Постанова

від 01.10.2015 по справі 824/2221/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 р. м. Чернівці cправа № 824/2221/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кордобан А.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ярн Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЯРН ПЛЮСВ» (далі - позивач або ТОВ В«ЯРН ПЛЮСВ» ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач або ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2015 р. №№0002872204, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ В«ЯРН ПЛЮСВ» за наслідками якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень стало формування позивачем витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за рахунок придбаних товарів, які не використовувалися у його господарській діяльності, неправомірне застосування позивачем нульової ставки по ПДВ, що призвели до заниження податкового зобов'язання, а також не подання позивачем до НБУ в Чернівецькій області відповідних декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами та не задекларовано прострочену дебіторську заборгованість. Позивач вважає прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення протиправними, так як господарські операції носили реальний характер, були належним чином оформлені первинними документами, у т.ч. податковими накладними та пов'язані з його господарською діяльністю, нульова ставка по ПДВ правомірно застосована, оскільки первинні документи підтверджують здійснення міжнародних перевезень позивачем, а також у зв'язку з зарахування зустрічних вимог між резидентом та нерезидентом, висновки ДПІ щодо порушення термінів розрахунків в іноземній валюті є необґрунтованими. У зв'язку із зазначеним позивач просить позов задовольнити.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, суду пояснив наступне.

Так, ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ В«ЯРН ПЛЮСВ» , яка задокументована актом від 17.08.2015 р., №617/24-12-22-08/39120796. За наслідками розгляду акту перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.09.2015 р. №0002892208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 212892 грн. 50 коп., №0002912208, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 264854 грн. 00 коп., №0002872204, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 146625 грн. 39 коп., №0002882204, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення не законними виходячи із наступного.

Так, згідно акту перевірки відповідач вважає неправомірним формування позивачем витрат та податкового кредиту, які сформовані за рахунок придбання в іноземного контрагенту акрилової пряжі, оскільки позивачем не підтверджено використання в його господарській діяльності цього товару, який відповідно до накладної на внутрішнє переміщення № ПМ-0001 від 16.04.2014 р. перевезений зі складу позивача у м. Чернівці на його ж склад у м. Харків. Представник позивача вважає, що господарська операція щодо перевезення товару не впливає на розмір податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, про які в акті зазначає ДПІ, оскільки останні не формувались за рахунок операції з перевезення товару, а сформовані були виключно за рахунок операцій по придбанню такого товару. Господарська операція по придбанню акрилової пряжі документована належними первинними документами, при ввезенні товару на територію України ТОВ В«ЯРН ПЛЮСВ» сплачено всі необхідні митні платежі, що також не заперечується представника ДПІ.

Витрати та податковий кредит з ПДВ сформовані відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., №2755-VI (далі -ПК України).

Крім цього, представники позивача суду пояснили, що висновки ДПІ щодо незаконного застосування позивачем нульової ставки ПДВ, пов'язаної із здійсненням міжнародних перевезень, є безпідставними, оскільки наявні в матеріалах справи копії первинних документів підтверджують здійснення ТОВ В«ЯРН ПЛЮСВ» міжнародних перевезень, що надає право на застосування нульової ставки ПДВ.

Також, вважають висновки відповідача щодо порушення позивачем термінів розрахунків в іноземній валюті помилковими, оскільки при їх формування не взято до уваги контракт від 06.06.2014 р. № 06-06/2014 про перевід боргу, згідно умов якого позивач перевів частину боргу по імпортному контракту на нового боржника. При цьому вимоги між резидентом і нерезидентом були однорідними, виражені у грошовій формі доларах США, строк виконання за зустрічними вимогами настав, що за законодавством України надає право на здійснення таких операцій.

Представники ДПІ суду пояснили наступне.

Так, ДПІ проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ В«ЯРН ПЛЮСВ» , якою виявленні чисельні порушення вимог податкового законодавства України, у зв'язку із чим були винесенні оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Вважають зазначенні податкові повідомлення-рішення законними, виходячи із наступного.

Так, на підставі наказу начальника ДПІ від 09.07.2015 р., №179 посадовими особами ДПІ проведено документальну планову перевірку ТОВ В«ЯРН ПЛЮСВ» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.03.2014 р. по 31.12.2014 р., , якою встановлено порушення пп.14.1.36, 14.1.228 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.6 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п. е) п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п. 189.1 ст. 189, , п. а) ст. 195.1.3 п.198.5 ст.198 ПК України, ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. №185/94-ВР (далі - Закон №185), постанови правління НБУ №270 від 12.05.2014 р. В«Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валютіВ» (далі - Постанова № 270), постанови правління НБУ № 734 від 20.11.2014 р. В«Про врегулювання ситуації на валютному ринку УкраїниВ» (далі - Постанова №734), постанови правління НБУ №758 від 01.12.2014 р. В«Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках УкраїниВ» (далі - Постанова №758), ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 р. В« Про систему валютного регулювання і валютного контролюВ» (далі - Декрет), п.1 Указу Президента України №319/94 від 18.06.1994 р.В« Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межамиВ» ( далі - Указ № 319), внаслідок чого позивачем: занижено податок на прибуток у сумі 170 314 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту за грудень 2014 р. в сумі 264 854 грн.; на його валютні рахунки не надійшла валютна виручка в сумі 26250,00 євро або 413924,60 грн.; несвоєчасно надійшла валютна виручка в сумі 5450,00 євро або 74147,58 грн. при виконанні договору № 2-04/2014 від 02.04.2014 р. про надання міжнародних транспортних послуг на перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - Договір № 2-04/2014); не подано до НБУ в Чернівецькій області декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.10.2014 р. та станом на 01.01.2015 р., в якій в розділі ІІІ В«Майно та товари за кордономВ» п.3.5 не задекларувало прострочену дебіторську заборгованість по Договору №2-04/2014 в сумі 26520,00 дол.сша.

Суть порушень полягала у тому, що позивачем не підтверджено використання пряжі акрилової 100% в межах його господарської діяльності, неправомірно застосовано нульову ставку ПДВ при наданні послуг при перевезенні вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, порушено законодавчо встановлену систему валютного контролю за експортно-імпортними операціями у зовнішньоекономічній сфері.

За результатами перевірки винесенні податкові повідомлення-рішення від 07.09.2015 р. №№0002872204, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3., якими позивачу донараховані відповідні суми грошових зобов'язань.

Щодо не підтвердження позивачем використання пряжі акрилової 100% в межах його господарської діяльності, представники ДПІ суду пояснили, що позивачем під час перевірки не надано підтверджуючих документів, які б підтвердили використання пряжі акрилової в його господарській діяльності, яка була перевезена зі складу позивача у м. Чернівці на його склад у м. Харків.

На запитання суду, яким чином операція з внутрішнього переміщення товару впливає на суму податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток та якими нормативними документами це передбачено представники відповідача суду пояснили, що їм не зрозуміло куди ділася пряжа, тобто вона не використовувалася в господарській діяльності позивача.

При цьому представники відповідача суду пояснили, що сама пряжа акрилова дійсно була придбана ТОВ В«ЯРН ПЛЮСВ» у іноземного контрагента, за неї сплачено всі необхідні митні платежі, а господарська операція по її придбанню документована належними первинними документами. Реалізація акрилової пряжі відноситься до основних видів діяльності ТОВ «ЯРН ПЛЮС».

Однак, при перевірці посадовим особам ДПІ не представилось можливим ідентифікувати на складах позивача у м. Харків акрилову пряжу, яка придбана ним у іноземного контрагента у перевіряємий період, оскільки по своїм властивостям її не можна ідентифікувати. У зв'язку із зазначеним ДПІ прийшло до висновку, що зазначена акрилова пряжа не використовувалась у господарській діяльності позивача.

За таких обставин, вважають, що ДПІ при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб встановлений законом, у зв'язку із чим у задоволенні позову просять відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, в період часу з 21.03.2015 р. по 10.08.2015 р. ДПІ на підставі направлень на перевірку, наказу №179 від 09.07.2015 р., відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ В«ЯРН ПЛЮСВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.03.2014 р. по 31.12.2014 р.

Перевіркою в діяльності ТОВ В«ЯРН ПЛЮСВ» виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, у т.ч. порушення вимог:

- пп.14.1.36, 14.1.228 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.6 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 170314,00 грн., у т.ч. за 2014 рік в сумі 170314, 00 грн., за рахунок завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування,

- п.п. е) п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п. 189.1 ст. 189, ст.. 198, п. а) ст.. 195.1.3 п. 198.5 ПК України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації) за грудень 2014 р. всього в сумі 264854, 00 грн.,

- ст. 1 Закон №185, Постанови № 270 Постанови № 734, Постанови № 758, в частині не поступлення валютної виручки в сумі 26250,00 євро, або 413924,60 грн. та несвоєчасне поступлення валютної виручки в сумі 5450,00 євро або 74147, 58 грн., при виконанні договору № 2-04/2014

- ст.9 Декрету, п.1 Указу № 319, а саме неподання до НБУ в Чернівецькій області Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.10.2014 р та станом на 01.01.2015 р., в якій в розділі ІІІ В«Майно та товари за кордономВ» п.3.5 не задекларувало прострочену дебіторську заборгованість по Договору № 2-04/2014.

Дані порушення задокументовані актом перевірки від 17.08.2015 р., №617/24-12-22-08/39120796 про результати планової документальної виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю В«ЯРН ПЛЮСВ» код ЄДРПОУ 39120796 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.03.2014 р. по 31.12.2014 р. (далі - акт перевірки).

Згідно акту перевірки порушення ТОВ В«ЯРН ПЛЮСВ» вимог податкового законодавства полягали у наступному: формувались витрати та податковий кредит з ПДВ за рахунок придбаних товарів (пряжа акрилова), які не використовувалися у господарській діяльності позивача; неправомірно застосовано нульову ставку по ПДВ при наданні послуг при перевезенні вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, що призвело до заниження податкового зобов'язання із зазначеного податку; не подано до НБУ в Чернівецькій області відповідні декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, в яких не задекларовано прострочену дебіторську заборгованість; на валютні рахунки позивача не надійшла виручка в іноземній валюті.

У зв'язку із зазначеним ДПІ прийнятті податкові повідомлення-рішення від 07.09.2015 р. №0002892208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 212892 грн. 50 коп., №0002912208, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 264854 грн. 00 коп., №0002872204, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 146625 грн. 39 коп., №0002882204, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 07.09.2015 р. №№0002872204, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3. є протиправними та підлягають скасуванню, виходячи із наступного.

Так, ДПІ у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є суб'єктом владних повноважень, який відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 21 ПК України визначені обов'язки контролюючих органів, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Органи державної фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень у т.ч. податкових повідомлень-рішень, зобов'язані виходити із наявності в діяльності платника податків об'єктивних порушень вимог податкового законодавства, які задокументовані актом перевірки.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р., №984 під актом перевірки розуміють службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.5,6 Порядку в акті перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень. При цьому ці порушення в акті перевірки викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно положень ПК України, а також враховуючи принципи прийняття суб'єктом владних повноважень рішень, які викладенні у ч.3 ст.2 КАС України, не допускається прийняття рішень, у т.ч. податкових повідомлень-рішень на підставі припущень, які не підтверджуються відповідними доказами. У силу положень ч.2 ст.71 КАС України саме на ДПІ покладено обов'язок доказувати законність своїх рішень. При цьому під доказами в адміністративному судочинстві розуміють будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.69 КАС України). Припущення в розумінні КАС Українине є доказами у справі.

Так, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки. Дослідженням змісту зазначеного акту перевірку суд прийшов до висновку, що він не відповідає вимогам Порядку в частині чіткого, об'єктивного відображення порушень податкового законодавства. Факти викладені у ньому не в повній мірі підтверджуються первинними документами, а інколи і суперечать їм, що у сукупності з іншими обставинами, призвело до винесення незаконних податкових повідомлень-рішень. До зазначеного суд дійшов виходячи із наступного.

Щодо законності податкових повідомлень-рішень рішення від 07.09.2015 р. №№0002892208, НОМЕР_3 (в частині суми завищення від'ємного значення ПДВ у розмірі 189238,00 грн.).

Так, підставою для донарахування зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та ПДВ, став висновок ДПІ про те, що позивачем до складу валових витрат у податкових деклараціях включено суми витрат, які сформовані за рахунок придбання пряжі акрилової, при цьому ТОВ В«ЯРН ПЛЮСВ» під час перевірки не надано посадовим особам ДПІ підтверджуючих документів, які б підтвердили використання пряжі акрилової в його господарській діяльності, так як вона перевезена зі складу позивача у м. Чернівцях на його ж склад у м. Харкові. Однак договір оренди складського приміщення за адресою м. Харків, вул. Котлова, 106, з орендодавцем - ТОВ В«ГОРИЗОНТВ» від 01.04.2014 р. № 4/20 укладено на строк оренди з 21.04.2014 р. по 31.10.2014 р., а накладна на внутрішнє переміщення № ПМ-0001 датована 16.04.2014 р. Тобто, станом на 16.04.2014 р. договір оренди не був укладений, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 170314,00 грн., у т.ч. за 2014 рік в сумі 170314, 00 грн.

Суд вважає такий висновок ДПІ помилковим, виходячи із наступного.

Згідно положень ПК України невід'ємною ознакою правомірності віднесення підприємством будь-яких витрат, до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з його господарською діяльністю.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Подібна норма також містилась у Законі №334 (п.1.32 ст.1).

Згідно із ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Щодо ПДВ, то за своєю економічною суттю він відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів (робіт, послуг), що поставляються продавцем. При постачанні товарів (робіт, послуг), що згідно із ст.185 ПК України є об'єктом оподаткування даним податком, фактично суму податку сплачує покупець товару (роботи, послуги), оскільки вона включена у вартість предмета поставки, однак, юридично обов'язок сплати ПДВ покладено на продавця таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, при цьому відповідно п.п.198.3 ст.198 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цій, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п.193.1 ст.193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.

ПК України не ставить в залежність формування платником податку податкового кредиту від сплати податкових зобов'язань з ПДВ його контрагентами.

При цьому суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту. Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Згідно матеріалів справи у т.ч. акту перевірки (який є джерелом доказової інформації), позивач є юридичною особою, яка перебуває на обліку у ДПІ як платник податків та є у т.ч. платником податку на прибуток та ПДВ. Відповідно до КВЕД позивач здійснює оптову торгівлю текстильними товарами. Тобто, з вищевикладеного слідує, що на момент виникнення спірних правовідносин ТОВ "ЯРН ПЛЮС" володіло належною податковою правосуб'єктністю, а також враховуючи особливості своєї господарської діяльності могло придбати та здійснювати реалізацію пряжі акрилової. Представники ДПІ у судовому засіданні підтвердили, що основним видом діяльності ТОВ "ЯРН ПЛЮС" є оптова реалізація акрилової пряжі.

Так, ТОВ "ЯРН ПЛЮС" придбало у іноземного контрагента (турецька фірма «EDREMOGLU DIS TIC. A.S.В» ) на суму 946189,00 грн. пряжу акрилову. Дана операція документована наявними у справі вантажно-митними деклараціями на придбання пряжі (а.с. 52-73).

Згідно акту перевірки, а також враховуючи пояснення представників ДПІ у судовому засідання, зазначена вище пряжа акрилова надійшла на митну територію України, за неї сплачено кошти у т.ч. всі митні збори, пов'язані з її розмитненням, дана господарська операція документована необхідними первинними документами. Крім цього, вона дійсно перебувала на складі ТОВ "ЯРН ПЛЮС" у м. Чернівцях. Таким чином, обставини придбання позивачем пряжі акрилової та понесення ним у зв'язку із таким придбанням витрат, визнається сторонами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а тому відповідно до положень ч.3, ст.72 КАС України вони не підлягають доказуванню.

Аналізуючи господарську операцію по придбанню позивачем у турецької фірми «EDREMOGLU DIS TIC. A.S.В» пряжи акрилової, слід прийти до висновку, що ТОВ "ЯРН ПЛЮС" на момент придбання пряжі акрилової володіло належною податковою правосуб'єктністю, що надавала йому право на формування податкового кредиту з ПДВ та показників валових витрат за господарськими операціями, у зв'язку із купівлею зазначеного товару. Купівля пряжі акрилової відповідає основному виду діяльності ТОВ "ЯРН ПЛЮС", що свідчить про наявність у позивача розумної економічної мети, яка полягає в отриманні вигоди від подальшого продажу цього товару.

У матеріалах справи наявна доповідна записка ДПІ від 29.07.2015 р., №25/вн/24-12-22-08-13 (т.2, а.с.6) відповідно до якої відповідачем підтверджено реалізацію ТОВ "ЯРН ПЛЮС" пряжі акрилової у т.ч. у м. Харкові.

Отже, враховуючи зазначені вище норми ПК України, слідує, що позивач мав право формувати, за рахунок операції з придбання у турецької фірми «EDREMOGLU DIS TIC. A.S.В» акрилової пряжі, витрати у розмірі 946189,00 грн. та податковий кредит у розмірі 189238,00 грн.

Щодо позиції ДПІ відповідно до якої внутрішнє переміщення товару зі складу у м. Чернівці на склад у м. Харків, яке документовано первинними документами, що містять відповідні дефекти, є підставою для зняття витрат та податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що постачання пряжі акрилової підтверджується усіма необхідними документами, передбаченими чинним законодавством України, зазначений товар використаний позивачем у власній господарській діяльності та відображений належним чином у обліку підприємства та фінансово-господарській звітності, що надає право відносити ціну поставки товару до валових витрат та відповідно формувати за рахунок цієї операції податковий кредит.

Крім цього, як свідчить акт перевірки, позивачем для підтвердження валових витрат та податкового кредиту надано всі передбачені податковим законодавством первинні документи.

Представники ДПІ суду не надали будь-яких змістовних показів щодо того, яким чином операція з внутрішнього переміщення товару впливає на суму податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, їх позиція суперечать положенням ПК України.

Отже висновки відповідача про порушення позивачем вимог пп.14.1.36, 14.1.228 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.6 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п. 189.1 ст. 189, п.198.5, ст. 198 ПК України при формуванні показників податкового кредиту та показників валових витрат за господарськими операціями з придбання та реалізації пряжі акрилової на суму 946189 грн., яка переміщена у квітні 2014 р. зі складу позивача у м. Чернівцях на його склад у м. Харкові та формування у зв'язку із цим податкового кредиту на суму 189238,00 грн. є безпідставними та нормативно не мотивованими, а тому податкові повідомлення-рішення від 07.09.2015 р. №№0002892208, НОМЕР_3 (в частині суми завищення від'ємного значення ПДВ у розмірі 189238,00 грн.) є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо законності податкового повідомлення-рішення від 07.09.2015 р. №0002912208 (в частині суми завищення від'ємного значення ПДВ у розмірі 75616,00 грн.).

Так, ДПІ вважає, що ТОВ "ЯРН ПЛЮС" неправомірно застосувало нульову ставку ПДВ при здійснення міжнародних перевезень, у зв'язку з тим, що в товарно-транспортних накладних перевізником зазначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5В), а не ТОВ "ЯРН ПЛЮС". З даного приводу зазначає наступне.

Так, між ТОВ "ЯРН ПЛЮС" та ФОП ОСОБА_5 укладено договори оренди транспортних засобів, а саме:

- згідно договору оренди автомобіля № 4/14/А від 14.04.2014 р. ТОВ "ЯРН ПЛЮС" орендує у ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4) автомобіль бортовий тентований Volvo FH440. держ.н. СЕ2615ВС. причіп бортовий-тентований Mono CD-125I дер.н. СЕ3943XT,

- згідно договору оренди автомобіля № 5/14/А від 15.04.2014 р. ТОВ "ЯРН ПЛЮС"орендує у ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4) автомобіль бортовий тентований DAF FX 105.4 10, держ.н. СЕ 1019 ВА, причіп бортовий-тентований дер.н.СЕ2441 XT

- згідно договору оренди автомобіля № 6/14/А від 16.04.2014 р. ТОВ "ЯРН ПЛЮС" орендує у ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4) автомобіль бортовий-тентований DAF 95FX-430 держ.н. СЕ4923АР. причіп бортовий-тентований дер.н.СЕ 9586ХХ,

- згідно договору оренди автомобіля № 1/14/А від 01.04.2014 р. ТОВ "ЯРН ПЛЮС" орендує у ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4) автомобіль бортовий тентований DAF 95FX-430, держ.н. СЕ 9443АТ, причіп бортовий-тентований дер.н. СЕ1407ХТ,

- згідно договору оренди автомобіля № 2/14/А від 01.04.2014 р. ТОВ "ЯРН ПЛЮС" орендує у ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4) автомобілі, бортовий-тентований Volvo FH 12.4.60, держ.н. СЕ7119АТ. причіп бортовий-тентоваиий дер.н. СЕ1083ХТ,

- згідно договору оренди автомобіля № 3/14/А від 07.04.2014 р. ТОВ ТОВ "ЯРН ПЛЮС" орендує у ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4) автомобіль бортовий-тентоваиий Volvo FH, держ.н, СЕ4771АТ, причіп бортовий-тентоваииіі дерлі.СЕ0843ХТ,

- згідно договору оренди автомобіля № 4/14/А від 14.04.2014р. ТОВ "ЯРН ПЛЮС" орендує у ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4) автомобіль бортовий-тентоваиий Volvo FH440. держ.н. СЕ4402ВС, причіп бортовий-тентоваиий дер.н. СЕ3969ХТ (а.с. 16-17).

Дані договори по своєму змістовому навантаженню є подібними і відповідно до їх п.1.3 цільовим призначенням предмета оренди є використання транспортних засобів в господарській діяльності підприємства, здійснення вантажних перевезень державним та приватним організаціям та підприємствам на території України та в міжнародних сполученнях.

Так, позивачем у перевіряємий період укладено ряд договорів транспортно-експедиційного обслуговування у міжнародному сполученні та по території України, зокрема: з товариством з обмеженою відповідальністю "Склад - М" укладено договір № 97 від 18.04.2014 р., з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 укладено договір № 07/04/2014 від 07.04.2014 р., з товариством з обмеженою відповідальністю " Планет Транском" укладено договір № 6 від 23.04.2014 р., з товариством з обмеженою відповідальністю "Українська тентова компанія" укладено договір № 126 від 01.04.2014 р.

Фактичне виконання зазначених договорів підтверджується первинними документвами, а саме: актами прийому-передач виконаних робіт (послуг), видатковими накладними, податковими накладними, заявками на транспортно-експедиційне обслуговування, товарно-транспортними накладними, міжнародними товарно-транспортними накладними, платіжними документами та регістрами бухгалтерського обліку (а.с. 133-202).

Разом з тим, відповідачем не визнано міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), як такі, що підтверджують здійснення позивачем міжнародного перевезення, оскільки в п.16 перевізником зазначено ФОП ОСОБА_5, а не позивача.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Так, відповідачем не враховано, що автомобіль яким здійснено міжнародне перевезення був орендований позивачем згідно договорів оренди, та належить на праві власності саме ФОП ОСОБА_5

Окрім того, за правилами заповнення міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR), в п.16 В«ПеревізникВ» зазначаються повні реквізити транспортної компанії (яка володіє ТІR-cornet), і якщо вона є членом Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (далі - АСМАП), то реєстраційний номер у цій асоціації. Таким чином, в п.16 СМR повинні заповнюватись реквізити саме ФОП ОСОБА_5, тому що він є власником транспортного засобу, яким здійснювались перевезення та членом АСМАП. Дана позиція суду відповідає правовій позицій Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 01.04.2014 р. № К/800/17628/14.

Згідно пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг, серед іншого міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Так, перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом, яким є СМR.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає висновки ДПІ щодо неправильності застосування позивачем нульової ставки ПДВ в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань по ПДВ на суму 75616 грн. - безпідставними, а тому податкове повідомлення-рішення від 07.09.2015 р. №0002912208 (в частині суми завищення від'ємного значення ПДВ у розмірі 75616,00 грн.) є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо законності податкових повідомлень-рішень рішення від 07.09.2015 р. №№0002872204, НОМЕР_1.

Так, відповідно до акту перевірки ДПІ вважає, що позивачем порушено термін розрахунків в іноземній валюті по договору від 02.04.2014 р. № 2-04/2014 р. з вірменською компанією ООО "Армяно - Беларусского торгового дома" (далі - ООО "АР-БЕ") в сумі 26250 дол.США, а також не подання позивачем до НБУ у Чернівецькій області відповідні декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.10.2014 р. та на 01.01.2015 р. та не задекларовано дебіторську заборгованість в сумі 26250 дол. США.

Правовим обґрунтуванням цієї позиції ДПІ стали положення ст.1 Закону №185, відповідно до якої виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності; ст.2 Закону №185, відповідно до якої імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; та ч.1 ст.4 Закону №185, відповідно до якої порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Так, згідно матеріалів справи, 02.04.2014 р. між компанією ООО " АР-БЕ" (замовник) та ТОВ В«ЯРН ПЛЮСВ» (перевізник) укладено договір № 02-04/2014 про надання міжнародних транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до умов зазначеного договору на кожне окреме перевезення оформляється транспортне замовлення, в якому описуються умови та особистості конкретного перевезення і є додатком до даного контракту. Підтвердженням факту надання послуг є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразку (СМR) з відміткою вантажоотримувача, перевізника (експедитора), отримувача вантажу та митних органів, через які буде переміщуватися вантаж.

Розрахунки за виконані транспортні послуги виконуються шляхом переводу грошових коштів замовником на банківський рахунок виконавця. Оплата послуг здійснюється в доларах США. Договір діє до 31.12.2014 року. Маршрут м. Бобруйськ (Білорусія) - м. Єреван (Вірменія). Машина: VOLVO СЕ7119АТ/ Krone СЕ1083ХТ.

На виконання вказаного договору, ТОВ "ЯРН ПЛЮС" надало послуги з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, що імпортуються вірменською фірмою ООО "АР-БЕ" на загальну суму 31700,00 дол. США, або 365023,26 грн., що підтверджено актами виконаних робіт - послуг, а саме :

- акт № 4 від 17.04.2014 року на суму 5250,00 дол.США, або 59073,40 грн.;

- акт № 7 від 23.04.2014 року на суму 5250,00 дол.США, або 60442,46 грн.

- акт № 11 від 05.05.2014 року на суму 5250,00 дол.США, або 59850,00 грн.

- акт № 15 від 08.05.2014 року на суму 5250,00 дол.США, або 60867,62 грн.

- акт № 16 від 08.05.2014 року на суму 5250,00 дол.США, або 60867,62 грн.

- акт № 26 від 13.06.2014 року на суму 5450,00 дол.США, або 63922,16 грн.

На виконання умов договору ООО "АР-БЕ" перерахувало ТОВ "ЯРН ПЛЮС передоплату всього у розмірі 5450,00 дол. США, про що свідчить платіжне доручення в іноземній валюті на суму 5450,00 дол. США (а.с. 229).

06.06.2014 р. між ТОВ "ЯРН ПЛЮС" (первинний боржник), ООО "АР-БЕ" (новий боржник) та турецькою фірмою "ERDEMOGLU DIS TIC. A.S." (кредитор), укладено контракт № 06-06/2014 про перевід частини боргу по імпортному контракту № UA18/03/14 від 18.03.2014 р. в сумі 26250 дол. США (далі - контракт №06-06/2014) (а.с. 206-207).

Як свідчить пункт 1.1 вказаного контракту, між первинним боржником та кредитором 18.03.2014 р. укладено контракт № UA18/03/14 в сумі 26250 дол. США. Заборгованість первинного боржника перед кредитором по контракту № UA18/03/14 від 18.03.2014 р. на дату підписання контракту про перевід частини боргу складає 26250 дол. США (а.с. 208-209).

Згідно контракту №06-06/2014 первинний боржник переводить частину боргу по імпортному контракту № UA18/03/14 від 18.03.2014 р., а новий боржник приймає на себе грошове зобовязання в сумі 26250 дол. США.

Відповідно до пункту 1.2, 1.3 контракту №06-06/2014 кредитор при підписанні даного контракту №06-06/2014 підтверджує свою згоду про перевід боргу, а новий боржник зменшує суму заборгованості на 26250 дол. США перед первинним боржником по договору № 2-04/2014.

Частиною четвертою статті 6 Закону України В«Про зовнішньоекономічну діяльністьВ» від 16.04.1991, № 959-XII (далі - Закон № 959) передбачається право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно ст. 14 Закону № 959 суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Стаття 520 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст.521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень ст.513 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що ТОВ "ЯРН ПЛЮС" на підставі договору № 02-04/2014 є кредитором ООО "АР-БЕ" та одночасно боржником за контрактом № UA18/03/14 від 18.03.2014 р., тобто між сторонами існують зустрічні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Таким чином, для можливості припинення зобов'язання зарахуванням та для операції з контролю в подальшому, обов'язковою умовою є наявність взаємних зобов'язань, наявність однорідних вимог та настання строків виконання за такими вимогами.

Враховуючи наявність зустрічних вимог, 06.06.2014 р. між турецькою фірмою "ERDEMOGLU DIS TIC. A.S." та ООО "АР-БЕ" укладено угоду про залік зустрічних вимог відповідно до якої сторони домовилися провести залік таких зустрічних однорідних вимог, які виникають з контракті, тому заборгованість у сумі 26250 дол. США погашена.

За таких обставин, аналізуючи зазначене вище слід прийти до висновку, що у даному разі вимоги між резидентом і нерезидентом є однорідними, тобто обидві вимоги виражені у грошовому виражені доларах США, строк виконання за зустрічними вимогами настав, що у свою чергу свідчить про правомірність припинення зобов'язань між ООО "АР-БЕ" та ТОВ "ЯРН ПЛЮС" шляхом зарахування зустрічних вимог, а тому порушення термінів розрахунків в іноземній валюті по договору №2-04/2014 відсутнє, оскільки на валютні рахунки позивача зазначена в акті перевірки виручка не могла зайти.

У зв'язку із відсутністю зазначених порушень відсутні і інші порушення в діях позивача, пов'язаних із несвоєчасним поверненням виручки в іноземній валюті (у т.ч. декларування заборгованості), про які зазначено в акті перевірки, а тому податкові повідомлення-рішення від 07.09.2015 р. №№0002872204, НОМЕР_1 є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно з ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішення суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач по справі обґрунтовано довів свої вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень, а ДПІ не надала суду доказів, які б свідчили про порушення ТОВ "ЯРН ПЛЮС" вимог ПК України.

Доказова база ДПІ ґрунтується виключно на припущеннях, що є неприпустимим в адміністративному судочинстві.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРН ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2015 р. №№0002872204, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 - підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує на користь позивача, який сплатив судовий збір, документально підтверджені судові витрати.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ярн Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2015 р. №0002892208 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Ярн Плюс" грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 212892 (двісті дванадцять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 50 коп., з них за основним платежем 170314 (сто сімдесят тисяч триста чотирнадцять) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 42578 (сорок дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. 50 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2015 р. №0002912208, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Ярн Плюс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 264854 (двісті шістдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2015 р. №0002872204, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Ярн Плюс" нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 146625 (сто сорок шість тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 39 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2015 р. №0002882204, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Ярн Плюс" нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39579145) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ярн Плюс" (код ЄДРПОУ 39120796) здійснені ним судові витрати, які документально підтверджені, у вигляді сплаченого платіжним дорученням №422 від 31.08.2015 р. судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В. Анісімов

Постанова в повному обсязі складена 06 жовтня 2015 р.