Постанова

від 01.10.2015 по справі 814/948/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/948/15

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Яковлева Ю.В.,

Єщенка О.В.,

при секретарі судового засідання Худик С.А.,

за участю представників позивача Шевчук О.Л., Шевчук В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Томіг» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

20.03.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю «Томіг» (далі - ТОВ «Томіг») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування ППР від 30.12.2014р. № 0000161501 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2014р. на 75 929 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 60 743 грн. та фінансовими санкціями на 15 186 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доводи податкового органу про неправомірне формування позивачем податкового кредиту у серпні 2014р. за рахунок сум ПДВ по податковим накладним поза межами 365 днів з дня їх виписки не відповідає вірному застосуванню норм ПК України. Оскільки податковий кредит серпня 2014р. в розмірі 60 743 грн., який у наступному увійшов до суми бюджетного відшкодування вересня 2014р., сформований на підставі даних ВМД, які складені у травні-червні 2012р. при поставці товару за зовнішньоекономічним контрактом з нерезидентом ТОВ «ТОККОЖ» (Республіка Киргизстан), а не на підставі податкових накладних, на ці правовідносини не розповсюджуються вимоги п.198.6 ст.198 ПК України, який встановлює обмеження строком у 365 днів на право по віднесенню сум ПДВ, який сплачений лише по податковим накладним.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що податковою інспекцією не допущено порушень вимог чинного законодавства при складанні оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року позовні вимоги задоволені.

Відповідач, не погодившись із прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову відмову у позові.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач згідно зовнішньоекономічного контракту від 07.02.2009 р. № 7/02, укладеного з нерезидентом ООО "ТОККОЖ" (Республіка Киргизстан), придбав сухі обрізи шкіри, виробленої під пергамент (а. с. 46-55).

Придбання товару та сплата ПДВ на митній території України при його розмитненні підтверджується ВМД від 28.05.2012 р. і від 25.06.2012 р. (а. с. 56-59). Відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2014 р., до складу податкового кредиту позивачем включено ВМД з датою виписки від 28.05.2012 р. на суму ПДВ 30 371,50 грн. і від 25.06.2012 р. на суму ПДВ 30371,50 грн. (а.с. 72-74), які в подальшому увійшли до суми бюджетного відшкодування вересня 2014р.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою нарахування ТОВ "Томіг" від'ємного значення сум ПДВ та бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за вересень 2014 р., внаслідок якої 15.12.2014р. складений акт № 6393/1501/13848909, встановлено порушення п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, внаслідок чого ТОВ "Томіг" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПВД за вересень 2014р. на 60 743 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту серпня 2014р. сум ПДВ по вантажно-митним деклараціям з перевищенням 365 календарних днів з дати їх складання.

За результатами перевірки 30.12.2014р. ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 000161501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2014р. у розмірі 60 743,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 15 186,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що правила п.198.6 ст.198 ПК України щодо обмеженого права по віднесенню сум ПДВ до податкового кредиту розповсюджується лише на випадки формування податкового кредиту на підставі податкових накладних. Якщо формування податкового кредиту здійснюється на підставі ВМД, слід застосовувати положення ст.ст.50 та 102 ПК України, які встановлюють загальний строк позовної давності - 1095 днів, в межах яких платників податків може подати податкову звітність з врахуванням заниження податкових зобов'язань минулих періодів. Враховуючи, що позивач сформував податковий кредит серпня 2014р. по ВМД за травень, червень 2012р., тобто в межах 1095 днів, відсутні підстави для висновку, що позивачем допущені порушення вимог ПК України.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З аналізу наведених норм слідує, що платник податків може скористатися своїм правом щодо включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. При цьому, включити суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних платник податку може шляхом відображення вказаної суми в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку визначеному статтею 50 ПК України.

Зважаючи на те, що стаття 50 ПК України є загальною нормою, що визначає порядок внесення змін до податкової звітності з будь-якого податку, а стаття 198 ПК України є спеціальною нормою, що регулює виключно порядок віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, юридично правильним є висновок про те, що право платника податку щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних обмежене строком у 365 календарних днів з дати складання податкових накладних, тобто строком визначеним частиною 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України.

Судова колегія також вважає невірним висновок суду, що правила п.198.6 ст.198 ПК України розповсюджуються лише на формування податкового кредиту на підставі сум ПДВ, визначених у податкових накладних, та не стосуються випадків, коли податковий кредит формується за рахунок сум ПДВ по вантажно-митним деклараціям.

Відповідно до пп. "а" п.198.1 статті 198 ПК встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком ПДВ, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом (пункт 190.1 статті 190 ПК).

За правилами пункту 198.2 статті 198 ПК для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, згідно з яким датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Відповідно до пункту 201.12 статті 201 ПК у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Таким чином, законодавець у ст.ст.198 та 201 ПК України ототожнює правові наслідки для формування податкового кредиту, як на підставі податкової накладної, так і вантажно-митної декларації.

Враховуючи, що митні платежі за вантажно-митними деклараціями від 28.05.2012р. та 25.06.2012р. здійснені при розмитненні товару від постачальника - нерезидента ООО "ТОККОЖ" (Республіка Киргизстан), право на віднесення сум ПДВ, визначених цими деклараціями, до податкового кредиту у ТОВ "Томіг" було протягом 365 днів з дня митного оформлення.

Зі змісту ВМД від 28.05.2012р. та 25.06.2012р. митне оформлення товару завершене у день складання декларацій (а.с.56-59).

Оскільки суми ПДВ по вантажно-митним деклараціям від 28.05.2012р. та 25.06.2012р. включені позивачем до складу податкового кредиту лише серпня 2014р., вірними є висновки податкового органу про неправомірне віднесення до податкового кредиту звітного періоду сум податку на додану вартість по ВМД із датою складання більш ніж 365 днів. Тому відсутні підстави для задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2014р. № 000161501.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі, неврахування наведених норм права призвело до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України, судова колегія скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нову, якою відмовляє у позові.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову про відмову у позові товариству з обмеженою відповідальністю «Томіг» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В.Яковлев

Суддя: О.В.Єщенко