Постанова

від 05.10.2015 по справі 815/4834/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4834/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія» Южартбуд» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.03.2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія» Южартбуд» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «Будівельна компанія «Южартбуд») звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту відповідач або ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 12.03.2015 року. Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що ДПІ у Малиновському районі ГУ Міндоходів в Одеській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року (вх. № НОМЕР_2 від 20.01.2015 року) з додатками. За результатами перевірки було складено акт №21/15-518/36044828 від 19.02.2015 року, на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.03.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2 162,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 540,50 грн. Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаного повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмових заперечення відносно задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі, посилаючись на те, що перевіркою встановлено, що в порушення вимог абз. а) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 TOB «БК «Южартбуд» завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (р.23.2) по декларації за грудень 2014 року на 2 162 грн. Перевіркою встановлено, що відповідно до даних додатка 2 (Д2) податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року TOB «БК «Южартбуд» не був визначений період виникнення від'ємного значення у розмірі 2 162 грн. Таким чином, TOB «БК «Южартбуд» не дотримано Порядок розподілення від'ємного значення по періодах його виникнення, що вплинуло на завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових декларація (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пп.76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За результатами камеральної перевірки, у відповідності до пп. 86.2 ст. 86 ПК України, у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Також, відповідно до п. 200.10 ПК України контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у декларації даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Пунктом 48.1 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Судом встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на підставі п. 76.1 ст. 76, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ «Будівельна компанія «Южартбуд» за грудень 2014 року.

При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року (вх. № НОМЕР_2 від 20.01.2015 року) з додатками.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 19.02.2015 року №21/15-518/36044828 (а.с. 26-27), відповідно до висновку якого відповідачем встановлено, що в порушення вимог абз. а) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 TOB «БК «Южартбуд» завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (р.23.2) по декларації за грудень 2014 року на 2 162, 00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2 162,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 540,50 грн. (а.с. 29).

ТОВ «Будівельна компанія «Южартбуд» не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням оскаржило його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 12.03.2015 року № НОМЕР_1, суд виходив з наступного.

Як вбачається з акту камеральної перевірки від 19.02.2015 року №21/15-518/36044828, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки відповідача, про порушення позивачем вимог абз. а) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 TOB «БК «Южартбуд» завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (р.23.2) по декларації за грудень 2014 року на 2 162, 00 грн.

Так, в ході камеральної перевірки встановлено, що згідно з поданою ТОВ «Будівельна компанія «Южартбуд» податковою декларацією з ПДВ за грудень 2014 року (вх. № НОМЕР_2 від 20.01.2015 року) та додатками:

- від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 1534,00 грн.;

- сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, відображена у рядку 23.2 декларації складає 2162,00 грн.

Перевіркою встановлено, що відповідно до даних додатка 2 (Д2) податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року TOB «БК «Южартбуд» не був визначений період виникнення від'ємного значення у розмірі 2 162 грн. Таким чином, як зазначив у письмових запереченнях представник відповідача, TOB «БК «Южартбуд» не дотримано порядок розподілення від'ємного значення по періодах його виникнення, що вплинуло на завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.

Суд з даними висновками відповідача не погоджується, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачем було позивачем подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, відповідно до форми, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678. Подана декларація була заповнена відповідно до вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678 (далі - Порядок № 678).

Відповідно до пункту 6) ОСОБА_1 III «Розрахунки за звітний період» розділу У Порядку № 678, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума: у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

До податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року позивачем було подано до ДПІ додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» з вказаними операціями придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту (рядки 10.1+15.1 декларації) з показниками ОСОБА_1 Податковий кредит додатка 5 в колонці 4 - 17860 грн. та колонці 5 - 3572 грн.

Суми податку на додану вартість були фактично сплачені постачальникам товарів та послуг відповідно до абз. а) п.2004.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, що не заперечувалось представником відповідача. На підтвердження формування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 2096 грн. (рядок 19) позивачем до суду було надано копії первинних документів за жовтень 2014 року (податкові накладні, видані позивачеві постачальниками та платіжні доручення про сплату коштів постачальникам).

Судом встановлено, що у наступному звітному періоді позивачем подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, відповідно до форми, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678 та заповнену відповідно до Порядку № 678.

Суми податку на додану вартість були фактично сплачені постачальникам товарів та послуг відповідно до абз. а) п.2004.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, що не спростовувалось представником відповідача. На підтвердження формування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 66 грн. (рядок 19) та визначення періоду формування податкового кредиту з податку на додану вартість, позивачем до суду надано копії первинних документів за листопад 2014 року (податкові накладні, видані позивачеві постачальниками та платіжні доручення про сплату коштів постачальникам).

Відповідно до пункту 6) ОСОБА_1 III «Розрахунки за звітний період» розділу У Порядку № 678, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного і податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Судом встановлено, що у податковій декларації за листопад 2014 року у позивача виникло право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 Кодексу та розділу У Порядку № 678 у сумі 2096 грн.

У додатку 2 до декларації за листопад 2014 року у колонці 2 позивачем визначено період, у якому виник залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового ) періоду, а саме - 10.2014.

У наступному звітному податковому періоді позивачем подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, відповідно до форми, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 року № 966 та заповнену відповідно Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 року № 966 (надалі - Порядок № 966).

У податковій декларації з ПДВ за грудень у позивача знову виникло право на бюджетне відшкодування у розмірі 66 грн. відповідно до ст. 200 Кодексу.

Разом з тим, камеральною перевіркою встановлено, що відповідно даних додатка 2 (Д2) податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року (вх. НОМЕР_2 від 20.01.2015 року) ТОВ «Будівельна компанія «Южартбуд» не був визначений період виникнення від'ємного значення «-.-», з чим суд не погоджується, оскільки період виникнення від'ємного значення був визначений позивачем у декларації з ПДВ за листопад 2014 року, а при перенесенні даних з додатка 2 (Д2) податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року до додатка 2 (Д2) податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року позивачем помилково не перенесено період виникнення залишку від'ємного значення.

Таким чином ТОВ «Будівельна компанія «Южартбуд» була допущена технічна помилка.

При цьому, суд зазначає, що згідно зі ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як визначено п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 Кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх

податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до держбюджету, а в разі

отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового

зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від

нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного

відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту

наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України та розділу ІУ Порядку №966, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (із урахуванням строків давності, визначених

статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватись додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Відповідно до вимог розділу УІ Порядку № 966, уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п'ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу (п. 1).

У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється (п. 2).

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення (п. 3).

У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення) (п. 4).

У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п'ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.1 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (п. 5).

У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються (п. 6).

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 9).

Судом встановлено, що відповідно до вищезазначених вимог законодавства, позивачем було подано до ДПІ два уточнюючих розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року (№ НОМЕР_3 від 21.02.2015 року), за грудень 2014 року (№ НОМЕР_4 від 22.02.2015 року) з додатками, за формою Порядку №966, чинного на час подання, відносно чого представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала.

Таким чином, позивачем самостійно виправлено помилки, допущені у податкових деклараціях з ПДВ у попередніх звітних періодах, а саме: за листопад 2014 року та за грудень 2014 року.

Уточнюючі розрахунки були подані до ДПІ засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку визначену законодавством, відповідно до наказу ДПС України від 14.06.2012 року №516, яким затверджені Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, до прийняття податкового повідомлення-рішення, разом з тим не були враховані посадовими особами ДПІ, що не спростовувалось під час судового розгляду справи представником відповідача.

Таким чином, судом встановлено, що в даному випадку мали місце технічні помилки допущені TOB «Будівельна компанія «Южартбуд», які в подальшому були виправлені останнім та ніяким чином не призвели до заниження податкових зобов'язань та утворення недоїмки, не вплинули на податковий облік.

З огляду на викладене, суд вважає, що порушення платником податкової дисципліни (у тому числі і порядку заповнення податкової звітності), які не вплинули на порядок розрахунків з бюджетом, не є підставою для донарахування платникові податкового зобов'язання.

Допущені TOB «Будівельна компанія «Южартбуд» технічні помилки під час заповнення декларацій з ПДВ у попередніх звітних періодах, а саме: за листопад 2014 року та за грудень 2014 року, які в подальшому були виправлені позивачем, не призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість, позаяк полягали виключно у неправильному заповненню рядків декларації та не стосувалася зміни бази та об'єкта оподаткування податком на додану вартість, що не заперечувалось представником відповідача.

Відтак, суд вважає, що встановлені обставини свідчать про відсутність у контролюючого органу підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість із одночасним застосування штрафних санкцій, скільки з матеріалів справи встановлено, що позивачем було допущено технічні помилки під час заповнення декларацій з ПДВ у попередніх звітних періодах, а саме: за листопад 2014 року та за грудень 2014 року, які в подальшому були виправлені позивачем та жодним чином не вплинули на розрахунки за бюджетом, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.

В той же час, суд вважає необхідним зазначити, що з метою однакового застосування положень Закону України №2181-ІІІ в листах Комітету Верховної Ради України по питанням фінансів та банківської діяльності №06-10/167 від 20.03.2001 року та ДПА України №9018/23-3317 від 06.07.2001 року визначені поняття термінів - арифметична та методологічна помилки. Арифметична помилка - помилка або описка, допущені платником податку при заповненні декларації (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій (додавання або відрахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.) Методологічна помилка - помилка допущена платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Судом встановлено, що за результатами проведення перевірки позивача ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області встановила не арифметичну або методологічну помилку, а зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість, фактично безпідставно визнавши її завищеною, при відсутності перевірки правомірності порядку формування позивачем податкового кредиту, складу податкових зобов'язань та повноти їх нарахування.

З огляду на викладене, позивачем не було допущено завищення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість, а лише допущено технічну (арифметичну) помилку під час заповнення декларацій з ПДВ за листопад 2014 року та за грудень 2014 року, які в подальшому були виправлені позивачем, що за своїм наслідком не вплинуло на розрахунки з бюджетом.

У главі 11 Кодексу не передбачено застосування відповідальності до платників податків у разі виявлення зазначених порушень.

З урахуванням викладених обставин, відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.03.2015 року, а тому згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, оскаржене податкове повідомлення - рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія» Южартбуд» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.03.2015 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 12.03.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія» Южартбуд» (код ЄДРПОУ 36044828) сплачений судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 30 вересня 2015 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 05 жовтня 2015 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.