КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/7604/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
29 вересня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2015 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ароза Груп» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Ароза Груп» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправними дії ДПІ у Дніпровському у районі ГУ ДФС у місті Києві по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ароза Груп» по взаємовідносинам з контрагентами за жовтень-листопад 2014 року, результати якої оформлені актом від 06.02.2015 №133/26-53-22-01-21-39297038; визнати протиправними дії ДПІ у Дніпровському у районі ГУ ДФС у місті Києві щодо корегування в АІС «Податковий Блок» даних про задекларовані ТОВ «Ароза Груп» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень - листопад 2014 року на підставі акту від 06.02.2015 №133/26-53-22-01-21-39297038; зобов'язати ДПІ у Дніпровському у районі ГУ ДФС у місті Києві поновити в АІС «Податковий Блок» відомості щодо задекларованих ТОВ «Ароза Груп» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень-листопад 2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2015 позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 04.02.2015 в.о. начальника ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві Н.В. Кіяшко винесено наказ № 181 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ароза Груп» по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.10.2014 по 30.11.2014, терміном 5 робочих днів, починаючи з 05.02.2015.
Наказ № 181 від 04.02.2015 прийнятий на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.
На підставі даного наказу відповідачем проведено невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №133/26-53-22-01-21-39297038 від 06.02.2015 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Ароза Груп» (код ЄДРПОУ 39297038) по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.10.2014 по 30.11.2014». Податкові-повідомлення рішення на підставі даного акта відповідачем не приймалися.
Згідно з актом перевіряючий дійшов висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій в жовтні та листопаді 2014 року по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками на суму ПДВ - 8 876 874,40 грн. та контрагентами - покупцями на суму 8 881 513,70 грн.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що дії відповідача щодо проведення перевірки позивача є протиправними, а висновки відповідача, викладені у акті перевірки є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, податковий орган не має права вносити до автоматизованої бази даних зміни щодо задекларованих показників податкових зобов'язань на підставі неправомірно проведеної перевірки.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Згідно з п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Таким чином, нормами законодавства встановлений вичерпний перелік підстав для надсилання письмового запиту та закріплено обов'язкове зазначення підстав, а також інформації, що підтверджує такі підстави, у самому запиті. У разі коли запит складено із порушенням вимог, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Тобто, обов'язковим для платника податків є тільки той письмовий запит, який складено із дотриманням норм ПК України.
Згідно наказу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» № 181 від 04.02.2015 підставою для проведення такої перевірки є п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків у відповідності до вимог п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України у податкового органу виникає лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби, щодо надання пояснення та їх документальні підтвердження.
Колегія суддів звертає увагу, що в порушення зазначених вимог ПК України відповідачем не вручено позивачу письмовий запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень, що вірно зазначено в постанові суду першої інстанції.
Пунктом 79.2. ст. 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Згідно п. 1 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 № 213, відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.
Відповідно п.п. 2.3 п. 2 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків при організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості проведення, визначені статтею 79 розділу II Кодексу. Так, документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу про проведення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених розділом I цих Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 розділу II Кодексу.
У листі ДПА України від 27.04.2011 № 11892/7/23-4017/345 зазначено, що по-перше, підставою для проведення документальної позапланової перевірки є ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, по-друге, обов'язковою умовою здійснення позапланової невиїзної перевірки є прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення такої перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України, в якому зазначаються підстави для проведення перевірки, дата її початку та тривалість.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Однак, відповідачем до матеріалів справи додано копію повідомлення про вручення поштового направлення, відповідно до змісту якого ТОВ «Ароза Груп» отримано рекомендований лист з повідомленням про вручення - 04.03.2015, в той час коли перевірку проведено фактично 06.02.2015. Крім того, із наданих відповідачем доказів не можливо встановити, що саме скеровано позивачу податковим органом вказаним поштовим направленням.
Відповідно до постанови Верховного суд України від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) лише дотримання порядку та умов прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути належною підставою наказу про її проведення, а невиконання таких вимог податкового законодавства призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії ДПІ у Дніпровському у районі ГУ ДФС у місті Києві по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ароза Груп» по взаємовідносинам з контрагентами за жовтень-листопад 2014 року, результати якої оформлені актом від 06.02.2015 №133/26-53-22-01-21-39297038.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Дніпровському у районі ГУ ДФС у місті Києві щодо корегування в АІС «Податковий Блок» даних про задекларовані ТОВ «Ароза Груп» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень - листопад 2014р. на підставі акту від 06.02.2015 №133/26-53-22-01-21-39297038, та відповідно поновлення в АІС «Податковий Блок» відомостей щодо задекларованих ТОВ «Ароза Груп» сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень-листопад 2014 року, колегія суддів зазначає наступне.
У пункті 61.1 статті 61 цього Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України).
Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних лише в тому разі, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 у справі № 21-511а14.
Таким чином, оскільки колегія суддів прийшла до висновку про протиправність проведення перевірки, за результатами якої складено акт, то виключення з бази даних інформації, внесеної на підставі цього акта, є обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2015 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 01.10.2015.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Шурко О.І.
Кузьменко В. В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2015 |
Оприлюднено | 12.10.2015 |
Номер документу | 52048552 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Василенко Я.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні