Ухвала

від 24.09.2015 по справі 814/1509/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1509/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Градовського Ю.М.

- ОСОБА_1

за участю: секретаря - Разінкіної Л.В.

представника апелянта - ОСОБА_2 (довіреність від 11.08.2015 року)

представника позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 12.11.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй-Сервіс» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 21.11.2014 року №0021382208, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 463 822 грн. та за штрафними санкціями у сумі 231 911 грн., №0021392208, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 199 514 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 99 757 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкового органу про безтоварність операцій між позивачем та ПП «ПЕГАС БУД», ТОВ «ВАВІЛОН ІНЖИНІРИНГ», ТОВ «АЛАВАРС СІСТЕМС ЮА», ТОВ «УКРСТРОЙТРЕНД», ПП «КИЇВБУДТРАНС-СЕРВІС» не ґрунтуються на законі та суперечать фактичним обставинам справи, податковий кредит та валові витрати за цими операціями підтверджуються належним чином складеними первинними документами, за якими вбачається зміст та обсяг цих операцій, вартість, їх оплата тощо, тому відповідачем протиправно нараховано грошові зобов'язання згідно оспорюваних рішень, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду 23 червня 2015 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження, став акт Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 04.11.2014 року № 905/14-03-22-08/32188973 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Строй-Сервіс» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентам-постачальниками ПП «ПЕГАС БУД» за період лютий, квітень 2013 року, ТОВ «ВАВІЛОН ІНЖИНІРИНГ» за період січень, березень, травень, червень 2014 року, ТОВ «АЛАВАРС СІСТЕМС ЮА» за період лютий 2014 року, ТОВ «УКРСТРОЙТРЕНД» за період березень-травень 2014 року, ПП «КИЇВБУДТРАНС-СЕРВІС» за період липень 2014 року, з контрагентами-постачальниками за період квітень-травень 2014 року та контрагентами-покупцями».

Зазначеною перевіркою встановлено порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6 ст. 138, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 199 514 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за лютий, квітень 2013 року, січень, березень-липень 2014 року у розмірі 463 822 грн.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що перевіркою неможливо підтвердити факт поставок товару, робіт ТОВ «Строй-Сервіс» від контрагентів-постачальників ПП «ПЕГАС БУД», ТОВ «ВАВІЛОН ІНЖИНІРИНГ», ТОВ «АЛАВАРС СІСТЕМС ЮА», ТОВ «УКРСТРОЙТРЕНД», ПП «КИЇВБУДТРАНС-СЕРВІС», а також від ПП «УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ», ПП «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АМАДА», ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» з урахуванням відсутності підприємств за місцезнаходженням, не підтвердженням постачання товару по ланцюгу постачання, відсутності факту реального здійснення господарських операцій, не підтвердження операцій первинними документами, відсутністю необхідних трудових ресурсів та майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.

Такого висновку відповідач дійшов з урахуванням висновків актів перевірок ТОВ «Строй-Сервіс» від контрагентів-постачальників ПП «ПЕГАС БУД», ТОВ «ВАВІЛОН ІНЖИНІРИНГ», ТОВ «АЛАВАРС СІСТЕМС ЮА», ТОВ «УКРСТРОЙТРЕНД», ПП «КИЇВБУДТРАНС-СЕРВІС», ПП «УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ», ПП «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АМАДА», якими встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не підтвердження підприємствами операцій зі своїми контрагентами первинними документами, відсутність підприємств за юридичною адресою тощо. Зазначені обставини, на думку податкового органу, свідчать про те, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди або операції не мали реального характеру, тобто без фактичного здійснення господарських операцій.

За відсутності факту придбання товару/робіт відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість та бути віднесеними до складу валових витрат підприємства.

На підставі виявлених порушень ДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 21.11.2014 року №0021382208 про нарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 463 822 грн. та за штрафними санкціями у сумі 231 911 грн. та №0021392208 про нарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 199 514 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 99 757 грн.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит та валові витрати позивача за цими операціями підтверджуються первинними документами, з яких вбачається фактичне здійснення господарських операцій з придбання товару, виконання робіт та подальше їх використання у власній господарській діяльності, висновки акту перевірки про безтоварність операцій не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат за цими операціями є неправомірним та податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія судів висновки суду першої інстанції вважає правильними з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), виконанням робіт та наданням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/робіт/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, що підтверджується первинними документами, та використання в господарській діяльності цього товару.

Крім того, згідно із положеннями ст.ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 18.02.2013 року, 19.04.2013 року між позивачем та ПП «ПЕГАС БУД» укладено договори №18/02-СП13 на виконання підрядних робіт з монтажу системи холодозабезпечення технологічних ліній на об'єкті: урочище Кабачок, 12 на території Стрижавської сільської ради, та № 19/04-СП13 - на поставку обладнання.

На підтвердження виконання умов договорів, отримання товару/виконання робіт та використання їх власній господарській діяльності товару/робіт, транспортування товару позивач надав видаткові, податкові накладні, товарно-транспортну накладну та акти про надання послуг.

Оплата товару/робіт проводилась у безготівковій формі, що підтверджується випискою по рахунку.

Також, між позивачем та ТОВ «УКРСТРОЙТРЕНД» 04.10.2013 року укладено договір № 1/10, за яким ТОВ «УКРСТРОЙТРЕНД» зобов'язується виконати роботи по будівництву виробничих приміщень, а ТОВ «Строй-Сервіс» - прийняти та оплатити роботу.

На підтвердження виконання умов цього договору позивачем надані підписані між сторонами договірні ціни, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт та податкові накладні.

Оплата робіт проводилась у безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку.

Крім того, у перевіряємий період між позивачем та ПП «КИЇВБУДТРАНС-СЕРВІС» укладено договори підряду від 10.04.2014 року № 10/04-ПР14, від 11.04.2014 року № 11/04-ПР14, від 01.07.2014 року № 01/07-ПР14, за якими ПП «КИЇВБУДТРАНС-СЕРВІС» зобов'язується виконати роботи з монтажу системи вентиляції та кондиціювання 4-го поверху у цеху №3 Вінницької кондитерської фабрики, розташованої за адресою: урочище Кабачок, 12 на території Стрижавської сільської ради, Вінницького району, Вінницької області.

Виконання умов договору підтверджується підписаними між сторонами договірними цінами, актами про надання послуг та приймання виконаних робіт, податковими накладними та виписками по рахунку про їх оплату.

Також, між позивачем та ПП «УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ» 01.04.2014 року укладено договір підряду № 01/04-ПР14, за яким позивач доручив ПП «УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ» виконати роботи з монтажу системи вентиляції та кондиціювання 4-го поверху у цеху № 3 Вінницької кондитерської фабрики, розташованої за адресою: урочище Кабачок, 12 на території Стрижавської сільської ради, Вінницького району, Вінницької області.

Виконання умов договору підтверджується підписаними між сторонами договірною ціною, актами про надання послуг та здачі-прийняття робіт (наданих послуг), податковою накладною та виписками по рахунку про їх оплату.

Разом з цим, у перевіряємий період 28.05.2014 року між позивачем та ПП «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АМАДА» укладено договір № 28/05-П14 поставки вентиляційного обладнання: водооходжуюча холодильна установка (чилер), укомплектована гідромодулем Hidros LDK 162 a.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано видаткову, податкову та товарно-транспортні накладні з відомостями про вантаж, виписки по рахунку про оплату товару.

Крім цього, позивач в межах господарської діяльності отримав від ТОВ «ВАВІЛОН ІНЖИНІРИНГ», ТОВ «АЛАВАРС СІСТЕМС ЮА» товар - хомути металеві, кут 1\2, трубу металопластикову, Н-образний та шаровий крани, перехід під мідь, кондиціонери, що підтверджено наявними в матеріалах справи та дослідженими податковим органом під час перевірки видатковими та податковими накладними, виписками по рахунку на оплату цього товару.

Також, між позивачем та ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» 30.01.2014 року укладено договір № 2701/4 про обладнання будівлі системами кондиціювання, виконання якого підтверджується податковою та видатковою накладними, актами про надання послуг, виписками по рахунку.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що за цими документами можливо встановити виконання умов договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, фактичне постачання товару/робіт, їх обсяг та кількість, ідентифікувати ці товари/роботи та фактичне здійснення господарських операцій щодо придбання товару/робіт, їх оплату та подальше використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов договорів з зазначеними вище контрагентами, а також формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за цими операціями. Отриманий товар та роботи були оплачені позивачем, а на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість, відомості про їх відсутність за місцезнаходженням або припинення реєстрації як юридичних осіб у встановленому законом порядку не вносились.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги висновки актів перевірок контрагентів позивача, вірно надано оцінку діючому податковому законодавству, яке не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, не зобов'язує платника податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства.

Можливі порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з таким контрагентом, оскільки питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальником товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що податковим органом помилково не проведено аналіз реальності господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому колегія суддів зазначає, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та робіт, використання їх у власній господарській діяльності, неможливість податкового органу ідентифікувати осіб, які переміщували товар, встановити місце завнтаження та розвантаження товару, не може бути єдиною підставою для висновків про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, враховуючи достатню кількість доказів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, а окремий недолік певних первинних документів сам по собі не може бути безумовною підставою для позбавлення їх сили звітного бухгалтерського документа, а відтак позбавлення покупця права на формування податкового кредиту.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції із дослідженням первинних документів надано належну оцінку необґрунтованим доводам податкового органу про безтоварність господарських операцій з контрагентами позивача та вірно зроблено висновок про безпідставність нарахування позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток згідно оскаржуваних рішень, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції надано правильну юридичну оцінку обставинам справи.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: ОСОБА_4

Судді: Ю.М. Градовський

ОСОБА_1