Постанова

від 05.09.2011 по справі 4-214/11

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 4-214/11

ПОСТАНОВА

"05" вересня 2011 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в особі головуючої судді Лопухович А.О.,

при секретарі Крушняк О.С.,

за участю прокурора Стецюка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно подання заступника начальника СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області капітана міліції ОСОБА_1 за погодженням з Дубенським міжрайонним прокурором Журавським М.В. про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, за національністю українець, раніше несудимого, невійськовозобов’язаного,

ВСТАНОВИВ :

Слідчим відділенням Дубенського МВ УМВС України в Рiвненськiй області розслідується кримінальна справа №7/179-11, порушена відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що 26 серпня 2011 року, близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, за місцем свого проживання, перебуваючи біля житлового будинку №6 по вул. Млинівська м. Дубно Рівненської, в темноті побачив незнайомого йому чоловіка із викруткою в руках та з мотивів попередження можливого завдання зі сторони невідомого фізичної йому шкоди, умисно наніс ногою декілька ударів ногами по тулубу та в живіт внаслідок чого останній, яким виявився ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, розриву печінки, які супроводжувалися гострою крововтратою та внутрішньочеревною кровотечею, що в подальшому стало причиною його смерті.

26 серпня 2011 року о 19 годині по кримінальній справі №7/179-11 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, слідчим СВ Дубенського МВ на підставі ст.115 КПК України затриманий ОСОБА_2.

У судовому засіданні заступник начальника СВ Дубенського МВ УМВС України капітан міліції ОСОБА_1 пояснив, що у його провадженні знаходиться дана кримінальна справа. Підставою для звернення до суду із вказаним поданням стало те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачене покарання від семи до десяти років позбавлення волі, офіційно ніде не працює, не одружений, тому може вільно залишити місце свого проживання і таким чином ухилятись від провадження досудового слідства та суду, а з мотивів попередження та позбавлення його можливості цього та забезпечення виконання вироку просить ОСОБА_2 запобіжний захід - взяття під варту. Вважає, що перебування ОСОБА_2 на волі дасть йому можливість перешкодити встановленню істини по справі та провадження досудового слідства, а тому, з мотивів позбавлення можливості перешкоджати встановленню істини в кримінальній справі просить задоволити дане подання.

Прокурор підтримав подання у повному обсязі. Підтримує позицію слідчого та просить задоволити його із вказаних підстав.

Затриманий ОСОБА_2 пояснив, що не має наміру переховуватися від слідства та чинити будь-які перешкоди. Він сам викликав міліцію та швидку допомогу. Не передбачав таких наслідків, оскільки мав намір лише захиститися від невідомого йому чоловіка, який у руках тримав викрутку. Він не бачив куди наносив удари. Після того як чоловік опустився на землю, він запитав у нього хто він і як себе почуває, на що у відповідь отримав нецензурну лайку. Просить не застосовувати до нього запобіжний захід взяття під варту та перейти на інший, не пов'язаний із перебуванням під вартою. Він немає наміру ухилятися від слідства та суду чи чинити будь-які перешкоди, а, навпаки, прагне якнайшвидше щоб була встановлена вся істина у цій справі.

Заслухавши доводи слідчого та прокурора, пояснення ОСОБА_2 суд прийшов до висновку, що таке подання не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

За розВ»ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду від 25 квітня 2003 року № 4 „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідстваВ» (з змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року № 10, від 24 жовтня 2008 року № 15) при вирішенні питань, повВ»язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту необхідно дотримуватися вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.ЧІ.50), і ст.. 14 КПК, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

За ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Як розВ»яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідстваВ» :

- (п.3) взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у звВ»язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обовВ»язків, що випливають із ч.2 ст. 148 КПК, і його належної поведінки.

- (п.13) обовВ»язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш мВ»які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком.

В матеріалах справи відсутні виключні обставини, які давали б підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді взяття під варту. Натомість, мають місце його позитивні характеристики. Відсутність сімВ»ї та постійного місця роботи не є підставою вважати, що особа може вільно залишити місце свого проживання і таким чином ухилятись від провадження досудового слідства та суду.

Суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_2 більш мВ»який запобіжний захід підписку про невиїзд, що забезпечить його належну поведінку.

Керуючись Конституцією України, Пленумомо Верховного Суду від 25 квітня 2003 року № 4 „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідстваВ» , Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» , ст.148-150, 155, 156, 165-1, 165-2 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання заступника начальника СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області капітана міліції ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу взяття під варту стосовно ОСОБА_2 - відмовити.

Підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, за національністю українець, раніше несудимого, невійськовозобов’язаного - обрати запобіжний захід підписку про невиїзд.

Контроль за виконанням даної постанови покласти на Дубенський МВ УМВСУ у Рівненській області.

На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом трьох діб з дня її винесення. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.

Суддя: