Рішення

від 06.10.2015 по справі 913/713/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

06 жовтня 2015 року Справа № 913/713/15

Провадження №30/913/713/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ в особі філії АТ "Укрексімбанк", м. Луганськ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Іріда-Україна", м. Луганськ

про стягнення 101 125 грн. 20 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Голенко І.П.

Секретар судового засідання - помічник судді Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, головний юрисконсульт юридичної служби, довіреність від 14.12.2012 № 010-01/9767;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 04.03.2014 № 61114V2 в сумі 101125 грн. 20 коп., в тому числі:

38357 грн. 79 коп. - прострочена заборгованість за кредитом;

17793 грн. 78 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

102 грн. 88 коп. - пеня за несвоєчасну оплату процентів;

14 грн. 12 коп. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом;

877 грн. 53 коп. - 3% річних за простроченим кредитом;

66 грн. 92 коп. - 3% річних за простроченими процентами;

27832 грн. 18 коп. - інфляційні втрати за простроченим кредитом;

16080 грн. 00 коп. - штрафи.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним. Крім того, позивачем нараховано пеню, штрафи, 3% річних та інфляційні втрати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14). Так, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем реєстрації ТОВ «Іріда-Україна» є 91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 103.

Листом від 16.03.2015 № 511-30-100 УДППЗ В«УкрпоштаВ» повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 В«Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 В«Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областяхВ» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткненняВ» (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту.

Оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО, то інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчить роздрукована сторінка з мережі Інтернет.

Судом також здійснювалося повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання шляхом надсилання ухвали електронною поштою за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: gapyss@gmail.ru, та за адресою, зазначеною у договорі: natali_kkk@mail.ru, про що свідчать роздруківки з офіційної електронної скриньки господарського суду Луганської області.

Разом з тим, відповідачу повідомлялося про час та місце розгляду справи шляхом надання телефонограми за номером телефону НОМЕР_1, про що свідчить телефонограма від 01.10.2015.

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, тому у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК (аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 ).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», як кредитором, та товариством з обмеженою відповідальністю «Іріда-Україна», як позичальником, 04.03.2014 укладено кредитний договір № 61114v2 (а.с. 8-25).

Предметом вказаного договору є правовідносини, за якими банк надає позичальнику овердрафт, а позичальник зобов'язується повернути овердрафт та сплатити проценти за овердрафтом, комісії та інші платежі за цим договором (п. 2.1 договору).

Овердрафт надається на умовах повернення, строковості, платності (п.2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3. договору ліміт овердрафту складає 200000 грн. 00 коп. Позичальник може користуватися овердрафтом після виконання усіх умов для отримання овердрафту, визначених цим договором, по 03 березня 2015 року (включно).

Кінцевий термін погашення овердрафту позичальником: 04 березня 2015 року. (п. 2.4 договору).

Згідно із ст. 3 договору тип процентної ставки за овердрафтом визначено як фіксована, розмір процентної ставки за овердрафтом - 22% річних.

За умовами п. 3.1.4 договору проценти за овердрафтом нараховуються протягом усього строку користування овердрафтом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожен день користування овердрафтом на основі банківського року.

Пунктом 3.2.1.1 договору встановлено розмір ставки комісії за управління кредитом 0,1% від ліміту овердрафту.

Згідно із п. 6.3 договору погашення овердрафту протягом дії договору здійснюється позичальником згідно з графіком зміни ліміту овердрафту, а саме:

З 04.03.2014 по 03.03.2015 - 200000 грн. 00 коп.,

З 04.03.2015 - 0 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 6.6. договору сплата процентів за овердрафтом здійснюється позичальником у останній банківський день календарного місяця.

Згідно із п. 6.7. договору сплата комісії за управління кредитом має здійснюватися позичальником у останній банківський день кожного календарного місяця.

Пунктом 10.2 договору встановлено, що у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних зобов'язань із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань.

Відповідно до п. 10.3 договору за невиконання позичальником зобов'язань щодо підтримання показника оборотності овердрафту на рівні, визначеному у пп. 9.2.19.2 цього договору (не більше 30 календарних днів), позичальник сплачує банку штраф у розмірі 2000 грн. 00 коп. за кожен фат порушення виконання зобов'язання.

Штрафна санкція підлягає сплаті на рахунок, відкритий відповідно до п. 5.4 цього договору, протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення банку про необхідність сплати такої штрафної санкції.

Пункт 10.4 договору за невиконання позичальником зобов'язань щодо спрямування та підтримки протягом строку дії кредитного договору чистих щоквартальних грошових надходжень на рівні, визначеному у пп. 9.2.19.1 цього договору (у березні 2014 року - 210 тис.грн., у квітня 2014 року - 420 тис.грн. , у травні 2014 року - 700 тис.грн.), позичальник сплачує штраф у розмірі 340 грн. 00 коп. щомісячно за кожен фат порушення виконання зобов'язання.

Штрафна санкція підлягає сплаті на рахунок, відкритий відповідно до п. 5.4 цього договору, протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення банку про необхідність сплати такої штрафної санкції.

Умовами п. 10.5 договору передбачено, що за порушення/невиконання позичальником зобов'язань взятих на себе відповідно до умов кредитного договору (зокрема, ненадання документів, передбачених умовами кредитного договору, а саме оригіналу або копії фінансової звітності позичальника з відміткою органу статистики до 25 числа першого місяця кварталу) і за невиконання яких не встановлено спеціальні штрафи позичальник сплачує банку штрафну санкцію у розмірі 340 грн. 00 коп.

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

В порушення умов кредитного договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту у встановлені строки.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог за позовом, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 N 254, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п.4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій) (п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

Як свідчать матеріалів справи та встановлено судом, кредит було видано банком відповідачу за позовом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 4 3 , 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надав.

Тому, вимога про стягнення 38357 грн. 79 коп. простроченої заборгованості за кредитом є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статей 610, 611 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі п. 10.2 договору позивачем до стягнення заявлено 17793 грн. 78 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 04.03.2015 по 25.08.2015, 102 грн. 88 коп. пені за несвоєчасну оплату процентів за період з 01.08.2014 по 05.08.2015, 14 грн. 12 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом за період з 01.11.2014 по 15.07.2015.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів.

Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

За приписами ст. 1 наведеного Закону періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Вказаним Законом, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Листом від 27.10.2014 №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 затверджено Перелік населених пунктів, до якого включено м. Луганськ.

05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. у справі № 826/18327/14, за адміністративним позовом ТОВ «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014 № 1053-р».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проте, Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Відповідно до ст. ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014, уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України видано наказ від 07.10.2014 №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно якого визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Більш того, проведення антитерористичної операції на території м. Луганськ є загальновідомим фактом.

Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження № 1079-р від 05.11.2014 не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач у справі зареєстрований за адресою: 91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 103.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який є діючим, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України.

Закріплене в ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені та штрафу з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для спірних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми даного закону щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Таким чином, пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 04.03.2015 по 25.08.2015 в сумі 17793 грн. 78 коп. та пеня за несвоєчасну оплату процентів за період з 01.08.2014 по 05.08.2015 в сумі 102 грн. 88 коп. підпадає під дію мораторію щодо нарахування пені на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, встановленого Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» .

У зв'язку з чим, у задоволенні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну оплату процентів слід відмовити.

Перевіривши розрахунок пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом за період з 01.11.2014 по 15.07.2015, суд дійшов до висновку про задоволення вказаної вимоги в сумі 5 грн. 47 коп. за заявлений період.

Щодо нарахованих позивачем штрафів, суд зазначає таке.

Позивачем на підставі п. 10.3 договору нараховано відповідачу штраф у розмірі 12000 грн. за період з червня 2014 року по листопад 2014 року у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань щодо підтримання показника оборотності овердрафту на рівні, визначеному у пп. 9.2.19.2 цього договору (не більше 30 календарних днів).

Крім того, на підставі п. 10.4 договору нараховано відповідачу штраф у розмірі 2040 грн. 00 коп. за період з червня 2014 року по листопад 2014 року у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань щодо спрямування та підтримки протягом строку дії кредитного договору чистих щоквартальних грошових надходжень на рівні, визначеному у пп. 9.2.19.1 цього договору (у березні 2014 року - 210 тис.грн., у квітня 2014 року - 420 тис.грн. , у травні 2014 року - 700 тис.грн.).

У зазначених пунктах договору також передбачено, що штрафна санкція підлягає сплаті на рахунок, відкритий відповідно до п. 5.4 цього договору, протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення банку про необхідність сплати такої штрафної санкції.

При цьому, будь-яке повідомлення, що надсилається однією стороною іншій згідно з цим договором, має бути надане у письмовій формі з дотриманням відповідних процедур при доставці особисто, поштою, листом, засобами ПТК «Клієнт-Банк», у тому числі рекомендованим листом, телеграмою, телексом, факсом, електронною поштою на адресу відповідної сторони, зазначену у договорі (п. п. 14.4.1 п. 14.4 кредитного договору).

У цьому підпункті зазначено юридичну адресу відповідача (м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 103), факс - (0642) 50-29-69, а також вказано електронну пошту - natalikkk@mail.ru .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ні яким чином не направляв відповідачу повідомлення про сплату вказаних вище штрафних санкцій, що також підтверджується письмовими поясненнями позивача від 06.10.2015.

Доводи позивача про неможливість направлення відповідачу відповідних повідомлень з посиланням на лист УДППЗ «Укрпошта», згідно з яким пересилання поштової кореспонденції до м. Луганськ з 27.11.2014 не відбувається, судом відхиляються, оскільки кредитний договір містить електронну пошту відповідача. Позивачем не доведено неможливість направлення відповідачу повідомлення про необхідність сплати штрафних санкцій на його електронну пошту.

Водночас, проаналізувавши наведені вище норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про застосування до спірних правовідносин ст. 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якою передбачено, що на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів.

Крім того, позивачем на підставі п. 10.5 договору нараховано відповідачу штраф у розмірі 2040 грн. 00 коп. за період з травня 2014 року по жовтень 2014 року у зв'язку з ненаданням оригіналів або копій фінансової звітності позичальника з відміткою органу державної статистики про її подання .

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" у рамках здійснення заходів, передбачених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності".

Як було зазначено вище, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», місто Луганськ входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Отже, місто Луганськ, де зареєстрований відповідач, знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції та перебуває на тимчасово непідконтрольній владі України території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

На підставі викладеного вище, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення штрафу у загальному розмірі 16080 грн. 00 коп., у зв'язку з чим у задоволені позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ч. 2 сказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд дійшов до висновку про стягнення 3% річних за простроченим кредитом в сумі 877 грн. 53 коп., 3% річних за простроченими процентами в сумі 9 грн. 77 коп. та інфляційних втрат за простроченим кредитом в сумі 10465 грн. 79 коп.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню 38357 грн. 79 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 5 грн. 47 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом, 877 грн. 53 коп. 3% річних за простроченим кредитом, 9 грн. 77 коп. 3% річних за простроченими процентами, 10465 грн. 79 коп. інфляційних втрат за простроченим кредитом. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог за позовом покладається на відповідача.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства " Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ в особі філії АТ "Укрексімбанк" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Іріда-Україна" про стягнення 101 125 грн. 20 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Іріда-Україна" , 91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 103, код за ЄДРПОУ 37109147, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, вул. Горького, б. 127, код за ЄДРПОУ 00032112 , в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганськ, м. Київ, вул. Тельмана, б. 5, код за ЄДРПОУ 21794398, 38357 грн. 79 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 5 грн. 47 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом, 877 грн. 53 коп. 3% річних за простроченим кредитом, 9 грн. 77 коп. 3% річних за простроченими процентами, 10465 грн. 79 коп. інфляційних втрат за простроченим кредитом, 996 грн. 33 коп. судового збору. Видати позивачу наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 09.10.2015.

СуддяОСОБА_3 Надр. 5 прим .:

1- до справи;

2 позивачу за адресою 03150, м. Київ, вул. Тельмана, буд. 5

3 відповідачу: 91017, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 103 (не направляється у зв'язку з тим, відповідно до листа УДППЗ В«УкрпоштаВ» від 16.03.2015 №511-30-100 пересилання пошти до вказаного населеного пункту тимчасово не здійснюється).

4- відповідачу за електронною адресою: gapyss@gmail.ru

5 - відповідачу за електронною поштою natali_kkk@mail.ru