Постанова

від 30.09.2015 по справі 5010/2037/2011-б-23/72

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2015 р. Справа № 5010/2037/2011-Б-23/72

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ Головного управління ДФС у Івано-Франківській області Державної фіскальної служби України, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20 (вих. № б/н від 29.07.15.)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області

від 28.07.15 у справі № 5010/2037/2011-Б-23/72

за заявою: Управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 44

до боржника ОСОБА_2 підприємства В«Івано-ФранківськліфтВ» , м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 126 (код ЄДРПОУ 31524654)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від боржника - не з'явився;

від заявника - не з'явився;

від кредитора ДПІ в м. Івано-Франківськ (скаржник) - ОСОБА_3 - представник за довіреністю;

арбітражний керуючий (ліквідатор) - не з'явився.

Стороні роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

28.07.15 ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 5010/2037/2011-Б-23/72 за заявою: Управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську до боржника ОСОБА_2 підприємства В«Івано-ФранківськліфтВ» про визнання банкрутом заяву ДПІ у м. Івано-Франківську про визнання грошових вимог задоволено частково; визнано грошові вимоги в розмірі 1 457 487,01 грн.; відхилено грошові вимоги в сумі 6 734,08 грн.; обліковано грошові вимоги в шосту чергу реєстру вимог кредиторів; судовий збір за подання заяви про визнання грошових вимог зобов'язано сплатити до державного бюджету за рахунок боржника.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківськ подала апеляційну скаргу, в якій просить вимоги апеляційної скарги задоволити, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.07.15 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву скаржника про визнання грошових вимог задоволити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не врахував, що податкові повідомлення-рішення не визнавалися недійсними ані в адміністративному, ані в судовому порядку, відтак зазначені вимоги скаржника вважаються обов'язковими та підлягають до визнання у процедурі ліквідації боржника.

17.08.15 автоматизованою системою документообігу суду справу № 5010/2037/2011-Б-23/73 розприділено до розгляду судді доповідачу - М.Б.Желіку, членам колегії суддям Костів Т.С., Марку Р.І. . Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.15 у зв'язку з перебуванням судді члена колегії Марка Р.І. у відпустці вносилися зміни до складу колегії суддів по розгляду даної справи. Відтак, розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді - Желіка М.Б., суддів Костів Т.С. Юрченко Я.О.

Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.15 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 02.09.15.

02.09.15 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначеній у ній.

Скаржник участь уповноваженого представника в судове засідання 30.09.15. забезпечив, який надав пояснення по суті апеляційної скарги та просив врахувати їх при винесенні постанови.

Сторони та інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія судів з урахуванням строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду визначених ст. 102 ГПК України приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, відтак ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.07.15 року у справі № 5010/2037/2011-Б-23/72 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , норми якого переважають у застосуванні над нормами Господарського процесуального кодексу, як спеціальні норми.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом, а також під час провадження у справі про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відтак, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

24.04.11 ухвалою господарського суду Івано-Франківської області порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_2 підприємства В«Івано-ФранківськліфтВ» , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.14 боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_4

Із врахуванням зазначеного при розгляді даної справи слід керуватися положеннями Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» в редакції, що діє з19.01.13.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.05.15 до господарського суду Івано-Франківської області поступила заява ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (вих. № 10-039/650 від 22.05.15) про визнання кредитором у справі про банкрутство КП В«Івано-ФранківськліфтВ» з вимогами на загальну суму 1 464 221 грн. 09 коп., в тому числі податку на додану вартість в сумі 62,5 грн., що виник в результаті несплати визначеного зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.03.15. та податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку в сумі 1 464 158,59 грн., що виник в результаті несплати визначеного зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 11.03.15.

Так, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за результатами проведення позапланової виїзної перевірки боржника складено Акт № 777/009-15-22-01/31524654 від 24.02.15. В«Про результати позапланової виїзної документальної перевірки КП В«Івано-ФранківськліфтВ» , код за ЄДРПОУ 31524654, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.12. по 31.12.14., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.11 по 31.12.14.В» .

Перевіркою встановлено порушення боржником, зокрема, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, п. 201.4, 201.6, 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України щодо сплати податку на додану вартість, та п. 57.1 ст. 57, п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України щодо сплати податку на доходи фізичних осіб.

Згідно п. 127.1 ст. 127, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за допущені порушення передбачено застосування штрафних санкцій.

Так, податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 11.03.15. за податком на додану вартість нараховано суму грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 50,00 грн. та 12,5 грн. штрафних санкцій, податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 11.03.15. за платежем податок на доходи фізичних осіб, щодо сплати податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати нараховано суму грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 1 168 490,13 грн. та 295 668,46 грн. штрафних санкцій.

Заявником також долучено до матеріалів справи розрахунок розміру штрафних (фінансових) санкцій по акту перевірки КП В«Івано-ФранківськліфтВ» № 777/009-15-22-01/31524654 від 24.02.15. на загальну суму 295 668,46 грн., з яких за період з червня 2012 року до 30.01.14 в сумі 288 436.88 грн., з лютого 2014 року по грудень 2014 року в сумі 6 721.58 грн. Крім того, нараховано 510 грн. штрафу за несплату податку на доходи найманих працівників (подання з недостовірними даними податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку) за 2012-2014 рік (том 8 арк. справи 22).

Згідно ст. 1 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» грошове зобов'язання - грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя) (ст. 1 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» ).

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

При цьому, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Слід зазначити, що після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з частиною першою статті 38 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Заяви з такими грошовими вимогами надсилаються кредиторами безпосередньо до господарського суду, який призначає їх до розгляду в судовому засіданні. Відповідно до Закону України В«Про судовий збірВ» зазначені заяви оплачуються судовим збором.

Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Із врахуванням обставин справи та зазначених норм права колегія суддів погоджуючись із висновками суду першої інстанції вважає, що визнанню підлягають грошові вимоги ДПІ у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області в розмірі 1 457 487 грн. 01 коп., в тому числі 50,00 грн. заборгованості з податку на додану вартість, 1 168 490,13 грн. заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, 288 436,88 грн. штрафних санкцій нарахованих до 30.01.14 та 510,00 грн. штрафу за несплату податку на доходи найманих працівників (подання з недостовірними даними податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) за 2012-2014 роки.

Окрім того, зазначені вимоги слід обліковувати в шосту чергу реєстру вимог кредиторів, оскільки кредитор звернувся із заявою про визнання його вимог з пропуском строку встановленого ст. 38 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала вказаним вимогам відповідає.

Відтак, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються висновками суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів визнає їх не належною підставою для скасування оскаржуваного рішення, що передбачені у ст. 104 Господарського процесуального кодексу України та вважає за необхідне відмовивши у задоволені вимог апеляційної скарги ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 28.07.15 у справі № 5010/2037/2011-Б-23/72 залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені вимог апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ Головного управління ДФС у Івано-Франківській області Державної фіскальної служби України, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20 (вих. № б/н від 29.07.15.) - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 5010/2037/2011-Б-23/72 від 28.07.15. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 05.10.15.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Юрченко Я.О.