Постанова

від 01.10.2015 по справі 804/1861/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2015 рокусправа № 804/1861/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..

за участю представника позивача: Цибульник О.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі №804/1861/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Изол» до Лівобережної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

27 січня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Техно Изол» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0007202204 від 30.12.2014 року, винесене Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про збільшення позивачу суми грошових зобов'язань в розмірі 182 623.81 грн.; визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області по коригуванню податкової звітності позивача; зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відносити показники податкової звітності позивача.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим не на підставі та не в межах повноважень, визначених Законом, крім того, податковим органом було безпідставно скориговано показники податкової звітності позивача за наслідками проведеної перевірки господарської діяльності ТОВ «Техно Изол». Вказані коригування порушують права та законні інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню із відновленням попередніх показників внесених на підставі поданих позивачем декларацій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0007202204 від 30.12.2014 року, в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі висновків акту перевірки про встановленні порушень позивачем податкового законодавства та податкової дисципліни, відтак, на думку відповідача, підстави для скасування оскаржуваного ППР відсутні.

У відповідності до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в межах доводів апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 19.11.2014 року по 20.11.2014 року посадовими особами Лівобережної ОДПІ в м. Дніпропетровську було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість ТОВ «Техно Изол» по взаємовідносинам із ТОВ «Екодом» за липень 2014 року, ТОВ «Клондайк-ЛТ» за період серпень 2014 року, за наслідками якого був складений акт перевірки від 20.11.2014 року №2214/22-04/33383262.

Перевіркою ТОВ «Техно Изол» встановлено:

- нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Техно Изол», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Техно Изол» операцій по ланцюгу з ТОВ «Екодом» за липень 2014 року на суму ПДВ90182.66 грн., ТОВ «Клондайк-ЛТ» на суму ПДВ 55918.39 грн.,

- порушення п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-ІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у липні 2014 року на загальну суму 90182.66 грн., серпень 2014 року на загальну суму 55918.39 грн..

На підставі висновку акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0007202204 від 30.12.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 82623 грн. 81 коп., в тому числі, за основним платежем на суму 146099.05 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 36524.76 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення №0007202204 від 30.12.2014 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи на підтвердження реальності здійснення господарських відносин у перевіряємий період розкривають суть та зміст господарських зобов'язань, а тому є належним підтвердженням правомірності формування позивачем податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість в перевіряємому періоді.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 30.05.2014р. між ТОВ «Техно Изол» (Замовник) та ТОВ «Екодром» (Виконавець) укладений договір на виконання робіт, надання послуг №305, за умовами якого Виконавець прийняв на себе обов'язки по виконанню послуг з утримання складської території за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 16, а Замовник зобовязувався прийняти та оплатити отримані послуги відповідно до актів виконаних робіт, наданих послуг.

На підтвердження здійснення господарських операцій сторонами вищезазначеної угоди позивачем надано такі документи:

-акт надання послуг № 15 від 01.07.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 01.07. 2014р., податкову накладну № 15 від 01.07.2014р. на суму 57 454,08 грн.;

-акт надання послуг № 104 від 04.07.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 04.07.2014р., податкову накладну № 104 від 04.07.2014р. на суму 59 520,00 грн.;

-акт надання послуг № 176 від 08.07.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 08.07.2014р., податкову накладну № 176 від 08.07.2014р. на суму 52 501,20 грн.;

-акт надання послуг № 210 від 09.07.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 09.07.2014р., податкову накладну № 210 від 09.07.2014р. на суму 59 520, 00 грн.;

-акт надання послуг № 301 від 14.07.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 14.07.2014р., податкову накладну № 301 від 14.07.2014р. на суму 59 520, 00 грн.;

-акт надання послуг № 261 від 11.07.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 11.07.2014р., податкову накладну № 261 від 11.07.2014р. на суму 59 520, 00 грн.;

-акт надання послуг № 597 від 28.07.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 28.07.2014р., податкову накладну № 597 від 28.07.2014р. на суму 45 000, 00 грн.;

-акт надання послуг № 672 від 31.07.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 31.07.2014р., податкову накладну № 672 від 31.07.2014р. на суму 29 020, 68 грн.

Позивачем ТОВ «Екодром» перераховано кошти на загальну суму 161 800,00 грн., що підтверджується актом перевірки, вказані суми ПДВ віднесено до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

02.06.2014р. між ТОВ «Техно Изол» (Замовник) та ТОВ «Екодром» (Виконавець) укладений договір на виконання робіт, за умовами якого Виконавець прийняв на себе обов'язки по виконанню послуг з розширення ринку збуту підприємства, надання маркетингових послуг з просування інтернет-ресурсу, консультаційних послуг із супроводження господарської діяльності, а Замовник зобовязувався прийняти та оплатити отримані послуги відповідно до актів виконаних робіт, наданих послуг.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій позивачем надано:

-акт надання послуг № 423 від 18.07.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 18.07.2014р., податкову накладну № 423 від 18.07.2014р. на суму 59 520,00 грн.;

-акт надання послуг № 486 від 22.07.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 22.07.2014р., податкову накладну № 486 від 22.07.2014р. на суму 59520,00 грн.

Також, 30.07.2014р. між ТОВ «Техно Изол» (Замовник) та ТОВ «Клондайк-ЛТ» (Виконавець) був укладений договір на виконання робіт, надання послуг №108, за умовами якого Виконавець прийняв на себе обов'язки по виконанню послуг з надання маркетингових послуг з просування інтернет-ресурсу, консультаційних послуг із супроводження господарської діяльності, а також послуг з утримання складської території за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 16 - а Замовник зобов'язувався прийняти та оплатити отримані послуги відповідно до актів виконаних робіт, наданих послуг.

На підтвердження виконання зазначеної угоди позивачем надано::

-акт надання послуг № 19 від 01.08.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 01.08.2014р., податкову накладну № 19 від 01.08.2014р. на суму 48 787, 20 грн.;

-акт надання послуг № 99 від 06.08.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 06.08.2014р., податкову накладну № 99 від 06.08.2014р. на суму 56 251, 87 грн.;

-акт надання послуг № 258 від 14.08.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 14.08.2014р., податкову накладну № 258 від 14.08.2014р. на суму 57 628, 32 грн.;

-акт надання послуг № 285 від 15.08.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 15.08.2014р., податкову накладну № 285 від 15.08.2014р. на суму 59 520, 00 грн.;

-акт надання послуг № 370 від 20.08.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 20.08.2014р., податкову накладну № 370 від 20.08.2014р. на суму 53 802, 96 грн.;

-акт надання послуг № 558 від 29.08.2014р., звіт про виконання робіт (надання послуг) від 29.08.2014р., податкову накладну № 558 від 29.08.2014р. на суму 59 520, 00 грн.;

ТОВ «Техно Изол» сплачено ТОВ «Клондайк-ЛТ» грошові кошти на суму 226 557, 00 грн. в рамках зазначеної угоди, що підтверджується актом перевірки.

На думку податкового органу зазначені господарські відносини було вчинено сторонами не з метою настання наслідків обумовлених договорами, надані позивачем до перевірки документи не є первинними в розумінні Закону, та не можуть слугувати підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції вирішуючи спір між сторонами погоджується з висновками податкового органу та зазначає, що надані позивачем документи не відповідають вимогам чинного законодавства, зазначені документи не визнаються судом як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

В свою чергу, документи бухгалтерського обліку мають силу первинних лише у разі, якщо фіксують господарську операцію, яку було реально здійснено, у тому числі в обсязі та суб'єктному складі осіб, обумовлених укладеним договором.

Як вже зазначалось, позивачем до суду надано акти приймання - здачі робіт / виконання послуг, що містять лише перелік назв послуг, що виконані на користь підприємства, при цьому вказані акти не містять розгорнутої інформації щодо обсягу наданих послуг / виконаних робіт, не містять зазначення кількості осіб, задіяних при виконанні робіт, кількість годин, затрачених на їх виконання. Крім того, вказані акти не містять посилань на виконаних робіт, крім назви кожного виду послуг/робіт здійснених на користь позивача позивача. Тобто, акти здачі-прийняття виконаних робіт/послуг, фактично неможливо пов'язати з діяльністю та потребами підприємства у відповідний період.

Звіти про виконання робі/послуг також є знеособленими, не містять розгорнутого переліку виконаних робіт/послуг, не містять опису джерел отриманої інформації, змістовного опису виконаної роботи, зокрема, предмету, умов та параметрів здійснення пошуку з маркетингових послуг розширення ринку збуту.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані акти здачі - приймання робіт не є підтвердженням господарських операцій, оскільки з них неможливо встановити обсяг виконаних робіт, а також зв'язку із господарською діяльністю позивача, в тому числі із наявністю неупередженої необхідності в отриманні вказаних робіт/послуг.

Більш того, суд апеляційної інстанції зазначає, що утримання складської території за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 16, є витратами спрямованими на підтримання основних фондів підприємства, в свою чергу, витрати направлені на утримання та поліпшення основних фондів юридичної особи не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, та створюють для платника права на податковий кредит.

В свою чергу, умовами права платника на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердженість цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операцій. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою робіт з виготовлення технічної документації (які були предметом спірного договору), позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів робіт в розрізі їх обсягу та специфіки а також докази на підтвердження пов'язаності між собою первинних документів на підтвердження фактичного виконання договору та його виконавців із його уречевленим результатом при виконанні робіт, та умовним результатом у вигляді звітів при наданні послуг.

Враховуючи те, що актами прийняття - здачі робіт (надання послуг) та звітами про виконання робіт/послуг не підтверджено фактичної передачі робіт послуг, що можуть бути базою оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, то надані позивачем інші документи бухгалтерського обліку на підтвердження реальності здійснення господарських відносин не можуть визначатись первинними для цілей формування позивачем податкової звітності за рахунок спірних відносин з ТОВ «Екодом» та ТОВ Клондайк-ЛТ» у перевіряємий період.

Отже, наданими позивачем первинними документами не розкрито змісту господарських операцій, не підтверджено доцільності та можливості використання придбаних послуг в господарській діяльності позивача, вказане свідчить про відсутність у позивача законних підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в рахунок господарських операцій із контрагентом ТОВ «Екодом», ТОВ «Клондайк -ЛТ».

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення №0007202204 від 30.12.2014 року.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Лівобережної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі №804/1861/15 в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення №0007202204 від 30.12.2014 року - скасувати та в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В іншій частині Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі №804/1861/15 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна