ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 червня 2013 року 10:49 № 826/8084/13-а
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., суддів Амельохіна В.В., Федорчука А.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні, за участі представників позивача Мар’янченко М.О., відповідачів Звичайної Г.М., Рощиної С.М., адміністративну справу:
за позовом приватного підприємства "Арі-Агро"
до Міністерства доходів і зборів України
Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області ДПС
про скасування повідомлення рішення, визнання протиправними дій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство "Арі-Агро" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд :
визнати неправомірними дії Державної податкової служби України щодо ненадання відповіді про результати розгляду повторної скарги.
скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків № 0000052202/486 від 14 грудня 2012 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач мав в наявності всі документи, для віднесення сум, сплачених ПП «Олмі» та ПП «ММ Трейд» до витрат, а сум ПДВ, сплачених вказаним підприємствам - до податкового кредиту. При цьому позивач вказує на реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Також позивач стверджує про те, що ним не було отримано відповіді на скаргу, подану до Державної податкової служби України в процесі адміністративного оскарження.
В попередньому судовому засіданні судом було відхилено клопотання Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про передачу справи до Чернігівського окружного адміністративного суду за підсудністю, з огляду на наявність вимог до іншого відповідача та приписи ч.2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні судом було задоволено клопотання відповідача 2 та замінено Державну податкову службу України її правонаступником - Міністерством доходів і зборів України.
Прилуцькою ОДПІ позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність винесеного рішення. При цьому відповідач посилається на неможливість виконання угод контрагентами позивача та фіктивність господарських операцій, відсутність необхідної первинної бухгалтерської документації.
Міністерством доходів і зборів позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що відповідь на скаргу було надіслано своєчасно рекомендованою кореспонденцією.
Розглянувши подані представниками позивача та відповідачів документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Прилуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Чернігівської області ДПС (далі - відповідач) була проведена позапланова документальна перевірка приватного підприємства «Арі - Агро» (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ щодо взаєморозрахунків з контрагентом ПП «Олми» (код за ЄДРПОУ 36567336) та ПП «Трейстар» (код за ЄДРПОУ 36567320) за період з 01.10.2010р. по 30.11.2010р., за результатами якої було складено акт перевірки №875/22/33556426 від 30.11.2012р. (далі - акт перевірки).
На підставі висновків акту перевірки про порушення позивачем п. 1.7 ст.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6, п,п.7.2.6 п.7,2, п.п.7,7.1 п, 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.2,4,5,6,18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р.та ст.2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № від 14.12.2012р. №0000052202/486, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 179063,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 44765,75 грн. Крім того, Прилуцькою ОДПІ в результаті нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість обчислено пеню в сумі 33560,80 грн.
Позивачем, в процесі адміністративного оскарження надіслано скаргу, за результатами розгляду якої 22 лютого 2013 року Державною податковою службою у Чернігівській області винесено рішення про результати розгляду скарги № 416/10/10-215, яким позивачу було відмовлено в задоволенні скарги.
Позивачем надіслано 07.03.2013 року скаргу на адресу ДПС України, яку, згідно з повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, було вручено ДПС України 11.03.2013р.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2013р. Державною податковою службою України прийнято рішення №4825/6/10-2115 7637/7/10-2115 про результати розгляду повторної скарги, яким скаргу позивача залишено без задоволення.
Відповідно до п.56.5. ст.56 Податкового кодексу України, платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
Відповідно до п.56.8. ст.56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Відповідно до п.56.9. ст.56 ПК України, керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) - про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Отже, вищезазначеними нормами чітко встановлено обов'язок контролюючого органу щодо строку та порядку надіслання рішення. При цьому порядок такого надіслання встановлено як поштою з повідомленням про вручення.
Натомість представником Міністерства доходів та зборів було повідомлено про надіслання рішення про результати розгляду скарги рекомендованою поштовою кореспонденцією, на підтвердження чого надано перелік рекомендованих поштових відправлень від 1 квітня 2013 року.
Проте, доказів надіслання рішення про результати розгляду скарги саме у встановленому Законом порядку - повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, або конверту про повернення такого відправлення у зв'язку з відсутністю адресата, відповідачем не надано.
Крім того, вартість відправлення, зазначена в графі «утримано» вищезазначеного переліку, не відповідає вартості направлення рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги позивача про визнання неправомірними дій Державної податкової служби України щодо ненадання відповіді про результати розгляду повторної скарги підлягають задоволенню частково, з огляду на відсутність доказів своєчасного направлення у встановленому порядку, та наявність доказів щодо своєчасного прийняття рішення за результатами розгляду скарги.
Прийняття оспорюваного податкового повідомлення - рішення мотивовано наступними висновками акту перевірки.
Актом перевірки були встановлені взаємовідносини між позивачем та ПП «Олми», яким було реалізовано позивачу кукурудзу. Акт перевірки містить посилання, що позивачем надані до перевірки видаткові та податкові накладні на відвантаження Постачальником покупцю кукурудзи на суму 927590 грн., у т.ч. ПДВ 154598 грн. При цьому, видаткові накладні підписали зі сторони позивача, який одержав, та зі сторони ПП «Олми», який відпустив продукцію, але підписи на даних накладних здійснені без зазначення посади та ПІБ, тому не можна ідентифікувати особу, яка підписувала накладні. Зі сторони ПП "Олми" податкові накладні підписані особою, яка склала податкову накладну ОСОБА_5, але довіреності на право підпису перевіряючему не надано.
З огляду на вищевикладене, а також на те, що позивачем 09.11.2009 року подано податковий розрахунок комунального податку за III квартал 2009 року, згідно якого на підприємстві не обліковується працівників, відповідач дійшов висновку про те, що податкові накладні не можна визнати належним доказом на підтвердження факту виконання господарських операцій. Також відповідач дійшов висновків, що підписані невідомою особою податкові накладні від імені постачальника не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту.
Також акт перевірки містить посилання на те, що для перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товаро-матеріальних цінностей та вантажні роботи до пункту збереження ПП"Арі-Агро» від ПП «Олми», наявність яких є обов'язковою відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 07.08.1996р. № 228/253.
Актом перевірки встановлено, що за результатами автоматизованого співставлення ПЗ та ПК відхилення між ПП"Арі-Агро" та ПП «Олми» становить 154598 грн. Згідно Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ "Розшифровки ПЗ та ПК в розрізі контрагентів" приватне підприємство „Арі-Агро" до податкового кредиту по Декларацій з ПДВ включено ПДВ у сумі 154598 грн.: за жовтень 2010 р. на суму 38750 грн. , за листопад 2010р. на суму 115848 грн.
Щодо іншого контрагента позивача відповідачем було зазначено про відсутність товаро - транспортних накладних, відсутність розшифрування підпису у видаткових накладних, а також те, що взаємовідносини між позивачем та ПП «ММ Трейд» відбувались на підставі договору на поставку товару № 114/к від 01.09.2008р., згідно якого ПП «MM Трейд» „Продавець" реалізував позивачу зерно (кукурудзу). При цьому акт перевірки містить посилання на те, що договір № 114/к складений 01.09.2008р., а підприємство ПП «ММ Трейд» зареєстроване 27.07.2009р.
Суд з зазначеними посиланнями в якості передумов для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Матеріали справи містять всі податкові накладні, зазначені в акті перевірки.
Відповідно до підпункту 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, виписані позивачу його контрагентами, містять всі вищезазначені реквізити, встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» та затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №165 Порядком заповнення податкової накладної.
Судом не приймаються посилання відповідача на порушення позивачем вимог Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 07.08.1996р. № 228/253, оскільки згідно з Висновком Міністерства юстиції України від 15 травня 2006 року № 10/68 рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 року N 228/253 скасовано та 31 травня 2006 року зазначений наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.
Таким чином, матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентами, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагентів позивача станом на дату їх виписки.
Матеріалами справи підтверджується реалізація позивачем придбаного у вищезазначених контрагентів в процесі провадження господарської діяльності.
З посиланнями відповідача на нікчемність укладених позивачем правочинів суд не погоджується, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а, отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.
Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.
Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.
Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення йому податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути ви значені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов Приватного підприємства "Арі-Агро" задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області № 0000052202/486 від 14.12.2012.
3.Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо надіслання рішення про результати розгляду скарги Приватного підприємства "Арі-Агро".
4.В решті позову відмовити.
Судові витрати в сумі 2294 грн. присудити на користь Приватного підприємства "Арі-Агро" за рахунок Державного бюджету України.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя С.К. Каракашьян
Судді В.В. Амельохін
А.Б. Федорчук
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2013 |
Оприлюднено | 15.10.2015 |
Номер документу | 52138579 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Каракашьян С.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні