Рішення

від 06.10.2015 по справі 910/19243/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015Справа №910/19243/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Богуславське автотранспортне підприємство 13249", м. Богуслав, Київська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

про стягнення 24368, 77 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Крижановська А.О. (довіреність від 03.08.2015 № 1)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Богуславське АТП-13249" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 25 923,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежилих приміщень № 5 від 01.09.2011 в частині оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 порушено провадження у справі № 910/19243/15 та призначено її до розгляду на 13.08.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 розгляд справи №910/19243/15 відкладено на 08.09.2015.

07.09.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи, що підтверджують здійснення відповідачем часткових оплат за договором та заява про уточнення вимог, в якій позивач надав пояснення щодо найменування позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 відкладено розгляд справи № 910/19243/15 на 24.09.2015.

17.09.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 24368,77 грн. заборгованості по орендній платі та 1827, 00 грн. витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

В судовому засіданні 24.09.2015 судом було встановлено, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим, подальший розгляд справи № 910/19243/15 здійснюється щодо позовних вимог викладених у даній заяві.

Представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору у даній справі, просив задовольнити дане клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/19243/15 на 15 днів до 12.10.2015, здійснено зміну найменування юридичної особи позивача з Публічного акціонерного товариства "Богуславське АТП-13249" (код ЄДРПОУ 05538678) на Публічне акціонерне товариство "Богуславське автотранспортне підприємство 13249" (код ЄДРПОУ 05538678), розгляд справи № 910/19243/15 відкладено на 06.10.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2015 підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 06.10.2015 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 було надіслано на юридичну адресу відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується відміткою канцелярії на звороті ухвали та копією реєстру поштових відправлень суду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з огляду на визначені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 06.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2011 між Публічним акціонерним товариством "Богуславське АТП-13249" (позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, орендар) укладено договір оренди нежилих приміщень №5 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування (оренду) нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 50 кв.м. (надалі - об'єкт оренди), терміном з 01.09.2011 по 31.08.2012.

При передачі приміщення підписується акт прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору та підтверджує факт прийняття об'єкту оренди в користування орендарем (п. 1.3.)

Пунктом 2.1.1 договору орендодавець зобов'язаний надати об'єкт оренди у вільне використання орендарем у стані, зазначеному в акті прийому-передачі приміщення.

На виконання умов договору, 01.09.2011 між сторонами підписано акт №5 прийняття-передачі нежилих приміщень, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове користування (оренду) нежилі приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 50 кв.м. Пунктом 1.2. акту визначено, що приміщення передані орендодавцем орендарю приміщення знаходяться у в технічно справному стані.

В подальшому, 31.08.2012 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №5 до Договору, яка є його невід'ємною частиною, та якою передбачено новий строк оренди нежитлових приміщень, а саме до 01.09.2013.

31.08.2013 між сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору, згідно із якою сторони погодили, що строк користування нежитловим приміщенням - до 01.09.2014.

Пунктом 2.2.6. Договору передбачено, що орендар зобов'язаний вчасно і у повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату.

Орендна плата за орендовані приміщення (площі) встановлюється в розмірі 500 грн. на місяць, в тому числі ПДВ (п. 3.1.).

Відповідно до п. 3.3. договору, вартість послуг по електропостачанню і комунальним послугам (водопостачання, водовідвід, вивіз сміття, опалення) не входять до складу орендної плати та сплачуються орендарем окремо на підставі відповідних рахунків орендодавця за фактично спожиті послуги.

Згідно із п. 3.4. договору, орендна плата сплачується авансом в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця, на підставі рахунків орендодавця, не пізніше 15 числа кожного поточного місяця, за який виставляється рахунок. Разом з орендною платою за поточний місяць орендодавець нараховує, а орендар сплачує вартість спожитих за минулий місяць послуг по ропостачанню, комунальним послугам та послугам зв'язку.

Позивачем на підтвердження позовних вимог надано акти надання послуг та рахунки на сплату орендних платежів та послуг по електропостачанню і комунальним послугам.

За розрахунком позивача у період з вересня 2011 року по червень 2015 року заборгованість відповідача перед позивачем за фактичне користування орендованим приміщенням (орендна плата, послуги по електропостачанню та комунальні послуги) складає 24368,77 грн. (у редакції заяви про зменшення позовних вимог).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За розрахунком позивача у період з вересня 2011 року по червень 2015 року заборгованість відповідача перед позивачем за фактичне користування орендованим приміщенням (орендна плата, послуги по електропостачанню та комунальні послуги) складає 24368,77 грн.

При цьому, судом враховано, що згідно із додатковою угодою №5 від 31.08.2013 строк користування нежитловим приміщенням визначено сторонами до 01.09.2014.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Судом не встановлено наявність заперечень позивача щодо пролонгації цього договору, а матеріали справи містять докази користування відповідачем орендованим приміщенням, зокрема, акти надання послуг, рахунки на оплату. Докази повернення відповідачем орендованого приміщення позивачу за актом-приймання передачі в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується факт користування відповідачем орендованим приміщенням переданим відповідачу відповідно до договору оренди у період з вересня 2011 року по червень 2015 року.

Однак, в порушення вищезазначених умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо сплати платежів виконував неналежним чином, внаслідок чого заборгованості відповідача за договором оренди нежилих приміщень № 5 від 01.09.2011 складає 24368,77 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.4. договору визначено, що орендна плата сплачується авансом не пізніше 15 числа кожного поточного місяця.

Враховуючи зазначене, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті оренди за договором на момент розгляду справи настав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи те, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 24368,77 грн. належним чином доведений, те, що відповідач належних доказів в спростування заборгованості не надав, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 24368,77 грн. за договором оренди нежилих приміщень № 5 від 01.09.2011 підлягає задоволенню.

З огляду на вищенаведене, дослідивши матеріали справи, суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Богуславське автотранспортне підприємство 13249" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 24368, 77 грн. повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02140, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Богуславське автотранспортне підприємство 13249" (09700, Київська область, м. Богуслав, вул. Миколаївська, будинок 121, код ЄДРПОУ 05538678) заборгованість у розмірі 24368,77 грн., судові витрати у розмірі 1827,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2015 р.

Суддя С.О. Турчин