Ухвала

від 28.09.2015 по справі 2а-6153/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 року м. Київ К/9991/81185/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011

у справі № 2а-6153/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизсервіс-Луганськ»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

про визнання неправомірними дій щодо проведення перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011, позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення камеральної перевірки ТОВ «Док-Трейд» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків згідно з додатком № 5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року, за результатами якої складено акт від 23.05.2011 № 908/16/37287651.

Ленінська МДПІ у м. Луганську Ленінської МДПІ у м. Луганську подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норма матеріального та процесуального права: п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 17, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Ленінською МДПІ у м. Луганську здійснено камеральну перевірку з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків згідно з додатком № 5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року, за результатами якої складено акт від 23.05.2011 № 908/16/37287651.

Фактичною підставою для проведення податковим органом вказаної перевірки слугував факт ненадання позивачем відповіді на запит від 05.05.2011 № 19090/16-71 про надіслання пояснень щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) з наданням первинних документів податкового, бухгалтерського обліку та документального підтвердження: реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та податкових накладних, а правовою підставою такої перевірки податковим органом визначено положення п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки суд касаційної інстанції виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Податковим кодексом України.

Згідно з п.п. 20.1.4 та п.п. 75.1 ПК України органам державної податкової служби надано право проводити відповідно до законодавства камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення камеральних перевірок передбачено п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п. 86.2 ст. 86 ПК України.

У відповідності до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Зі змісту положень п. 76.1. ст. 76 ПК України вбачається, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби шляхом дослідження всієї податкової звітності суцільним порядком без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення та можлива за відсутності платника податків.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковий орган, здійснюючи камеральну перевірку позивача, діях не у спосіб, передбачений п. 75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України, у зв'язку з чим висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність дій відповідача щодо проведення перевірки суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими.

Посилання податкового органу на те, що проведення перевірки та складення за результатами відповідного акту не несе для платника жодних правових наслідків, а тому не може бути оскаржене до суду, є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу (у редакції, чинній на час подання позову) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Системний аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що фізична чи юридична особа може оскаржити до адміністративного суду будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, шляхом подання адміністративного позову.

Отже, вимоги про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення перевірки підлягають розгляду в адміністративних судах.

Враховуючи викладене, діючи в межах перегляду, визначених в ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун