Постанова

від 05.10.2015 по справі 911/2277/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р. Справа№ 911/2277/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк": представник Пономаренко О.В. - за довіреністю.

Від Відкритого акціонерного товариства Банк "Біг Енергія": представник не з'явився.

Від Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль": представник Щиголь М.В. - за довіреністю.

Від Товариство з обмеженою відповідальністю "Сорпо Інвест": представник не з'явився.

Від Відкрите акціонерне товариство "Есттерра": представник не з'явився.

Від Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп": представник не з'явився.

Від Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України : представник Годинчук С.О. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.08.2015 року

за скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту

Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 911/2277/14 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

до 1. Відкритого акціонерного товариства Банк "Біг Енергія",

2. Державного підприємства "Міжнародний аеропорт

"Бориспіль",

треті особи 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Сорпо Інвест",

2.Відкрите акціонерне товариство "Есттерра",

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп"

про визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Родовід банк" (далі - АТ "Родовід банк") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" (далі - ВАТ Банк "БІГ Енергія"), Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "МА "Бориспіль") про визнання недійсними договорів:

- від 24.02.2010 про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, укладеним між ВАТ Банк "БІГ Енергія" та АТ "Родовід банк", зареєстрованим у реєстрі за №604;

- від 24.02.2010 про передачу активів та зобов'язань ВАТ Банк "БІГ Енергія" та АТ "Родовід банк", укладеним між ВАТ Банк "БІГ Енергія" та АТ "Родовід банк";

- від 24.02.2010 №104.1/03-Д-10 строкового банківського вкладу у національній валюті юридичної особи - резидента, укладеним між АТ "Родовід банк" та ДП "МА "Бориспіль".

Рішенням господарського суду Київської області від 11.08.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року, залишено без змін Постановою Вищого господарського суду України від 30.12.2014 року, рішення господарського суду Київської області від 11.08.2014 року скасовано та прийняте нове рішення, яким позов ПАТ "Родовід Банк" задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду України від 08.04.2015 року у задоволенні заяви ДП "МА Бориспіль" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 30.12.2014 року відмовлено.

30.06.2015 року ДП "МА "Бориспіль" до Господарського суду Київської області подано скаргу №35-22/1-444 від 26.06.2014 року на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС, орган ДВС) щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 21.11.2014 року, виданого на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року у даній справі, в якій просить визнати незаконними дії головного державного виконавця ВПВР ДДВС щодо прийняття постанови від 04.06.2015 року про арешт коштів боржника та скасувати її (ВП №46012920).

В обґрунтування зазначеної вище скарги заявник посилається на невідповідність сум, зазначених у постанові про арешт коштів боржника від 04.06.2015 року та не направлення її копії боржнику.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2015 року у задоволенні скарги ДП "МА "Бориспіль" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 04.06.2015 року про арешт коштів боржника (ВП №46012920) при виконанні постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року на підставі наказу господарського суду Київської області від 21.11.2014 року №911/2277/14 відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, ДП "МА "Бориспіль" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на ті самі підстави, що й в скарзі.

Позивачем надано письмові пояснення щодо вимог апеляційної скарги, в яких він проти її вимог заперечує.

Відкритим акціонерним товариством Банк "Біг Енергія", Товариством з обмеженою відповідальністю "Сорпо Інвест", Відкритим акціонерним товариством "Есттерра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного їх повідомлення про дату, час та місце судового засідання.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Відкритого акціонерного товариства Банк "Біг Енергія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорпо Інвест", Відкритого акціонерного товариства "Есттерра" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та письмових пояснень, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

За приписами ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 ст.25 Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

В силу ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Відовідно до ч. 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення; арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Матеріали справи свідчать про те, що боржником у добровільному порядку не виконано рішення суду, державним виконавцем 04.06.2015 року винесено постанову про арешт коштів боржника.

Проте, при прийнятті постанови про арешт коштів боржника від 04.06.2015 року, державним виконавцем допущено арифметичну помилку при визначенні суми, на яку залишилось не виконаним рішення суду, та зазначено 6 982 276,79 грн.

Однак, допущення помилок при прийнятті відповідної постанови не можуть бути підставою для визнання дій державного виконавця щодо накладення арешту на рахунки неправомірними.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Таким чином, боржник, як сторона виконавчого провадження, мав право звернутись до державного виконавця з заявою про виправлення допущених помилок.

Матеріали справи свідчать про те, що постановою від 14.07.2015 року державним виконавцем були виправлені допущені у постанові від 04.06.2015 року помилки, а саме зазначено вірну суму стягнення - 6 691 005,10грн. (а.с. 149-150 мат. оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 14.08.2015 року).

Крім цього, на підставі розпорядження від 17.07.2015 року №46012920/14 кошти, накопичені на рахунках у розмірі 6 691 005,10 грн., перераховані стягувачу; 786 398 61грн (виконавчого збору) до Державного бюджету України, а 6 506 705,88 грн. надлишково стягнутих коштів повернуті боржнику, що підтверджується платіжними дорученнями №1386 від 17.07.2015 року, № 1387 від 17.07.2015 року, №1388 від 17.07.2015 року.

Постановою органу ДВС від 05.08.2015 року виконавче провадження №46012920 закінчено, припинено чинність арешту, звільнено з-під арешту грошові кошти, накладені постановами від 04.06.2015 року.

Крім цього, скаржник посилається на не направлення йому копії постанови про накладення арешту на майно.

Статтею 31 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення; боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як пояснив представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, скаржнику направлялась копія постанови про накладення арешту на майно, однак з затримкою.

Крім цього, у додаткових поясненнях №35-22/1-553 від 14.08.2015 року скаржник підтвердив отримання ним відповідних постанов 07.07.2015 року, а норми Закону України "Про виконавче провадження" не визначають строк для здійснення державним виконавцем відповідної дії - направлення копії постанови про накладення арешту (а.с. 155-157 мат. оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 14.08.2015 року).

Також, судова колегія погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що ДП "МА "Бориспіль" (скаржник) за допомогою ідентифікатора доступу, вказаного у п.6 постанови від 14.01.2015 року про відкриття виконавчого провадження, мав можливість спостерігати за діями, які вчиняються у відповідному виконавчому провадженні.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстав для задоволення вимог скарги ДП "МА "Бориспіль" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не має.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводами апеляційної скарги не спростовані зазначені вище обставини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.08.2015 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.08.2015 року по справі № 911/2277/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 911/2277/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська