Постанова

від 01.10.2015 по справі 803/1125/15-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року Справа № 876/7578/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Старунського Д.М., Рибачука А.І.,

при секретарі судового засідання - Ратушній М.І.

за участі представника позивача - Толстого Ю.А.

представника відповідача Остапчука Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

22 травня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аргос СП" звернулось в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14 травня 2015 року №0002282201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 13118грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3279,50грн., а всього на загальну суму 16397,50грн. (шістнадцять тисяч триста дев'яносто сім гривень 50коп.).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задоволити позовну вимогу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та прийняв рішення, яке не відповідає дійсним обставинам справи.

Також, апелянт по справі зазначив, що нафтопродукти, які були продані ТОВ «Техойл», ТОВ «ЛТЛ-Груп» і ТОВ «Основа-Інвест», призначені для подальшої комерційної реалізації, і це не являється роздрібною торгівлею підакцизних товарів і не обкладається 5% акцизним податком, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року.

Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією, за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності декларації з акцизного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» за січень 2015 року, було складено Акт №973/21.1/37204376 від 24 березня 2015 року.

02 квітня 2015 року ТОВ «Аргос СП» подало відповідачу заперечення на акт про результати камеральної перевірки.

На підставі направлення від 10 квітня 2015 року за №000895, представником відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аргос СП» з питань, що становлять предмет заперечення згідно акту камеральної перевірки №973/21.1/37204376 від 24 березня 2015 року за період з 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року, про що відповідно було складено Акт №1626/22-01/37204376 від 28 квітня 2015 року. В даному акті перевірки, відповідачем зазначено, що позивачем по справі порушено ст.213, ст.214, пп.215.3.4 ст.215, ст.216, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України і Наказ Міністерства фінансів України №14 від 23 січня 2015 року «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», чим занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 13118грн. Зокрема, в акті зазначено, що позивачем в додатку 6 податкової декларації з акцизного податку за січень 2015 року відображено факт реалізації товарів для комерційного використання в сумі 590254,57 грн., однак дана сума не була включена до об'єкта оподаткування акцизним податком, в результаті чого товариством занижено податкове зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам.

14 травня 2015 року на підставі акта перевірки, Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією було складено податкове повідомлення-рішення №0002282201, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання позивачу на 16397,50грн. в тому числі за основним платежем 13118грн і за штрафними (фінансовими) санкціями 3279,5грн.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві, а тому такі операції оподатковуються акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України у розмірі 5-ти відсотків від вартості підакцизних товарів. Відтак дата здійснення розрахункової операції, відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» через мережу АЗС, в тому числі і в безготівковій формі за допомогою талонів та паливних карток, смарт-карток, є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.212.1.11 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України, платником акцизного податку є особа суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно із пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Згідно із абзацом 3 ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг.

Пунктом 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Як вбачається із матеріалів справи, 20 листопада 2014 року ТОВ «Аргос СП» уклало Договір №141 поставки нафтопродуктів з ТОВ «Техойл». Відповідно до даного договору продавець (ТОВ «Аргос СП») зобов'язується передати у власність і відпустити покупцю (ТОВ «Техойл) нафтопродукти через мережу АЗС продавця. В підтвердження настання господарської операції, позивачем по справі було надано копії видаткових накладних, платіжних доручень і актів прийому-передачі, які містяться в матеріалах справи. Також, позивачем по справі було реалізовано нафтопродукти ТОВ «ЛТЛ-Груп» і ТОВ «Основа-Інвест». Таким чином, колегія суддів вважає зазначити, що відповідно до вищезазначених договорів, позивач по справі реалізував нафтопродукти шляхом оптової торгівлі.

Згідно із ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», оптова торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов`язаних із цим послуг.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, так як чинним законодавством України, суб'єкт господарювання не позбавлений права на здійснення оптової продажі нафтопродуктів, через мережу АЗС, для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання. Таким чином, колегія суддів вважає зазначити, що відбувалась оптова торгівля нафтопродуктами, а не роздрібна торгівля підакцизними товарами, об'єкт якої оподатковується акцизним податком.

Відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» - задоволити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року по справі №803/1125/15-а скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 14 травня 2015 року №0002282201.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя Д.М. Старунський

Суддя А.І. Рибачук

Повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2015 року.