ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2012 р. Справа № 28410/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний центр» до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2010 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний центр» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000681521/0 від 21.01.2010 року.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції подав заяву про збільшення позовних вимог, просив визнати неправомірними дії позивача з приводу відмови у прийнятті (з приводу невизнання) податкової декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2009 року; зобов'язати відповідача прийняти (визнати) податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за жовтень 2009 року і обліковувати її датою подання - 18 листопада 2009 року
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 21.01.2010 р. №0000681521/0, винесене Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова з приводу відмови у прийнятті (з приводу невизнання) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний центр»з податку на додану вартість за жовтень 2009 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Галицькому районі міста Львова прийняти (визнати) податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний центр» з податку на додану вартість за жовтень 2009 року і обліковувати її датою подання - 18 листопада 2009 року
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, вважаючи, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин справи, просить таку скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги, з покликанням на норми пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС, затвердженого накази ДПА України від 21.12.2008 року № 827, обґрунтовує тим, що вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог норм чинного законодавства.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний центр»18.11.2009 р. подало декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 р. З додатку №1 до податкової декларації вбачається, що у розділі ІІ Коригування податкового кредиту в графі “дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку”, від руки кульковою ручкою були проставлені відповідні дати 01.10.2009 р., у той час як інший текст декларації був надрукований.
З цієї підстави відповідач скерував 19.11.2009 р. позивачу повідомлення №18988/28-208 про невизнання податкової звітності у зв'язку із дописками у додатку 1 до декларації, внаслідок чого декларація отримала статус “До відома”. Зазначене апелянт розцінює як порушення п. 4.5. наказу ДПА України №827 від 31.12.2008 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”.
Однак, як вбачається з п. п. 3.1., 3.2. цього наказу, методичні рекомендації щодо ведення та захисту податкової звітності, поданої платниками податків в органи державної податкової служби, охоплюють повний цикл ведення та захисту документів податкової звітності, які подаються до органів державної податкової служби платниками податків та розроблені з метою впровадження у державних податкових органах єдиної методології ведення та захисту документів податкової звітності платників податків з урахуванням різних способів надходження документів до ОДПС, у тому числі засобами телекомунікаційного зв'язку. Ці рекомендації не регулюють відносин щодо заповнення декларацій та стосуються виключно відповідача у процесі ведення та захисту документів податкової звітності. Зазначеними рекомендаціями не покладено на позивача жодних обовязків.
Згідно із п. 4.3. вказаних рекомендацій податкова звітність має бути надана адресату звітності за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, з обов'язковими додатками; повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені; документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають бути заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження записів протягом установленого терміну зберігання звітності; без підчисток, помарок, малопомітних виправлень; підписана відповідними посадовими особами, скріплена печаткою платника податків. Зі змісту декларації вбачається її відповідність зазначеним вимогам. Внесений кульковою ручкою текст є записом і не носить характеру дописки, про яку йдеться в пп. 6 п. 4.5. Методичних рекомендацій.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №166 “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” затверджено відповідний порядок, згідно із п. 3.3. якого декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Належних доказів невідповідності поданої 18.11.2009 р. декларації встановленим вимогам, суду не надано.
Тим не менш, ця декларація не була прийнята відповідачем як належна, у зв'язку із чим був складений акт від 25.12.2009 р. №3376/15-2 та, враховуючи, що повторно аналогічна декларація була подана позивачем 27.11.2009 р., було винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення від 21.01.2010 р. №0000681521/0 на суму 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Однак, згідно із п. 4.1.2. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, лише якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Однак передбачені законом підстави у даному випадку відсутні, у зв'язку із чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оспорюване рішення було винесено відповідачем безпідставно.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року у справі № 2а-1175/10 – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя Р.М. Гулид
суддя В.З. Улицький
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2012 |
Оприлюднено | 15.10.2015 |
Номер документу | 52124348 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Каралюс В.М.
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Костів Михайло Васильович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Костів Михайло Васильович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Костів Михайло Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні