Ухвала

від 06.10.2015 по справі 212/7541/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/7541/2015-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/2132/К/15 суддя Пустовіт О.Г.

Категорія - 59 ( ІІ ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

У Х В А Л А

06 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Соколан Н.О.

при секретарі - Петренко К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Пульс: новини, факти, коментарі» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Пульс: новини, факти, коментарі» про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2015 року, описки у якій виправлено ухвалою цього ж суду від 07 вересня 2015 року, задоволено заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову та заборонено інформаційно-аналітичному тижневику «Пульс: новини, факти, коментарі» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Пульс: новини, факти, коментарі» (надалі - ТОВ «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі») до набрання судовим рішенням в даній справі законної сили, розміщувати, публікувати або оприлюднювати в інший спосіб в своїх щотижневих виданнях будь-які статті, публікації та відомості, які стосуються та/або в яких міститься інформація про ОСОБА_3 та/або обставини його життя та діяльності.

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі» просить скасувати ухвалу суду про забезпечення позову з тих підстав, що суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, не зазначив яким чином невжиття заходів забезпечення позову може перешкодити виконанню рішення суду по справі. Крім того, оскаржувана ухвала перешкоджає законній господарській діяльності товариства та веденню журналістської діяльності. Позивач є публічною людиною та планує приймати участь у місцевих виборах 2015 року, тобто інформація щодо його діяльності є загальновідомою.

Представник особи, яка подає апеляційну скаргу (ТОВ «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі»), у судове засідання не з'явився, надавши до суду письмові пояснення по справі (а.с. 69-41), що (у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Позивач ОСОБА_3, будучи завчасно належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не надавав, а тому колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 303-1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду має бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами суду від 17.09.2015 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу ТОВ «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2015 року на 29 вересня 2015 року (а.с. 50-51).

Про призначення справи до розгляду на 29.09.2015 року позивач ОСОБА_3 був повідомлений у встановленому законом порядку 24 вересня 2015 року, про що свідчить зворотне рекомендоване поштове повідомлення про вручення судової кореспонденції, а саме: повідомлення про призначення справи до розгляду та копії апеляційної скарги (а.с. 52, 59), яке повернулося на адресу суду 30.09.2015 року.

У зв'язку з відсутністю у суду відомостей про належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи станом на 29.09.2015 року, судове засідання було відкладено на 06.10.2015 року (а.с. 56), а на адресу ОСОБА_3, зазначену останнім у позовній заяві та заяві про забезпечення позову (а.с. 2-3, 45-48), направлено судове повідомлення про призначення справи до розгляду та копію апеляційної скарги (а.с. 57), які повернулися до суду у зв'язку з відмовою адресата від отримання судової кореспонденції (а.с. 60-68).

Згідно із ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже, відмова позивача від отримання судової кореспонденції за адресою свого проживання, яка зазначена ним у позовній заяві: АДРЕСА_1, розцінюється судом як зловживання своїми процесуальними правами, яке призводить до затягування розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 151 ЦПК суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою про захист свого порушеного права, за захистом ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації, яка була викладена на шостій-сьомій сторінці інформаційно-аналітичного тижневика «Пульс: новини, факти, коментарі» від ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», автор ОСОБА_6.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову позивач посилається на вчинення відповідачем подальшого систематичного розповсюдження у своїх виданнях недостовірних відомостей, таких, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, гідність, ділову репутацію, впливають на емоційний стан, підривають його авторитет серед виборців та громади міста, у зв'язку з чим одиночне спростування недостовірної інформації не змінить упередженого необґрунтованого ставлення відповідача та не виправить зіпсованого авторитету та ділової репутації ОСОБА_3 перед громадою міста.

Разом з цим, заява ОСОБА_3 щодо забезпечення позову не містить жодних відомостей про те, яким чином обраний ним спосіб забезпечення позову може в подальшому, у разі задоволення його позовних вимог про спростування недостовірної інформації, яка була викладена на шостій-сьомій сторінці інформаційно-аналітичного тижневика «Пульс: новини, факти, коментарі» від ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», утруднити або зробити неможливим виконання такого рішення суду.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги відсутність існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони інформаційно-аналітичному тижневику «Пульс: новини, факти, коментарі» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Пульс: новини, факти, коментарі» (надалі - ТОВ «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі») до набрання судовим рішенням в даній справі законної сили, розміщувати, публікувати або оприлюднювати в інший спосіб в своїх щотижневих виданнях будь-які статті, публікації та відомості, які стосуються та/або в яких міститься інформація про ОСОБА_3 та/або обставини його життя та діяльності.

Оскільки вирішуючи питання по поданій заяві про забезпечення позову, суддя першої інстанції вищенаведеним обставинам та нормам цивільно-процесуального закону не надав відповідної уваги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Пульс: новини, факти, коментарі» - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2015 року скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Пульс: новини, факти, коментарі» про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, як така що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: