Ухвала

від 06.10.2015 по справі 826/4345/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4345/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаря представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Пилипенко О.Є., Романчук О.М. Приходько К.М. Піряника Ю.М. Чарковської Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскар Україна» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.10.2014 № 0017001502, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року ТОВ «Іскар Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ в Оболонському районі ДФС у м. Києві в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2014 № 0017001502.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі ДФС у м. Києві від 30.10.2014 № 0017001502.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ «Іскар Україна» з податку на прибуток за період 2013 рік, за результатами якої складений Акт від 14.10.2014 № 595/26-54-15-02-08.

Під час проведення вказаної перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «Іскар Україна» строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з вказаного податку, передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку за 2013 рік в сумі 1 092 738,91 грн. по податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, затримка сплати складає 77 днів.

На підставі вказаного акта перевірки, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 30.10.2014 № 0017001502, яким, на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, за порушення ТОВ «Іскар Україна» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (код платежу 11020300, у розмірі 1 092 738,91 грн., всього на 77 днів), нарахувало підприємству штраф в сумі 218 547,78 грн., що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання.

Не погоджуючись з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення, ТОВ «Іскар Україна» скористалося правом на адміністративне оскарження останнього в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, шляхом подання скарг до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Державної фіскальної служби України.

Згідно рішень вищестоящих контролюючих органів про результати розгляду первинної та повторної скарг позивача оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

При цьому, зокрема, в рішенні ГУ ДФС у м. Києві від 26.12.2014 № 3190/10/26-15-10-06-15 викладені наступні обставини: 03.03.2014 ТОВ «Іскар Україан» подало до ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстраційний № 9091135292), де в рядках 11 «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» та 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» задекларовано суму 1 163 653 грн., а в рядку 13 «Зменшення нарахованої суми податку» показник відсутній та додаток ЗП до такого рядку Декларації також не було подано.

27.05.2014 товариство подало до податкової інспекції уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстраційний № 9091392042), де задекларувало такі показники: в рядку 11 «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» суму 1 163 653 грн., в рядку 13 «Зменшення нарахованої суми податку» суму 1 093 278 грн., а в рядку 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» - 70 375 грн.

Відповідно до даних облікової картки платника податку на прибуток, ТОВ «Іскар Україна» за 2013 рік на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстраційний № 9091135292 від 03.03.2014) нараховано 11.03.2014 суму податку до сплати у розмірі 1 163 653 грн., що була погашена 11.03.2014 за рахунок наявної в КОР переплати у сумі 70 914,09 грн. та 27.05.2014 - за рахунок суми 1 092 738,91 грн. у зв'язку з поданням платником податку уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстраційний № 9091392042 від 27.05.2014).

Однак, вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення від 30.10.2014 № 0017001502 необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується той факт, що станом на 11.03.2014 позивач виконав свій податковий обов'язок по сплаті податку на прибуток за 2013 рік в сумі 1 092 783 грн. в повному обсязі.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Зазначеним критеріям діяльності суб'єктів владних повноважень відповідають обов'язки контролюючих органів, встановлені Податковим кодексом України, а саме: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21).

Натомість, платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункти 16.1.2 - 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (пункт 46.1 статті 46 Податкового кодексу України).

Податковим зобов'язанням, згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Грошовим зобов'язання платника податків, згідно пп. 14.1.39 приведеної правової норми, є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Порядок обчислення податку на прибуток визначено статтею 152 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 152.9 статті 152 Податкового кодексу України, для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Нормами п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно абз. 1 і 3 п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: податкових декларацій з податку на прибуток підприємства ТОВ «Іскар Україна за звітний (податковий) період 2013 рік (звітної від 03.03.2014) та (уточнюючої від 27.05.2014), копій виписок ПАТ «ІНГ Банк Україна» (МФО 300539) по особовому рахунку ТОВ «Іскар Україна» № 26008003068000 за 17.01.2013, 15.02.2013, 06.03.2013, 04.04.2013, 23.05.2013, 27.06.2013, 19.07.2013, 14.08.2013, 06.09.2013, 30,.09.2013, 08.10.2013, 30.10.2013, 15.11.2013, 29.11.2013 та 11.03.2014 та реєстрів клієнтських платежів цього банку з вибіркою по платежам, витягу з облікової картки платника податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, - позивача за 2014 рік), позивач визначив у попередньо поданій Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік розмір авансового внеску (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний рік), що підлягав сплаті у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року у розмірі 1 093 278,91 грн., а тому зазначені суми податкових зобов'язань є узгодженими сумами грошового зобов'язання.

Суми авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік (код платежу 11023300 «Авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів») були сплачені позивачем до державного бюджету 17.01.2013, 15.02.2013, 06.03.2013, 04.04.2013, 23.05.2013, 27.06.2013, 19.07.2013, 14.08.2013, 06.09.2013, 30.09.2013, 08.10.2013, 30.10.2013, 15.11.2013, 29.11.2013 (всього на загальну суму 1 093 278 грн.). Додатково ТОВ «Іскар Україна» сплатило 11.03.2014 до бюджету податок на прибуток за 2013 рік в сумі 70 375 грн.

В обліковій картці платника податку на прибуток підприємств (код платежу 11020300) було проведено сплату платежів лише на суму 70 375 грн.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, контролюючим органом під час судового розгляду даної справи, в порушення норми ч. 2 ст. 71 КАС України, не було спростовано жодними документальними доказами (в тому числі витягом з облікової картки платника авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» - ТОВ «Іскар Україна» за 2013 рік) факти сплати позивачем та надходження до державного бюджету сум авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 1 093 278 грн.

Таких доказів не було надано відповідачем і в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що станом на 11.03.2014 позивав виконав свій податковий обов'язок по сплаті податку на прибуток за 2013 рік в сумі 1 092 783 грн. в повному обсязі, висновки відповідача про допущення ТОВ «Іскар Україна» випадку несвоєчасної сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток в зазначеній сумі коштів, що було зумовлено лише допущенням платником податку помилок в оформленні та поданні податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік (звітної) є хибними, а спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк О.Є. Пилипенко О.М. Романчук

Повний текст ухвали складено та підписано - 07.10.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.