Постанова

від 23.08.2011 по справі 2а-4959/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.08.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-4959/11/1470

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи МК»,

про стягнення податкового боргу в сумі 3504,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва пред'явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи МК»податкового боргу в сумі 3504,09 грн.          

До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи МК», як платник податків перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Норми п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачають, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Відповідач самостійно узгодив податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1566,00 грн., що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість №139322 від 19.01.2011 року (а.с.8-9); №4626 від 15.02.2011 року (а.с.10-11), №46858 від 12.04.2011 року (а.с.12-13) та з податку з податку на прибуток підприємства в сумі 1953, 00 грн., що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємства №150753 від 09.02.2011 року (а.с.14), №52843 від 19.04.2011 року (а.с.15), проте в установлений строк, відповідач цієї суми не сплатив. За відповідачем рахується заборгованість у розмірі 3504,09 грн. (враховуючи переплату).

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості у розмірі 3504,09 грн. станом на час розгляду справи не надав.

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи МК»(вул. Садова, 1, кімната 1-101, 1-100 «А», м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 35066793) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 3504 гривень 09 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                           І. А. Устинов