Постанова

від 06.10.2015 по справі 922/2394/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.10.2015 справа №922/2394/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: за участю прокурора:не з'явився ОСОБА_4, за довіреністю ОСОБА_5, за посвідченням розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Континент", м.Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 11.08.2015р. у справі№ 922/2394/15 /головуючий суддя Драгнєвіч О.В., судді Зюбанова Н.М., Рябцева О.В./ за позовом Тимчасово виконуючого обов'язки прокурора міста Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області до Малого приватного підприємства "Континент", м.Лисичанськ Луганської області простягнення 290 553,83грн.

В С Т А Н О В И В:

Тимчасово виконуючий обов'язки прокурора міста Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Малого приватного підприємства В«КонтинентВ» 296776 грн. 68 коп. (суми основного боргу з урахуванням інфляційних нарахувань, пені) та 30022 грн. 39 коп. - пені (а.с. 7-13).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2015р. у відповідності до ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України позовні матеріали передані за територіальною підсудністю до господарського суду Луганської області.

Під час розгляду спору прокурором неодноразово подавалися заяви про уточнення, зміну та зменшення позовних вимог. Зокрема, були подані: заява про зміну (уточнення) позовних вимог від 18.05.2015р. №3781вих-15 (а.с.80-81), заява про зміну (уточнення) позовних вимог від 03.06.2015р. №4234вих-15 (а.с. 95-96), та заява про зменшення позовних вимог від 02.07.2015р. №5090вих-15 (а.с.172-175).

Оскільки подана прокурором заява від 02.07.2015р. №5090вих-15 відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України та підтримана прокурором в судовому засіданні від 06.07.2015р., остання прийнята господарським судом до розгляду. Господарським судом було розглянуто наступні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 242000 грн. 00 коп. - основної заборгованості за договором купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності, 24754грн. 29коп. - інфляційні нарахування, 23799грн. 54коп. - пеня (а.с. 172-175; 191-192).

Рішенням по справі № 922/2394/15 від 31.08.2015р. (колегія суддів: Головуючий суддя Драгнєвіч О.В., судді Зюбанова Н.М., Рябцева О.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Малого приватного підприємства В«КонтинентВ» , м. Лисичанськ, на користь Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк 290553 грн. 77 коп., з яких 242000 грн. 00 коп. - сума основного боргу за договором купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності від 24.04.2014; 24754 грн. 23 коп. - сума інфляційних нарахувань; 23799 грн. 54 коп. - пеня. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Малого приватного підприємства В«КонтинентВ» , м. Лисичанськ, в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Київському районі м.Харкова Харківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ 37999675); банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області; Код банку отримувача (МФО): 851011; рахунок отримувача: 31214206783004; код класифікації доходів бюджету: 22030001, отримувач - господарський суд Луганської області, код ЄДРПОУ суду - 02844564) судовий збір у сумі 5811 грн. 07 коп.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Мале приватне підприємство «Контитент», м.Лисичанськ Луганської області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення, застосувавши до спірних правовідносин Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» шляхом часткової відмови у задоволені позову щодо стягнення пені та часткового задоволення позову щодо стягнення основної суми заборгованості та інфляційних втрат з відстроченням оплати за договором до моменту завершення антитерористичної операції. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення по справі прийнято без врахування усіх обставин справи. Зокрема, посилається на незастосування місцевим господарським судом приписів Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», вважає, що прокурор не мав право звертатися з відповідним позовом до суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2015р. порушено апеляційне провадження по справі № 922/2394/15.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Прокуратури міста Сєвєродонецька, в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав вимоги, викладені у скарзі.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до Донецького апеляційного господарського суду 01.10.2015р.

Представники позивача в судове засідання не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2015р. у справі №922/2394/15 явка сторін не була визнана обов'язковою.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом,якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доказами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача.

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення відповідача, який з'явився у судове засідання, та прокурора судова колегія зазначає наступне.

Рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради шостого скликання №3782 від 27.03.2014р. вирішено:

- погодити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки комунальної власності площею 0,2791 га, кадастровий №4412900000:06:010:0055, яка відведена в оренду МПП В«КонтинентВ» під адміністративну будівлю за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.Федоренка, 20-Б;

- затвердити вартість земельної ділянки у розмірі 484000 грн. 00 коп. на підставі експертної грошової оцінки земельної ділянки;

- припинити відповідачу право оренди на земельну ділянку площею 0,2791 га;

- продати у власність відповідачу зазначену земельну ділянку на умовах договору купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу по 27.03.2015. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку енергетики, оборони та іншого призначення; функціональне використання земельної ділянки - землі промисловості (земельна ділянка під адміністративну будівлю) (а.с. 17).

На підставі вказаного рішення 24.04.2014р. між Сєвєродонецькою міською радою та Малим приватним підприємством В«КонтинентВ» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності, який посвідчений ОСОБА_6 приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області, зареєстровано у реєстрі за №638 (т.с.1 , а.с.19-20).

У відповідності до предмету договору купівлі-продажу сторонами погоджено, що продавець передає за плату, а покупець приймає у власність та оплачує земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренка, 20-Б, квартал 49-б, кадастровий номер №4412900000:06:010:0055, цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку енергетики, оборони та іншого призначення; функціональне використання земельної ділянки - землі промисловості (земельна ділянка під адміністративну будівлю), загальною площею 0,2791 га.

У пункті 1.6 договору зазначено, що на земельній ділянці розташовано адміністративну будівлю, що належить Покупцю на праві приватної власності, відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20467365 від 06.10.2008р., зареєстрованим КП В«СБТІВ» 06.10.2008р.

В розділі 2 договору сторонами було визначено порядок проведення розрахунків. Ціна продажу земельної ділянки становить: 484000 грн. 00 коп. з урахуванням суми авансового внеску, яка становить 126778 грн. 38 коп., та була сплачена відповідно до договору авансового внеску №11/13 від 27.11.2013р. та платіжних доручень, копії яких знаходяться у справі (т.с.1 а.с. 22-24).

Відповідно до п.2.2 договору покупець зобов'язаний внести 357221 грн. 62 коп. за придбану земельну ділянку з розстроченням платежу до 27.03.2015р. у наступному порядку:

п.2.2.1. Протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору, кошти в розмірі 115221 грн. 62 коп. (50% ціни продажу земельної ділянки - 242000 грн. 00 коп., з урахуванням авансового внеску);

п.2.2.2. Залишок від ціни продажу, що складає 242000 грн. 00 коп. сплачується покупцем до 27.03.2015р. (включно), щомісячно рівними частинами до 10 числа відповідного місяця, починаючи з другого місяця, після перерахунку першого внеску у розмірі 50% ціни продажу земельної ділянки, з урахуванням авансового внеску, відповідно до графіку погашення суми розстроченого платежу, що є невід'ємною частиною договору;

п.2.2.3. Під час визначення розміру платежу покупцем враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесеного перший платіж (50% ціни продажу земельної ділянки, з урахуванням авансового внеску), по місяць, що передує місяцю внесення платежу.

У п.2.3 договору сторонами погоджено право покупця достроково повністю або частково сплатити розстрочені суми, повідомивши про це продавця протягом 5 календарних днів після сплати.

Окремо до договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності від 24.04.2014р. між сторонами укладено та підписано графік погашення суми розстрочки платежу, яким визначено, що до 24.05.2015р. покупець зобов'язаний сплатити 242000 грн. 00 коп. Внесення платежів здійснюється рівними частинами в сумі 24200 грн. щомісячно до 10 числа, в останньому місяці в березні двічі, до 10.03.2015р. та до 27.03.2015р. (т.с. 1 а.с. 21).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2009р. №381 В«Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власностіВ» під час визначення розміру платежу згідно таблиці графіку погашення суми розстрочення платежу покупець зобов'язаний врахувати індекс інфляції.

Як встановлено місцевим господарським судом, укладений між сторонами договір купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності від 24.04.2014р. та графік погашення суми розстрочення платежу до договору підписано повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками, договір нотаріально посвідчений та пройшов державну реєстрацію.

У п.4.1. договору сторонами передбачено, що право власності на придбану земельну ділянку виникає у покупця після реєстрації його права власності на нерухоме майно.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку проведена 24.04.2014р. приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_6 за № 5462339, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.155).

На виконання вимог авансового договору відповідачем на рахунок позивача перераховані кошти в сумі 126778 грн. 38 коп. за платіжними дорученнями № 686 від 27.11.2013р. та №685 від 27.11.2013р. відповідно (т.с. 1 а.с.23).

На виконання п.2.2.1. договору купівлі-продажу земельної ділянки платіжним дорученням №979 від 05.06.2014р. відповідачем також сплачено 115221 грн. 62 коп. (т.с. 1 а.с.24).

Таким чином, загальна сума сплачена відповідачем за договором купівлі-продажу земельної ділянки складає 242000 грн. 00 коп. (50% вартості земельної ділянки). Зобов'язання зі сплати щомісячних платежів з урахуванням індексу інфляції у відповідності до встановленого графіку розстрочки відповідачем не виконані, внаслідок чого утворилася заборгованість (без врахування інфляційних втрат) 242000 грн. 00 коп.

Позивачем на адресу відповідача 17.07.2014р. за вих. №3669 спрямована претензія (т.с. 1 а.с.25).

На підтвердження відсутності фактичних надходжень коштів від відповідача до міського бюджету позивачем також надана довідка №88 від 07.05.2015р., яка підтверджує заборгованість відповідача зі сплати розстрочених платежів з урахуванням інфляційних втрат станом на 07.05.2015р. в сумі 266754 грн. 29 коп. (т.с. 1 а.с. 67).

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору (невнесення платежів передбачених розстрочкою), прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, позовні вимоги було задоволено частково з посиланням на їх доведеність в частині задоволення.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Статтею 128 Земельного кодексу України врегульовано порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ст.691 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років (ч.9 ст.128 Земельного кодексу України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори або інші правочини (ст.11 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.ст.525,526 ЦК України).

Боржник, прострочивший виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму основного боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Як встановлено місцевим господарським судом, відповідачем в порушення вимог п.2.1, п.п. 2.2.2, 2.2.3. укладеного договору купівлі-продажу, підписаного графіку погашення суми розстрочення платежу, та положень Постанови Кабінету Міністрів України № 381 від 22.04.2009р. В«Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власностіВ» повний розрахунок за придбану земельну ділянку не проведено, платежі з розстрочки (з урахуванням індексу інфляції) у встановлені строки не внесені.

Доказів сплати відповідачем 242 000 грн. боргу та інфляційних нарахувань в сумі 24754 грн. 29 коп. суду не надано.

Перевіривши розрахунки, судова колегія погоджується зі ствердженням місцевого господарського суду, що обґрунтованою є сума інфляційних нарахувань, яка становить 24754грн. 23 коп.

Крім того, прокурор у поданому позові просить стягнути з відповідача пеню в сумі 23799 грн. 54 коп., нараховану в зв'язку із допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов'язання на підставі п.6.3 договору та п.5 Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №381 від 22.04.2009р.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку щодо частково задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 242000 грн. 00 коп. - сума основного боргу за договором купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності від 24.04.2014р.; 24754 грн. 23 коп. - сума інфляційних нарахувань; 23799 грн. 54 коп. - пеня.

Заявник апеляційної скарги просить зазначену пеню не стягувати з посиланням на ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Посилання заявник апеляційної скарги, що правовідносини які склалися між позивачем та відповідачем є за своєю суттю кредитними правовідношеннями не відповідають фактичним обставинам справи з наступних підстав.

Як зазначив заявник апеляційної скарги, поняття кредитного договору наведено у статті 1054 ЦК України. Так за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В той же час, позивач по цій справі не є банківською або іншою фінансовою установою, у зв'язку з чим до даних правовідносини не можуть ні яким чином застосовуватися приписи ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Заявник апеляційної скарги наполягає, що до правовідносин по оплаті за придбану земельну ділянку необхідно застосувати за аналогією Закону ст.ст. 6, 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Згідно приписів ч.1 ст.8 Цивільного кодексу України аналогія Закону застосовується до цивільних відносин, неврегульованих відповідними нормативно-правовими актами чи договором, і відповідно такі відносини регулюються тими правовими актами, що регулюють подібні за змістом цивільні правовідносини.

Відносини щодо користування державною або комунальною земельною ділянкою не є подібними до відносин права власності на земельну ділянку, а тому підстави для застосування за аналогією Закону приписів ст.ст. 6, 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відсутні.

Крім того, заявник апеляційної скарги наполягаючи на застосування приписів Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не бере до уваги, що протягом терміну дії цього закону, єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажор), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Зазначений документ заявником до матеріалів справи не надавався взагалі.

З приводу доводів заявника апеляційної скарги щодо неправомірного звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача - Сєвєродонецької міської ради з відповідним позовом, то судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, що з огляду на приписи ст.ст. 121, ч.1 ст.142 Конституції України, ст.ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», ч. 1 ст.60 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» та враховуючи, що земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави, а кошти, спрямовані від її продажу надходять до відповідного державного або місцевого бюджету, прокурор, в даному випадку мав право звернутися в інтересах відповідної ради.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3рп/99 справа №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Оскільки В«інтереси державиВ» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Судова колегія також вважає, що прокурором було належним чином обґрунтовано позов, підставою для якого стало порушення матеріальних інтересів держави, які полягають у несплаті відповідачем коштів за договором купівлі-продажу земельної ділянки та ненадходження даних коштів до бюджету, оскільки не надходження коштів до місцевого бюджету є порушенням інтересів держави, що є підставою представництва прокуратурою інтересів в суді.

Враховуючи вищевикладене, доводи заявника апеляційної скарги з приводу неправомірності подання прокурором відповідного позову в інтересах держави в особі позивача є необґрунтованими.

Згідно до приписів ст.33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини справи. на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заявник апеляційної скарги не довів належними та допустимими доказами, що під час прийняття рішення по справі, було порушено норми матеріального або процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

У відповідності до ст.ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Контитент» м. Лисичанськ на рішення господарського суду Луганської області по справі № 922/2394/15 від 11.08.2015 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області по справі № 922/2394/15 від 11.08.2015 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів з моменту набуття постановою законної сили.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Судді: Н.М. Дучал

ОСОБА_3

Надруковано: 6 прим.:

1. прокурору, 1.позивачу

1. відповідачу, 1. ДАГС

1. до справи, 1. ГСЛО