Постанова

від 15.12.2015 по справі 913/713/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.12.2015 справа №913/713/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання:ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача - від відповідача (скаржник)-не з'явився; не з'явився розглянувши апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ, м. Київ на рішення господарського судуЛуганської області від 06.10.2015 р. (повний текст складено 09.10.2015 р.) у справі№ 913/713/15 (суддя Голенко І.П.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ, м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю «Іріда-Україна», м. Луганськ про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 101 125,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ, м. Київ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріда-Україна», м. Луганськ заборгованості за кредитним договором № 61114V2 від 04.03.2014 р. у сумі 101 125,20 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.09.2015 р. позов було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 913/713/15.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.10.2015 р. у справі №913/713/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ, м. Київ задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріда-Україна», м. Луганськ 38357,79 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 5,47 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом, 877,53 грн. 3 % річних за простроченим кредитом, 9,77 грн. 3 % річних за простроченими процентами, 10465,79 грн. інфляційних втрат за простроченим кредитом. В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ, м. Київ звернулося з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 17 793,78 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 102,88 грн., вимог про стягнення штрафів в сумі 16 080,00 грн. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2015 р. порушено апеляційне провадження у справі № 913/713/15, розгляд апеляційної скарги призначено на 15.12.2015 р.

В судове засідання 15.12.2015 р. представники сторін не з'явилися, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, правова позиція скаржника викладена в апеляційній скарзі та враховуючи незначний процесуальний строк, що залишився для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

04.03.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» в особі керуючого філією АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ (кредитор, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іріда-Україна» (позичальник) укладено кредитний договір № 61114V2 (кредитний договір).

Відповідно до умов цього договору банк надає позичальнику овердрафт, а позичальник зобов'язується повернути овердрафт та сплатити проценти за овердрафтом, комісії та інші платежі за цим договором (п. 2.1 кредитного договору).

Овердрафт надається на умовах повернення, строковості, платності (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору ліміт овердрафту складає 200 000,00 грн. Позичальник може користуватися овердрафтом після виконання усіх умов для отримання овердрафту, визначених цим договором, по 03 березня 2015 року (включно).

Пунктом п. 2.4 кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення овердрафту позичальником - 04 березня 2015 року.

Згідно зі ст. 3 кредитного договору тип процентної ставки за овердрафтом - фіксована, розмір процентної ставки за овердрафтом - 22 % річних.

Пунктом 3.1.4 кредитного договору передбачено, що проценти за овердрафтом нараховуються протягом усього строку користування овердрафтом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування овердрафтом на основі банківського року.

Пунктом 3.2.1.1 кредитного договору ставка комісії за управління кредитом встановлена у розмірі 0,1 % від ліміту овердрафту.

Згідно з п. 6.3 кредитного договору погашення овердрафту протягом дії договору здійснюється позичальником згідно з графіком зміни ліміту овердрафту, а саме:

з 04.03.2014 р. по 03.03.2015 р. - 200 000,00 грн.,

З 04.03.2015 - 0,00 грн. (відповідно до Додатку 1 до кредитного договору).

Відповідно до п. 6.6. кредитного договору сплата процентів за овердрафтом здійснюється позичальником у останній банківський день календарного місяця. Протягом цього періоду сплачуються проценти за овердрафтом за поточний місяць (період нарахування).

Пунктом 6.7. кредитного договору встановлено, що сплата комісії за управління кредитом має здійснюватися позичальником у останній банківський день кожного календарного місяця. Протягом цього періоду сплачується комісія за управління кредитом за поточний місяць (період нарахування)

Пунктом 10.2 кредитного договору встановлено, що у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань.

Згідно з п. 10.3 кредитного договору за невиконання позичальником зобов'язань щодо підтримання показника оборотності овердрафту на рівні, визначеному у пп. 9.2.19.2 цього договору (не більше 30 календарних днів), позичальник сплачує банку штраф у розмірі 2000,00 грн. за кожен фат порушення виконання зобов'язання.

Штрафна санкція підлягає сплаті на рахунок, відкритий відповідно до п. 5.4 цього договору, протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення банку про необхідність сплати такої штрафної санкції.

Згідно з п. 10.4 кредитного договору за невиконання позичальником зобов'язань щодо спрямування та підтримки протягом строку дії кредитного договору чистих щоквартальних грошових надходжень на рівні, визначеному у пп. 9.2.19.1 цього договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 340,00 грн. щомісячно за кожен фат порушення виконання зобов'язання.

Штрафна санкція підлягає сплаті на рахунок, відкритий відповідно до п. 5.4 цього договору, протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення банку про необхідність сплати такої штрафної санкції.

Пунктом 10.5 кредитного договору передбачено, що за порушення/невиконання позичальником зобов'язань, взятих на себе відповідно до умов кредитного договору (зокрема, ненадання документів, передбачених умовами кредитного договору) і за невиконання яких не встановлено спеціальні штрафи, позичальник сплачує банку штрафну санкцію у розмірі 340,00 грн.

Факт надання банком кредитних коштів позичальнику на підставі кредитного договору № 61114V2 від 04.03.2014 р. підтверджується випискою з рахунку позичальника за період з 04.03.2014 р. по 10.09.2015 р. та відповідачем не оспорюється.

Наявність простроченої заборгованості за кредитом підтверджується виписками банку, розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, кредит було видано банком відповідачу. Проте останній порушив договірні зобов'язання щодо погашення кредиту, відсотків та комісії.

Згідно п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надав, тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення 38357,79 грн. простроченої заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 610, 611 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі п. 10.2 договору позивачем до стягнення заявлено 17793,78 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 04.03.2015 р. по 25.08.2015 р., 102,88 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів за період з 01.08.2014 р. по 05.08.2015 р., 14,12 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом за період з 01.11.2014 р. по 15.07.2015 р.

Апеляційна інстанція погоджується з судом першої інстанції, що пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 04.03.2015 р. по 25.08.2015 р. в сумі 17793,78 грн. та пеня за несвоєчасну оплату процентів за період з 01.08.2014 р. по 05.08.2015 р. в сумі 102,88 грн. як така, що нарахована на суму основного зобов'язання, яким в силу ст. 1054 ЦК України є кредит (тіло) та відсотки по ньому, підпадають під дію мораторію щодо нарахування пені на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, встановленого Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним законом, що є спеціальним, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014 р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Луганськ, де проводив свою господарську діяльність відповідач.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

На час звернення позивача до суду та прийняття рішення по справі дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р була зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 р., однак воно не було скасовано і не було визнано незаконним (недійсним).

Крім того, статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014 р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 р. № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014 р.

Отже, проведення з 07.04.2014 р. антитерористичної операції на території Луганської області, до складу якої відноситься м. Луганськ, також визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Більш того, 02.12.2015 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1275-р, яким визнано такими, що втратили чинність розпорядження КМУ від 30.10.2014 р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та № 1079-р від 05.11.2014 р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053», а також затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, до якого також включено м. Луганськ.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що нарахована пеня підлягатиме списанню тільки після завершення антитерористичної операції, є особистою думкою скаржника та не узгоджується із змістом ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а отже не приймаються колегією суддів до уваги.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні пені за прострочення сплати кредиту в сумі 17793,78 грн. та несвоєчасну сплату відсотків в сумі 102,88 грн. є обґрунтованим, а апеляційна скарга в цій частині - безпідставною.

Щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату комісії, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на нараховану пеню за несвоєчасну сплату комісії не поширюються положення ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки комісія не є основним зобов'язанням по кредитному договору, за несвоєчасне виконання якого б поширювався мораторій на нарахування пені.

Місцевим господарським судом та колегією суддів перевірено заявлений позивачем розмір пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом за період з 01.11.2014 р. по 15.07.2015 р. Розмір пені за розрахунком суду першої та апеляційної інстанції становить 5,47 грн., тобто менше, ніж заявлено в позові. Місцевий господарський суд правомірно задовольнив вказану вимогу у розмірі 5,47 грн., оскільки на неї не поширюється положення ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо необґрунтованості вимог позивача про стягнення штрафів за невиконання зобов'язань, визначених в п. 10.3 у розмірі 2 000,00 грн. за кожен факт порушення виконання зобов'язань та в п.п.10.4, 10.5 кредитного договору у розмірі 340,00 грн., що підлягає нарахуванню щомісячно за кожне окреме порушення.

Всього позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 16 080,00 грн. штрафів.

У пунктах 10.3 та 10.4 кредитного договору також передбачено, що штрафна санкція підлягає сплаті на рахунок, відкритий відповідно до п. 5.4 цього договору, протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення банку про необхідність сплати такої штрафної санкції.

Порядок відправлення повідомлень сторонами згідно з цим договором встановлено п. 14.4.1 кредитного договору, згідно з яким будь-яке повідомлення, що надсилається однією стороною іншій згідно з цим договором, має бути надане у письмовій формі з дотриманням відповідних процедур при доставці особисто, поштою, листом, засобами ПТК «Клієнт-Банк» у т.ч. рекомендованим листом з повідомленням, телеграмою, телексом, факсом, електронною поштою на адресу відповідної сторони, зазначену у цьому підпункті, зокрема у графі «Позичальник» (відповідач) вказана наступна адреса - м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 103, електронна пошта - natali_kkk@mail.ru .

Доказів того, що позивач направляв на адресу відповідача (боржника) повідомлення відповідно до п. 14.4.1 кредитного договору, матеріали справи не містять.

Посилання скаржника на те, що про необхідність сплати штрафів відповідачу було зазначено у вимозі від 31.03.2015 р., направленій через модуль «Письма» ПТК «Клієнт-Банк» не приймається апеляційною інстанцією, оскільки умовами договору передбачено надсилання саме повідомлення, з отриманням якого починається перебіг 10-денного строку сплати штрафу на рахунок, відкритий відповідно до п. 5.4 генеральної угоди (п. 10.3-10.4 кредитного договору).

Крім того, позивачем на підставі п. 10.5 договору нараховано відповідачу штраф у розмірі 2040,00 грн. за період з травня 2014 року по жовтень 2014 року у зв'язку з ненаданням копій фінансової звітності позичальника з відміткою органу державної статистики про її подання.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у рамках здійснення заходів, передбачених Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.

Як було зазначено вище, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Місто Луганськ, де зареєстрован відповідач, знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції та перебуває на тимчасово непідконтрольній владі України території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тому неподання копії фінансової звітності з відміткою органу державної статистики про її подання до 25 числа кожного першого місяця кварталу, наступного за звітним, не є достатньою підставою для застосування штрафу у сумі 2040,00 грн., в тому числі з огляду на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

На підставі викладеного вище апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення штрафів у загальному розмірі 16 0800,00 грн., у зв'язку з чим правомірно відмовив у задоволені позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення 3 % річних за простроченим кредитом в сумі 877,53 грн. за період 04.03.2015 р. по 25.08.2015 р., 3 % річних за простроченими процентами в сумі 9,77 грн. за період з 01.08.2014 р. по 05.08.2015 р., інфляційних втрат за простроченим кредитом в сумі 10 465,79 грн. за період з квітня 2015 року по серпень 2015 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов в частині вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріда-Україна», м. Луганськ щодо стягнення 38 357,79 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 5,47 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом, 877,53 грн. - 3 % річних за простроченим кредитом, 9,77 грн. - 3 % річних за простроченими процентами, 10 465,79 грн. інфляційних втрат за простроченим кредитом та правомірно відмовив у задоволенні позову в іншій частині.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 06.10.2015 р. у справі 913/713/15 - залишенню без змін.

Судові витрати за апеляційне оскарження, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганськ, м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 06.10.2015 р . у справі № 913/713/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 06.10.2015 р . у справі №913/713/15 залишити без змін.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Л.В. Ушенко

Судді О.Л. Агапов

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.:

2. позивачу

1. ГСЛО

1. у справу

1. ДАГС