Ухвала

від 30.09.2015 по справі 907/562/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"30" вересня 2015 р. Справа № 907/562/15

За позовом публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банкВ» , м. Київ (далі - ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» ) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» ОСОБА_1, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Таурус ПропертіВ» , м. Київ про визнання нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.11.2014р. укладеного ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банкВ» та ТОВ „Таурус пропертіВ» та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером 4004; визнання нікчемним акту приймання-передачі від 14.11.2014р. до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.11.2014р. (далі - спірні договір та акт); визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0024 га, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, кадастровий номер 2122485200:02:001:0042, цільове призначення якої - землі громадської забудови, для обслуговування канатно-крісельного пристрою (далі - спірна земельна ділянка )

Колегія суддів господарського суду Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Ушак І.Г.,

суддів - Ващиліної Н.М., Васьковського О.В.

представники сторін:

позивача - ОСОБА_3, представник за довіреністю;

відповідача - ОСОБА_4, представник за довіреністю

Позивачем подано до суду разом з позовною заявою та у ході судового розгляду заяви за №№ 03/1-4158, 03/1-15732 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, розгляд яких судом неодноразово відкладався (ухвали суду від 8.06.15, 8.07.15, 29.07.15) для надання позивачем суду нормативного обгрунтування та документальне підтвердження наявності підстав для вжиття таких заходів.

У даному судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, вважаючи, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та посилаючись на те, що відповідач має наміри відчужити спірну земельну ділянку. Посилається при цьому на інформацію розміщену на інтернет-ресурсах та надає копії оголошень з інтернет-сайтів.

Представник відповідача заперечує проти клопотання про забезпечення позову через його безпідставність та недоведеність обставин, якими клопотання обґрунтовано. Зазначає про відсутність намірів відповідача щодо відчуження спірної земельної ділянки, про ненадання позивачем доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову; додані копії оголошень з інтернет-сайтів не вважає належними та допустимими доказами на підтвердження обставин, на які як на підставу застосування заходів забезпечення посилається позивач.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову, виходячи з наступного.

За змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Згідно із ст. 67 ГПКУ позов може забезпечуватись, зокрема, шляхом накладення арешту на належне відповідачеві майно. Про забезпечення позову виноситься ухвала суду.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» за № 16 від 26.12.11 з наступними змінами заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПКУ, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З урахуванням наведених приписів процесуального законодавства та з огляду на те, що документами, на які посилається позивач, не доведено, що майно, яке виставлено на продаж на інтернет-ресурсах, є, власне, спірним у даній справі майном, належить відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову через недоведеність належними та допустимими доказами обставин, якими таке обґрунтоване.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі відмовити.

Головуючий суддя Ушак І.Г.

Суддя Ващиліна Н.М.

Суддя Васьковський О.В.