Рішення

від 05.10.2015 по справі 908/2523/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/69/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015 Справа № 908/2523/15-г

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства В«ОСОБА_2 ОСОБА_3В» , (юридична адреса : 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9, адреса для листування : 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Артема, 4д, каб.706)

до відповідача - 1 ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Бетон НоваВ» (84791, м. Дебальцеве, смт. Миронівський, Донецької області, вул. Совєтська, 42)

до відповідача -2 - Товариства з обмеженою відповідальністю В«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» , (83086, м. Донецьк, просп. Павших комунарів, буд. 7)

про стягнення солідарно 3320006,31 грн. заборгованості за кредитом

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Боєва О.С., Носівець В.В.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_4, довіреність №453/12 від 11.10.2012р.;

від відповідача -1 - не з'явився;

від відповідача -2 - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

14.04.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство В«ОСОБА_2 ОСОБА_3В» , м. Київ з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Бетон НоваВ» , м. Дебальцеве, смт. Миронівський, Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю В«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» , м. Донецьк про стягнення солідарно 3320006,31 грн. заборгованості за кредитом.

Статтею 1 Закону України від 12.08.2014 р. № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» встановлено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та зобов'язано забезпечити розгляд: господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції на підставі ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» встановлено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

У відповідності до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно із Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Ухвалою від 14.04.2015р. порушено провадження у справі № 908/2523/15-г, справі присвоєно номер провадження 4/69/15, судове засідання призначено на 21.05.2015р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 21.05.2015р., на підставі ст. 77 ГППК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі №908/2523/15-г на п'ятнадцять днів, до 30.06.2015 р., справу відкладено до 30.06.2015 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області ОСОБА_5 від 30.06.2015 р., на підставі ст. 4-6 ГПК України, у зв'язку з виробничою необхідністю, справу №908/2523/15-г передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді Колодій Н.А., Сушко Л.М.

Ухвалою суду від 30.06.2015 р., прийнято справу № 908/2523/15-г до розгляду, судове засідання призначено на 03.08.2015 р. Ухвалою від 03.08.2015 р., на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі №908/2523/15-г на п'ятнадцять днів, до 14.09.2015 р., розгляд справи відкладено до 07.09.2015р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області ОСОБА_5 від 27.08.2015 р., на підставі ст. 4-6 ГПК України, у зв'язку з виробничою необхідністю, справу №908/2523/15-г передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді - судді Боєва О.С., Попова І.А.

Ухвалою від 27.08.2015 р. праву прийнято до розгляду колегією суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Боєва О.С., Попова І.А., судове засідання призначено на 07.09.2015р. Ухвалою від 07.09.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України, судове засідання відкладено на 05.10.2015р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області ОСОБА_5 від 02.10.2015 р., на підставі ст. 4-6 ГПК України, у зв'язку з виробничою необхідністю, справу №908/2523/15-г передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді - судді Боєва О.С., Носівець В.В.

Ухвалою від 02.10.2015 р. праву прийнято до розгляду колегією суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Боєва О.С., Носівець В.В., судове засідання призначено на 05.10.2015р.

В судовому засіданні 05.10.2015р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач -1 в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі від 14.04.2015р., від 21.05.2015р., від 30.06.2015р., від 03.08.2015 р., від 07.09.2015р. документи і матеріали суду не наддав. Про час та місце слухання справи відповідач-1 повідомлений належним чином, ухвали суду по справі № 908/2523/15-г були направлені засобами поштового зв'язку на адресу вказану у позовній заяві, а саме: 84791, м. Дебальцеве, смт. Миронівський, Донецької області, вул. Совєтська, 42, однак у зв'язку з неможливістю здійснення поштових відправлень у м. Дебальцеве, направлені не були.

Відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов, зокрема: 1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін. 3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення; 4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

На підставі викладеного, суд належним чином повідомив відповідача-1 про час та місце судового засідання шляхом направлення відповідачу на електрону пошту ухвал суду по справі №908/2523/15-г, про що свідчать витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою, які містяться в матеріалах справи. Також , інформацію про час і місце судового засідання розміщено на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчить відповідний витяг який міститься в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 05.10.2015 року за відсутності представника відповідача-1.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача-1.

Відповідач-2 в судове засідання 05.10.2015р. не з'явився, проте на адресу суду від представника ТОВВ«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» ОСОБА_3, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з значним погіршенням стану здоров'я представника відповідача-2.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку представника позивача з цього приводу, судом клопотання про відкладення розгляду справи відхилено.

При вирішенні клопотання суд виходив з того, що до клопотання відповідачем-2 не подано жодного доказу неможливості представника ТОВВ«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» взяти участь у судовому засіданні та перебування його на лікарняному. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники підприємств та організацій , інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, а також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Про дату, час та місце розгляду справи № 908/2523/15-г відповідач-2 повідомлявся належним чином ухвалою суду по справі від 07.09.2015р., крім того про час та місце розгляду справи зазначеному представнику відповідача-2 було повідомлено в судовому засіданні 07.09.2015р. Отже, керівник ТОВВ«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» , як повноважений представник відповідача у справі або інший пре6дставник відповідача-2, не були позбавлені права прийняти участь в судовому засіданні, призначеному на 05.10.2015р.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, 05.10.2015р. на адресу суду від відповідача-2 надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що розрахунок заборгованості відповідача перед Банком містить велику кількість складних розрахунків, що поєднанні зі змінами вихідними даними та коливаючи ми ставками.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку представника позивача з цього приводу, судом клопотання про призначення судово-економічної експертизи відхилено.

При вирішенні клопотання суд виходив з того, що у розумінні ст. 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Суд зазначає, що згідно з положеннями абз. 10 пункту 3 Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного Банку України та банків України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 17.06.2004 № 265, меморіальні ордери та виписки по особовому рахунку, а також всі складені первинні документи щодо видачі кредитних коштів роздруковуються з системи автоматизації банку, яка взаємодіє з інформаційною системою Національного Банку України.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 глави 2 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затв. постановою Правління НБУ від 30.12.1998 р. № 556, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації із застосуванням комп'ютерних засобів, за допомогою яких в автоматизованому режимі здійснюється збирання, передавання, систематизація та оброблення інформації.

З матеріалів справи та розрахунків заборгованості позивача зокрема, не вбачається, що зазначені розрахунки потребують спеціальних знань для встановлення даних, що мають значення для справи. Також, суд зазначає, що відповідачем-2 не надано контррозрахунків, які б спростовували наведені розрахунки позивача. Суд розцінює подане відповідачем клопотання про призначення невмотивованої експертизи надуманим з метою затягування вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 05.10.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги мотивовані ст., ст. 525, 526, 509, 530, 553-554, 611, 629, 1049, 1054 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, кредитного договору №012/05/0544 від 03.12.2007р. та договору поруки №12/01-03-3/0217 від 15.03.2013р. просить позов задовольнити, стягнути солідарно з ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Бетон НоваВ» , м. Дебальцеве, смт. Миронівський, Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю В«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» , м. Донецьк 2272632, 54 грн. заборгованість по кредиту (тіла кредиту), 936320, 01 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 479537,04 грн. пені та 171 480,72 грн. штрафу.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів -

ВСТАНОВИЛА:

26.11.2007р. між ОСОБА_1 акціонерним товариством В«ОСОБА_2 ОСОБА_3В» (позивач у справі, далі за текстом - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«УкрбудтрансВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» (відповідач-2 у справі, далі за текстом - Позичальник) була укладена генеральна кредитна угода № 012/05/0526 з відповідними додатками до нього (далі за текстом - Угода).

03.12.2007р. ОСОБА_1 акціонерним товариством В«ОСОБА_2 ОСОБА_3В» (позивач у справі, далі за текстом - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» (відповідач-2 у справі, далі за текстом - Позичальник) був укладений кредитний договір №012/05/0544 (далі за текстом - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитор, на положеннях та умовах цього Договору та Генеральної кредитної угоди №012/05/0526 від 26.11.2007 року, відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію (надалі -кредит) у сумі 7 000 000,00 гривень (сім мільйонів гривень 00 копійок) (ліміт кредитування); строком до "23" листопада 2012 року; із сплатою 14% відсотків річних. Додатково до встановленої відсоткової ставки за користування кредитними коштами Позичальник сплачує Кредитору одноразово до надання кредитних коштів комісію в розмірі 0,5% відсотка від встановленого згідно цього договору ліміту кредитування, що складає 35 000,00 гривень. Під терміном "невідновлювальиа кредитна лінія" розуміється кредитна лінія, при якій при отриманні Позичальником повної суми кредитних коштів і досягненні ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів Позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом на протязі дії кредитного договору.

На виконання умов Кредитного договору банк перераховував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю В«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» грошові кошти в сумі 7000000, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №5675 від 04.12.2007р., який міститься в матеріалах справи.

15.03.2013 року між ОСОБА_1 акціонерним товариством В«ОСОБА_2 ОСОБА_3В» (Кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» (- Позичальники) було укладено додаткову угоду №5012/05/0544/14 до Кредитного договору, відповідно до п.1 якої сторони дійшли згоди, що сума кредитної заборгованості/ліміту кредитування за Кредитним договором складає 4 549 844,09 гривень, термін його дії подовжується до 31 жовтня 2014 року.

Згідно п.6.1 Кредитного договору (в редакції від 15.03.2013р.) Позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором. З січня 2013 року по жовтень 2014 року основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) та відсотки за кредит, нараховані в поточному місяці, погашаються Позичальником щомісяця не пізніше останнього робочого дня поточного місяця наступним чином: з січня 2013 року по травень 2013 року включно - не менш, ніж 150 000,00 гривень; з червня 2013 року по жовтень 2013 року - не менш, ніж 400 000,00 гривень: з листопада 2013 року по травень 2014 року - не менш, ніж 150 000,00 гривень; з червня 2014 року по вересень 2014 року - не менш, ніж 400 000,00 гривень; по 31.10.2014 - решту заборгованості.

15.03.2013р. додатковою угодою №012/05/0526/12 було викладено в новій редакції Генеральну кредитну угоду №012/05/0526 від 26.11.2007р., в рамках якої був укладений Кредитний договір №012/05/0544 від 03.12.2007р.

Пунктом 1.1 Угоди передбачено, що Кредитор на підставі цієї угоди, зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах та додаткових угодах до них, укладених в межах цієї угоди і які є її невід'ємними частинами.

Загальний розмір позичкової заборгованості Позичальника за наданими в межах даної угоди кредитами не повинен перевищувати 4 549 844,09 гривень.

Кредитор надає Позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п.2.1 Угоди).

Відповідно до змісту п.2.2 Угоди на підставі додатково укладеного кредитного договору Позичальнику може відкриватись Невідновлювальна кредитна лінія у національній валюті на наступних умовах:

Строк надання кредиту: по 31 жовтня 2014 року включно, але в будь-якому випадку в межах терміну дії даної угоди.

Розмір кредитної лінії: 4 549 844,09грн., але в будь-якому випадку в межах загального ліміту заборгованості, передбаченого п.1.1. цієї угоди.

Відсоткова ставка (фіксована): 19,0% (дев'ятнадцять відсотків) річних. Відсотки сплачуються щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів Кредитора, що передбачений окремим кредитним договором, який діє в межах цієї угоди, кожного місяця, виходячи з календарної кількості днів користування позикою.

У Додатку № 1 до Договору кредиту, редакція якої неоднарозова змінювалася сторонами, сторонами погоджено Графік сплати кредиту, відповідно до якого встановлено кожну дату місяця, до якої належить сплатити кредит та відсотки, визначено щомісячний розмір суми, належної до сплати.

Умовами пункту 9.1 передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені).

Згідно із п.2.4. Угоди конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитним коштами, об'єкти кредитування визначаються сторонами окремо в кожному кредитному договорі, укладеному в межах цієї угоди.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дослідивши положення Кредитного договору №012/05/0544 від 03.12.2007р., колегія суддів дійшла висновку, що за своєю правовою природою даний Договір є кредитним договором, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 345 ГК України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обов'язково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання ТОВ В«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором №012/05/0544, 15.03.2013 року між ОСОБА_1 акціонерним товариством «ОСОБА_2 ОСОБА_3» (надалі - «Кредитор», позивач) та Приватним акціонерним товариство «Бетон Нова» (надалі - «Поручитель», відповідач-1) був укладений договір поруки №12/01-03-3/0217 зі змінами та доповненнями у вигляді додаткової угоди №12/01-03-3/0217/1 від 04.07.2014 (надалі -«Договір поруки»)

Відповідно до п.1.1 Договору поруки Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником (Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Іліташ») за виконання Забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, що випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов'язаний: повернути кредит в розмірі 4 549 844,09 гривень (чотири мільйона п'ятсот сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 09 копійок); сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 19% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов Кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим Договором; сплатити комісії в розмірах, передбачених Кредитним договором; сплатити пені, штрафи, передбачені Кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки Кредитора, пов'язані з неналежним виконанням Позичальником умов Кредитного договору.

Відповідно до п 2.1 Договору поруки поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки визначені Кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов'язань.

Згідно п.2.1. Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов'язань, Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов'язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними Забезпеченими зобов'язаннями.

Відповідно п.2.2. Договору поруки поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених Забезпечених зобов'язань протягом 10(десяти) банківських днів з дати отримання Вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій Вимозі. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі. Кредитор має право направляти Вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов'язань.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, відповідно до приписів законодавства порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель, тому поручитель несе відповідальність у об'ємі, передбаченому кредитним договором.

Фактичні обставини справи свідчать, в порушення умов Кредитного договору та вимог чинного законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю В«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» (Позичальник) взяті на себе зобов'язання належним чином та у встановлені строки сплати кредиту, а саме до 31.10.2014р. не виконало.

Згідно наданих позивачем розрахунків, які підтверджено наявними у справі доказами, станом на 19.03.2015 р., заборгованість ТОВ В«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» перед ПАТ В«ОСОБА_2 ОСОБА_3В» становить: заборгованість по кредиту - 2272632, 54 грн. та 936320, 01 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 6.1 Кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язується використати кредит у зазначені цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених договором.

Отже, зобов'язання відповідача 1 (Позичальника) по повному поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач 1 (Позичальник) доказів належного і повного виконання зобов'язань по поверненню основної суми заборгованості по кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами суду не довів.

Частиною 2 ст. 196 ГК України визначено, що у разі, якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має прав вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як зазначалося вище, Договором поруки № 12/01-03-3/0217 від 15.03.2013 р. встановлено солідарний обов'язок Поручителів щодо виконання зобов'язання, встановленого кредитним договором №012/05/0544 від 03.12.2007р.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на час вирішення справи в судовому засіданні жоден з відповідачів не довів суду повне погашення кредиту та відсотків за користування кредитом. Кінцевий термін оплати кредиту сплив 31.10.2014р.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачів 1 і 2 солідарно заборгованість по кредиту - 2272632, 54 грн. та 936320, 01 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом за Кредитним договором №012/05/0544 від 03.12.2007р.

Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 10.2 Договору кредиту сторони передбачили, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом передбачених п.1.1.,6.1 договору Позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожень день прострочення - для кредитів, наданих в національній валюті України, або пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення - для кредитів, наданих в іноземній валюті.

Враховуючи вищевказані умови Кредитного договору, за прострочення Позичальником виконання зобов'язань з погашення кредиту та відсотків за користування кредитом Банком нарахована пеня, за період з 01.11.2013р. по 19.03.2015р. в сумі 479537,04 грн.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року В«Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до якого входить м. Дебальцеве, смт. Миронівський, Донецької області та м. Донецьк, де розташовуються ПАТ В«Бетон НоваВ» та ТОВ В«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» (на час винесення рішення дію Розпорядження зупинено). При цьому, проведення на територіях Донецької та Луганської областей АТО є загальновідомим фактом і не потребує доказування на підставі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 2 Закону „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. Періодом проведення антитерористичної операції вважається час з 14 квітня 2014 року до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Листом від 05.11.2014р. №18-112/64483 Національний банк України повідомив банкам про необхідність неухильного дотримання вимог України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» та про відповідальність керівників банків за їх невиконання. Позивач не надав суду доказів скасування банком пені нарахованої на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором у період проведення антитерористичної операції.

Враховуючи вищевикладене, пеня за прострочення виконання зобов'язань з погашення кредиту та відсотків за користування кредитом в розмірі 3956,99 грн., яка розрахована за період з 01.11.2013р. по 13.04.2014р., розрахована позивачем вірно та підлягає задоволенню. Пеня в розмірі 475580,05 грн. за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом за період з 14.04.2014 р. по 19.03.2015 р. нарахована позивачем відповідачам безпідставно, внаслідок чого в цій частині позовних вимог відмовляється.

Крім того, позивачем, на підставі п. 10.6 кредитного договору, нараховано штрафи в розмірі 171 480,72 грн.

Частиною 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. міститься вказівка, що чинним законодавством не виключена можливість встановлення в укладеному сторонами договорі застосування до грошового зобов'язання не тільки пені, а й іншого виду неустойки - штрафу, притому і як самостійного заходу відповідальності, і як такого, що застосовується поряд з пенею.

Відповідно до п. 10.6 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 15.03.2013р.) за невиконання або не належне виконання позичальником своїх обов'язків, перебачених пунктами 6.3, 6.8, 6.10, 6.11, 6.13, 6.14, 6.15 договору, позичальник на вимогу кредитора сплачує останньому неустойку у розмірі 0,17 % від фактичної заборгованості за кредитом на дату нарахування за кожне порушення обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як слідує з аналізу вищевказаних норм законодавства, для розрахунку неустойки необхідно встановити факт невиконання зобов'язання, передбаченого відповідними пунктами.

В позовній заяві позивачем не було зазначено за які правопорушення нараховані штрафні санкції. На виконання вимог ухвали суду від 30.06.3015р, позивач зазначив, що неустойка нараховується за невиконання п. 6.3, 6.13.

Відповідно до п. 6.3 Кредитного договору позичальник зобов'язався надавати Кредитору щоквартально, до 30 числа наступного місяця, бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати та їх використання, та додатково, за запитом Кредитора, - і інші матеріали з видачі, перевірки забезпечення кредиту і контролю за його використанням і поверненням, в тому числі інформацію про рух коштів по основному та додатковим поточним рахункам, інші документи про діяльність підприємства.

Згідно п. 6.13 (в редакції додаткової угоди №012/05/0544/14 від 15.03.2013 до кредитного договору) Позичальник зобов'язується забезпечити надання Кредитору Поручителем 1 у строк до 01.05.2013 року договору(-ів) оренди земельної(-их) ділянки(-ок) (завірена(-і) Поручителем 1 копія(-ї)), на якій(-их) знаходиться Предмет застави - база відпочинку «Сирена», з місцезнаходженням: :Донецька обл., Першотравневий р., с.Мелекіне, вул.Наберіжна, 9, та забезпечити дію договору(-ів) оренди до закінчення терміну дії цього Договору. Також Позичальник зобов'язується забезпечити у вказаний вище строк укладання Поручителем 1 з Кредитором договору про внесення змін до іпотечного договору бази відпочинку «Сирена» на предмет зазначення реквізитів документів, що надають Поручителю 1 право користування земельною(-ими) ділянкою(-ами).

Проте, позивачем не надано жодного доказу, який би фіксував сам факт порушення (складання акту, листів вимог тощо). На вимоги ухвал суду відповідних доказів позивачем подано не було.

Крім того, п. 6.3 Кредитного договору передбачено обов'язок щоквартально подавати документи бухгалтерсько-фінансової звітності. Всупереч цьому позивачем неустойка розраховано щомісячно.

Враховуючи викладене, у зв'язку з недоведеністю підстав для нарахування штрафних санкцій в розмірі 171 480,72 грн., колегією суддів відмовляється в позовних вимогах в цій частині.

Крім того, суд враховує, що частина штрафних санкцій нарахована в період застосування положень Закону „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , в період якого неустойка не нараховується.

Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі жодними доказами не спростували заявлені позовні вимоги.

З огляду на вищевикладене, вимоги про стягнення суми основного боргу, заборгованості по відсоткам та пені колегія суддів вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково, в частині солідарного стягнення з відповідачів 2272632,54 грн. основної заборгованості за кредитом, 396320,01 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 3956,99 грн. пені.

В п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів» зазначено, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати присуджуються до стягнення солідарно з відповідачів 1 і 2 на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 В«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів , то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну . Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Судовий збір пропорційно задоволеним вимогам складає 53458,18 грн. та підлягає розподіленню порівну між двома відповідачами, по 26729,09 грн.

Керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

1. Позов ОСОБА_1 акціонерного товариства В«ОСОБА_2 ОСОБА_3В» , м. Київ до відповідачів ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Бетон НоваВ» , м. Дебальцеве, смт. Миронівський, Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю В«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» , м. Донецьк задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Бетон НоваВ» (84791, м. Дебальцеве, смт. Миронівський, Донецької області, вул. Совєтська, 42, код ЄДРПОУ 32406629) солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю В«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» , (83086, м. Донецьк, просп. Павших комунарів, буд. 7, код ЄДРПОУ 23187892) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства В«ОСОБА_2 ОСОБА_3В» , (юридична адреса : 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9, адреса для листування : 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Артема, 4д, каб.706, код ЄДРПОУ 14305909) 2272632 (два мільйони двісті сімдесят дві тисячі шістсот тридцять дві) грн. 54 коп. заборгованості по кредиту, 396320 (триста дев'яносто шість тисяч триста двадцять) грн. 01 коп. заборгованості по відсоткам, 3956 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 99 коп. пені. Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Бетон НоваВ» (84791, м. Дебальцеве, смт. Миронівський, Донецької області, вул. Совєтська, 42, код ЄДРПОУ 32406629) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства В«ОСОБА_2 ОСОБА_3В» , (юридична адреса : 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9, адреса для листування : 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Артема, 4д, каб.706, код ЄДРПОУ 14305909) 26729 (двадцять шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 09 коп. судового збору. Видати наказ.

4 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Виробниче об'єднання В«ІліташВ» , (83086, м. Донецьк, просп. Павших комунарів, буд. 7, код ЄДРПОУ 23187892) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства В«ОСОБА_2 ОСОБА_3В» , (юридична адреса : 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9, адреса для листування : 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Артема, 4д, каб.706, код ЄДРПОУ 14305909) 26729 (двадцять шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 09 коп. судового збору. Видати наказ.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України В« 09В» жовтня 2015 р.

Головуючий Н.Г.Зінченко

Судді О.С. Боєва

ОСОБА_6

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.