Постанова

від 23.09.2015 по справі 1570/4529/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/4529/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Югстрой-Маркет» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Югстрой-Маркет» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Югстрой-Маркет» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 06 березня 2012 року № 0000642301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 34 031 грн. (за основним платежем - 29 272 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 759 грн.).

Постановою від 12 листопада 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Югстрой-Маркет» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи,. Також апелянт посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Апелянт зазначає, що його контрагенти ПП «Вайлід» та ПП «Грузовозофф» на час вчинення господарських операції були зареєстровані в єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були платниками податку на додану вартість. При проведенні перевірки податковим органом досліджена вся первинна бухгалтерська та податкова документація (договори купівлі-продажу, податкові та видаткові накладі, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товару та ін.) до якої у податкового органу не виникло жодних зауважень, окрім тих, які ґрунтуються на висновках актів про неможливість проведення перевірок ПП «Вайлід» та ПП «Грузовозофф» та з якими погодився суд першої інстанції.

Також апелянт посилається на те, що як податковий орган так і суд першої інстанції керувались лише актами перевірок, актами про неможливість проведення перевірок, протоколом допиту свідка по кримінальній справі, без дослідження безпосередньо господарських правовідносин між ТОВ «Югстрой-Маркет» та ПП «Вайлід», ПП «Грузовозофф» та без врахування того, що постановою слідчого відмовлено у порушенні кримінальної справи у відношенні посадових осіб та засновників ПП «Вайлід», ПП «Грузовозофф», без врахування того, факту що анулювання свідоцтв платників ПДВ ПП «Вайлід», ПП «Грузовозофф» відбулось після закінчення господарських правовідносин ТОВ «Югстрой-Маркет» з цими контрагентами.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби та її правонаступник Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що на підставі наказу від 17 січня 2012 року №36-п (а.с.85) посадовими особами відповідача, згідно п.79.2 ст.79 ПК України в період з 18 по 20 січня 2012 року проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Югстрой-Маркет» з питань дотримання податкового та іншого законодавства у правовідносинах з ПП «Вайлід», ПП «Грузовозофф» за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складений акт №126/23-34/36850946 від 20 січня 2012 року (а.с.9-13), на підставі якого, 06 березня 2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000642301 (а.с 8) яким ТОВ «Югстрой-Маркет» збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 29 272,00 грн., та застосовані штрафні санкції в розмірі 4 759,00 грн. за порушення п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України.

Перевіряючи правомірність підстав прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції встановив, що між ТОВ «Югстрой-Маркет» та ПП «Вайлід» 01 травня 2010 року укладений договір на поставку товарно-матеріальних цінностей №16 (а.с.19-23), на виконання умов якого позивач надав до суду видаткові накладні (а.с.40-49), податкові накладні (а.с.24-33).

Також суд першої інстанції встановив, що між ТОВ «Югстрой-Маркет» та ПП «Грузовозофф» 23 травня 2012 року укладений договір продажу товарів №2305 (а.с.14-18), на виконання умов якого позивач надав до суду видаткові накладні (а.с.50-53), податкові накладні (а.с.34-39), акт прийняття виконаних транспортних послуг від 25.08.2011 року (а.с.54) та товарно-транспортну накладну від 25.08.2011 року Серія ААБ №037575 (а.с.55).

Суд першої інстанції встановив, що вказані суми включені до складу податкового кредиту позивача у відповідних податкових періодах.

Проте, враховуючи припис п. 198,3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, ст. 3, ст. 42, ст. 43 ГК України, ч. 3 ст. 92 ЦК України, ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», п.2.2, п. 2.4, п. 2.13, п. 2.14 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, п. 2, п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №195, зареєстрованим Міністерством юстиції України 23.06.1997 року №233/2037, з посиланням на акт Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області ДПС від 01.06.2011 року №23-2/36955768 (а.с.92-98), акти Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області ДПС від 15.09.2011 року №6/23-2/35640933 (а.с.100-106), від 27.09.2011 року №9/23-2/35640933 (а.с.108-112), відповідно до яких ПП «Вайлід» ПП «Грузовозофф» не здійснювали господарської діяльності, з посиланням на постанову прокурора відділу прокуратури Одеської області Федюка О.Т. від 09.09.2011 року якою порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших № 051201100163, які створили та придбали без наміру здійснення підприємницької діяльності низьку підприємств, в тому числі ПП «Вайлід» ПП «Грузовозофф», з посилання на протокол допиту обвинуваченої ОСОБА_3 від 30.11.2011 року (а.с.141-144), відповідно до яких ПП «Вайлід» ПП «Грузовозофф» були придбані на підставних осіб, фактичною господарською діяльністю не займались, директора підприємств лише отримували заробітну платню, фактичною діяльністю не займались, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку щодо подальшого використання придбаних товарів (а.с.169-266) не спростовують висновки податкового органу, оскільки не підтверджують факт придбання та отримання цих товарів безпосередньо від постачальників ПП «Вайлід» ПП «Грузовозофф».

Також, з посиланням на акти перевірок контрагентів та на матеріали кримінальної справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір постачання, видаткові накладні та податкові накладні, акт прийняття виконаних робіт, за якими позивач відніс суми до складу валових витрат та до складу податкового кредиту з ПДВ не були підписані уповноваженою посадовою особою, вони не фіксували зміст фактично проведеної господарської операції, внаслідок чого виписані цими контрагентами податкові накладні є недійсними відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №195, зареєстрованим Міністерством юстиції України 23.06.1997 року №233/2037, у зв'язку з чим, висновок податкового органу щодо безпідставного формування позивачем податкового кредиту відповідних податкових періодів є правомірним.

Саме на таке застосування судами адміністративної юрисдикції норм податкового законодавства у спірних правовідносинах та з'ясування всіх обставин справи та перевірку доводів податкового органу відповідно до положень ч.4,5 ст.11 КАС України, орієнтує Вищий адміністративний суд України у своєму оглядовому листі від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби».

За таких обставин, з посилання на лист ВАС України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що в період з 18 по 20 січня 2012 року відповідач провів позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Югстрой-Маркет» з питань дотримання податкового та іншого законодавства у правовідносинах з ПП «Вайлід», ПП «Грузовозофф» за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складений акт №126/23-34/36850946 від 20 січня 2012 року (т. а.с. 9-13), на підставі якого, 06 березня 2012 року прийняв податкове повідомлення-рішення №0000642301 (т. 1 а.с 8) яким ТОВ «Югстрой-Маркет» збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 29 272,00 грн., та застосував штрафні санкції в розмірі 4 759,00 грн. за порушення п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України.

Відповідно до акту перевірки позивача податковий орган встановив, та з цим погодився суд першої інстанції, порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 29 271,22 грн. та завищення від'ємного значення податку на додану вартість на 4 660,44 грн.

Висновки як податкового органу так і суду першої інстанції ґрунтуються на доводах актів перевірок контрагентів позивача та на копіях матеріалів кримінальної справи (постанови про порушення кримінальної справи та протоколу допиту обвинуваченого).

Апеляційний суд вважає такі висновки суду першої інстанції та податкового органу помилковими та такими, які не ґрунтуються на обставинах, що мають значення для справи.

Апеляційний суд встановив, що:

- 01 травня 2010 року між ТОВ «Югстрой-Маркет» та ПП «Вайлід» укладений договір купівлі-продажу товарів № 16 (т. 1 а.с. 19-23), на виконання якого ПП «Вайлід» виписані податкові накладні № 011112 від 01.11.2010 р., № 02111 від 02.11.2010 р., № 04101 від 04.10.2010 р., № 01102 від 01.10.2010 р., № 0411 від 04.01.2011 р., №1034 від 03.02.2011 р., № 671 від 01.02.2011 р., № 0218 від 02.03.2011 р., № 06041 від 06.04.2011 р., № 5053 від 05.05.2011 р. (т. а.с. 24-33); видаткові накладні № 0102 від 01.10.2010 р., № 04101 від 04.10.2010 р., № 02111 від 02.11.2010 р., № 01112 від 01.11.2010 р. № 0411 від 04.01.2011 р., № 030211 від 03.02.2011 р. № 010211 від 01.02.2011 р., № 020311 від 02.03.2011 р., № 060411 від 06.04.2011 р., № 050511 від 05.05.2011 р. (т. 1 а.с. 40-49); на підтвердження використання придбаного товару ТОВ «Югстрой-Маркет» надано копії видаткових накладних (т. 1 а.с. 170, 172, 173, 175, 177, 180, 183, 185, 187, 188, 191, 193, 196, 197, 198, 201, 202, 204, 206, 209, 212, 213, 216, 218, 220, 223, 225, 227, 229, 232, 234, 236, 238) та копії довіреностей на отримання цінностей (т. 1 а.с. 174, 176, 178, 181, 184, 186, 189, 192, 194, 199, 203, 205, 207, 210, 214, 217, 219, 221, 224, 226, 228, 230, 233, 235, 237, 239)

- 23 травня 2011 року між ТОВ «Югстрой-Маркет» та ПП «Грузовозофф» укладений договір купівлі продажу товарів № 2305 (т. 1 а.с. 14-18), на виконання якого ПП «Грузовозофф» виписані податкові накладні № 1619 від 01.06.2011 р., № 3611 від 03.06.2011 р., № 4711 від 04.07.2011 р., № 3807 від 03.08.2011 р., № 25814 від 25.08.2011 р., № 15804 від 15.08.2011 р. (т. 1 а.с. 34-39); видаткові накладні № 153-1/3 від 01.06.2011 р., № 168-1/3 від 03.06.2011 р., № 197-1/7 від 04.07.2011 р., № 213-1/8 від 03.08.2011 р. (т. 1 а.с. 50-53); акт приймання -передачі виконаних робіт від 25.08.2011 р. відповідно заявці-договору № 94 від 22.08.2011 р. про надання транспортних послуг, послуг завантаження та розвантаження та, відповідно ТТН № 037575 від 25.08.2011 р. (т. 1 а.с. 54, 55); на підтвердження використання придбаного товару ТОВ «Югстрой-Маркет» надано копії видаткових накладних (т.1 а.с. 242, 243, 245, 247, 249, 250, 252, 253, 255, 257, 260, 261, 263, 265) та копії довіреностей на отримання цінностей (т. 1 а.с. 244, 246, 248, 251, 256, 258, 262, 264, 266)

Також апеляційний суд зазначає, що на час вчинення між позивачем та його контрагентами господарських правовідносин, вони були зареєстровані платниками ПДВ, що підтверджено матеріалами справи (т. 1 а.с. 60, 92, 101), реєстрація ПП «Вайлід» платником ПДВ анульована 15.06.2011 р., а реєстрація ПП «Грузовозофф» платником ПДВ анульована 30.08.2011 р. (т. 2 а.с. 16-18, 24-26).

Безпідставним є посилання як податкового органу так і суду першої інстанції на постанову прокурора відділу прокуратури Одеської області Федюка О.Т. від 09.09.2011 року якою порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших № 051201100163, які створили та придбали без наміру здійснення підприємницької діяльності низьку підприємств, в тому числі ПП «Вайлід», ПП «Грузовозофф», з посилання на протокол допиту обвинуваченої ОСОБА_3 від 30.11.2011 року (а.с.141-144), оскільки постановою старшого слідчого по особливо важливим справам СУ ДПС в Одеській області від 12 вересня 2012 року відмовлено у порушені кримінальної справи у відношенні громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у зв'язка з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. ст. 205, 212 КК України (т. 1 а.с. 146-147). В мотивувальній частині цієї постанови слідчий зазначив, що проведеними слідчими діями не встановлена причетність службових осіб, окрім інших, ПП «Вайлід» ПП та «Грузовозофф» к скоєнню злочинів та встановлено, що ці підприємства не входили до кола «конвертаційного центру» та в результаті їх діяльності державі не завдано збитків у вигляду не надходження податків до бюджету.

При цьому ні в акту перевірки, ні при розгляді справи судом першої інстанції податковий орган не оспорював безпосередньо сам факт виконання договорів, факт реальності цих договорів, їх товарності, платності та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача.

Єдиною обставиною на яку послався податковий орган та з чим погодився суд першої інстанції є:

- акт ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області № /23-2/36955768 від 01 червня 2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки приватного підприємства «Вайлід» з питань дотримання вимог податкового законодавства за березень 2011 року» (т. 1 а.с. 92-98) за виковками якого фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Вайлід» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків. При цьому такий висновок ґрунтується на дослідженні податковим органом інформації отриманої з автоматизованих інформаційних систем податкового органу, податкової декларації ПП «Вайлід» за березень 2011 року та додатку № 5 до цієї декларації;

- акт ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області № 6/23-2/35640933 від 15 вересня 2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Грузовозофф» з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень 2011 року» (т. 1 а.с. 100-106), за виковками якого фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Грузовозофф» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків. При цьому такий висновок ґрунтується на дослідженні податковим органом інформації отриманої з автоматизованих інформаційних систем податкового органу, податкової декларації за червень 2011 року;

- акт ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області № 9/23-2/35640933 від 27 вересня 2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Грузовозофф» з питань дотримання вимог податкового законодавства за липень 2011 року» (т. 1 а.с. 109-112), за виковками якого фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Грузовозофф» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків. При цьому такий висновок ґрунтується на дослідженні податковим органом інформації отриманої з автоматизованих інформаційних систем податкового органу, податкової декларації за липень 2011 року.

Враховуючи викладене, з урахуванням положень ст. ст. 203, 204, 215, 228, 234 ЦК України, ст. 55-1 ГК України, апеляційний суд встановив, що висновки як податкового органу, викладені в акті перевірки позивача, так і суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, оскільки ні в самому акті, ні при розгляді справи в суді першої інстанції, ні при апеляційному перегляді судового рішення, податковий орган не надав до суду належні та допустимі докази на підтвердження ознак нікчемності правочинів, вчинених між позивачем та ПП «Вайлід» ПП, «Грузовозофф».

Жодних доказів про самостійне дослідження відповідачем обставин укладання договорів позивачем, предмету правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів, відповідачем в акті перевірки позивача не наведено.

Чинне (на час вчинення господарських операцій, формування податкового кредиту) податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою та в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів або виконуються роботи постачальником. Посилання ДПІ на відсутність у постачальників позивача об'єктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не можна розцінювати як доказ фіктивності спірних операцій. Укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а відсутність у власності нерухомого та рухомого майна єдиним доказом виникнення у цього витрат, пов'язаних зі збереженням або перевезенням товару від постачальника до покупця.

За таких обставин висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві та виконання на його користь робіт ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх, належним чином оформлених, первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

При цьому апеляційний суд зазначає, що згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Обмеження права позивача (як сумлінного платника податку) на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечить принципу справедливості та практиці Європейського суду з прав людини.

За таких обставин, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, апеляційний суд дійшов висновку, що факти, викладені в акті перевірки від 20.01.2012 р., про порушення позивачем норм податкового законодавства, не підтверджені документально та ґрунтуються на припущеннях податкового органу, а наявні у матеріалах справи первинні документи свідчать про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Вайлід» ПП, «Грузовозофф» та з дотриманням приписів ст. ст. 183, 188, 197, 198, 201 ПК України та п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час формування податкового кредиту та здійснення господарської діяльності у 2010 році.

Таким чином, оскільки оскаржене податкове повідомленні-рішення прийнято на підставі висновків акту перевірки, які ґрунтуються на припущеннях, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Враховуючи викладене апеляційний суд встановив порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 94 КАС України, в редакції чинній на час апеляційного розгляду справи, судові витрати, понесені ТОВ «Югстрой-Маркет» при сплаті судового збору за подання адміністративного позову та за подання апеляційної скарги всього в розмірі 510,47 грн. (340,31 грн. (т. 1 а.с. 1) та 170,16 грн. (т. 1 а.с. 284), мають бути стягнуті з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 94, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Югстрой-Маркет» задовольнити в повному обсязі.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Югстрой-Маркет» задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 06 березня 2012 року № 0000642301 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Югстрой-Маркет» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 34 031 грн. (за основним платежем - 29 272 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 759 грн.).

Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39549642, місцезнаходження: 65014, Одеська область, місто Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 17, корпус 2, основний вид діяльності Код КВЕД 84.11) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Югстрой-Маркет» (ідентифікаційний код юридичної особи: 368509446) у відшкодування судових витрат 510,47 грн. (п'ятсот десять гривень 47 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя О.О.Кравець