Постанова

від 05.10.2015 по справі 819/2934/15

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2934/15

05 жовтня 2015 р.м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Лавренюк О.М.

за участю:

представника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТ-2" ОСОБА_1 довіреність від 20.08.2015 року.

представників відповідача - Тернопільської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_2, довіреність від 29.04.2015 року №15846/7/10-16/579, ОСОБА_3, довіреність від 30.09.2015 року №34219/7/10-16/1197.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Парт - 2" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Парт-2" звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.12.2014 року №0005522202, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1308733,50 грн., в тому числі за основним платежем 872489,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 436244,50 грн., як таке, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві та просить задовольнити.

Представники відповідача - Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області позову не визнали, свою позицію виклали в письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи. В задоволенні позовних вимог просять відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі обставини.

Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією з 05.11.2014 року по 11.11.2014 року проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Парт-2", код ЄДРПОУ 37076630, щодо підтвердження взаємовідносин з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Прайм Бізнес Лтд" код ЄДРПОУ 38920192, з ТОВ ВТФ "Авіас" код ЄДРПОУ 32560942, з ТОВ "Бариліт плюс" код ЄДРПОУ 3861609, ТОВ "ОСОБА_4 Петроліум" код ЄДРПОУ 38544588 за період з 01.05.2014 р. по 31.05.2014 р., результати якої оформлені актом перевірки від 18.11.2014 року №8785/19-18-22-02-10.

За результатами перевірки встановлено порушення, зокрема: п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати за травень 2014 року на 872489,00 грн.

Не погоджуючись із результатами перевірки (актом перевірки) позивач звернувся до Тернопільської ОДПІ із запереченням №82/14 від 26.11.2014 року. За розглядом даного заперечення контролюючим органом винесено рішення про залишення висновків акта без змін.

За результатами розгляду акта перевірки Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове-повідомлення рішення від 04.12.2014 року №0005522202 про сплату 1308733,50 грн. податку на додану вартість, в тому числі: 872489,00 грн. основного платежу та 436244 грн. 50% штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звертався із скаргами до Головного управління ДФС у Тернопільській області, Державної фіскальної служби України, по яких відповідно виносилось "Рішення про результати розгляду скарги" від 09.02.2015 року №204/19-00-10-01-06/1447 і від 06.04.2015 року №7099/6/99-99-10-01-01-25, якими податкове повідомлення - рішення Тернопільської ОДПІ №0005522202 від 04.12.2014 року залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Судом встановлено, що ТОВ "Парт-2" за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року здійснювало господарську діяльність у сфері реалізації пального через мережу шести орендованих у ТОВ "Новел-Істейт", код ЄДРПОУ 36206037 АЗС, які знаходяться: в с. Ліски та с. Нижні Луб'янки Збаразького району, в с. Деренівка та с. Варваринці Теребовлянського району, в с. Ступки та с. Романівка Тернопільського району.

В травні 2014 року ТОВ "Парт-2" проводило операції придбання нафтопродуктів у ТОВ "ОСОБА_4 Петроліум", про що свідчать договори поставки №27/14-П від 27.03.2014 р. (а.с.32), №45/14-П від 08.04.2014 р. (а.с.36), №58/14-П від 11.04.2014 р.(а.с.40), №82/14-п від 15.04.2014 р. (а.с.44) з додатками, акти приймання-передачі нафтопродуктів, видаткових та податкових накладних, оборотно-сальдова відомість по рахунку 63 в розрізі контрагента ТОВ "ОСОБА_4 Петроліум".

Згідно податкових накладних на загальну суму 187102,20 грн., в тому числі: від 30.04.14 р. №150 на суму ПДВ 18952,00 грн. (а.с.98); №151 на суму ПДВ 3072,00 грн. (а.с.99); №152 на суму ПДВ 11760,00 грн. (а.с.100); №153 на суму ПДВ 51143,40 грн. (а.с.101); від 01.05.14 №9 на суму ПДВ 4900,00 грн. (а.с.102); від 04.05.14 №83 на суму ПДВ 5880,00 грн. (а.с.103); від 05.05.14 № 105 на суму ПДВ 7252,00 грн. (а.с.104); від 06.05.14 № 133 на суму ПДВ 4978,40 грн. (а.с.105); від 07.05.14 № 161 на суму ПДВ 1960,00 грн. (а.с.106); від 08.05.14 №188 на суму ПДВ 3920,00 грн. (а.с.107); від 10.05.14 № 240 на суму 8820,00 грн. (а.с.108); від 13.05.14 № 313 на суму ПДВ 10976,00 грн. (а.с.109); від 16.05.14 № 384 на суму ПДВ 3920,00 грн.(а.с.111); від 18.05.14 № 428 на суму ПДВ 5880,00 грн. (а.с.112); від 19.05.14 № 452 на суму ПДВ 3528,00 грн. (а.с.113); від 20.05.14 № 476 на суму ПДВ 8036.00 грн. (а.с.114); від 23.05.14 № 545 на суму 4684,40 грн. (а.с.115); від 24.05.14 № 569 на суму ПДВ 4704,00 грн.(а.с.116); від 25.05.14 № 595 на суму ПДВ 3136,00 грн. (а.с.117); від 26.05.14 № 618 на суму ПДВ 4116,00 грн. (а.с.118); від 28.05.14 №666 на суму ПДВ 5096,00 грн. (а.с.119); від 29.05.14 №694 на суму ПДВ 2156,00 грн. (а.с.120); від 31.05.14 № 751 на суму ПДВ 5880,00 грн. (а.с.121), від 14.05.14 №335 на суму ПДВ 2352,00 грн. (а.с.110) до складу податкового кредиту ТОВ "Парт-2" включено ПДВ з вартості придбаного газу вуглеводневого скрапленого ( СВГ).

Згідно з пунктом 4.1 вищевказаних договорів, покупець зобов'язаний провести оплату за фактично поставлений товар на протязі десяти банківських днів з дати отримання вимоги постачальника про оплату за товар. Відповідно до оборотно - сальдової відомості по рах.631, оплата за газ скраплений в квітні та травні не проводилась.

Згідно сертифікатів відповідності №UA1.145.0229463-13, №UA1.145.0229460-13, №UA1.145.0229468-13 на продукцію - "газ вуглеводневий скраплений паливний для комунально-побутового споживання марки СПБТ", виробник газу вуглеводневого скрапленого є ПАТ "Укрнафта".а відповідно до товарно-транспортних накладних вантажоодержувачем є ТОВ "ОСОБА_4 Петроліум".

Під час проведення перевірки податкових накладних ТОВ "Парт-2" придбавав газ вуглеводневий скраплений імпортного походження (з кодами УКТ ЗЕД НОМЕР_1 та НОМЕР_2), тоді як згідно сертифікатів відповідності виробник газу вуглеводневого скрапленого ПАТ "Укрнафта". В подальшому ТОВ "Парт-2" надано до перевірки товарно-транспорті накладні та паспорти якості виробника лише за травень 2014 року. Товарно-транспортні накладні та паспорти якості виробника за квітень 2014 року (вартість закупівлі газу по яких включено до податкового кредиту травня 2014 р.) позивач не надав.

Перевезення здійснювало автопідприємство ТОВ "Зелена Говерла" по договору транспортування з ТОВ "Букаєвиця". ТОВ "ОСОБА_4 Петроліум" було замовником згідно договору транспортного експедирування №01-04/14 тр2 від 01.04.2014 року з ТОВ "Букаєвиця".

Як видно із товарно-транспортних накладних, наявних у матеріалах справи, вантажоодержувачем газу вуглеводневого скрапленого (СВГ) є ТОВ "ОСОБА_4 Петроліум".

Під час проведення перевірки позивачем не надано перевізні документи (шляхові листи, товарно-транспортні накладні, документи залізниці), що свідчать про транспортування товару від ТОВ "ОСОБА_4 Петроліум" до ТОВ "Парт-2", які є складовою частиною комплекту перевізних документів у відповідності до Закону України "Про автомобільний транспорт", Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, Правил видачі вантажів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457.

Директором та головним бухгалтером ТОВ "ОСОБА_4 Петроліум" являється одна особа - ОСОБА_5. Дане товариство зареєстроване в ДПІ у Печерському районі м. Києва,однак згідно баз даних контролюючого органу воно відсутнє за місцезнаходженням.

З урахуванням вищенаведеного слідує, що позивачем не надано документальних доказів поставки товару та не підтверджено належними документами виконання факту мов поставок товару від ТОВ "ОСОБА_4 Петроліум" відповідно до договорів поставки.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що операції по взаємовідносинах позивача та ТОВ "ОСОБА_4 Петроліум" не мали реального товарного характеру.

Також, у травні 2014 року ТОВ "Парт-2" отримало від ТОВ "Бариліт Плюс" бензин А-92 та А-95 та дизпаливо "Еліт-95" про що свідчать договори поставки №01/31-НП від 01.05.2014р,. №01 84- НП від 01.05.2014р. з додатками, акти приймання-передачі нафтопродуктів, податкові накладні, оборотно-сальдова відомість по рахунку 63 в розрізі контрагента ТОВ "Бариліт Плюс".

Відповідно до умов вищезазначених договорів поставки нафтопродуктів, ТОВ "Парт-2" отримала товар від ТОВ "Бариліт Плюс" згідно наступних документів: акт приймання-передачі №140531000000073 від 31.05.2014 р. (податкова накладна №73 від 31.05.2014 р.) та акт приймання-передачі №140531000000122 від 31.05.2014 року (податкова накладна №257 від 31.05.2014 р.).

Згідно податкових накладних від 31.05.2014 року загальна сума ПДВ становила 685386,92 грн. (№73 ПДВ - 232 248,6 грн.; № 257 ПДВ - 453 138,32 грн.).

Відповідно до сертифікатів відповідності №UA1.035.0193654-11, №UA1.035.0193651-11, UA1.035.0070536-12, №UA1.145.0203898-13 на продукцію що відповідає номенклатурі, зазначеній в податкових накладних виробником даного пального є ПАТ "Укртатнафта".

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рах.631, оплата за пальне в травні не проводилась.

В ході перевірки встановлено, що станом на кінець періоду, що звірявся, кредиторська заборгованість по розрахунках із ТОВ "Бариліт Плюс" становить 4112321,52 грн.

Однак, як при перевірці так і у судовому засіданні позивачем не надано заявок на поставку товару та документів про доставку вищезазначеного товару. Наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі нафтопродуктів фіксують лише факт передачі палива, яке не було власністю ТОВ "Бариліт Плюс".

Згідно податкової бази, ТОВ "Бариліт Плюс", код ЄДРПОУ 38361609,зареєстроване в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, свідоцтво платника ПДВ скасовано 23.09.2014 р. Директором та головним бухгалтером даного товариства є одна особа - ОСОБА_6 (і. н. НОМЕР_3).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до акту ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.07.2014р. №2022/04-66-22-03/38361609 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бариліт плюс" під час здійснення господарських відносин з контрагентами за травень 2014 року" встановлено: відсутність підприємства - ТОВ "Бариліт Плюс" за місцезнаходженням. В ході проведення звірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що за податковою адресою: 49089 Дніпропетровська обл. Бабушкінський 152-ї дивізії буд. 3 товариство не знаходиться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів, договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, банківських виписок та будь - яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності . Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.02.2013 р. № 200102250 виданого ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, основним видом діяльності товариства є надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютерів (КВЕД 77.33). Відповідно до звіту по формі 1 ДФ на підприємстві ТОВ "Бариліт плюс" щодо чисельності працюючих - інформація відсутня, основні фонди та транспортні засоби відсутні. За травень 2014 року податкову декларацію (уточнюючих розрахунків) з ПДВ до ДПІ у Красногвардійському р-ні м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області товариством не подано. Також в ході перевірки встановлено, що основним постачальником ТОВ "Бариліт плюс" є ТОВ "Компанія Аміна" (код ЄДРПОУ 37567342, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, має стан платника 9, чисельність та основні фонди на підприємстві відсутні). В свою чергу основним постачальником ТОВ "Компанія Аміна" є ТОВ "Євро Планета" (код ЄДРПОУ 38870428, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, має стан 9, чисельність та основні фонди на підприємстві відсутні), який здійснював маніпулювання звітністю, а саме: в ЄРПН ТОВ "Євро Планета" зареєстровано податкові накладні на реалізацію бензину автомобільного підвищеної якості з кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_4. походження якого не встановлено.

Враховуючи вищенаведене слідує, що взаємовідносини між ТОВ "Парт-2" з ТОВ "Бариліт Плюс" є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.

Отже, ТОВ "Парт-2" по операціях з ТОВ "Бариліт Плюс", що фактично не здійснювалися, встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ за травень 2014 р. у розмірі 685386,92 грн.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі Закон №996) визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону №996, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Стаття 4 Закону №996 визначає основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності до яких, зокрема, відносяться повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі і превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні мати такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункти 1, 2 статті 9 Закону №996).

Необхідність підкріплення господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п.2.4. ст.2 наказу Міністерства фінансів України №88 від 25.05.1995 року "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.5.5 ст.5 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України 04.06.2007 року №271/121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2007 року за № 762/14029, вказано, що облік якості нафти та/або нафтопродукту ведеться за кожним резервуаром, а також партією нафтопродуктів, що міститься в тарі (надалі Інструкція №271/121 ).

Згідно пп.6.1.2 п.6.1 ст.6 Інструкції №271/121 від 04.06.2007 року, з прибуттям транспортних засобів оператор (або інша відповідальна особа) зобов'язаний:

- порівняти номери та назви транспортних засобів з номерами та назвою, зазначеною в транспортних документах;

- перевірити наявність та цілісність пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) (у разі пломбування транспортних засобів вантажовідправником), чистоту нижніх зливних пристроїв транспортних засобів, наявність маркування на тарі з нафтопродуктами, відповідність маркування відвантажувальним документам та справність тари;

- перевірити наявність, повноту і правильність заповнення паспортів якості і копій сертифікатів відповідності (на продукти, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні) і перевірити дані паспортів якості на відповідність вимогам нормативних документів.

Відповідно до пп.6.1.22 п.6.1 ст.6 , до акта приймання нафти та/або нафтопродукту за якістю за формою № 14-НК, складеного у відповідності до вимог цієї Інструкції, мають бути додані:

- паспорт якості нафти та/або нафтопродукту вантажовідправника і копія сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні);

- транспортний документ (накладна, коносамент);

- пакувальні ярлики з тарних місць, у яких розміщено розфасовані нафтопродукти неналежної якості;

- документи, що підтверджують повноваження учасників у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю;

- паспорт якості, виданий випробувальною лабораторією згідно з результатами випробувань нестандартних нафти та/або нафтопродуктів, та акт відбирання проби;

- інші документи (за наявності), що свідчать про причини псування і невідповідності якості нафти та/або нафтопродуктів.

Згідно пп.5.2.2 п.5.2 розділу 5 Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України 03.06.2002 № 332 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 04 2003 р. за № 331/7652 приймання СВГ, що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних (типова форма № 1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля") та документів про якість (паспортів) на СВГ, оформлених у відповідності до ДСТУ 4047-2001, з обов'язковим складанням акта приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом, за формою N 3-ГС (додаток 3). Видаткова та товаротранспортна накладні є підставою для оприбуткування СВГ за складським та бухгалтерським обліком підприємства.

Відповідно до п.п.14.1.203, п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п.б, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За нормами ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов до висновку, що в результаті взаємовідносин між ТОВ "Парт-2",ТОВ "ОСОБА_4 Петроліум" та ТОВ "Бариліт Плюс" за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року платником неправомірно завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 872489,00 грн., тому спірне податкове повідомлення - рішення від 04.12.2014 року №0005522202, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1308733,50 грн., в тому числі за основним платежем 872489,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 436244,50 грн. винесено правомірно та скасуванню не підлягає.

За таких встановлених обставин суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.2,6,7,11,122,160-163,186,254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Парт - 2" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2014 року № НОМЕР_5 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.