Постанова

від 06.10.2015 по справі 913/214/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.10.2015 справа №913/214/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

При секретарі судового засідання Дьомі К.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_4, за довіреністю

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_5 ОСОБА_6", м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 04.08.15 р. (підписано 10.08.15 р.) у справі№ 913/214/15 (суддя Василенко Т.А.) за позовомПублічного акціонерного товариства "ОСОБА_5 ОСОБА_6 аваль", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луганськпродукт", м. Луганськ простягнення 104 499,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 банк ОСОБА_6» (далі - АТ «ОСОБА_5 банк ОСОБА_6») звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганськпродукт» (далі - ТОВ «ТД «Луганськпродукт») про стягнення заборгованості за кредитним договором №011/304007/197865 в сумі 104 499,56 грн., з яких: заборгованість за відсотками - 30 849,31 грн., пеня за прострочення сплати тіла кредиту - 15 109,58 грн., пеня за прострочення сплати відсотків по кредиту - 6 040,67 грн., штраф - 52 500,00 грн., в т.ч.: штраф за невиконання п.6.1. кредитного договору ( не надано фінансової звітності за 2 квартал 2014р.) в сумі 12 500,00 грн.; штраф за невиконання пункту 6.1. кредитного договору ( не надано фінансової звітності за 3 квартал 2014р.) в сумі 8 750,00грн.; штраф за невиконання пункту 6.1. кредитного договору ( не надано фінансової звітності за 4 квартал 2014р.) в сумі 2 500,00грн.; штраф за невиконання пункту 6.1. кредитного договору ( не надано фінансової звітності за 1 квартал 2015р.) в сумі 1 250,00грн.; штраф за невиконання пункту 6.1. кредитного договору ( не надані довідки про обороти та заборгованість в інших банках за 2 квартал 2014р.) в сумі 12 500,00грн.; штраф за невиконання пункту 6.1. кредитного договору ( не надані довідки про обороти та заборгованість в інших банках за 3 квартал 2014р.) в сумі 8 750,00грн.; штраф за невиконання пункту 6.1. кредитного договору ( не надані довідки про обороти та заборгованість в інших банках за 4 квартал 2014р.) в сумі 5 000,00 грн.; штраф за невиконання пункту 6.1. кредитного договору ( не надані довідки про обороти та заборгованість в інших банках за 1 квартал 2015р.) в сумі 1 250,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на те, що 26.03.2014р. між ТОВ «ТД «Луганськпродукт» та АТ «ОСОБА_5 банк ОСОБА_6» був укладений кредитний договір № 011/304007/197865 відповідно до якого Кредитор надав, а Позичальник отримав кредитні кошти в сумі 250 000,00 грн. зі сплатою 21,0 % річних з кінцевим терміном користування до 30.01.2015, а Позичальник зобов'язався повернути ОСОБА_6 суму кредитної заборгованості, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші зобов'язання у т.ч.: сплатити комісії, пені, штрафи, відшкодувати витрати та збитки Кредитора, пов'язані з неналежним виконанням Позичальником умов кредитного договору. Внаслідок неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 011/304007/197865 від 26.03.2014р., станом на 08.05.2015р., утворилась заборгованість в загальній сумі 104 499,56 грн., що і стало підставою для звернення АТ "ОСОБА_5 ОСОБА_6" з позовом.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.08.2015р. у справі №913/214/15 позовні вимоги АТ "ОСОБА_5 ОСОБА_6" задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «ТД «Луганськпродукт» на користь АТ "ОСОБА_5 ОСОБА_6" заборгованість за процентами за кредитним договором № 011/304007/197865 в сумі 30 849,31 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині задоволення позовних вимог мотивовано обґрунтованістю заявлених позивачем вимог про стягнення процентів за користування кредитом, невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань по цих вимогах.

В підставу відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафів судом покладено приписи Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» .

АТ "ОСОБА_5 ОСОБА_6", не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2015р. по справі №913/214/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги АТ "ОСОБА_5 ОСОБА_6" до ТОВ «ТД «Луганськпродукт» про стягнення заборгованості за кредитним договором №011/304007/197865 від 26.03.2014р. в сумі 104 499,56 грн. задовольнити в повному обсязі.

Апелянт вважає оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні з відповідача пені та штрафів незаконним та необґрунтованим. Наполягає, що на час винесення господарським судом Луганської області рішення від 04.08.2015 р. відсутня можливість застосування Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» від 02.09.2014р. щодо заборони нарахування пені та штрафів, оскільки відсутня юридична сила Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у зв'язку з чим доводи суду першої інстанції відносно набрання чинності судових рішень адміністративних судів по справі №826/18330/14 не відповідають дійсним обставинам.

Наполягає на тому, що згідно регламентованих ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» положень, а саме, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами, а тому суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні вимог про стягнення з відповідача суми пені за прострочення сплати відсотків по кредиту.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2015 р. апеляційну скаргу АТ "ОСОБА_5 ОСОБА_6" прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 06.10.2015 р.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги.

Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду про прийняття апеляційної скарги до провадження сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. п. 2 - 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

26.03.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_5 банк ОСОБА_6» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганськпродукт» (Позичальник) було укладено кредитний договір №011/304007/197865.

За умовами п.1.1. вказаного договору Кредитор зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 250 000,00 грн., а Позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.

Кінцевий термін погашення кредиту Позичальником - 20.03.2015р..

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 21,0%.

Нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості Позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту); останній день строку користування кредитом не враховується (п. 2.2. кредитного договору).

Згідно з п. 5.3 договору проценти за користування кредитом позичальник сплачує на пізніше останнього банківського дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Погашення кредиту здійснюється частинами відповідно до графіку зниження кредиту ліміту кредитування (Додаток №1 до кредитного договору від 26.03.2014р.).

Позичальник, відповідно до п. 6.1 договору, зобов'язаний самостійно надавати кредитору щоквартально, не пізніше 25 - го числа місяця після закінчення відповідного звітного кварталу, а за звітний фінансовий рік - не пізніше двох місяців після закінчення відповідного календарного року - свій бухгалтерський баланс та звіт про фінансові результати. Також позичальник зобов'язаний самостійно надавати Кредитору не пізніше 25 - го числа місяця після закінчення відповідного звітного кварталу інформацію про рух коштів по всіх поточних рахунках у формі довідки або виписки банку по рахунках, копії експортних контрактів (за наявності), інформацію про заборгованість по кредитах, отримані гарантії, відкриті акредитиви, авальовані векселя та укладені договори факторингу в інших банках та/або фінансових установах.

За умовами п.11.2.1. кредитного договору Позичальник на вимогу кредитора сплачує останньому за кожен календарний день прострочення виконання будь - яких грошових зобов'язань за договором - пеню, в відсотках річних від суми простроченого платежу, в розмірі: S x 2(де S - облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня). Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним.

За невиконання або неналежне виконання Позичальником обов'язків, передбачених пунктами 3.4., 4.2., 6.1., 8.4. договору Позичальник на вимогу кредитора сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від ліміту, вказаного в пункті 1.1. договору, але не менше 500 грн. Неустойка сплачується за кожен повний календарний місяць, в якому відбулося або тривало порушення, за яке сплачується неустойка (п. 11.2.3. кредитного договору).

Згідно з п. 12.1. договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до договору.

Факт надання кредитних коштів ОСОБА_6 на підставі кредитного договору підтверджується меморіальними ордерами №007/197865 від 27.03.2014р. на суму 85 000,00 грн., №258/2 від 29.04.2014р. на суму 85 000,00 грн., №625/4 від 06.05.2014р. на суму 80 000,00 грн., виписками з рахунків Позичальника.

Неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір №011/304007/197865 від 26.03.2014р. є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості ТОВ «ТД «Луганськпродукт» за кредитним договором, станом на 08.05.2015 в сумі 30 849,31 грн. по процентах за користування кредитом підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем .

Отже, вірним є висновок господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з ТОВ «ТД «Луганськпродукт» заборгованості за кредитним договором в сумі 30 849,31 грн. по процентах за користування кредитом.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

На підставі п.11.2.1. кредитного договору позивачем нарахована та вимагається до стягнення пеня в сумі 21 150,25 грн. за період з 12.11.2014р. по 08.05.2015р.

Відповідно до п. 11.2.3. кредитного договору позивачем нараховані та вимагаються до стягнення штрафи: за ненадання фінансової звітності за 2 квартал 2014 року в сумі 12 500,00 грн., за ненадання фінансової зв'язності за 3 квартал 2014р. в сумі 8 750,00 грн., за ненадання фінансової звітності за 4 квартал 2014 року в сумі 2 500,00 грн., за ненадання фінансової звітності за 1 квартал 2015 року в сумі 1 250,00 грн., за ненадання довідок про обороти та заборгованість в інших банках за 2 квартал 2014р. в сумі 12 500,00 грн., за ненадання довідок про обороти та заборгованість в інших банках за 3 квартал 2014р. в сумі 8 750,00 грн., за ненадання довідок про обороти та заборгованість в інших банках за 4 квартал 2014 р. в сумі 5 000,00 грн., штраф за ненадання довідок про обороти та заборгованість в інших банках за 1 квартал 2015 року в сумі 1 250,00 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову позивачеві у задоволенні вимог про стягнення наведених пені та штрафів враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Визначені п.11.2 Договору пені, штрафи та неустойки підлягають сплаті позичальником протягом 15 ти днів з дати відправлення кредитором відповідної письмової вимоги на зазначені в цій вимозі рахунки (п. 11.3. кредитного договору).

Повідомлення та інша кореспонденція між сторонами за договором здійснюється у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів на всі адреси, зазначені в Договорі та /або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника іншої сторони, або іншим способом, який дозволяє достовірно довести дату та зміст відправленого або врученого повідомлення (п. 12.3. кредитного договору).

Позивачем не надано доказів надсилання позичальнику, на виконання п. 11.2., 11.3. кредитного договору, письмової вимоги про сплату пені та неустойок, що свідчить про передчасність (згідно з умовами договору) звернення позивача з позовом до суду про стягнення зазначених вище сум.

Факт припинення приймання поштових відправлень у місто Луганськ не звільняє позивача від зобов'язання, прийнятого на себе умовами кредитного договору, підготувати Вимогу та звернутися до УДППЗ «Укрпошта» для отримання офіційної відмови у прийнятті кореспонденції. Крім того, позивач не надав суду жодних доказів звернення до відповідача шляхом передачі електронних повідомлень, факсограм, телефонограм, не скористався альтернативними службами доставки пошти.

Водночас, відповідно до ст.2 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. ОСОБА_6 та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

За приписами ст.1 наведеного Закону, періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України В«Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Вказаним Законом, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Листом від 27.10.2014 р. №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України В«Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі Перелік).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. затверджено Перелік населених пунктів, до якого включено м. Луганськ.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053 В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операціяВ» .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. у справі № 826/18327/14 за адміністративним позовом ТОВ В«Тар АльянсВ» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. В«Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів УкраїниВ» від 30.10.2014 р. № 1053-рВ» .

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проте, Указом Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014 відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Відповідно до ст. ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , згідно якого визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014 р.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079-р від 05.11.2014р. не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.

Згідно Інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.03.2015р. місцезнаходженням ТОВ «ТД «Луганськпродукт» є м. Луганськ.

Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , який є діючим, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.

Відповідно до ст. 2 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» право фізичної особи-підприємця не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.

У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того, згідно прикінцевих положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни в деякі нормативні та законодавчі акти, в тому числі і до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 14 якого у рамках здійснення заходів, передбачених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.

Виходячи з вищенаведеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2015 (підписано 10.08.2015) у справі №913/214/15.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Результати апеляційного провадження у справі №913/214/15 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ОСОБА_6» на рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2015р. (підписано 10.08.2015р.) у справі №913/214/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2015р. (підписано 10.08.2015р.) у справі №913/214/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М. Дучал

Судді: О.В. Кододова

ОСОБА_3

Надруковано 4 екз.:

1-позивачу,

1-у справу,

1-ДАГС,

1-ГСЛО