Постанова

від 02.10.2015 по справі 820/9613/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

          02 жовтня 2015 р.                                                                       № 820/9613/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Актив-Оіл" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Нововодолазька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Актив-Оіл", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с 63-66), просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Актив-Оіл" з розрахункових рахунків, відкритих в банках, які його обслуговують та готівки, яка йому належить в розмірі 35 964,48 грн. у рахунок погашення його податкового боргу.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач включений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ. У зв'язку з несплатою самостійно задекларованого податкового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання торгівлі підакцизними товарами та земельного податку у загальному розмірі 35 964,48 грн. утворився податковий борг, у зв'язку з чим Нововодолазькою ОДПІ було сформовано податкову вимогу, яка є згодженою та не є оскарженою.

Позивач в судове засідання не з'явився про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення документів поштою за адресою позивача. Надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення документів поштою за юридичною адресою відповідача (57 - 62). Про причину неявки суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Актив-Оіл" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку в Нововодолазькій ОДПІ та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (а.с. 43 - 47).

У відповідача виник податковий борг з акцизного та земельного податків на підставі самостійно наданих податкових декларацій з акцизного податку: від 23.02.2015 року за січень 2015 р., від 18.03.2015 р. за лютий 2015 року, від 16.04.2015 р. за березень 2015 року, від 20.05.2015 року за квітень 2015 р., від 17.06.2015 року за травень 2015 р., від 17.07.2105 року за червень 2015 р.; річну декларацію зі сплати орендної плати земельного податку від 23.02.2015 р. за 2015 рік (а.с. 19 - 36, 12-16).

Суд зазначає, що згідно ст. 36 Податкового кодексу України обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків.

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, то така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як підтверджено матеріалами справи, боржник (відповідач) є платником акцизного та земельного податків.

Положеннями п.п.222.1.1. статті 222 ПКУ визначено, що суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Відповідно до положень ст. 223 того ж кодексу, базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Положеннями пунктів 287.2 - 287.4 статті 287 ПК України передбачено, що облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, у встановлені законом строки відповідач не сплатив самостійно задекларованого податкового зобов'язання.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача станом на день розгляду справи по суті складає 35 964,48 грн., що підтверджується довідкою податкового органу (а.с. 9), розрахунком податкового боргу (а.с. 10,17), а також зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 11, 17 - 18).

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення ( п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання на суму податкового боргу позивачем сформовано та направлено податкову вимогу від 19.03.2015 року № 124-25, яка була направлена засобами поштового зв'язку рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення відповідачу проте ним не отримана (а.с. 41), у встановлені строки не оскаржувалася, а тому сума є узгодженою.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Тобто, податкове зобов'язання платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п.89.1 ст. 89 ПК України).

Положеннями п.89.3 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом на підставі рішення №3 складено акт № 5 від 04.06.2015 року про опис майна у податкову заставу (а.с. 37-39), та внесено відповідний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується копією Витягу (а.с. 40).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має відкриті розрахункові рахунки в банках.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

                                                   П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Актив-Оіл" про стягнення податкового боргу – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Актив-Оіл" (61123, м. Харків, вул. Сумська, буд. 126, Літ "5-А", код 22686088) з розрахункових рахунків у банках, що його обслуговують податковий борг з акцизного податку та орендної плати за землю у загальній сумі 35 964,48 грн. (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири гривні 48 копійок), з яких: 22914,00 грн (двадцять дві тисячі дев'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) акцизного податку на користь Державного бюджету України, 13050,48 грн. (тринадцять тисяч п'ятдесят гривень 48 копійок) земельного податку на користь місцевого бюджету.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

                     Суддя                                                             Бадюков Ю.В.