Ухвала

від 17.11.2016 по справі 826/7604/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року м. Київ К/800/43608/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Веденяпіна О.А.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015

у справі № 826/7604/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ароза Груп»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ароза Груп» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Ароза Груп») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві) про визнання протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ароза Груп» по взаємовідносинам з контрагентами за жовтень-листопад 2014 року, результати якої оформлені актом від 06.02.2015 №133/26-53-22-01-21-39297038; визнання протиправними дії відповідача щодо корегування в АІС «Податковий Блок» даних про задекларовані ТОВ «Ароза Груп» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень - листопад 2014 року на підставі акту від 06.02.2015 №133/26-53-22-01-21-39297038; зобов'язання відповідача поновити в АІС «Податковий Блок» відомості щодо задекларованих ТОВ «Ароза Груп» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень-листопад 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України 04.02.2015 в.о. начальника ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві Н.В. Кіяшко винесено наказ №181 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ароза Груп» по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.10.2014 по 30.11.2014, терміном 5 робочих днів, починаючи з 05.02.2015.

На підставі даного наказу, відповідачем проведено невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №133/26-53-22-01-21-39297038 від 06.02.2015 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Ароза Груп» по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.10.2014 по 30.11.2014».

Згідно акту перевірки, відповідач дійшов висновку, про відсутність реального здійснення господарських операцій в жовтні та листопаді 2014 року по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками на суму ПДВ - 8876874,40 грн. та контрагентами - покупцями на суму 8881513,70 грн.

Податкові-повідомлення рішення на підставі даного акта відповідачем не приймалися.

На підставі зазначеного акту податковим органом внесено зміни щодо показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Ароза Груп» за жовтень - листопад 2014 року до ІС «Податковий блок».

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Судами встановлено, що згідно вищезазначеного наказу підставою для проведення невиїзної перевірки є підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку надіслання на адресу платника (вручення платнику) обов'язкового письмового запиту з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження для усунення сумнівів контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідачем не доведено, що ним було направлено на адресу платника запит на отримання інформації, отже податковим органом недотримано вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

За правилами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

З аналізу зазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 27.01.2015 справа №21-425а14, від 16.02.2016 №21-2749а15.

З матеріалів справи вбачається, що копія наказу та повідомлення про проведення перевірки були направлені ТОВ «Ароза Груп» 04.02.2015 та вручені платнику податків 04.03.2015, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, в той час як перевірку фактично проведено 06.02.2015.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що дії відповідача по проведенню перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, а відтак є протиправними, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до інформаційної системи «Податковий блок» інформації на підставі зазначеного акту перевірки та зобов'язання відповідача поновити в АІС «Податковий Блок» відомості щодо задекларованих ТОВ «Ароза Груп» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень-листопад 2014 року, слід зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податкового кодексу України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Виходячи із системного тлумачення статті 71, 72, 74 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Оскільки, у справі що розглядається, дії відповідача щодо проведення невиїзної перевірки є протиправними, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що виключення з бази даних інформації, внесеної на підставі вищезазначеного акту перевірки, є обґрунтованим.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)О.А. Веденяпін (підпис)С.Е. Острович