Постанова

від 29.09.2015 по справі 686/11555/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/11555/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Демінська А.А.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

29 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Зарицької Т.В.

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Лебедюка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - колективне виробниче підприємство "ПМК-33" про визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся у Хмельницький міськрайонний суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - колективне виробниче підприємство «ПМК-33» про визнання неправомірними дій.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 27 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію на пільгових умовах мають право працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - при досягненні 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

З обставин справи встановлено, що Позивач працював у пересувній механізованій колоні № 223 тресту «Хмельницьксільбуд», правонаступником котрого є третя особа, з 21.11.1977 року по 12.04.1993 року муляром (згідно запису в трудовій книжці) на будівництві об'єктів соціально-побутового і сільськогосподарського призначення (згідно запису в довідці від 17 грудня 2014 р., виданій КВП «ПМК-33», про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній).

Згідно довідок КВП «ПМК-33» від 07.11.2014 р. та від 17.12.2014 р., в КВП "ПМК-33" виробнича документація не збереглася та наказів про створення комплексних бригад і бригад мулярів немає. Крім того, 14.01.2015 року Відповідач провів зустрічну перевірку в КВП «ПМК-33», якою підтверджено лише відомості про роботу Позивача муляром, відомості про його роботу в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад документально не підтвердились.

Досягши 55-річного віку та маючи загальний стаж роботи понад 25 років, Позивач 18.12.2014 року звернувся до Відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Листом від 25.12.2014 року Відповідач відмовив Позивачу у призначенні пенсії, посилаючись на відсутність належного підтвердження пільгового стажу роботи Позивача в період з 21.11.1977 року по 12.04.1993 року муляром, який постійно працював в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 р. № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

На період роботи Позивача були чинні списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10 Відповідно до розділу XXVII Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10, правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються муляри, що постійно працюють в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в трудовій книжці Позивача та в довідках про підтвердження наявного трудового стажу є відомості, які підтверджують його трудовий стаж, що надає право на отримання пільгової пенсії за Списком № 2 відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, Відповідачем факт роботи Позивача на посаді муляра в період з 21.11.1977 року по 12.04.1993 року не заперечується, а відсутність відомостей про роботу Позивача у бригаді мулярів, на думку колегії суддів, не може бути підставою для позбавлення особи права на пільгове пенсійне забезпечення.

Колегія суддів також бере до уваги той факт, що Позивач працював муляром на підприємстві, основним видом діяльності якого було спорудження та будівництво об'єктів соціально-побутового та сільськогосподарського призначення. Відтак, працюючи у спеціалізованому підприємстві, Позивач не міг одноосібно виконувати усі мулярські роботи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - колективне виробниче підприємство "ПМК-33" про визнання дій неправомірними скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком за Списком №2.

Зобов"язати управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 з 18.12.2014.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 жовтня 2015 року.

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.