Ухвала

від 25.09.2015 по справі 815/7349/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/7349/13-а

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Ізотерм-Еліт" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року за адміністративним позовом приватного підприємства "Ізотерм-Еліт" до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013 року приватне підприємство "Ізотерм-Еліт" (далі - позивач, ПП) звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, та, посилаючись на протиправність висновків податкового органу щодо нереальності господарських операцій з його контрагентами ПП «Алмаст Сервіс Профі» та з ТОВ «Перша міська будівельна компанія», просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення

- № 0000352270 від 21.10.2013 року, про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 21667 гривень та за штрафними санкціями 5416,75 гривень

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будь-яких доказів про нікчемність укладеного правочину співробітниками податкового органу в ході перевірки встановлено не було, у зв'язку із чим висновки за актом перевірки ґрунтуються на припущеннях і є недоведеними. Зважаючи на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся за судовим захистом.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 02 грудня 2013 року прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності у позивача всіх необхідних належним чином складених бухгалтерських документів по взаємовідносинам з ПП «Алмаст Сервіс Профі» та ТОВ «Перша міська будівельна компанія», та з того, що документи, надані позивачем на підтвердження подальшого використання придбаного товару не можуть слугувати беззаперечним доказом отримання товару саме від вказаних контрагентів.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги ПП зазначено, що господарські операції між позивачем та ПП «Алмаст Сервіс Профі» та ТОВ «Перша міська будівельна компанія» мали реальний характер та підтверджені належними бухгалтерськими документами, що зумовлює хибність висновків ДПІ.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом першої інстанції встановлено, відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП «Алмаст Сервіс Профі», код ЄДРПОУ 34307512, та ТОВ «Перша міська будівельна компанія», код ЄДРПОУ 36553936, їх реальності та повноти відображення в обліку в жовтні 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 1952/22-7/36849181 від 04.10.2013 року, яким встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в жовтні 2010 року на 21 667 грн. (а.с. 22-34).

Як наслідок встановлених порушень позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 21 667, 00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 5 416, 75 грн. (а.с. 21)

Як зазначено в акті перевірки та встановлено в судовому засіданні приватним підприємством «Ізотерм-Еліт» до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року включено суму податку на додану вартість в загальному розмірі 21 667, 00 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Алмаст Сервіс Профі», код ЄДРПОУ 34307512, та ТОВ «Перша міська будівельна компанія», код ЄДРПОУ 36553936, в жовтні 2010 року.

За змістом ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

На підставі ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Тобто, податковий кредит та податкове зобов'язання у платників податків виникають внаслідок здійснення реальної операції, а податкова накладна лише складається для її документального підтвердження. Податкова накладна є вторинною по відношенню до господарської операції, та сама по собі, без здійснення операції, не дає право на податковий кредит. Без здійснення реальної господарської операції не може бути ні податкового зобов'язання, ні податкового кредиту.

При цьому податок на прибуток підприємств регулюється таким же чином.

Слід також відзначити, що наявність податкової накладної дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

З урахуванням зазначеного на платника податку на додану вартість покладається обов'язок довести фактичність та реальність здійснюваної ним господарської операції, за наслідками якої він формує витрати, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку та податковий кредит.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, які зазначені в цій статті, та в яких, крім іншого, повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.11.1, п.11.3, п.11.4, п.11.5, п.11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, у ході перевірки встановлено відсутність документів, які б підтверджували факт передачі товару від продавця покупцю, актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зокрема товарно-транспортних накладних.

Апелянтом також не надано до апеляційного суду сертифікатів якості або технічних паспортів, які підтверджують якість продукції, та специфікацій, наявність яких передбачена договором поставки № б/н від 22.10.2010 року, а також доказів того, ким саме від ПП «Ізотерм-Еліт» було отримано вказану продукцію.

Суд апеляційної інстанції також не погоджується з посиланням апелянта в якості підтвердження товарності операцій на документи, які свідчать про подальше використання придбаної у ПП «Алмаст Сервіс Профі» та з ТОВ «Перша міська будівельна компанія» продукції, оскільки вони не підтверджують отримання товару саме від зазначених контрагентів.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Ізотерм-Еліт" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо наявність всіх належним чином оформлених первинних та бухгалтерських документів, які підтверджують господарську діяльність з контрагентами позивача ПП «Алмаст Сервіс Профі» та з ТОВ «Перша міська будівельна компанія» не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Ізотерм-Еліт"залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: В.Л. Романішин