Постанова

від 01.10.2015 по справі 822/4756/15

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/4756/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ГАСТОН-ТРЕЙД" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2015 року форми "Р" №0000192205/77, №0001351705/80, №0000202205/88, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - ДПІ у м. Хмельницькому), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.01.2015 року форми "Р" №0000192205/77, №0001351705/80, №0000202205/88.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, та вважає, що вони прийняті відповідачем протиправно та безпідставно.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що висновки відповідача, які викладені в акті про результати документальної планової виїзної перевірки №4933/22-05/37462520 від 10.11.2014 року не відповідають положенням Податкового кодексу України (далі - ПК України, Кодекс). Приватне підприємство (далі - ПП) "ГАСТОН-ТРЕЙД" вважає, що ним правомірно сформовані витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та податковий кредит по податку на додану вартість (далі - ПДВ) по господарських операціях щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Аксон-Групп" та ТОВ "Інвестиційні ініціативи та модернізація" (далі -"ІІМ") з грудня 2012 року по грудень 2013 року. Зазначає, що реальність здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами підтверджується необхідними первинними бухгалтерськими документами оформленими належним чином, які надавались позивачем відповідачу під час проведення перевірки.

В судовому засіданні представники позивача позивні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов в повному обсязі, з підстав наведених в позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечили, вказали, що вважають позовні вимоги необґрунтованими, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення законними, оскільки факт порушення позивачем вимог ПК України, встановлений під час перевірки позивача та зафіксований в акті перевірки №4933/22-05/37462520 від 10.11.2014 року. Детально позиція відповідача викладена в письмових запереченнях, які долучені судом до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи в їх взаємному зв’язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Позивач - приватне підприємство "ГАСТОН-ТРЕЙД" ідентифікаційний код 37462520, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 14.12.2010 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 16.07.2014 року, перебувало на податковому обліку в ДПІ у м. Хмельницькому з 16.12.2010 року по 25.12.2014 року; з 26.12.2014 року перебуває на податковому обліку у Васильківській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області, є платником ПДВ відповідно до свідоцтва платника ПДВ №100316159 від 24.12.2011 року.

Основними видами діяльності позивача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за КВЕД є: 46.41 оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 оптова торгівля одягом і взуттям; 46.43 оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.44 оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.47 оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний); 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

На підставі направлень від 13.10.2014 року №001951, 001952 та від 20.10.2014 року №001990, виданих ДПІ у м. Хмельницькому, згідно із ст.ст.20, 75, 77, 81, 82 ПК України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2014 року, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "ГАСТОН-ТРЕЙД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки 10.11.2014 року відповідачем складено акт №4933/22-05/37462520 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП "ГАСТОН-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ: 37462520) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року (далі - акт №4933/22-05/37462520 від 10.11.2014 року).

На підставі висновків акту №4933/22-05/37462520 10.11.2014 року, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 17.01.2015 року №0000192205/77, №0000202205/88, №0001351705/80.

За податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №0000192205/77 від 17.01.2015 року позивачу визначено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7926370,00 гривень, з яких: 6341096,00 грн. - основний платіж, та 1585274,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

За податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №0000202205/88 від 17.01.2015 року позивачу визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 6611031,00 грн., з яких: 5288825,00 грн. - основний платіж, та 1322206,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

За податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №0001351705/80 від 17.01.2015 року позивачу визначено суму податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Згідно положень ст.ст.55, 56 ПК України вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте за результатами розгляду скарги залишені без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд встановив та враховує наступне.

Податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000192205/77 від 17.01.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 7926370,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 6341096,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1585274,00 грн., базується на висновку відповідача, викладеному в акті перевірки №4933/22-05/37462520 від 10.11.2014 року, про те, що на порушення п.п.138.2, 138.8 ст.138; пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, ПП "ГАСТОН-ТРЕЙД" завищено за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 32836148,00 грн. - по господарських операціях з купівлі-продажу оптової партії непродовольчих товарів у ТОВ "Аксон-Групп" та ТОВ "ІІМ".

На підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ "Аксон-Групп" (код 38295684) та ПП "ГАСТОН-ТРЕЙД", а також їх обліку та використання у власній господарській діяльності позивачем надані суду: договір купівлі-продажу оптової партії товарів №1201 від 01.12.2012 року, видаткові накладні за період з 03.12.2012 року по 24.12.2013 року на загальну суму 32545329,00 грн. (в т.ч. ПДВ), товарно-транспортні накладні, банківські виписки про перерахунок коштів за придбаний товар, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунках : 631,361,64, довіреності на підтвердження отримання ТМЦ покупцями у позивача, банківські виписки на підтвердження отримання виручки від реалізації ТМЦ придбаних у ТОВ"Аксон-Групп".

На підтвердження господарських операцій між ТОВ "ІІМ" (код 37955397) та ПП "ГАСТОН-ТРЕЙД", а також їх обліку та використання у власній господарській діяльності позивачем надані суду: договір купівлі-продажу оптової партії товарів №2203 від 22.03.2013 року, видаткові накладні за період з 22.03.2013 року по 14.05.2013 року на загальну суму 6858048 грн. (в т.ч. ПДВ) товарно-транспортні накладні, банківські виписки на оплату товару, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунках : 631,361,64, довіреності на підтвердження отримання ТМЦ покупцями у позивача, банківські виписки на підтвердження отримання виручки від реалізації ТМЦ придбаних у ТОВ"ІІМ".

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно пп.138.1.1 п.138.1., п.138.2, п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд відхиляє, як безпідставні, висновки відповідача про те, що наявні у позивача видаткові накладні з реквізитами ТОВ "Аксон-Групп" та ТОВ "ІІМ" не є первинними обліковими документи, а є лише юридичною формою документа і не обліковують операції у відповідності до їх сутності та не відповідають вимогам первинних документів, які фіксують факти здійснення господарської операції у відповідності до вимог ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки Вищий адміністративний суд України своєю постановою №К/800/1283/14 від 29.05.2014 року підкреслив, що певні недоліки первинних документів, зокрема їх підписання неуповноваженою особою, є свідченням недобросовісності постачальника та не може слугувати підставою для притягнення платника податку - покупця до відповідальності.

Також, згідно постанови Вищого адміністративного суду України №К/800/13680/14 від 16.07.2014 року, у разі підтвердження дій платника первинними бухгалтерськими документами, які складені на виконання умов укладених ним договорів, висновки податкового органу про вчинення платником порушень мають характер припущень та є необґрунтованими, а отже, їх не можна покласти в основу податкового повідомлення-рішення.

Крім того, відсутність у ТОВ "Аксон-Групп", ТОВ "ІІМ", інших контрагентів по ланцюгу постачання товарів, основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей, управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів не може бути беззаперечним доказом неможливості здійснення ними господарських операцій з поставки товарів, адже транспорт, складські приміщення та необхідні необоротні активи можуть бути орендовані вказаними юридичними особами у інших осіб, а робочі активи могли залучатись на умовах підряду з суб'єктами підприємницької діяльності, або на інших умовах і т.п. (аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України, про що свідчить зміст ухвали від 01.03.2012 року, винесеної в справі №К/9991/76143/11, та ухвали від 08.12.2011 року, винесеної в справі №К/9991/50633/11).

З врахуванням зазначеного вище, суд зауважує те, що у позивача відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів у своїх контрагентів, а відповідачем не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.

Суд не бере до уваги посилання відповідача в акті №4933/22-05/37462520 від 10.11.2014 року на те, що згідно отриманої від оперативного управління ДПІ у м. Хмельницькому службової записки та листів стверджується, що ДПІ у м. Хмельницькому не надано документів на оренду автомобілів, які згідно товарно-транспортних накладних використовувались для перевезення вантажу від ТОВ "Аксон-Групп" та ТОВ "ІІМ", оскільки відповідно до змісту товарно-транспортних накладних, які складалися ТОВ "Аксон-Групп" та ТОВ "ІІМ", позивача визначено замовником і вантажоодержувачем товару, ТОВ "Аксон-Групп" та ТОВ "ІІМ" - автомобільним перевізником і вантажовідправником. При цьому, оскільки доставка товару позивачу здійснювалася вказаними контрагентами власним (орендованим) транспортом, документи на оплату вартості послуг із його перевезення постачальником окремо не оформлювалися. Послуги із перевезення товару до позивача включалися ТОВ "Аксон-Групп" та ТОВ "ІІМ" до вартості товару і таким чином оплачувалися позивачем. Вказаний спосіб оплати вартості послуг із доставки товару позивачу був визначений у договорах: №1201 від 01.12.2012 року та №2203 від 22.03.2013 року, відповідно до змісту яких (ст.4) поставка здійснюється на умовах: за домовленістю сторін.

Таким чином, досліджуючи правомірність формування позивачем витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування по господарських операціях з придбання непродовольчих товарів у ТОВ "Аксон-Груп" та ТОВ "ІІМ", суд вважає, що позивачем надано належні письмові докази на підтвердження реального характеру відносин позивача з вказаними контрагентами, використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, а тому ПП "ГАСТОН-ТРЕЙД" правомірно відповідно до вимог ПК України віднесено до складу витрат, які враховуються при визначені об'єкта оподаткування, вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей у вказаних контрагентів на суму 32836148,00 грн. за 4 квартал 2012 року та 2013 рік.

Отже, враховуючи вказане вище, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача форми "Р" №0000192205/77 від 17.01.2015 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7926370,00 гривень, з яких: 6341096,00 грн. за основним платежем, та 1585274,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 17.01.2015 року №0000202205/88, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 6611031,00 грн., з яких: 5288825,00 грн. - за основним платежем, та 1322206,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), суд зазначає наступне.

За п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару або надання послуги.

В той же час наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо наведені у таких документах відомості не відповідають дійсності внаслідок операцій які не мали реального виконання.

Суд встановив, що позивач за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року, включив до податкового кредиту відповідного звітного періоду податок на додану вартість на загальну суму 6571647,00 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Аксон-Груп", ТОВ "ІІМ", ТОВ "Агроімпекс", ТОВ "Практікер Україна" та ДП "Фуршет Центр". На підтвердження формування податкового кредиту з ПДВ позивачем надані суду також податкові декларації з ПДВ та реєстри отриманих податкових накладних за вказаний період.

Оцінюючи доводи ДПІ у м. Хмельницькому про те, що ПП "ГАСТОН-ТРЕЙД" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 5424222,00 грн. за період : грудень 2012 року, січень-березень, травень- грудень 2013 року по господарських операціях з ТОВ "Аксон-Групп" та суму ПДВ в розмірі 1143008,09 грн. за період березень-травень 2013 року по господарських операціях з ТОВ"ІІМ", суд зауважує відповідачу те, що під час проведення перевірки та судового розгляду позивачем надано належні та допустимі письмові докази реальності поставок товарів та послуг. Суд встановив правомірність віднесення позивачем до витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, витрати здійснені позивачем на придбання товарно-матеріальних цінностей у вказаних контрагентів.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що господарські операції та формування податкового кредиту з податку на додану вартість по ним, позивача з ТОВ "Аксон-Групп", які були предметом дослідження під час перевірки, що оформлена актом №4933/22-05/37462520 від 10.11.2014 року, вже перевірялись відповідачем під час проведення інших перевірок, результати яких оскаржувалися позивачем в судовому порядку, що підтверджується постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 року по справі №822/4833/13-а та постановою від 18.09.2014 року по справі №822/3006/14, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014 року.

Суд встановив, що в період здійснення господарських операцій позивача з ТОВ"Аксон-Груп", ТОВ"ІІМ" державна реєстрація вказаних контрагентів не скасована, що підтверджується спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.09.2015 року. Зазначені господарські товариства перебували на податковому обліку та зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Якщо ТОВ"Аксон-Груп" та ТОВ"ІІМ", не виконали своїх зобов'язань зі сплати податків до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відтак, ПП"Гастон-Трейд" не може нести відповідальності за діяння контрагентів та третіх осіб.

Вищезазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає, що ПП"Гастон-Трейд" надано належні та допустимі докази на підтвердження реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ"Аксон-Груп", ТОВ"ІІМ" по придбанню товарів, яка мала на меті подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а тому правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ.

Досліджуючи правомірність віднесення до податкового кредиту з ПДВ відповідного звітного періоду на загальну суму 4417 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Агроімпекс", ТОВ "Практікер Україна" та ДП "Фуршет Центр", судом встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ, яке виникло за рахунок: не проведення ПП "ГАСТОН-ТРЕЙД" розрахунків коригувань виписаних ТОВ "Практікер Україна" у зв'язку з коригуванням вартості послуг, а саме - від 30.09.2011 року №2102283 на суму ПДВ (-) 3 грн., що виписаний до податкової накладної від 31.08.2011 року №2101661, від 29.02.2012 року №2100750 на суму ПДВ (-) 1540грн., що виписаний до податкової накладної від 31.08.2011 року №2101661, від 28.02.2013 року №2100929 на суму ПДВ (-) 413 грн., що виписаний до податкової накладної від 31.01.2013 року №2100296, від 30.04.2013 року №2101895 на суму ПДВ (-) 148 грн., що виписаний до податкової накладної від 31.03.2013 року №2101242, від 30.09.2013 року №2104314 на суму ПДВ (-) 288 грн., що виписаний до податкової накладної від 31.08.2013 року №2103733, за листопад 2013 року на суму ПДВ (-) 302 грн.; подвійного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ: в розмірі 823 грн., по податковій накладній за листопад 2013 року, виписаній ТОВ "Практікер Україна", в розмірі 400 грн. по податковій накладній за жовтень 2012 року, виписаній ТОВ "Агроімпекс", а також не підтвердження позивачем податкового кредиту в розмірі 500,00 грн. визначеного ним на підставі податкової накладної №7803 від 31.07.2013 року, виписаної ДП "Фуршет Центр", яка не надана до перевірки, та під час судового розгляду справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведення відповідачем вчиненого ПП "ГАСТОН-ТРЕЙД" порушення в частині завищення податкового кредиту з ПДВ відповідного звітного періоду на загальну суму 4417,00 грн.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму, податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд вважає, що відповідачем правомірно у відповідності до вимог п.123.1 ст.123 ПК України застосовано до позивача штраф (фінансову) санкцію в сумі 1104 грн. 25 коп., в зв`язку із визначенням йому 4417,00 грн., податкового зобов'язання з ПДВ.

Отже, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 17.01.2015 року форми "Р" №0000202205/88, підлягає скасуванню, в частині збільшення відповідачем позивачу грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 6605509 (шість мільйонів шістсот п'ять тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 75 коп., в тому числі: 5284408 (п'ять мільйонів двісті вісімдесят чотири тисячі чотириста вісім) грн. 00 коп. - за основним платежем та 1321101(один мільйон триста двадцять одна тисяча сто одна) грн. 75 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню форми "Р" №0001351705/80 від 17.01.2015 року, яким позивачу визначено суму податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), суд звертає увагу сторін на таке.

Відповідно до п.п."б", "ґ" п.176.2. ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування; нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

За вимогами, п.119.2 ст.119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Відповідачем під час проведення перевірки позивача встановлено, що на порушення вищевказаних норм та п.3.1.13, п.3.2, п.3.6 ст.3 наказу ДПА України від 24.12.2010 року за №1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", ПП"Гастон-Трейд" у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 3, 4 квартал 2012 року, №9069251577 від 06.11.2012 року та №9087411231 від 11.02.2013 року зазначено недійсний РНОКПП (НОМЕР_1); у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 3 квартал 2013 року позивачем не зазначено інформацію про отримання коштів в розмір 4984,56 грн., як соціальні виплати з відповідних бюджетів (РНОКПП НОМЕР_2), які зазначаються під ознакою доходів "128"; а також у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) - позивачем не зазначено інформацію про виплату коштів приватним підприємцям, які зазначаються під ознакою доходів "157".

Позивачем під час розгляду справи не надано доказів на спростування вказаних вище порушень чинного Податкового кодексу України.

Таким чином, на підставі вищезазначеного суд вважає, що відповідачем правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001351705/80 від 17.01.2015 року, а тому в цій частині в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити позивачу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що відповідачем частково доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 17.01.2015 року форми "Р" №0000202205/88 та повністю доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0001351705/80 від 17.01.2015 року, позовні вимоги ПП" Гастон-Трейд" необхідно задовольнити частково.

Частина 1 ст.94 КАС України передбачає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог (ч.3 ст.94 КАС України).

Суд встановив, що за подання позовної заяви до суду, позивач сплатив судовий збір на суму 487,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3466 від 28.08.2015 року. В зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, на користь позивача стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Хмельницькому підлягає 243 грн.60 коп.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства "ГАСТОН-ТРЕЙД" задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 17.01.2015 року форми "Р" № 0000192205/77.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 17.01.2015 року форми "Р" №0000202205/88, в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем : податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 6605509 (шість мільйонів шістсот п'ять тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 75 коп., в тому числі : 5284408 (п'ять мільйонів двісті вісімдесят чотири тисячі чотириста вісім) грн. 00 коп. - за основним платежем та 1321101(один мільйон триста двадцять одна тисяча сто одна) грн. 75 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Присудити на користь приватного підприємства "ГАСТОН-ТРЕЙД" судові витрати в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп., за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 06 жовтня 2015 року 17:45.

Суддя /підпис/ОСОБА_1 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1