Ухвала

від 06.10.2015 по справі 817/1448/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Недашківська К.М.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"06" жовтня 2015 р. Справа № 817/1448/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Гунько Л.В. ,

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" червня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квантум Фом" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

надійшов позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Квантум Фом» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002121500 від 12.05.2015, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 99093 грн. 00 коп. та нараховано штрафні санкції у розмірі 24766 грн. 00 коп., та визнати протиправною і скасувати податкову вимогу від 08.06.2015 №258-23.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить приписам ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав позбавляє платника податків права бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 99063 грн. 00 коп.. Позивач зазначав, що висновки контролюючого органу, щодо відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування, з посиланням на норми п.200.5 ст.200 ПК України, є необґрунтованими, оскільки формування податкового кредиту за послугами (виготовлення проектно-кошторисної документації) для отримання дозволу на початок здійснення робіт по реконструкції орендованого об'єкта здійснено правомірно. Позивач вказує, що відповідно до п.200.5 ст.200 ПК України, платники податку, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на бюджетне відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не пов'язано з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 «Основні засоби».

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області від 12 травня 2015 року №0002121500 форми «В1».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Присуджено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квантум Фом» (код ЄДРПОУ 38930064) суму судового збору у розмірі 247 (двісті сорок сім) грн. 66 (шістдесят шість) коп., сплачену відповідно до платіжного доручення від 18 травня 2015 року №39, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Не погодившись з прийнятим судовим рішеннням, Відповідачем у справі поданодо суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Квантум Фом» пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон України №755-IV); перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області (ст.ст.63,64 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України)); та зареєстроване за юридичною/податковою адресою: 35350, Рівненська область, Рівненський район, селище міського типу Квасилів, вулиця Індустріальна, будинок №12, офіс №41 (ст.45 ПК України, ст.ст.1,17,18 Закону України №755-IV).

Відповідно до направлення на перевірку від 07.04.2015 №121/15-167 та наказу від 07.04.2015, фахівцями Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Квантум Фом», за результатами якої складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Квантум Фом» код ЄДРПОУ 38930064 бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого на рахунок платника у банку за грудень 2014 р.» від 16.04.2015 №249/15/38930064 (далі - Акт перевірки) (а.с. 8).

На підставі Акта перевірки, з урахуванням на нього заперечень (а.с. 18), фіскальним органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.05.2015 №0002121500 форми «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 99063 грн. 00 коп., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 24766 грн. 00 коп. (а.с. 25). Окрім того, фіскальним органом сформовано податкову вимогу від 08.06.2015 №258-23, якою визначено суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями, визначеними податковим повідомленням-рішенням, у розмірі 24766 грн. 00 коп..

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень від 12.05.2015 №0002121500 форми «В1» та податкової вимоги від 08.06.2015 №258-23, а також суджень, відображених контролюючим органом в Акті перевірки від 16.04.2015 №249/15/38930064, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, суд зазначив наступне.

Висновки Акту перевірки містять посилання на порушення платником податків п.200.5 ст.200 ПК України, внаслідок чого останнім завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2014 року на 99063 грн. 00 коп..

Згідно з поданою позивачем податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014 року (а.с.116), з урахуванням уточнюючих розрахунків (а.с.125-141), сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.1 декларації, становить 99063 грн. 00 коп.. Сума бюджетного відшкодування сформована з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди: грудень 2013 року, січень 2014 року, квітень 2014 року та вересень 2014 року.

Перевіркою правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у деклараціях за періоди грудень 2013 року, січень 2014 року, квітень 2014 року, серпень 2014 року, вересень 2014 року, грудень 2014 року, порушень не встановлено; перевіркою правомірності декларування податкового зобов'язання та податкового кредиту встановлено, що обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 місяців відсутні.

В Акті перевірки зазначено, що позивачем сформовано податковий кредит за послугами (виготовлення проектно-кошторисної документації) для отримання дозволу на початок здійснення робіт по реконструкції орендованого об'єкта. Суми, які беруть участь у бюджетному відшкодуванні відображені платником податків на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Встановлено, що між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Рівнесільмаш» укладено договір оренди від 15.11.2013 (далі - Договір оренди) (а.с.142), предметом якого являлась передача позивачу у строкове платне користування (оренду) нерухомого майна, розташованого по вулиці Індустріальній, 10 в смт.Квасилів Рівненського району Рівненської області, до складу якого входить: частина корпусу №1 площею 10548 кв.м., частина побутових приміщень корпусу №1 площею 432 кв. м. (загальна площа 10980 кв.м.).

Також між сторонами укладено договір суперфіцію №1 від 30.12.2013 щодо строкового платного користування земельною ділянкою площею 3,2539 га, за адресою: Рівненська область, Рівненський район, селище міського типу Квасилів, вулиця Індустріальна, будинок №10 (а.с.154). Даний правочин зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується відповідним витягом (а.с.169).

Відповідно до п.2.2 Договору оренди, нерухомість надається позивачу у користування для використання в якості промислових (для виробництва промислових та споживчих товарів), складських та офісних приміщень.

Згідно з п.9.1 Договору оренди, орендар (позивач) вправі на свій розсуд здійснити будь-яку реконструкцію, ремонт (як поточний так і капітальний), перепланування або технічне переобладнання нерухомості за власний рахунок за умови попереднього письмового узгодження з орендодавцем. Завершенням ремонту (як поточного так і капітального), реконструкції, перепланування або технічного переобладнання нерухомості є здача в експлуатацію частини корпусу №1 ПАТ «Рівнесільмаш» під цех виробництва поролону, що підтверджується актом здачі об'єкта в експлуатацію (п.9.2 Договору оренди).

Перед початком проведення реконструкції та ремонтів орендованого об'єкта позивачем замовлено і виготовлено проектно-кошторисну документацію, яка містить зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва (реконструкції об'єкта), перелік будівельно-монтажних робіт, тощо. Витрати на виготовлення проектно-кошторисної документації обліковуються у позивача на бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні інвестиції» з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів (рахунок 10 «Основні засоби»).

Фіскальний орган зазначає, що під час проведення перевірки встановлено відсутність обліку по бухгалтерському рахунку 10 «Основні засоби», тому в подальшому неможливо ідентифікувати які об'єкти основних засобів будуть введені в експлуатацію (використовуватися в господарський діяльності), та по яких буде нараховуватися амортизація.

Посилаючись на норми п.200.5 ст.200 ПК України, відповідач вказував, що оскільки витрати по виготовленню проектно-кошторисної документації на спорудження (реконструкцію) основних засобів (орендоване приміщення) відображено на бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні інвестиції» і ці основні засоби ще не введені в експлуатацію, та обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 місяців менші (відсутні), ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, то позивач, на даний час, не набув права на отримання такого відшкодування у розмірі 99063 грн. 00 коп..

Суд не погодився з зазначеними висновки фіскального органу, вважав їх безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що фіскальним органом не ставиться під сумнів та не заперечується правомірність формування позивачем податкового кредиту за операціями щодо виготовлення та розробки проектно-кошторисної документації на спорудження (реконструкцію) основних засобів (орендоване приміщення).

За приписами п.п.14.1.18. п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається ст.200 ПК України.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування визначений у п.200.5 ст.200 ПК України. Зокрема, це особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

За змістом цієї норми особи, які хоча і мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо податковий кредит, тобто сума, на яку платник ПДВ може зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, нарахована внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Статтею 198 ПК України встановлено підстави для віднесення сум податку до податкового кредиту, визначено дату виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, а також суми сплаченого (нарахованого) податку, які відносяться до такого кредиту, та сиуми, що не входять до його складу.

За правилами п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Визначення поняття «капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи» міститься в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за №288/4509 (далі - Положення «Основні засоби»). Це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів відображається за дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а за кредитом цього рахунку - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Водночас рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що відповідно до п.200.5 ст.200 ПК України, платники податку, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не пов'язано з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 «Основні засоби».

Таким чином, якщо зазнані підприємством витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відображені на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», це підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування, хоча обсяги його оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців і менші, ніж заявлена сума такого відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена, в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2015 року, яка є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України (ст.244-2 КАС України).

Таким чином, заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволені правомірно.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 08.06.2015 №258-23, суд зазначив наступне.

Фіскальним органом сформовано податкову вимогу від 08.06.2015 №258-23 із визначенням суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 24766 грн. 00 коп.. (а.с.107). Дана сума стосується визначеної спірним податковим повідомленням-рішенням від 12.05.2015 №0002121500 форми «В1» суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Зі змісту ст.56 ПК України вбачається, що протягом процедури адміністративного або судового оскарження, сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квантум Фом» до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 травня 2015 року №0002121500 форми «В1».

У зв'язку з судовим оскарженням рішення, позивач звернувся до фіскального органу з листом від 21.05.2015 (а.с.108), в якому повідомив про даний факт. Лист отриманий контролюючим органом 21.05.2015, що підтверджується відповідним штампом.

Представник відповідача у суді пояснив, що спірна податкова вимога сформована помилково та передчасно. Також вказував, що станом на 25.06.2015 в ІС «Податковий блок» за позивачем не обліковується податковий борг, у зв'язку з тим, що спірна податкова вимога відкликана в автоматичному режимі (лист від 25.06.2015 (а.с.132)).

Таким чином, у зв"язку з відкликанням спірної податкової вимоги і її відсутністю на момент прийняття рішення по справі, як предмету спору, щодо такого акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, позовна вимога про визнання вимоги протиправною та її скасування - правомірно не задоволена.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" червня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "07" жовтня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Квантум Фом" вул.Індустріальна, 12, офіс 41,смт.Квасилів,Рівненський район, Рівненська область,35350

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023