Постанова

від 06.10.2015 по справі 233/3586/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бєлостоцька О.В.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року справа № 233/3586/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Святодух О.Б., за участю представників: від позивача - Сніменко О.І., від відповідача - Кіценко С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської сільської ради Костянтинівського району на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2015 року у справі № 233/3586/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Восьме» до Миколаївської сільської ради Костянтинівського району про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Миколаївської сільської ради Костянтинівського району про визнання протиправним та скасування рішення, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 16 липня 2015 року (а.с.60-63), просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської сільської ради від 23 січня 2015 року №УІ/60-2 «Про місцеві податки та збори на 2015 рік». Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 січня 2015 року відповідачем по справі було прийнято рішення № УI/60-2 «Про місцеві податки та збори на 2015 рік» відповідно до якого встановлені місцеві податки та збори, зокрема, збір за паркування транспортних засобів, туристичний збір, ставки податку на земельні ділянки, які знаходяться під житловим фондом, транспортний податок, єдиний податок, акцизний податок, ставки податку на земельні ділянки та пільги по земельному податку на 2015 рік. При прийнятті рішення № УI/60-2 від 23 січня 2015 року «Про місцеві податки та збори на 2015 рік», відповідач порушив вимоги п.п. 12.3.4 п.12.3 ст.12, п.п.4.1.9 п.4.1. ст.4 Податкового кодексу України та ч.3 ст.27 Бюджетного кодексу України в частині процедури прийняття та офіційного оприлюднення рішення про встановлення або зміну місцевих податків і зборів на 2015 рік. Крім того, оскаржуване рішення було прийнято 23 січня 2015 року, а ставки податків встановлюються на 2015 рік, тобто, зворотнім часом в порушення ст.58 Конституції України. Зазначене рішення порушує права позивача шляхом збільшення податкового навантаження, як на власника земельних ділянок кадастровий № 1422484000:04:000:0002 площею 3,6723га; № 1422484000:14:000:0004 площею 3,6323га; кадастровий № 1422484000:04:000:0016 площею 6,9872га. Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2015 року у справі № 233/3586/15-а, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 4 рішення Миколаївської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 23 січня 2015 року № У1/60-2 «Про місцеві податки і збори на 2015 рік» в частині встановлення податку на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, нормативну грошову оцінку якої проведено в розмірі 0,3% від її нормативної грошової оцінки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не вірно був зроблений висновок щодо порушення Миколаївською сільською радою передбаченої законодавством України процедури та принципу стабільності податкового законодавства. Також зазначає, про можливість прийняття рішення щодо встановлення місцевих податків та зборів на 2015 рік безпосередньо у 2015 році. Представник відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

23 січня 2015 року Миколаївська сільська рада прийняла рішення № УI/60-2 «Про місцеві податки та збори на 2015 рік» (а.с.6-48), відповідно до п.п.1,2 якого з 01 січня 2015року на території Миколаївської сільської ради встановлені місцеві податки і збори та визначено механізм їх справляння, а саме: збір за місця для паркування транспортних засобів згідно з додатком № 2; туристичний збір згідно з додатком № 3; податок на земельні ділянки, що зайняті під жилим фондом у межах граничних норм, передбачених Земельним кодексом по селам згідно з додатком № 4; транспортний податок згідно з додатком № 5. Крім того, пунктом 2 оскаржуваного рішення встановлено з 01 січня 2015 року ставки єдиного податку згідно з додатком № 1. Відповідно до п.3 рішення Миколаївської сільської ради від 23 січня 2015 року № УI/60-2 з 01 січня 2015 року встановлено акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів згідно з додатком № 6. Пунктом 4 оскаржуваного рішення встановлено ставки податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - 0,3% від їх нормативної грошової оцінки, для особистого селянського господарства - 0,1% від їх нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнта 1,249% для всіх видів земельних ділянок. Встановлено ставку земельного податку на земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Згідно п. 5 оскаржуваного рішення встановлено, що річна сума орендної плати за землю не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки. Відповідно до п.6 рішення № УI/60-2 з 01 січня 2015 року пільги по земельному податку на 2015 рік передбачені в додатку № 7. 10 липня 2015 року Миколаївська сільська рада прийняла рішення № У1/66-2 «Про внесення змін до рішення сесії від 23 січня 2015 року № У1/60-2 «Про місцеві податки та збори на 2015 рік» відповідно до якого в п.п.1,2,3 в додатку № 7 виключені слова з 01 січня 2015 року; в п.6, в додатку № 1 та №7 виключені слова на 2015 рік (а.с.59). Як вбачається із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.13-15) ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Восьме» є власником земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий № 1422484000:04:000:0002 площею 3,6723га; № 1422484000:14:000:0004 площею 3,6323га; кадастровий № 1422484000:04:000:0016 площею 6,9872га. Згідно довідки від 10 серпня 2015 року № 1191/01-29 (а.с.69) вказані земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту Миколаївської сільської ради.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Згідно до п. 24 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України. Податковим кодексом України визначені принципи, на яких ґрунтується податкове законодавство, зокрема, пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 визначено принцип стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, сільські, селищні і міські ради у межах повноважень та з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки і збори, які є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. Підпунктом 12.3.4. п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. З огляду на викладене, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення Миколаївської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 23 січня 2015 року № УI/60-2 «Про місцеві податки і збори на 2015 рік», яким встановлені ставки місцевих податків і зборів, прийняте з порушенням передбаченої законодавством процедури та принципу стабільності податкового законодавства, оскільки ставка земельного податку фактично змінюється пізніше, ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду. Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Частиною 1 ст.6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. З усіх встановлених оскаржуваним рішенням Миколаївської сільської ради місцевих податків і зборів позивач по справі є платником лише податку на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, нормативну грошову оцінку якої проведено тому, оскільки в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову - визнання протиправним пункту 4 рішення Миколаївської сільської ради від 23 січня 2015 року № У1-60-2 «Про місцеві податки і збори на 2015 рік» в частині встановлення податку на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, нормативну грошову оцінку якої проведено в розмірі 0,3% від її нормативної грошової оцінки.

Прийняття відповідачем по справі рішення від 10 липня 2015 року, яким внесені зміни до оскаржуваного рішення в частині виключення з його змісту словосполучення «з 01 січня 2015 року» судом першої інстанції до уваги не прийнято, оскільки, як зазначив суд це не впливає на вищевикладені висновки, до яких дійшов суд, бо назва оскаржуваного рішення № У1/60-2 від 23 січня 2015 року свідчить про те, що ним встановлені місцеві податки і збори саме на 2015 рік.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не звернув увагу на наступне.

Із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

При цьому суди повинні виходити з того, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції слід змінити. Замінивши у абзаці другому резолютивної частини постанови слово «скасувати» замінити словами «визнати нечинним».

Відповідно до п.1.ч.1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни судового рішення є правильне по суті вирішення справи, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права. Керуючись ст. 160, ст.195-197, п.2 ч. 1 ст. 198, ст. 201, ст.ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської сільської ради Костянтинівського району на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2015 року у справі № 233/3586/15-а - задовольнити частково.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2015 року у справі № 233/3586/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Восьме» до Миколаївської сільської ради Костянтинівського району про визнання протиправним та скасування рішення - змінити.

У абзаці другому резолютивної частини постанови слово «скасувати» замінити словами «визнати нечинним».

В решті постанову залишити без змін

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 06 жовтня 2015 року.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок