Ухвала

від 06.10.2015 по справі 911/1809/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/112/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.10.2015 Справа № 911/1809/15

Суддя Дроздова С.С., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НАВІТАС УкраїнаВ» , м. Запоріжжя про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НАВІТАС УкраїнаВ» виконавчого збору та матеріали справи № 911/1809/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Енерго-Сервісна компанія В«ЕСКО-ПІВНІЧВ» (04073 м. Київ, вул. Рилєєва, 10-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НАВІТАС УкраїнаВ» (69000 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 11)

про стягнення 42 441 грн. 10 коп.

За участю: Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69006 м. Запоріжжя, вул. В. Лобановського, 10)

Представники сторін:

Від заявника (відповідач у справі): не з’явився

Від позивача: не з’явився

Від Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ: не з’явився

17.09.2015 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НАВІТАС УкраїнаВ» , м. Запоріжжя про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НАВІТАС УкраїнаВ» виконавчого збору.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., автоматичним розподілом справи між суддями від 17.09.2015 р., скаргу у справі № 911/1809/15 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 18.09.2015 р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НАВІТАС УкраїнаВ» на дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С. та призначено судове засідання на 29.09.2015 р.

Ухвалою суду від 29.09.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд скарги відкладено на 06.10.2015 р . у зв’язку з неявкою в засідання суду представників заявника, позивача та Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ .

06.10.2015 р. в судове засідання для розгляду скарги представник заявника (відповідач у справі) не з’явився, про час та місце розгляду скарги був попереджений належним чином.

06.10.2015 р. надіслав на адресу господарського суду клопотання про розгляд скарги без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НАВІТАС УкраїнаВ» . Вимоги викладені в скарзі на постанову держаного виконавця про стягнення виконавчого збору у ВП № 48415738 підтримав в повному обсязі. Крім того, повідомив суд, що станом на 06.10.2015 р. борг у розмірі 23 136 грн. 23 коп. сплатив, на підтвердження надав копію платіжного доручення № 63 від 05.10.2015 р. (міститься в матеріалах справи).

В обґрунтування заявленої скарги, посилається на те, що відповідно до ст. 17 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» примусове виконання рішення суду здійснюється державною виконавчою службою на підставі документів, визначених цим законом. Згідно зі ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору.

Таким чином, вважає заявник, виконавчий збір може бути примусово стягнутий з боржника лише у випадку його відмови від добровільного виконання рішення суду, тобто якщо боржник не виконав рішення суду протягом 7 днів з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Проте, всупереч нормам ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» ТОВ «Торговий дім «Навітас Україна» не отримало ані постанови про відкриття виконавчого провадження, ані постанови про стягнення виконавчого збору.

Стаття 121-2 ГПК України зазначає, що скарги на дії органів Державної виконавчої служб щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Однак, ознайомитися з даною постановою (зняти фотокопію) скаржник мав можливість тільки 15.09.2015 року. На його думку саме з цієї дати протягом 10 днів ТОВ «Торговий дім «Навітас Україна» має право оскаржити постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Просить суд, визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Торговий дім «Навітас Україна» виконавчого збору.

Представник позивача, у судове засідання 06.10.2015 р., не з’явився, про час та місце розгляду скарги був попереджений належним чином.

28.09.2015 р. надіслав на адресу господарського суду Запорізької області письмову заяву, повідомив суд, що наказ суду виданий на виконання рішення суду у справі № 911/1809/15 знаходиться на примусовому виконанні у Ленінському відділі державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції і станом на 28.09.2015 р. не виконаний. Клопотань про розгляд скарги без представника позивача або про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило.

Представник Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у засідання суду 06.10.2015 р. для розгляду скарги не з’явився, про час та місце розгляду скарги був попереджений належним чином. 06.10.2015 р. на електрону пошту господарського суду Запорізької області надіслав письмові заперечення на скаргу боржника.

Розглянувши скаргу заявника та матеріали справи № 911/1809/15, суд дійшов висновку, щодо відмови у її задоволенні, виходячи з наступного:

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України В«Про виконавче провадження В» .

Відповідно до ст. 17 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів.

Згідно ст. 25 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у раз ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

02.07.2015 року господарським судом Запорізької області було винесено рішення у справі № 911/1809/15 про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю В«Енерго-Сервісна компанія В«ЕСКО-ПІВНІЧВ» , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НАВІТАС УкраїнаВ» , м. Запоріжжя.

З Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НАВІТАС УкраїнаВ» , м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Енерго-Сервісна компанія В«ЕСКО-ПІВНІЧВ» , м. Київ стягнуто 22 181 (двадцять дві тисячі сто вісімдесят одна) грн. 37 коп. пені, 954 (дев’ятсот п’ятдесят чотири) грн.86 коп. судового збору.

22.07.2015 р. господарським судом Запорізької області на виконання рішення від 02.07.2015 р. видано відповідний наказ.

11.08.2015 на адресу Ленінського ВДВС ЗМУЮ разом з заявою «ТОВ "Енерго-Сервісна Компанія "Еско-Північ" про відкриття виконавчого провадження надійшов оригінал наказу господарського суду Запорізької області № 911/1809/15 від 22.07.2015 р. про стягнення з ТОВ «ТД «НАВІТАС Україна», м. Запоріжжя на користь «ТОВ "Енерго-Сервісна Компанія "Еско-Північ" , м. Київ 23136,23 грн.

17.08.2015 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано строк для самостійного виконання до 25.08.2015 р. проте відомостей про сплату боргу до державного виконавця не надходило.

У зв'язку з відсутністю марок на відправку рекомендованої кореспонденції постанова про відкриття була направлена сторонам 26.08.2015 р. за вих. № 27846, як зазначив письмово державний виконавець у заперечення на скаргу.

29.09.2015 р. на адресу Ленінського ВДВС ЗМУЮ надійшла заява боржника про те, що ними не отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, тому просять надати реквізити для сплати заборгованості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, урегульовано нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, а саме: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

Відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Вказаною постановою державний виконавець, відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону встановив боржнику строк для добровільного виконання рішення та попереджено боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

В ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» чітко зазначено права та обв'язки державного виконавця. В даній статті не зазначено обов'язку державного виконавця щодо з'ясування факту добровільного виконання боржником рішення суду, проте п. 5 ст. 12 Закону сторони виконавчого провадження зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Відповідно до ст. 35 Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Жодних заяв про відкладення провадження виконавчих дій або повідомлень про часткову або повну сплату боргу від боржника чи стягувача до відділу не надходило.

Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Після сплину семиденного строку для добровільного виконання рішення суду старшим державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Скаржник у скарзі зазначає що дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору є неправомірними та такими, що не відповідають Закону, оскільки боржник мав можливість ознайомитись з вказаною постановою лише 15.09.2015 р.

Господарський суд зазначає ТОВ»Торговий дім «Навітас України», що виконання судового рішення є значним етапом відновлення порушених прав людини, підприємства або установи, при цьому судові рішення, що набрали законної сили є обов’язковими до виконання, що встановлено правовими нормами як національного, так і міжнародного законодавства, що як наслідок покладає на органи державної влади обов’язок забезпечити реальне виконання рішень. Дії відповідача свідчать про зловживання своїми процесуальними правами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та ухилення від виконання рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2015 року у справі № 911/1809/15.

Рішення судом прийнято 02.07.2015р., під час прийняття рішення у даній справі був присутній представник відповідача ТОВ «ТД «Навітас» ОСОБА_2 на підставі довіреності б/н від 01.07.2015р.

Таким чином, вже після отримання рішення суду відповідач мав право в добровільному порядку сплатити пеню у розмірі 22 181,37 грн. та судовий збір у розмірі 954 грн.86коп.

Відповідач чекав поки, позивач звернеться до ВДВС щодо примусового стягнення та виконання судового наказу по справі.

Позивач діяв в межах встановлених законом, скористався правом примусового стягнення суми боргу за наказом господарського суду.

Державним виконавцем було вжито усі заходи примусового виконання рішення та вчинено виконавчі дії неупереджено, своєчасно і в повному обсязі відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, державний виконавець при здійсненні виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.07.2015 р. № 911/1809/15, а саме при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.08.15р., діяв в межах і у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором.

Згідно до ч. 2, ч. 4 ст. 82 Закону Україні «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця виключно в судовому порядку, при цьому рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», враховуючи положення ст. 121-2 ГПК України, дано роз'яснення, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає лише місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини). Оскільки прийняття органами ДВС, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає відповідно до ст. 121-2 ГПК України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до зазначених судів.

В п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.03 р. № 14 зазначено: у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

В п. 8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 04-5/365 від 28.03.2002 р. зазначено: за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.03 р. № 14, розгляд скарг на дії та бездіяльність державної виконавчої служби здійснюється господарським судом в строки, визначені ст. 69 Господарського кодексу України, тобто розгляд скарги має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання скарги.

Згідно із статтею 6 В«Про виконавче провадженняВ» , державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За таких обставин, перевіривши надані докази, господарський суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НАВІТАС УкраїнаВ» на дії відділу Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 22, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НАВІТАС УкраїнаВ» , м. Запоріжжя у задоволенні скарги про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«НАВІТАС УкраїнаВ» виконавчого збору.

Суддя С.С. Дроздова