Ухвала

від 30.09.2015 по справі 821/255/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 р. Справа № 821/255/15-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.,

- Кравченко К.В.

при секретарі - Аврамовій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 17 листопада 2014 року №0003512200, №0003522200, №0003532200.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області №0003522200 від 17 листопада 2014 року, яким ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 182 640 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 121 760 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 60 880 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області №0003512200 від 17 листопада 2014 року, яким ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2 636 900 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1 757 933 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 878 967 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області №0003532200 від 17 листопада 2014 року, яким ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 4 365 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 2 182, 50 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00131771) судовий збір в сумі 487, 20 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" витрати за проведення судово - бухгалтерської експертизи в сумі 57 700 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців основним видом діяльності ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" за КВЕД є: постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

У період з 13 серпня 2014 року по 08 жовтня 2014 року відповідачем проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами даної перевірки складено акт №343/21-03-22-01 від 15 жовтня 2014 року, з якого вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст. 44, пп.135.5.10 п.135.5 ст. 135, пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.138.2 ст. 138, п.144.1 ст. 144, пп.159.5.1 п.159.5 ст. 159 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік на суму 5 187 944 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 1 990 081 грн.

Також, перевіркою встановлено порушення п.197.14 ст. 197, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201, п.201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого: завищено бюджетне відшкодування на суму 4 365 грн. за період: серпень 2013 року на загальну суму ПДВ 2 500 грн., за жовтень 2013 року на загальну суму ПДВ 1 865 грн.; занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 121 760 грн. у т.ч.: за березень 2013 року у сумі 97 209 грн., за квітень 2013 року у сумі 14 718 грн., за червень 2013 року у сумі 1 667 грн., за листопад 2013 року у сумі 2 333 грн., за грудень 2013 року у сумі 5 833 грн.

Крім цього, перевіркою встановлено порушення пп."б" п.176.2 ст. 176 ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПС України 24 грудня 2010 року за №1020, зареєстрованого в Мін'юсті 13 січня 2011 року за №46/18784 ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" в податкових розрахунках за 2013 рік не відображено суми доходів, у вигляді поворотної фінансової допомоги.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0003522200 від 17 листопада 2014 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 182 640 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 121 760 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 60 880 грн.

- №0003512200 від 17 листопада 2014 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2 636 900 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1 757 933 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 878 967 грн.

- №0003532200 від 17 листопада 2014 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 4 365 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 2 182, 50 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність порушень зазначених у висновках акта перевірки позивача від 15 жовтня 2014 року №343/21-03-22-01, узгоджуються із висновками експерта за результатами проведення судово - економічної експертизи від 22 травня 2015 року №03/05, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 17 листопада 2014 року № 0003512200, №0003522200, №0003532200 прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 14 ПК України визначено, що виробнича дотація з бюджету - це фінансова допомога з боку держави, що надається суб'єкту господарювання на безповоротній основі з метою зміцнення його фінансово-економічного становища та/або для забезпечення виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг; доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п.135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п.135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до п.135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п.135.3 цієї статті та у ст. 136 цього Кодексу.

Згідно п.135.4 ст. 135 ПК України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та згідно з п.135.4.1 включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 135.5 ст. 135 ПК України передбачено, що інші доходи включають, зокрема, згідно пп.135.5.10 п.135.5 ст. 135 ПК України, суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку.

Згідно п.137.2 ст. 137 ПК України, доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів визнається: сума коштів, що дорівнює частині амортизації об'єкта інвестування (основних засобів, нематеріальних активів), пропорційній долі отриманого платником податку з бюджету або за рахунок кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України, цільового фінансування капітальних інвестицій у загальній вартості таких інвестицій в об'єкт; цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов витрачання таких коштів на виконання в майбутньому певних заходів - з моменту його фактичного отримання; цільове фінансування, крім випадків, зазначених у підпунктах 137.2.1 і 137.2.2 цього пункту, - протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Відповідно до п.137.4 ст. 137 ПК України, датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. (п.135.2 ст. 135 ПК України).

Згідно з п.п.2 п.1 ст. 7 та п.3 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України №848 від 21 жовтня 1995 року передбачено, що оплата житлово-комунальних послуг населенням здійснюється як у повному розмірі затвердженого тарифу з урахуванням податку на додану вартість, так і в зменшеному на розмір субсидії (надається малозабезпеченим верствам населення) та/або дотації (надається окремим пільговим категоріям населення - ветеранам війни, військовослужбовцям та ін.). Такі субсидії та дотації оплачуються не безпосередньо населенням, а відшкодовуються виробникам (виконавцям) житлово-комунальних послуг з відповідних місцевих бюджетів.

У разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, виробник (виконавець) житлово-комунальних послуг має право на відшкодування втрат. Таке відшкодування надається з відповідного місцевого бюджету. (п.п.7 п.1 ст. 21, п.п.8 п.1 ст. 22, п.4, п.5 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно п.135.1 ст. 135 розділу ІІІ ПК України база оподаткування житлово-комунальних послуг формується виходячи з тарифу незалежно від джерела оплати, тобто, чи оплачується виробнику (виконавцю) житлово-комунальних послуг безпосередньо споживачами (населенням або будь-якою іншою категорією споживачів), чи перераховується замість споживачів повністю або частково відповідним місцевим бюджетом.

При наданні житлово-комунальних послуг (в тому числі теплової енергії) з урахуванням особливостей визнання доходу у разі отримання коштів цільового фінансування підприємство: вартість товарів (послуг), яка була реалізована населенню незалежно від джерела надходження коштів (оплачена населенням чи бюджетами відповідного рівня (у зв'язку з наданням населенню пільг та субсидій) у межах установленого регульованого тарифу на продаж, що є складовою тарифу і являється виручкою (доходом від реалізації) підприємства за поставлені товари (надані послуги), та є основним видом діяльності підприємства (операційною діяльністю), визнає дохід згідно з п.137.1 ст. 137 ПК України як дохід від реалізації товарів - за датою переходу покупцеві права власності на товар, незалежно від дати надходження коштів (п.137.4 ст. 137 ПК України).

Як вбачається з податкових декларацій ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" з податку на прибуток підприємства за 2012-2013 роки, вартість товарів (теплової енергії), яка була реалізована населенню, незалежно від джерела надходження коштів (оплачена населенням чи бюджетами відповідного рівня (у зв'язку з наданням населенню пільг та субсидій), у межах установленого регульованого тарифу на продаж, та являється виручкою (доходом від реалізації) підприємства за поставлені ним населенню товари (теплову енергію), що є основним видом діяльності підприємства (операційною діяльністю), визнавало дохід згідно з п.137.1 ст. 137 ПК України як дохід від реалізації товарів (теплової енергії) - за датою переходу покупцеві (населенню) права власності на товар, незалежно від дати надходження коштів відповідно до п.137.4 ст. 137 ПК України.

З наведеного слідує, що дохід від реалізації теплової енергії населенню визнано ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" за методом нарахування згідно з п.137.4 ст. 137 ПК України, тобто, незалежно від фактичного надходження коштів, а тому на початок і кінець 2012 року, а також на початок і кінець 2013 року у підприємства наявна дебіторська заборгованість бюджету перед підприємством по субсидіях, наданих пільговим категоріям населення за спожиту ним теплову енергію, оскільки надходження платежів як від населення, так і з бюджету відбувається в наступному звітному періоді (населення сплачує за спожиту теплову енергію до 20 числа наступного місяця, бюджет - при виділенні коштів для фінансування зазначених видатків), що не співпадає з тим звітним періодом, в якому було визнано підприємством дохід від реалізації теплової енергії населенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 січня 2012 року обліковувалась дебіторська заборгованість бюджету перед підприємством по пільгах і субсидіях в розмірі 1 493 177, 04 грн., що підтверджується актами звірки УПСЗН Дніпровської райради м. Херсона - 215 869, 02 грн.; УПСЗН Суворовської райради м. Херсона - 244 970, 25 грн.; УПСЗН Комсомольської райради м. Херсона - 1 919, 85 грн.; Управління соціальної політики - 64 265, 31 грн.; Управління соціальної політики - 966 152, 61 грн.

У 2012 році нараховано субсидій, наданих пільговим категоріям населення за спожиту ним теплову енергію в розмірі 6 948 201, 13 грн., яка за вирахуванням ПДВ була включена підприємством в розмірі 5 790 167, 61 грн. до складу доходу 2012 року, а фактична сума оплачених у 2012 році субсидій, наданих пільговим категоріям населення за спожиту ним теплову енергію склала 5 801 571, 01 грн.

Станом на 31 грудня 2012 року та на 01 січня 2013 року дебіторська заборгованість бюджету перед підприємством по нарахованих субсидіях, наданих пільговим категоріям населення за спожиту ним теплову енергію, склала 2 639 807, 16 грн. (1 493 177, 04 + 6 948 201, 13 - 5 801 571, 01 = 2 639 807, 16), що підтверджено відповідними актами звірки УПСЗН Дніпровської райради м. Херсона - 324 589, 91 грн.; УПСЗН Суворовської райради м. Херсона - 321 067, 02 грн.; УПСЗН Комсомольської райради м. Херсона - 7 303, 31 грн.; Управління соціальної політики - 66 767, 07 грн.; Управління соціальної політики - 1 920 079, 85 грн.

У 2013 році нарахування наданих пільговим категоріям населення субсидій за спожиту ним теплову енергію склали 6 981 479, 93 грн., яка за вирахуванням ПДВ (1 163 580 грн.) включена підприємством в розмірі 5 817 899, 94 грн. до складу доходу 2013 року, що підтверджено податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2013 рік код рядка 03.ІД, розшифровано у додатку ІД код рядка 03.15, та підтверджено висновками акта ДПІ у м. Херсоні №343/21-03-22-01 від 15 жовтня 2014 року планової документальної перевірки, а фактична сума оплачених бюджетом у 2013 році субсидій, наданих пільговим категоріям населення за спожиту ним теплову енергію склала 7 330 995, 55 грн.

Таким чином, станом на 31 грудня 2013 року дебіторська заборгованість бюджету перед підприємством по нарахованих субсидіях пільговим категоріям населення за спожиту теплову енергію, склала 2 290 291, 54 грн. (2639 807,16 + 6981 479,93 - 7 330 995,55 = 2 290 291,54 грн.), що документально підтверджено актами звірки УПСЗН Дніпровської райради м. Херсона - 251 626, 86 грн., УПСЗН Суворовської райради м. Херсона - 245 245, 19 грн., УПСЗН Комсомольської райради м. Херсона - 1 833, 89 грн., Управління соціальної політики - 33 107, 08 грн., Управління соціальної політики - 1 758 478, 52 грн.

Отже, дата визнання доходу від реалізації населенню теплової енергії є першою подією, а тому як було вірно встановлено судом першої інстанції відповідно до п.137.1 ст. 137 ПК України як дохід від реалізації товарів (теплової енергії населенню) визнано за датою переходу покупцеві (населенню) права власності на товар і включена підприємством до складу його доходу та відображена у відповідних сумах в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік та 2013 рік (тобто податкового періоду, в якому підприємством було реалізовано теплову енергію населенню) і згідно п.137.4 ст. 137 ПК України незалежно від дати надходження коштів.

При цьому, дата погашення заборгованості як населенням, так бюджетом заборгованості по субсидіях, наданих пільговим категоріям населення за спожиту ним теплову енергію, є другою подією, яка слідує після того, як підприємство згідно п.137.1 ст. 137 ПК України визнало дохід і включило до податкової звітності за відповідний податковий період.

З урахуванням цього, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо заниження ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" суми доходів за 2013 рік на суму 1 513 095, 17 грн. внаслідок включення до інших доходів нарахованої (5 817 899, 94 грн.), а не фактично отриманої з бюджету суми субсидій і пільг (7 330 995, 11 грн.).

Також, податковий орган при проведенні перевірки дійшов висновку, що ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" в порушення пп.159.5.1 п.159.5 ст. 159 ПК України занижено інші доходи за 2013 рік на суму 996 114, 20 грн. внаслідок не включення в податковому обліку до складу доходів сум повернення дебіторської заборгованості, що була списана в попередніх періодах, з якими колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до пп.159.5.1 п.159.1 ст. 159 ПК України, у разі якщо дебітор повністю або частково погашає безнадійну заборгованість, попередньо віднесену кредитором на зменшення доходів або відшкодовану за рахунок страхового резерву, кредитор збільшує дохід на суму компенсації, отриманої від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини.

Списання по терміну позовної давності здійснюється на підставі абзацу "г" пп.138.10.6 п.138.10 ст. 138 ПК України, відповідно до якого платник податку на прибуток має право до складу інших витрат включати витрати на створення резерву сумнівної заборгованості, що визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням пп.14.1.11 п.14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Стаття 159 ПК України встановлює врегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості, а саме пп.159.1.1 п.159.1 ст. 159 ПК України встановлює, що платник податку - продавець має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій: платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна; за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Зменшення доходів на підставі пп.159.1.1 п.159.1 ст. 159 ПК України здійснюється не по сплину терміну позовної давності, а протягом звітного періоду звернення до суду.

Як вбачається з протоколу засідання правління ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" №6 від 25 грудня 2013 року вирішено списати та вивести позабаланс дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію фізичних осіб, по якій минув строк позовної давності на суму 3 976 322 грн. з ПДВ (без ПДВ 3 313 601,67 грн.).

При цьому, податковим органом в додатку 2.7 до довідки акта перевірки за 2013 рік підтверджено, що в податковому обліку витрати в податковому обліку на створення резерву сумнівних боргів склали 2 019 428 грн.

Проте, у податковому обліку підприємством списано не всю суму, а лише в межах проведеної претензійної і позовної роботи в розмірі 2 019 428, 38 грн. на підставі абзацу "г" пп.138.10.6 п.138.10 ст. 138 ПК України - дана сума зазначена по рядку 06.4.4 "витрати на створення резерву сумнівної заборгованості" додатка ІВ до рядка 06.4 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, до 01 липня 2004 року діяв пп.5.2.8 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в такій редакції: "до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності".

З 01 липня 2004 року Законом України №1957-ІV від 01 липня 2004 року внесені зміни до пп.5.2.8 п.5.2 ст. 5, якими виключено фразу "а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності", у зв'язку з чим починаючи з 01 липня 2004 року підприємство припинило включати до витрат в податковому обліку вартість списаної дебіторської заборгованості.

Протягом 2013 року надходила оплата дебіторської заборгованості населення (фізичних осіб), списаної в минулих роках по сплину терміну позовної давності що склало 1 522 229, 16 грн., а отже колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" правомірно збільшено доходи в розмірі 60 988, 75 грн. на суму оплати списаної заборгованості населення (фізичних осіб), в межах тої дебіторської заборгованості, що була включена до витрат при її списанні по сплину терміну позовної давності згідно пп.5.2.8 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому, решта сплаченої дебіторської заборгованості була списана лише в бухгалтерському обліку, натомість у податковому обліку при її списанні підприємство не збільшувало витрат і не зменшувало доходів, а оплата такої дебіторської заборгованості населенням (фізичними особами), вже включеної до складу доходів при постачанні теплової енергії, не підлягає повторному включенню до доходів згідно п.135.3 ст. 135 ПК України.

Таким чином, з урахуванням даними податкового обліку ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль", а саме податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (уточнююча) та додатків до неї, до складу "Інших доходів" підприємством віднесено 60 989 грн., як доход на суму оплати списаної заборгованості населення (фізичних осіб), в межах дебіторської заборгованості, що була включена до витрат при її списанні по сплину терміну позовної давності відповідно до п.п.5.2.8 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому доводи апеляційної скарги .щодо заниження суми доходів за 2013 рік на суму 996 114, 20 грн. внаслідок не включення в податковому обліку до складу доходів сум повернення дебіторської заборгованості, що була списана в попередніх періодах (1 057 103, 20 грн. - 60 090 грн.) є також безпідставними та необґрунтованими.

В акті перевірки №343/21-03-22-01 від 15 жовтня 2014 року апелянт дійшов до висновку, що позивачем завищено суми витрат від операційної діяльності у 2013 році на суму 11 695 718, 56 грн. внаслідок віднесення до витрат придбання природного газу, підтвердженого актами приймання-передачі НАК "Нафтогаз України", складеними в 2014 році, тобто наступному податковому періоді.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.138.8 ст. 138 ПК України - витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема: прямих матеріальних витрат (п.138.8 ст. 138 ПК України).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (п.п.138.8.1 п.138.8 ст. 138 ПК України).

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2012 року між НАК "Нафтогаз України" (продавець) і ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" (покупець) був укладений договір №13/2489-ТЕ-33 та додаткова угода №1 від 31 грудня 2013 року.

При цьому, згідно акта №186-300-ЗТ від 30 листопада 2013 року передачі-приймання природного газу за листопад 2013 року, в листопаді 2013 року ПАТ "Херсонгаз" протранспортував через газорозподільні мережі та передав ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" на його вхідній засувній арматурі, а ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" прийняла для використання: пункт споживання - "опалювальна котельня ТЕ", постачальник - НАК "Нафтогаз України" природний газ в кількості 5 578 264 куб. м; актом приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2013 року визначено, що НАК "Нафтогаз України" передає, а ПАТ "Херсонгаз" приймає для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, спожитий у листопаді 2013 року, природний газ обсягом 1 673 246 куб.м.; згідно акту приймання-передачі природного газу від 24 січня 2014 року НАК "Нафтогаз України" передає, а ПАТ "Херсонгаз" приймає для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, спожитий у листопаді 2013 року, природний газ обсягом 3 905 018 куб. м; актом №187-300-ЗТ від 31 грудня 2013 року передачі-приймання природного газу за грудень 2013 року передбачено, що в грудні 2013 року ПАТ "Херсонгаз" протранспортував через газорозподільні мережі та передав ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" на його вхідній засувній арматурі, а ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" прийняла для використання: пункт споживання - "опалювальна котельня ТЕ", постачальник - НАК "Нафтогаз України" природний газ в кількості 6 815 164 куб.м; актом приймання-передачі природного газу від 29 січня 2014 року визначено, що НАК "Нафтогаз України" передає, а ПАТ "Херсонгаз" приймає для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, спожитий у грудні 2013 року, природний газ обсягом 583 883 куб.м; згідно акта приймання-передачі природного газу від 21 травня 2014 року НАК "Нафтогаз України" передає, а ПАТ "Херсонгаз" приймає для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, спожитий у грудні 2013 року, природний газ обсягом 6 231 281 куб. м. Крім цього, між ПАТ "Херсонгаз" та ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" був укладений договір на розподіл природного газу №1-300ПТ/429 від 01 січня 2012 року.

Тобто, підприємство фактично отримало у листопаді 2013 року 5 578 264 куб. м природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, що підтверджується актом №186-300-ЗТ від 30 листопада 2013 року передачі-приймання природного газу за листопад 2013 року

У грудні 2013 року покупець фактично отримав 6 815 164 куб. м природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, що також підтверджується актом №187-300-ЗТ від 31 грудня 2013 року передачі-приймання природного газу за грудень 2013 року.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що для отримання доходу від реалізації теплової енергії населенню в листопаді і грудні 2013 року підприємством був використаний природний газ, отриманий в листопаді і грудні 2013 року, а отже доводи апеляційної скарги щодо завищення суми витрат від операційної діяльності у 2013 році на суму 11 695 718, 56 грн. внаслідок віднесення до витрат придбання природного газу, підтвердженого актами приймання-передачі НАК "Нафтогаз України", складеними в 2014 році (наступному податковому періоді) колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги.

Окрім цього, податковим органом під час проведення перевірки було встановлено, що в порушення п.144.1 ст. 144 ПК України ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" завищено витрати на загальну суму 31 119 грн. внаслідок нарахування амортизації на витрати по проведеним капітальним ремонтам основних засобів, що включені до складу витрат в межах 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Пунктом 146.12 ст. 146 ПК України встановлено, що сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Згідно п.144.1 ст. 144 ПК України - амортизації підлягають витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

В акті перевірки апелянтом зазначено, що ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" протягом 2013 року проводило капітальні ремонти основних засобів, які акумулюються на рахунку 151 "Капітальні ремонти", загальна сума капітальних ремонтів, здійснених в 2013 році становить 4 607 690, 09 грн.

Згідно даних відомостей аналітичного обліку ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" до складу витрат у податковому обліку товариства включено проведення капітальних ремонтів (Д-т 151 К-т 891 2100, 891 2110, 891 2111) в розмірі 3 213 852, 47 грн., а саме: 891 2100 - 2 917 216, 79 грн., 891 2110 - 276 317, 30 грн., 891 2111 - 20 318, 38 грн.

Згідно даних Податкової довідки (підсумкова) розрахунку зносу і балансової вартості основних засобів за період з 01 січня 2013 року по 31 січня 2013 року по підприємству ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" (форма ОСВ391DP) в розрізі типів: Виробничі фонди становлять: первісна вартість - 2 378 108 773, 98 грн., фактичний знос - 2 305 167 128, 39 грн., балансова вартість - 72 941 645, 59 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідності до п.146.12 ст. 146 ПК України, ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" може віднести до складу витрат суми витрат, що пов'язані з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, тобто, у розмірі 7 294 165 грн. (72 941 645, 59 грн. * 10% = 7 294 165 грн.).

Колегія суддів також вважає помилковими висновки контролюючого органу стосовно не врахування підприємством при визначенні показника р.06.5 декларації "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду..." даних позапланової перевірки, а саме акт №288/21-03-22-05 від 20 серпня 2014 року, що призвело до завищення даного показника на суму 1 479 797, 75 грн. за 2013 рік, виходячи з наступного.

Пунктом 56.15 ст. 56 ПК України встановлено, що сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п.56.18 ст. 56 ПК України - при звернені платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено судом першої інстанції, підприємством було оскаржено висновки вказаної перевірки, а податковим органом в свою чергу було повідомлено шляхом надсилання листа (№9438/10/21-03-22-1 від 09 вересня 2014 року) про розгляд заперечень до акту позапланової документальної перевірки та визначено, що остаточну відповідь по запереченню на акт перевірки №288/21-03-22-05 від 20 серпня 2014 буде надано лише після проведення позапланової документальної перевірки.

Наказом ДПІ у м. Херсоні №1146 від 18 вересня 2014 року встановлено провести документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період, який став предметом оскарження, з програмою в три пункти, пункт 2 якого правильність формування витрат за IV квартал 2011 року в частині не врахованих перевіркою на суму 5 851 842 грн., у зв'язку з чим було складено акт №345/21-03-22- 05/00131771 від 16 жовтня 2014 року "Про результати виїзної позапланової перевірки ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року", що оскаржується.

При цьому, у висновках акта апелянтом зазначено, що перевірка пунктів 2-3 плану не проведена внаслідок значного документообігу та недостатнього часу, а даних щодо результатів розгляду заперечень з урахуванням висновків акта №345/21-03-22-05/00131771 від 16 жовтня 2014 року податковим органом не надано.

Таким чином, висновки суду першої інстанції стосовно того, що не підлягає зменшенню від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду в розмірі 1 479 797, 75 грн. на підставі попереднього акта перевірки, результати якого на дату перевірки є неузгодженими і не набули законної сили є правильними, а відтак доводи апеляційної скарги щодо завищення підприємством від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік на суму 1 479 797, 75 грн. є безпідставними.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи податкового органу щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту суми по придбанню скрапленого газу, отриманого від ДП "Газпостач", ПАТ "Херсонгаз" та ТОВ "Метан-КР" на загальну суму 2 046, 66 грн., у зв'язку із не зазначенням в податкових накладних коду товару згідно з УКТ ЗЕД, оскільки п.198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 ПК України.

Отже, враховуючи те, що проведення господарських операцій з поставки товару газу скрапленого та газу нафтового зрідженого між продавцями товару, а саме ДП "Газпостач", ПАТ "Херсонгаз" та ТОВ "Метан-КР" та покупцем - ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" підтверджується податковими накладними та видатковими накладними, у яких зазначена така ж сама продукція та її об'єм як і в податкових накладних, тобто податкові накладні містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг, а тому відсутність коду товару згідно з УКТ ЗЕД не свідчить про нереальність господарської операції, а тому не може впливати на розмір податкового кредиту покупця.

За таких обставин, висновки апелянта щодо неправомірно включення до податкового кредиту суми по придбанню скрапленого газу, отриманого від ДП "Газпостач", ПАТ "Херсонгаз" та ТОВ "Метан-КР" на загальну суму 2 046,66 грн. за податковими накладними, у яких не зазначений код товару згідно з УКТ ЗЕД є помилковими, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо завищення податкового кредиту за 2013 рік на 109 244, 83 грн. по податковій накладній ТОВ "Херсонтепломережі" №5від 30 грудня 2011 року, в якій не заповнено реквізити договору "від" та "№", а також підпис у паперовому вигляді та електронний цифровий підпис не належать одній особі, оскільки як вже було зазначено, вказані недоліки форми при заповненні податкової накладеної не свідчать про її неналежність як доказ та не впливає на розмір податкового кредиту покупця.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим органом необґрунтовано зазначено в акті перевірки що в порушення п.197.14 ст. 197 ПК України підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 14 833,35 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до п.197.14 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000.

Згідно пояснювальної записки до проекту Закону України "Про внесення зміни до статті 197 ПК України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України природного газу", у який зазначено: "4. Фінансово-економічне обгрунтування: Реалізація положень цього законопроекту не призведе до додаткових матеріальних та фінансових втрат державного бюджету України, оскільки в подальшому операції з постачання імпортованого природного газу на внутрішньому ринку споживачам України відповідно до ПК України оподатковуються ПДВ на загальних підставах".

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно розрахунку №9 від 26 березня 2014 року коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 25 грудня 2013 року №24, у зв'язку з поверненням природного газу підлягають зменшенню обсяг без урахування ПДВ на суму 2 113, 23 грн. та сума ПДВ на 422, 65 грн., тобто загальна сума з урахуванням повернення газу - коригуванням кількісних та вартісних показників становить не 89 000 грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ - 14 833, 35 грн., а 86 464, 12 грн. з ПДВ, в т. ч. ПДВ - 14 410, 70 грн.

Отже, як було вірно встановлено судом першої інстанції ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль", отримавши природний газ від ТОВ "Метан-КР" (резидента, а не нерезидента), є споживачем на внутрішньому ринку України, тобто ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" не здійснювало операції із ввезення на митну територію України природного газу.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень №0003512200, №0003522200, №0003532200, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко