Ухвала

від 07.10.2015 по справі 826/23197/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 жовтня 2015 року м. Київ № 826/23197/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М., розглянувши подання і додані до нього матеріали

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Грандзембуд» пропідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандзембуд» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі за поданням податкового органу, суд виходить з наступного.

Провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 183-3 КАС України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).

З огляду на це загальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам статті 183-3 цього Кодексу. Тому сторони у процесі розгляду подання податкового органу користуються всіма правами, які мають позивач та відповідач згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України, за винятком тих, що не можуть бути реалізовані за змістом статті 183-3 зазначеного Кодексу.

Разом з тим, суд зазначає, що у частині, що не врегульована статтею 183-3 КАС України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (зазначена позиція відповідає Листу Вищого адміністративного суду від 18.01.2012 № 165/11/13-12).

Як передбачено ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати .

Приписами ч. 2 ст. 87 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 36740-V.

Так, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до вимог п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з урахуванням внесених змін згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання адміністративного позову немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Як вбачається із доданих до подання матеріалів, заявником не надано документу про сплату судового збору в порядку та розмірі, передбачених Законом України "Про судовий збір".

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність подання вимогам, встановленим статтею 106 та статтею 183-3 КАС України.

Разом з поданням заявником додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначив, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" не передбачено витрати для державних органів щодо сплати судового збору, як наслідок і у кошторисі ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві не вказано про витрати на оплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У той же час позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які підтверджували б неможливість сплати судового збору під час подачі подання. До того ж, незазначення у кошторисі статті витрат на оплату судового збору не є беззаперечною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Приймаючи до уваги викладене, оскільки заявник не довів обставини, які свідчать про необхідність звільнення його від сплати судового збору, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-3 КАС України у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в порядку та розмірі визначених чинним законодавством України, а також приведення вимог подання у відповідність ч. 1 ст. 183-3 КАС України.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 105, 108, 160, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Подання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандзембуд» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - залишити без руху.

3. Встановити заявнику строк для усунення недоліків подання в строк до 16 год. 00 хв. 08 жовтня 2015 року та роз'яснити, що в іншому випадку подання буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.М. Погрібніченко