Постанова

від 06.10.2015 по справі 910/22852/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2015 р. Справа№ 910/22852/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

представники сторін в судове засідання не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2015 у справі № 910/22852/15 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма АСМ» (код ЄДРПОУ 36472826), м. Київ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулася до суду з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма АСМ».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2015 у справі № 910/22852/15 заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду (а.с. 1-2).

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заява про порушення справи про банкрутство не відповідає вимогам, зазначеним у ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки до заяви не додано постанова про відкриття виконавчого провадження та докази надсилання копії заяви боржнику.

При цьому суд керувався ст. 11, п. 5 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 1, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2015 у справі № 910/22852/15 та направити справу до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не надано оцінки тому факту, що до заяви про порушення провадження у справі податковим органом додано судове рішення про стягнення з боржника суми заборгованості та постанову державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ від 20.01.2015 повернуто без виконання виконавчий лист про примусове стягнення податкового боргу у зв'язку з встановленням відсутності активів у боржника.

В судове засідання представник скаржника та боржника не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Враховуючи обмежений господарським процесуальним правом строк розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду та наявність в матеріалах справи доказів належного повідомлення сторін у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо зокрема, заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього закону.

Відповідно до ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема: у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Отже, однією з підстав для повернення заяви судом першої інстанції зазначено п. 5 ч. 1 ст. 15 Закону, а саме що заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Колегією суддів встановлено, що в якості доказів направлення заяви про визнання боржника банкрутом та доданих до не документів на адресу боржника, заявником додано фіскальний чек № 7855 від 31.08.2015, водночас відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії процесуальних документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає правомірним за умови відсутності в додатках до заяви про визнання боржника банкрутом доказів направлення даної заяви боржнику листом з описом вкладення винесення судом першої інстанції ухвали про повернення заяви про визнання боржника банкрутом.

Як вбачається з заяви про порушення провадження у справі в підтвердження безспірності заявлених вимог в сумі 2 175 768 грн. 69 коп. заявник посилається на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2015 у справі № 2а-4438/12/2670 та постанову відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.01.2015 ВП № 36161921.

Частиною 2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Дослідивши заяву податкового органу про порушення провадження у справі про банкрутство колегією суддів встановлено що, додатки до заяви не містять відповідної постанови органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження.

На підставі наведеного колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції стосовно порушення заявником при зверненні до суду першої інстанції вимог ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також, апеляційний суд вважає за необхідне наголосити, що хоча суд і не позбавлений можливості за умови сумнівів витребувати необхідні докази, однак відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доведення та надання доказів є прерогативою сторони.

Однак, жодних доказів в порядку ст. 33 ГПК України на спростування висновку суду з цього приводу скаржником не надано під час апеляційного провадження.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зміст як заяви про порушення провадження у справі про банкрутство так і апеляційної скарги в частині викладення доводів та мотивів звернення до судів першої і відповідно апеляційної інстанції мають ідентичний зміст.

Жодних додаткових пояснень чи уточнень податковим органом до апеляційного суду не надано.

Таким чином, на підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає твердження скаржника щодо неправильності оскаржуваної ухвали, оскільки, в апеляційній скарзі податковим органом не зазначено жодних підстав для скасування або зміни ухвали місцевого господарського суду, що передбачені ст. 104 ГПК України, тобто з яких порушено питання про перегляд ухвали, з посиланням на законодавство, а також не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких підстав у відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, а тому апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку доводам апеляційної скарги податкового органу.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-1 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2015 у справі № 910/22852/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко