Ухвала

від 08.10.2015 по справі 804/6878/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2015 рокусправа № 804/6878/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року у справі №804/6878/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-МОНТАЖ» до Криворізької південної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2015 року ТОВ «МК-МОНТАЖ» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.04.2015р. №0000662205, яким TOB «МК-МОНТАЖ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 559 269грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 279 634,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на безпідставність висновків перевіряючих осіб щодо недотримання ТОВ «МК-МОНТАЖ» вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Позивач посилався на реальність господарських операцій, за наслідками яких визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Крім цього, позивач зазначив, що не може нести відповідальність за своїх контрагентів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року адміністративним позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Криворізька південна Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка є правонаступником Криворізької південної об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в позові. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які на думку ДПІ, свідчать про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму, визначену спірним податковим повідомленням-рішенням.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 19.03.2015р. по 26.03.2015р. повноважними особами Криворізької південної об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МК-МОНТАЖ» з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД» (код ЄДРПОУ 39313337) за жовтень 2014 року та ТОВ «Агрозембудсервіс» (код ЄДРПОУ 39301646), ТОВ «Тондо» (код ЄДРПОУ 31736464) за листопад 2014 року та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД» (код ЄДРПОУ 39313337), ТОВ «Агрозембудсервіс» (код ЄДРПОУ 39301646), ТОВ «Тондо» (код ЄДРПОУ 31736464), за результатами якої складено Акт №194/22.05/33452566 від 31.03.2015 року (т.1 а.с.49-67) (далі по тексту - Акт перевірки).

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення ТОВ «МК-МОНТАЖ»:

п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 559 269,14 грн., в т.ч.:

у жовтні 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД» на суму ПДВ 427 415,77 грн.;

у листопаді 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Агрозембудсервіс» на суму ПДВ 131 853,37 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, Криворізькою південною об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2015 р. № 0000662205, яким TOB «МК-МОНТАЖ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 838903,50грн., в тому числі за основним платежем 559269,00грн., та штрафні (фінансові) санкції - 279634,50грн. (т.1 а.с.23);

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на необґрунтованість висновків, які викладені в Акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД», ТОВ «Агрозембудсервіс», ТОВ «Тондо».

З огляду на Акт перевірки, податковим органом не визнається реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД», ТОВ «Агрозембудсервіс», а відтак, в межах розгляду даної справи, предметом доказування є обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД», ТОВ «Агрозембудсервіс».

Так взаємовідносини ТОВ «МК-МОНТАЖ» з вказаними контрагентами ґрунтувалися на наступному.

1) ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД», на підставі договору № 14 від 01.10.2014 р. та Специфікації № 1 до нього. Вказаний договір, специфікації до нього, підписано директорами підприємств (ОСОБА_1, ОСОБА_2.) та скріплено печатками. Відповідно до наданих до перевірки видаткових, податкових накладних, виписаних у жовтні 2014 року, загальна сума поставки товару склала 2564494,63 грн., в тому числі ПДВ 427415,77грн. Взаємовідносини з ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД» підтверджуються ТОВ "МК-МОНТАЖ" наступними первинними документами: актами приймання №№85-128; рахунками-фактурами №№84, 85, 86, 102, 104-143; видатковими накладними №№ 84 - 86, 102, 104 -143; податковими накладними №№84-86, 102, 104-143.

У податковому обліку ТОВ «МК-МОНТАЖ» податок на додану вартість у загальній сумі 427415,77грн. віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року..

Товар, придбаний у ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД» фактично використано у виробничій діяльності ТОВ «МК-МОНТАЖ» при виготовлені продукції власного виробництва.

Крім того, частина товару відповідно до актів приймання якості метконструкцій №СН_12.2014, №40.398_11.2014, № 40.399_11.2014, № 40.390_10.2014 з розрахунками списання матеріалів, попередніми Калькуляціями КА 0000120, КА. ,0000107, КА 0000108, КА 0000093 використана на потреби власної бази ТОВ «МК-МОНТАЖ», що фактично не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Перевезення товару на склад ТОВ «МК-МОНТАЖ», отриманого від ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД», здійснювалось постачальником - ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД», що прямо передбачено п. 3.2 Договору № 14 від 01.10.2014 р. між ТОВ «МК-МОНТАЖ» та ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД».

2) ТОВ «Агрозембудсервіс», на підставі договору № 11-П від 03.11.2014 р. та Специфікації №1 до нього. Вказаний договір, специфікації до нього, підписано директорами підприємств (ОСОБА_1, ОСОБА_3.) та скріплено печатками. Відповідно до наданих до перевірки видаткових, податкових накладних, виписаних у листопаді 2014 року, загальна сума поставки товару склала 791120,30грн., в тому числі ПДВ 131853,40грн. Взаємовідносини з ТОВ «Агрозембудсервіс» підтверджуються первинними документами: актами приймання №№ 107-121; рахунками-фактурами №№ 7, 11, 37, 39-41, 47, 48, 88, 90- 93, 117-118; видатковими накладними №№ 7, 11, 37, 39-41, 47, 48, 88, 90-93, 117-118; податковими накладними №№ 7, 11, 37, 39-41, 47, 48, 88, 90-93, 117-118.

У податковому обліку ТОВ «МК-МОНТАЖ» податок на додану вартість у загальній сумі 131853,40грн. віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року.

Товар, придбаний у ТОВ «Агрозембудсервіс» фактично використано у виробничій діяльності ТОВ «МК-МОНТАЖ»: Рукавиці брезентові видані робітникам підприємства у жовтні 2014 - січні 2015 р. відповідно до відомостей видачі рукавиць під особистий підпис працівників та списано Актами на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів, копії яких додаємо до позову. Катки опорні в кількості 80 шт. і траки в кількості 22 шт., отриманні від ТОВ «Агрозембудсервіс» використано при ремонті гусеничного крану СКГ 40-63 зав. № 307 та зав. № 267, що підтверджується журналом ордером щодо наявності основних засобів, відомостями дефектів, Актами на списання № 1,2, Актами на списання СпТ-000001, СпТ-000002 від 29.01.2015 р.

З огляду на Акт перевірки, висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства, податковий орган дійшов з огляду на те, що контрагентами позивача - ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД» та ТОВ «Агрозембудсервіс» не виписано жодної податкової накладної на суму 10000грн., хоча в один день було виписано по декілька податкових накладних. Таким чином, на думку податкового органу, з метою приховування номенклатури поставлених товарів ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД» та ТОВ «Агрозембудсервіс» навмисно дрібнені податкові накладні на суми ПДВ до 10000грн.

Також підставою для невизнання податкового кредиту позивача по вказаним господарським операціям, ДПІ зазначило відсутність транспортних документів, що засвідчують фактичне переміщення товару, відсутністю у ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД» та ТОВ «Агрозембудсервіс» складських приміщень, трудових ресурсів, не підтвердження факту отримання товарів по ланцюгу постачання, а також те, що ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД» не звітує з січня 2015 року, а ТОВ «Агрозембудсервіс» не надало декларацію з податку на прибуток за 2014 рік.

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ТОВ «МК-МОНТАЖ» вимог податкового законодавства, Акт перевірки №194/22.05/33452566 від 31.03.2015 року не містить.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість таких висновків ДПІ, з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції з посиланням на відповідні первинні документи, копії яких містяться в матеріалах справи, досліджено реальність здійснення господарських операцій і з огляду на доводи апеляційної скарги, відповідач не заперечує проти встановлених обставин.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з Акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішень, податковий орган зазначив, щоТОВ «Рекорд Плюс ЛТД» та ТОВ «Агрозембудсервіс» з метою приховування номенклатури поставлених товарів навмисно дрібнені податкові накладні на суми ПДВ до 10000грн., що свідчить про відсутність у ТОВ «МК-МОНТАЖ» права на формування податкового кредиту по господарським операціям з цими контрагентами.

Такі посилання ДПІ є безпідставними, оскільки, як зазначено вище, податковим законодавством визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК)

Таким чином, саме платник податку (продавець) виписує податкові накладні із зазначенням сум ПДВ, які є підставою для віднесення покупцем сплаченого податку до складу податкового кредиту.

Зі змісту Акту перевірки неможливо встановити, в чому саме полягає порушення позивачем норм податкового законодавства в цій частині, оскільки в межах вищевказаних господарських операціях, позивач ТОВ «МК-МОНТАЖ» є покупцем товарів, а отже, не може нести відповідальність за дії ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД» та ТОВ «Агрозембудсервіс».

Як вбачається з Акту перевірки, податковий орган, зазначаючи про не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД» та ТОВ «Агрозембудсервіс», зазначив й те, що товари, придбані у вказаних контрагентів, використовувались позивачем як для власних потреб так і у виробничій діяльності підприємства при виготовленні продукції власного виробництва.

Таким чином, висновки податкового органу в цій частині є суперечливими та такими, що не можуть бути підставою для збільшення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки безпосередньо реальність господарської операції підтверджена належним чином оформленими первинними документами, факт отримання товару та його використання у власній господарській діяльності підтверджений і самим Актом перевірки.

Посилання податкового органу на те, що не підтверджено факти отримання товарів ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД» та ТОВ «Агрозембудсервіс», які в подальшому реалізовані позивачу, від їх контрагентів, є безпідставними, оскільки не спростовують реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Рекорд Плюс ЛТД», ТОВ «Агрозембудсервіс». ДПІ не зазначає, яке відношення має позивач до постачальників контрагентів, з огляду на те, що позивач з ними не мав жодних взаємовідносин. Враховуючи вищенаведені норми матеріального права, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської діяльності повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

А згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Таким чином, акт перевірки ДПІ, на якому ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для збільшення грошових зобов'язань.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається лише на висновки, які наведено в Акті перевірки, натомість, вказаним підставам для визначення спірних податкових зобов'язань, судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року у справі №804/6878/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов