Постанова
від 07.10.2015 по справі 910/7257/15-г
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 910/7257/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Кролевець О.А.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

позивача - Савельєвої М.В., Клименка М.С.,

відповідача - Гонян М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк професійного фінансування"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015

у справі № 910/7257/15-г господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіплекс Діджитал"

до Публічного акціонерного товариства "Банк професійного фінансування"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультіплекс Діджитал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк професійного фінансування" про зобов'язання відповідача переказати кошти у розмірі 4 822 000,00 грн. з поточного рахунку позивача, відкритого у відповідача, на рахунок самого відповідача, зазначивши у призначенні платежу: часткове погашення кредиту за кредитним договором № 1058/980-ЮО від 25.10.2013.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.2015 (суддя Літвінова М.Є.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 (колегія суддів у складі: суддя Отрюх Б.В. - головуючий, судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) вказане рішення господарського суду від 18.05.2015 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Зобов'язано ПАТ "Профін Банк" переказати кошти у розмірі 4 822 000,00 грн. з поточного рахунку ТОВ "Мультиплекс Діджитал" № 26000042710000, відкритого в ПАТ "Профін Банк", на рахунок ПАТ "Профін Банк" № 29092000003184, МФО 334594, зазначивши у призначенні платежу: часткове погашення кредиту за кредитним договором № 1058/980-ЮО від 25.10.2013.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 07.07.2015, а рішення господарського суду першої інстанції від 18.05.2015 залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено вимоги ст. 1089 ЦК України, ст.ст. 1, 34, 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.ст. 2, 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Так, скаржник зазначає про те, що у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором банку, а відповідач боржником; оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунку в день запровадження в банку тимчасової адміністрації, виконання зазначеної операції банком обмежується положеннями п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому позивач зауважив на тому, що він не є кредитором відповідача, а тому на нього не поширюються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи було встановлено, що:

- 31.10.2014 ТОВ "Мультиплекс Діджитал" (клієнт за договором) та ПАТ "Банк Професійного Фінансування" (банк) було укладено договір банківського рахунку № 31102014/4.0018, предметом якого є відносини між сторонами, що виникають під час відкриття, обслуговування та закриття банком поточних рахунків клієнта з метою приймання та зарахування на зазначений (-ні) рахунок (-ки) грошових коштів, які надходять на користь клієнта, виконання розпоряджень останнього про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка (-ків) та проведення інших операцій за рахунком (-ками) у порядку, визначеному чинним законодавством України;

- відповідно до п. 3.3 договору платежі з рахунку клієнта здійснюються в межах залишків коштів на рахунку на початок операційного дня відповідно до розрахункових документів, наданих клієнтом у банк і оформлених відповідно до вимог НБУ;

- згідно з п. 4.1.3 договору банк зобов'язаний здійснювати комплексне розрахунково-касове обслуговування клієнта та за його дорученням розрахункові та касові операції згідно з вимогами чинного законодавства України та умов цього договору (переказ грошей з рахунку на рахунок, приймання та видача грошей у готівковій формі та інші операції, передбачені чинними нормами та документами банку).

- положеннями п. 4.3.3 договору передбачено, що банк має право обмежити права клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунку, за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом;

- на виконання умов договору банківського рахунку позивачу відкрито поточний рахунок № 26000042710000 у національній валюті;

- 25.10.2013 ПАТ "Мультиплекс-Холдинг" та ПАТ "Міський комерційний банк" був укладений кредитний договір № 1058/980-ЮО, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 34 000 000,00 грн., з датою повернення кредиту до 24.10.2016 включно;

- 25.10.2013 сторонами укладений договір поруки № 1058/980-ЮО/П, відповідно до умов якого позивач зобов'язався відповідати перед відповідачем за належне виконання ПАТ "Мультиплекс-Холдинг" взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 1058/980-ЮО від 25.10.2013;

- 20.01.2015 позивачем надано відповідачу платіжне доручення № 110 на суму 4 822 000,00 грн. з призначенням платежу: часткове погашення кредиту згідно кредитного договору № 1058/980-ЮО від 25.10.2013;

- відповідач повернув зазначене платіжне доручення позивача без виконання, з посиланнями на п. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме з підстав введення тимчасової адміністрації у ПАТ "Профін Банк";

- рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.01.2015 № 11, прийнятого на підставі постанови Правління НБУ від 19.01.2015 № 35/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Професійного Фінансування" до категорії неплатоспроможних", вирішено розпочати з 20.01.2015 процедуру виведення ПАТ "Банк Професійного Фінансування" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, яка запроваджується строком на три місяці з 20.01.2015 по 19.04.2015.

Приймаючи рішення у справі про відмову в позові, місцевий господарський суд, виходячи з положень ЦК України, Законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", "Про банки і банківську діяльність" дійшов висновку, що позивач виступає кредитором банку на якого поширюється обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в порядку ст.ст. 99, 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюються, зокрема, на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Розглянувши доводи касаційної скарги, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити наступне:

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Отже, клієнт за договором банківського рахунка є кредитором банку з майновими вимогами щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, тоді як банк є боржником за зобов'язаннями щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування відкритого у нього рахунка, володільцем якого є клієнт.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

У п. 16 ст. 2 вказаного закону визначено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами 1-3 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку. Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

У силу п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

Відтак, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, зокрема, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Відповідно до ч. 3 ст. 1075 ЦК України, залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

При цьому, задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.

Зважаючи на положення викладених правових норм, місцевий господарський суд обґрунтовано встановив, що у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником та дійшов правомірного висновку, що повноваження ПАТ "Банк Професійного Фінансування" щодо здійснення платіжної операції за платіжним дорученням № 110 від 20.01.2015 в період запровадження в банку тимчасової адміністрації обмежувалось приписами п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відтак місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог.

В свою чергу господарський суд апеляційної інстанції наведені вище приписи законодавства не врахував.

За таких обставин висновок господарського суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2015 про відмову у задоволенні позову є помилковим в силу неправильного застосування наведених вище норм матеріального права.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк професійного фінансування" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/7257/15-г залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіплекс Діджитал" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 28, код ЄДРПОУ 35932430) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; рахунок отримувача: 31211254700007; код за ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 820019; код класифікації доходів бюджету: 22030004) 852,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Здійснити поворот виконання наказів господарського суду міста Києва від 22.07.2015 № 910/7257/15-г про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 - у разі подання доказів такого виконання.

Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: О. Кролевець В. Картере

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення07.10.2015
Оприлюднено09.10.2015
Номер документу52080115
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/7257/15-г

Постанова від 07.10.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Картере В.І.

Ухвала від 21.09.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Картере В.І.

Постанова від 07.07.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Ухвала від 12.06.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Рішення від 18.05.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

Ухвала від 27.03.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні