cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2015 року Справа № 910/2179/14
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ес Пі Ес Юкрейн" на ухвалувід 06.07.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду міста Києва № 910/2179/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ес Пі Ес Юкрейн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" простягнення збитків, за участю представників: позивача - Шмогруна Р.М. відповідача -Песиголовця Я.О. ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 у справі №910/2179/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Босий В.П., судді: Літвінова М.Є., Стасюк С.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ес Пі Ес Юкрейн" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (далі - відповідач) про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 1142260,07грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 15.06.2015 позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив відновити строк апеляційного оскарження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 у справі №910/2179/14 (колегія суддів у складі головуючого судді Андрієнка В.В, суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.) в задоволенні клопотання позивача щодо відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ес Пі Ес Юкрейн" на підставі норм ст. ст. 53, 93, 94 ГПК України.
Позивач, не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, справу направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 53, 93 ГПК України.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що, на його думку, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки обставинам, викладеним в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом рішення прийнято 13.05.2015, його повний текст складено 18.05.2015, отже, останнім днем десятиденного строку на апеляційне оскарження є 28.05.2015.
При цьому, у відповідності до приписів ст. 87 ГПК України, враховуючи присутність в судовому засіданні представників обох сторін, рішення суду сторонам (в тому числі і позивачеві) не надсилалось.
З апеляційною скаргою на рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2015 позивач звернувся 15.06.2015, тобто після закінчення встановленого частиною 1 статті 93 ГПК України строку для її подання.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, позивач в її тексті просив поновити пропущений строк, посилаючись на те, що керівник підприємства перебував у відпустці з 16.05.2015 по 08.06.2015, що підтверджується доданим до апеляційної скарги наказом №01-05/2015 від 15.05.2015, і довіреності на отримання нарочно рішення у справі №910/2179/14 завчасно не підписав, в зв'язку з чим рішення представником позивача отримано нарочно 11.06.2015 за довіреністю б/н від 09.06.2015, що стало причиною пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного рішення.
Відмовляючи у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд виходив з того, що наведені скаржником в клопотанні причини пропуску процесуального строку не є поважними, оскільки за змістом ст. 87 ГПК України надіслання повного тексту рішення сторонам, які були присутні в судовому засіданні, не передбачено. У зв'язку із вказаним суд апеляційної інстанції зазначив, що, будучи присутнім в судовому засіданні, позивач мав вчасно оскаржити рішення суду, не чекаючи надходження його повного тексту, або ж скористатись правом, визначеним ст. 22 ГПК України, та звернутись з відповідним клопотанням про видачу належно засвідченої копії судового рішення.
Колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності поважних причин для відновлення процесуального строку ґрунтовним, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом, а не обов'язком господарського суду, яке він використовує, виходячи із оцінки доводів, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення процесуального строку щодо поважності причин його пропуску.
Згідно зі ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
За змістом вказаної норми надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено. Водночас, такі особи мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК України знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо, скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов ґрунтовного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, з огляду на те, що скаржником не зазначені і фактично були відсутні будь-які причини, які б у розумінні ст. 53 ГПК України могли вважатись та/або визнаватись поважними, оскільки такими причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, натомість дії (бездіяльність) заявника, що призвели до пропуску процесуального строку (зволікання з поданням апеляційної скарги) мають суб'єктивний характер, адже, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні, за результатами якого прийнято рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2015, були присутні представники позивача Зоріна О.В. та Кукалець М.М., отже, останні знали про прийняте рішення і мали можливість своєчасно звернутись з клопотанням про видачу копії судового рішення та відповідною скаргою в межах процесуально визначеного строку для його оскарження, незалежно від перебування директора на відпочинку.
Доводи скаржника про те, що у вищевказаних осіб були відсутні повноваження на отримання копії судового рішення та подання апеляційної скарги до виходу керівника підприємства позивача з відпустки і підписання ним довіреності на отримання нарочно рішення місцевого господарського суду, колегією суддів відхиляються, оскільки, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи (а.с.86 т.1) міститься довіреність на представника Кукалець М.М. б/н від 11.03.2014, строком дії до 31.12.2016 включно, яка надає останній право, не тільки на отримання рішень, ухвал, наказів, виконавчих листів та всіх необхідних довідок та документів, а також на подання апеляційних та касаційних скарг.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, оцінивши доводи, наведені позивачем в обґрунтування клопотання про відновлення процесуального строку, дійшов правомірного висновку, що відсутність належних доказів поважності пропуску процесуального строку унеможливлює його відновлення.
При цьому, посилання лише в касаційній скарзі на скасування директором 13.05.2015 довіреностей всім представникам товариства, колегія суддів відхиляє, адже про такі обставини позивач в апеляційній скарзі не зазначав і, відповідно, будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини до суду апеляційної інстанції не подавав.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Долучені лише до касаційної скарги копії наказів про скасування довіреностей, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки, за приписами ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Щодо посилань скаржника на те, що суд апеляційної інстанції обмежив його у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, колегія суддів зазначає таке.
Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм як матеріального, так і процесуального права.
За змістом ст. 91 ГПК України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації встановленого законом права на судовий захист.
Однак, наявність права на оскарження не позбавляє особу обов'язку виконати вимоги процесуального закону, яким встановлено порядок такого оскарження, і не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття судом апеляційної скарги, поданої з порушенням закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи про відмову у задоволенні клопотання про відновлення процесуального строку і повернення апеляційної скарги, не припустився порушення або неправильного застосування норм процесуального права, а, отже відсутні підстави для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ,111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ес Пі Ес Юкрейн" залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 у справі Господарського суду міста Києва №910/2179/14 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В.Грейц
Судді: С.В.Бакуліна
О.І. Поляк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2015 |
Оприлюднено | 09.10.2015 |
Номер документу | 52080096 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Гpeйц K.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні