Постанова

від 29.09.2015 по справі 804/9251/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 р.Справа №804/9251/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислова компанія «Лідер» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ :

24 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю промислова компанія «Лідер» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, із урахуванням уточнень позовних вимог від 11 серпня 2015 року, просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2015 року №0005401501;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів Дніпропетровській області по проведенню камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість Товариства обмеженою відповідальністю промислова компанія «Лідер» за грудень 2014 року.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- висновки перевіряючого не узгоджуються з фактичними обставинами та здійснені всупереч діючому податковому законодавству, а податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки, підлягає скасуванню та визнанню протиправним;

- необхідні документи, згідно із абзацом 1 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, були додані платником податків своєчасно та належним чином завірені, а отже ДПІ у Бабушкінському районі була зобов'язана врахувати їх під час розгляду заперечень та прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення;

- скарги на постачальників були подані платником податків до контролюючого органу добровільно без жодних запитів та поза межами будь-яких перевірок. Втім, для усунення непорозумінь, ТОВ ПК «Лідер» керуючись принципом партнерських та добросовісних відносин співпраці з податковими органами в межах законодавства, було повторно додано до заперечень на акт перевірки належним чином засвідчені копії первинних документів щодо відносин з ТОВ «Рото-Пласт»;

- пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України;

- зазначене обмеження з 1 січня 2015 року не поширюється: на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари; перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування податку на додану вартість;

- вказані норми закону не містять посилань на види перевірок, що зазначені у Податковому кодексі України. Отже, встановлене обмеження стосується всіх видів перевірок, з урахуванням дотримання підстав та обмежень встановлених пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону;

- відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ ПК «Лідер» за 2014 рік, тобто за минулий рік по відношенню до року в якому проводилася перевірка, обсяг доходу підприємства складає 18584597 гривень, тобто менше 20 мільйонів, таким чином проведення цієї перевірки відповідно до вищезгаданих положень законодавства перебувало поза межами компетенції податкового органу;

- акт перевірки від 20 лютого 2015 року було отримано ТОВ ПК «ЛІДЕР» лише 4 березня 2015 року, відповідно до відомостей сайту Укрпошти зазначена більш пізня дата, а саме 6 березня 2015 року, що підтверджується копією поштового конверту та роздруківкою з веб-сайту Укрпошти. Позивач звернувся до податкового органу із запереченнями 11 березня 2015 року, тобто в межах п'яти робочих днів з моменту отримання акта перевірки, згідно абзацу 2 пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України. Своєчасність подання заперечень та доданих до них документів підтверджується також тим, що податковий орган прийняв їх до розгляду та врахував в частині зобов'язань по контрагенту ПП «Харків-Полімер».

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши наступне:

- порядок безготівкових розрахунків в України в національній валюті регулюється «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 (далі - Інструкція №22), згідно якої платіжним дорученням визнається розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Згідно пункту 2.3 Інструкції №22 відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку;

- обов'язковим реквізитом платіжного доручення є «Призначення платежу», відповідно до пункту 3.8 Інструкції №22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками;

- таким чином, направлення ТОВ ПК «Лідер» на адресу ТОВ «Рото-Пласт» листа про зміну в платіжному дорученні реквізиту «Призначення платежу» не є достатньою підставою для такої зміни. Такі зміни повинні відбуватися шляхом направлення відповідного листа на адресу обслуговуючого банку, так як платіжне доручення є розрахунковим документом, а порядок проведення розрахункових операцій контролюється Національним банком України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Заявлений спір точиться щодо того, чи є правомірним підтвердження зміни призначення платежу за платіжним документом листом платника та чи виникає обов'язок податкового органу врахування відомостей такого листа платника при розгляді заяви за формою додатка 8 та врахуванні сум ПДВ у складі податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ПК «Лідер» подано до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року від 20.01.2015 року №9078716996 із додатками.

Згідно додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», платником податків заявлено в порядку пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України про порушення продавцем порядку реєстрації в ЄРНН податкової накладної №4 від 02.12.2014 року на суму ПДВ в розмірі 88333,33 грн. (а.с.18).

Згідно відомостей заяви за формою додатка 8 копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг - не додавались.

Також платником податків 20.01.2015 року подано до податкової інспекції лист №19 від 20 січня 2015 року, згідно якого повідомлено, що в декларацію з ПДВ за грудень 2014 року в додаток №8 були включені до податкового кредиту суми податку за податковою накладною №2 (виправлено кулькою на 4) від 02.12.2014 року на загальну суму 530000 грн., у тому числі ПДВ на суму 88333,33 грн., від постачальника ТОВ «Рото-Пласт», зазначено, що постачальником не була зареєстрована вказана податкова накладна своєчасно в єдиному державному реєстрі (а.с.17). До листа додані копія додатка 8, податкової накладної №4, платіжного доручення №5.

Згідно платіжного доручення від 02.12.2014 року №5, платник ТОВ ПК «Лідер» перерахував на користь отримувача ТОВ «Рото-Пласт» грошові кошти в розмірі 530000 грн., призначення платежу «Возвратная процентная финансовая помощь сог.дог.№02/12-14 от 02.12.2014г. без ПДВ» (а.с.20).

Податкова накладна №4 від 02.12.2014 року на загальну суму 530000 грн., у тому числі ПДВ на суму 88333,33 грн., виписана на постачання продавцем ТОВ «Рото-Пласт» покупцю ТОВ ПК «Лідер» за договором поставки від 02.12.2014 року №02/12-14 (а.с.19):

- проектні роботи в кількості 1 послуга на суму 125000 грн.;

- технологію виробництва 1 шт. на суму 625000 грн.;

- нормативну документацію 1 шт. на суму 20833,33 грн.;

- комп'ютерну графіку 1 шт. на суму 25000 грн.;

- рото форми 5 шт. на суму 208333,34 грн.

Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2014 року ТОВ ПК «Лідер» (код 13427220), за результатами якої складено акт №963/151/13427220 від 20.01.2015 року.

При перевірці використано: податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року від 20.01.2015 року №9078716996 з додатками, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2014 року, АС «Співставлення Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних», АРМ «Звіт», АС «Картка платника», АІС «Облік податків та платежів».

Згідно висновків акту камеральної перевірки, контролюючим органом встановлено завищення на 93417 грн. податкового кредиту, заявленого у податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року, у зв'язку із виявленим порушенням: платником у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року та у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2014 року відображено податкові накладні, які не зареєстровані постачальниками в ЄРНН.

Актом перевірки встановлено, наступне:

- 20.01.2015 року ТОВ ПК «Лідер» надано до ДПІ у Бабушкінському районі декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року. До декларації з ПДВ за грудень 2014 року надано додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів», додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», Додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ» та Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2014 року;

- відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період;

- у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою (Додаток 8 «3аява про відмову надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та /або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» на такого постачальника, яка є підставою для включення податку до складу податкового кредиту;

- до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг;

- до податкової декларації за грудень платником надано лист №19 та №20 від 20.01.2015 року, у якому надано копії первинних - документів, проте, дані копії не можуть бути підтвердженням, адже вони не засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та не скріплені печаткою (пункт 85.4 статті 85 Податкового кодексу України);

- платником податків в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року сформовано податковий кредит по податковим накладним, зокрема, №4 від 02.12.2014 року на суму ПДВ - 88333,33 грн., яка не зареєстрована ТОВ «Рото-Пласт» (код ЄДРПОУ 35394957) в Єдиному Реєстрі податкових накладних, період дати виписки податкових накладних - грудень 2014 року;

- до податкової декларації за грудень 2014 року підприємством, надано заяви із скаргою на постачальників, але з порушенням пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України;

- також на підтвердження операцій з ТОВ «Рото-Пласт» було надано не завірену копію платіжного доручення №5 від 02.12.2014 року, де зазначено призначення платежу «Возвратная безпроцентная финансовая помощь согл.дог. №02/12-14 от 02.12.2014г. без ПДВ» що за змістом не є платою за товари/роботи, послуги, які вказані в податковій накладній №4.

ТОВ ПК «Лідер» 11.03.2015 року звернулось до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська із запереченнями на акт перевірки, які були відхилені щодо правовідносин із ТОВ «Рото-Пласт».

До заперечень на акт перевірки були додані, зокрема, засвідчені копії податкової накладної №4 від 02.12.2014 року, платіжного доручення №5 від 02.12.2014 року, листа ТОВ ПК «Лідер» від 05.12.2014 року №170/16, листа ТОВ «Рото-Пласт» від 20.01.2015 року №1/1.

Згідно листа ТОВ ПК «Лідер» від 05.12.2014 року №170/16, в якому не зазначено отримувача листа, позивач просить «в платіжному дорученні від 02.12.2014 року №5 вважати правильним таке призначення платежу: попередня оплата згідно договору поставки №02/12-14 від 02.12.2014 року» (а.с.21).

ТОВ «Рото-Пласт» листом від 20.01.2015 року №1/1 повідомило позивача про включення до податкових зобов'язань суми ПДВ за податковою накладною від 02.12.2014 року №2 (а.с.22).

На підстав акту камеральної перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 року №0005401501, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість 132500 грн., з них за основним платежем 88333 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 44167 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить із того, що в розглянутому спорі порядок реалізації права покупця на податковий кредит з ПДВ через подання заяви за формою додатка 8 кореспондується із обов'язком контролюючого органу встановити наявність певних документів, та обставини, які такі документи підтверджують, а саме до такої заяви платника податків додаються:

- копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг,

- або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Оскільки в листі про зміну призначення платежу йдеться про попередню оплату, разом із відповідною заявою мали б бути подані копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року №2346-III (далі Закон №2346-III) розрахунковий документ - це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Закон №2346-III також визначає, що платіжні інструменти це засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому носії інформації, який використовується для ініціювання переказів. До платіжних інструментів належать документи на переказ та електронні платіжні засоби.

Платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Порядок відкликання розрахункових документів передбачений статтею 23 Закону №2346-III, згідно якого платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Розрахунковий документ може бути відкликаний тільки в повній сумі. Ініціатор до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування їх на рахунок отримувача або видачі в готівковій формі обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Документ на відкликання коштів ініціатор подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів.

В розглянутому спорі не мало місця вищевказане відкликання, проте, суд його наводить як приклад способу реалізації правомірної поведінки платника.

Порядок внесення змін до розрахункових документів, зокрема, реквізиту «Призначення платежу», чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством України не передбачений.

Щодо посилання позивача на лист Національного банку України від 09.06.2011 року №25-111/1438-7141 в заявленому спорі, суд зазначає, що лист не є документом, який регулює спірні правовідносини, крім того, пункт 2.29 Інструкції №22 виключений.

Поряд з цим, вирішуючи заявлений спір в частині визнання протиправним та скасування рішення суд виходить із того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень має діяти виключно на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені законами України.

З огляду на вказане, відповідач, застосовуючи у спірних правовідносинах пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не допустив порушення вказаної норми, оскільки мав зробити висновок щодо наявності підстав для включення заявлених сум податку до складу податкового кредиту виключено у випадку отримання від платника податків розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Проте, розрахункові документи, не відповідали за призначенням платежу відомостям податкової декларації, взагалі не передбачали сплату ПДВ, а лист платника про зміну призначення платежу чинним законодавством прями або опосередковано, у тому числі у розглянутій ситуації, не віднесено до розрахункових документів, або їх складової частини. Доказів надання послуг за спірним договором також не надано.

Таким чином, суд не дійшов висновку про порушення відповідачем у формі незастосування або неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для відмови у задоволенні позову у частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Надаючи оцінку доводам позивача про відсутність підстав для камеральної проведення перевірки, з огляду на встановлені заборону та обмеження, та відмовляючи у задоволенні позову у частині визнання протиправними дій по проведенню перевірки, суд виходить із того, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось здійснення такої перевірки та не були прийняті рішення за ії наслідками.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, дії фактично здійснені, перевірка проведена, та належним способом порушеного права у таких випадках є оскарження рішень, прийнятих на підставі результатів такої перевірки, оскільки задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із позовною заявою) суд стягує з позивача решту суми судового збору у розмірі 2385 грн. (за подання позову сплачено 265 грн., 10% від ставки судового збору в сумі 2650 грн. (2% від 132500 грн.); 2385 грн. = 2650 грн. - 265 грн.).

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю промислова компанія «Лідер» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю промислова компанія «Лідер» судовий збір у розмірі 2385 (дві тисячі триста вісімдесят п'ять) грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 29 вересня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1