Ухвала

від 13.12.2010 по справі 2а-3534/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3534/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2010 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.

при секретарі Ломановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр міжнародного обміну»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 міського центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр міжнародного обміну»про стягнення суми штрафу,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_2 міський центр зайнятості (далі КМЦЗ) звернувся до суду з позовом якому просить стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр міжнародного обміну»(далі TOB "ЦМО) 13000 грн. штрафу, накладеного за порушення ст. 8 Закону України від 1 березня 1991 року № 803-XII "Про зайнятість населення"

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2010 року позовні вимоги задоволено, стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міжнародного обміну" на користь ОСОБА_2 міського центру зайнятості суму штрафу в розмірі 13000 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр міжнародного обміну»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, головним спеціалістом інспекції по контролю за додержанням законо давства про зайнятість КМЦЗ ОСОБА_3 складено ОСОБА_4 № 12/64-ш від 9 жовтня 2009 року про порушення TOB "ЦМО" законодавства України про зайнятість населення, згідно з яким починаючи з 26 грудня 2008 року (дата призначення ОСОБА_5 на посаду генерального директора TOB "ЦМО") до закінчення строку дії дозволу № 33762 від 19 грудня 2008 року до 19 березня 2009 року гр. ОСОБА_6 Федерації ОСОБА_5 працював на посаді генерального директора TOB "ЦМО" без дозволу на використання праці іноземця на цій посаді (дозвіл видавався на іншу посаду - директора). Крім того, після закінчення строку дії зазначеного дозволу, праця ОСОБА_5 використовувалася без дозволу на використання праці іноземця, чим порушено вимоги ст. 8 Закону № 803-ХІІ. У зв'язку з цим TOB "ЦМО" запропоновано протягом місяця внести штраф у двадцяти кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на загальну суму 13000 грн. та попереджено про те, що у разі відмови добровільно перерахувати штраф, його буде стягнуто.

ОСОБА_4 отримав керівник TOB "ЦМО" ОСОБА_5, який відмовився від підпису, про що свідчить його розписка.

TOB "ЦМО" оскаржило ОСОБА_4 № 12/64-ш від 9 жовтня 2009 року до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України.

Листом від 14 січня 2010 року № ДЦ-09-170/0/6-10 повідомлено TOB "ЦМО" про відсутність підстав для скасування штрафної санкції та правомірність дій інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість КМЦЗ. Одночасно повідомлено про судове оскарження прийнятого рішення згідно із ст. 12 Закону № 803-ХІІ.

У подальшому ОСОБА_4 № 12/64-ш від 9 жовтня 2009 року, дії або бездіяльність посадових осіб інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість КМЦЗ не оскаржувалися. Разом з цим, штраф у розмірі 13000 грн. не був сплачений TOB "ЦМО" у добровільному порядку

КМЦЗ направило TOB "ЦМО" письмову претензію на суму 13000 грн. На момент вирішення справи штраф не сплачений.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача прийшов до висновку, про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України В«Про зайнятість населенняВ» та п. 4 В«Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в УкраїніВ» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999р., іноземці та особи без громадянства, крім найнятих відповідно до угод про розподіл продукції, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України В«Про зайнятість населенняВ» № 803-ХІІ зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Громадяни України вільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі і не пов'язані з виконанням оплачуваної роботи, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей.

Законом України В«Про зайнятість населенняВ» передбачено, що у разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Відповідно до Закону України В«Про зайнятість населенняВ» , Державна служба зайнятості має право стягувати штрафи з підприємств, установ та організацій усіх форм власності, зокрема, у разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості.

Як вбачається з вищевказаного акту перевірки, предметом перевірки було дотримання відповідачем вимог законодавства про зайнятість, а саме ст. 8 Закону України В«Про зайнятість населенняВ» .

Згідно з Положенням про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість, інспекції надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України В«Про зайнятість населенняВ» і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України В«Про зайнятість населенняВ» у разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку.

Рішення позивача оскаржене та скасоване у законному порядку не було, та є невиконаним. Розмір штрафу відповідає чинній на момент вчинення правопорушення санкції та встановленому розміру мінімальної заробітної плати на момент прийняття рішення про накладення штрафу. Повноваження спеціаліста інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість ОСОБА_2 міського центру зайнятості застосовувати передбачені економічні санкції передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність заявлених позовних вимог.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги ОСОБА_2 міського центру зайнятості закономи, обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягающими задоволенню.

Посилання представника відповідача на ті обставини, що ОСОБА_5 мав дозвіл на працю, суд не може прийняти до уваги, так як так як надані суду документи свідчать про відсутність дозволу на працю ОСОБА_5 на посаді генерального директора.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції- без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр міжнародного обміну»- залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2010 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 20 грудня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: А.Б.Парінов

ОСОБА_7

Повний текст ухвали виготовлений 20 грудня 2010 року.