскільки: останнє є платком податків; сума боргу перевищує 300 мінімальних заробітних плат та є непогашеною (в розмірі 582614, 64 грн стягнута з боржника постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 та в розмірі 531620 грн, що виникла на підставі податкових повідомлень рішень від 28.02.2013). Данні доводи скаржника, на його думку є підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду.

В судове засідання представник скаржника та боржника не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Враховуючи обмежений господарським процесуальним правом строк розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду та наявність в матеріалах справи доказів належного повідомлення сторін у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційну скаргу не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 7 ст.16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд відмовляє у порушенні провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених ст.15 цього Закону.

Однією з таких підстав згідно ч. 1 ст.15 Закону є невідповідність заяви змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Вимоги до заяви про порушення провадження справи про банкрутство містяться в ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Отже, відповідно до частини 6 даної норми заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу,пені), яка підлягає сплаті.

Дослідивши заяву податкового органу про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Варго» колегією суддів встановлено, що дана заява не містить відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу,пені), яка підлягає сплаті, а отже не відповідає вимогам Закону.

Будь яких доказів в порядку ст. 33 ГПК України на спростування висновку суду з цього приводу скаржником не надано під час апеляційного провадження.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зміст як заяви про порушення провадження у справі про банкрутство так і апеляційної скарги в частині викладення доводів та мотивів звернення до судів першої і відповідно апеляційної інстанції мають ідентичний зміст.

Жодних додаткових пояснень чи уточнень податковим органом до апеляційного суду не надано.

Таким чином, на підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає твердження скаржника щодо неправильності оскаржуваної ухвали, оскільки, в апеляційній скарзі податковим органом не зазначено жодних підстав для скасування або зміни ухвали місцевого господарського суду, що передбачені ст. 104 ГПК України, тобто з яких порушено питання про перегляд ухвали, з посиланням на законодавство, а також не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких підстав у відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, а тому апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку доводам апеляційної скарги податкового органу.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-1 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.08.2015 у справі № 927/1153/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді В.О. Пантелієнко

С.В. Сотніков