Рішення

від 16.09.2011 по справі 2-346/11

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-346/11

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2011 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Литвина О.В.,

при секретарі - Штрикіну С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 -

про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що відповідачі у справі, перебуваючи у трудових стосунках з ним та працюючи при цьому водіями вантажних автомобілів, о 3-00 годині ночі 05.05.2011 року, керували останніми в нетверезому стані та своїми неправомірними діями спричинили на території підприємства дорожньо-транспортні пригоди, внаслідок яких були пошкоджені автомобілі підприємства. Посилається, що відповідно до експертних висновків вартість відновлювального ремонту автомобілів склала: автомобіля «FOTON А-3251», д.р.н. АІ 6712 СІ - 6916-34 грн.; автомобіля «FOTON А-3251», д.р.н. АІ 6713 СІ - 15131-76 грн.; автомобіля «FOTON А-3251», д.р.н. АІ 6714 СІ - 3345-06 грн.; автомобіля «FOTON А-3251», д.р.н. АІ 5672 СІ - 5353-40 грн.. Загальна сума матеріального збитку склала 30746-56 грн..

Просить стягнути в рахунок відшкодування заподіяної шкоди на свою користь: зі ОСОБА_1 15131-76 грн., з ОСОБА_5 3345-06 грн., з ОСОБА_3 5353-40 грн., з ОСОБА_4 6916-34 грн.. Також просить стягнути з відповідачів солідарно понесені ним судові витрати.

На час розгляду спору по суті в судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги шляхом зменшення заявлених позовних вимог до ОСОБА_4 та прохаючи таким чином стягнути з останнього на користь позивача 6101-33 грн.. Зазначені позовні вимоги підтримала в повному обсязі за викладених у позові обставин та пояснила, що шкода позивача заподіяна з вини всіх відповідачів,які скоїли дорожньо-транспортні пригоди в результаті яких і були пошкодженні належні підприємству автомобілі. Відповідачі мають відповідати за скоєне також по причині перебування на робочому місці в нетверезому стані.

Просила позов задовольнити в повному обсязі заявлених вимог.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково та пояснив, що погоджується на відшкодування, що складає вартість відновлювального ремонту. При цьому вважає, що деякі деталі можливо було відновити, а не замінювати на нові, як це зазначено у висновку експерта. В чому полягає неправильність експертного висновку по оцінці пошкоджень автомобіля назвати не може. Підтверджує ту обставину, що автомобіль під його керуванням вїхав у автомобіль під керуванням ОСОБА_4 і що обидва автомобілі таким чином отримали пошкодження.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав та підтвердив викладені у позові обставини в тім, що він дійсно станом на 05.05.2011 року працював у позивача водієм і близько 3-00 години ночі керував на території підприємства автомобілем в нетверезому стані та скоїв при цьому ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль під його керуванням та автомобіль під керуванням ОСОБА_5, в якому не були включені габаритні ліхтарі. Притягувався до адмінвідповідальності за скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та підтвердив викладені у позові обставини в тім, що він дійсно станом на 05.05.2011 року працював у позивача водієм і близько 3-00 години ночі керував на території підприємства автомобілем в нетверезому стані. Перебуваючи під завантаженням, він не включив габаритних ліхтарів на автомобілі, що призвело до зіткнення з його автомобілем іншого автомобіля підприємства під керуванням ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав та пояснив, що викладені у позові обставини мали місце, а саме, що на час перебування його на робочому місці, в автомобіль під його керуванням вїхав автомобіль під керуванням ОСОБА_1. Він власними силами відремонтував автомобіль, але акта про ремонт не склали, хоча він просив це зробити адміністрацію підприємства, але йому відмовили. Таку його позицію підтримав у судовому засіданні і його представник, який у свою чергу просив у задоволенні позову відмовити, оскільки пошкодження автомобіля позивача під керуванням його довірителя сталося не звини останнього, а з вини ОСОБА_1, який визнаний винним судом у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Його довіритель до адмінвідповідальності за скоєння дорожньо-транспортної пригоди не притягувався.

Заслухавши сторін спору, їх представників, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі у справі перебували по 31.05.2011 року у трудових відносинах із позивачем, працюючи в останнього водіями вантажних автомобілів. 05.05.2011 року близько 02-00 годині, перебуваючи на робочій зміні ОСОБА_4В, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вжили спиртні напої, після чого керували автомобілями. Близько 3-00 години ночі цього ж дня ОСОБА_1, під керуванням якого перебував автомобіль «FOTON АС-3251», д.н.з. АІ 67-13СІ, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4. Приблизно у вказаний час відбулося зіткнення автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та з вини останнього з автомобілем «FOTON АС-3251», державний номер АІ 76-14СІ, під керуванням ОСОБА_2. Внаслідок зіткнення всі вказані автомобілі отримали механічні ушкодження. Вартість відновлювального ремонту відповідно до звітів про оцінку транспортних засобів складає: по автомобілю НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 - 6916-34 грн.; по автомобілю FOTON АС-3251», д.н.з. АІ 67-13СІ, яким керував ОСОБА_1. - 15131-76 грн.; по автомобілю НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3- 5353-40 грн.; по автомобілю «FOTON», д.н.з. АІ 6714СІ, яким керував ОСОБА_2 - 3345-06 грн.. Позивач визнав обставину проведення ОСОБА_4 ремонту автомобіля на суму 815-01 грн. і таким чином невідшкодованою залишається вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, на суму 6101-33 грн.. Винними у скоєнні дорожньо-транспортних пригод визнані відповідно до постанов Рокитнянського районного суду ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Викладене підтверджується показами в судовому засіданні сторін спору, їх представників, свідків та оглянутими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи, якими є:

в—ЏНакази позивача про прийом на роботу відповідачів;

в—ЏАкт про перебування в нетверезому стані на робочому місці від 05.05.2011 року;

в—ЏАкт про відмову ознайомитися з актом про перебування в нетверезому стані на робочому місці;

в—ЏАкт проведення службового розслідування від 06.05.2011 року по ТОВ «РГК»;

в—Џ Витяг з журналу видачі наряду та щозмінного інструктажу з охорони праці по ТОВ «РГК»;

в—ЏВитяг з журналу №1 АТЦ (медичного огляду водіїв автомобілів ТОВ «РГК»);

в—Џ Витяг з книги після рейсового АТЦ (медичного огляду водіїв автомобілів ТОВ «РГК»);

в—Џ Подорожні листи ТОВ «РГК» № 26, № 27, № 28, № 30 від 04.04.2011 року;

в—Џ Наказ ТОВ «РГК» про звільнення відповідачів з роботи від 31.05.2011 року;

в—ЏЗвіти № 2, 3, 4, 5 про оцінку транспортних засобів позивача від 27.05.2011 року;

в—ЏПостанови Рокитнянського районного суду у справах про адмінправопорушення № 3-479/11 від 31.05.2011 року, № 3-477/11 від 31.05.2011 року, 3-482/11 від 31.05.2011 року, 3-475/11 від 31.05.2011 року щодо осіб відповідачів;

в—ЏДоговора про повну матеріальну відповідальність між позивачем та кожним відповідачем зокрема;

в—ЏАкт ТОВ «РГК» від 14.09.2011 року про вартість ремонту автомобіля НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4.

Даючи правову оцінку підстав часткового задоволення позову, суд виходить зі слідуючого:

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, які визначають загальні підстави відшкодування майнової шкоди, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до положень ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; 5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; 6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків; 7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків; 8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Відповідно до положень п.4 Договорів про повну матеріальну відповідальність, які були укладені на час прийому на роботу між позивачем та кожним з відповідачів зокрема, працівник не несе матеріальної відповідальності , якщо збитки завдані не з його вини.

З огляду на викладене та встановлені обставини справи на переконання суду відповідати за позовом в межах заявлених вимог мають лише ОСОБА_3 та ОСОБА_1, вина яких у заподіянні шкоди від пошкодження автомобілів позивача, які перебували під їх керуванням, а також автомобілів під керуванням інших відповідачів у справі - ОСОБА_4 та ОСОБА_2, є безперечною. Це, насамперед, підтверджується висновками суду у справах про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП, постанови в яких набули законної сили і відповідно до яких вказані особи визнані винними. Саме за вказаної обставини та у відповідності до вимог ст..61 ЦПК України судом не з»ясовувалися та не досліджувалися обставини дорожньо-транспортних пригод та вчинення їх саме відповідачами у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

При визначенні дійсного розміру матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд бере до уваги лише розмір заподіяних матеріальних збитків від пошкодження належних позивачу автомобілів, які перебували під керуванням вказаних відповідачів, який у свою чергу визначений відповідними звітами про оцінку транспортних засобів і відповідно до яких з ОСОБА_1 має бути стягнуто 15131-76 грн., а з ОСОБА_3 - 5353-40 грн..

За викладеного доводи позивача, що всі відповідачі є винними у скоєнні дорожньо-транспортних пригод, в результаті яких було пошкоджено належний йому автотранспорт, а відтак заподіяно матеріальну шкоду і що всі вони мають нести матеріальну відповідальність, належного підтвердження у судовому засіданні не знайшли. Такими, що не заслуговують на увагу та не грунтуються на законі вважає суд і доводи позивача в тім, що самостійною підставою для матеріальної відповідальності за заподіяну шкоду всіх відповідачів є обставина їх перебування під час роботи у стані алкогольного сп'яніння і такі його доводи спростовуються положеннями ст.1166 ЦК України та п.4 Договорів про повну матеріальну відповідальність, укладених між позивачем та відповідачами в тім, що працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо збитки завдані не з його вини.

Позов таким чином підлягає частковому задоволенню.

Не ґрунтується на обставинах справи та вимогах закону і вимога позивача про стягнення з відповідачів солідарно понесених ним судових витрат. Останні підлягають частковому стягненню на його користь відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідачів у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1166 ЦК України, ст.134 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РГК», 09600, смт.Рокитне Київської області, вул.Першотравнева, 180, р/р 260040133538 в АТ «Ощадбанк Росії», МФО 320627Ю код ЄДРПОУ 31443722 в рахунок заподіяної матеріальної шкоди 15131 (п'ятнадцять тисяч сто тридцять одну) грн.. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РГК», 09600, смт.Рокитне Київської області, вул.Першотравнева, 180, р/р 260040133538 в АТ «Ощадбанк Росії», МФО 320627Ю код ЄДРПОУ 31443722 в рахунок заподіяної матеріальної шкоди 5353 (п'ять тисяч триста п'ятдесят три) грн.. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РГК», 09600, смт.Рокитне Київської області, вул.Першотравнева, 180, р/р 260040133538 в АТ «Ощадбанк Росії», МФО 320627Ю код ЄДРПОУ 31443722 в рахунок відшкодування понесених судових витрат 216-29 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РГК», 09600, смт.Рокитне Київської області, вул.Першотравнева, 180, р/р 260040133538 в АТ «Ощадбанк Росії», МФО 320627Ю код ЄДРПОУ 31443722 в рахунок відшкодування понесених судових витрат 76-52 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні при постановленні рішення, шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Литвин

Повне обґрунтування рішення виготовлено 21.09.2011 року