Рішення

від 12.10.2015 по справі 495/3667/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/8500/15

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Станкевича В.А.

суддів - Ступакова О.А.

- Варикаші О.Д.

при секретарі - Желєзнові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Імені 28 червня» про відшкодування збитків та звільнення земельної ділянки, за апеляційною скаргою представника Відкритого акціонерного товариства „Імені 28 червня" - ОСОБА_4 на заочне рішення Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 25 липня 2013 року , -

встановила:

У травні 2013 року заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ВАТ „ім.28 червня" про зобов'язання повернути ОСОБА_3 земельні ділянки НОМЕР_1 у масиві НОМЕР_2., НОМЕР_3 у масиві НОМЕР_4, загальною площею 4,78 га, вартістю 193 642,58 грн., які розташовані на території Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району, шляхом їх звільнення, стягнення збитків в сумі 32 363,51 грн., мотивуючи це тим, що ОСОБА_3 є власницею земельної ділянки НОМЕР_1 у масиві НОМЕР_2 та земельної ділянки НОМЕР_3 у масиві НОМЕР_4, загальною площею 4,78 га у межах згідно з планом, які передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.03.2013 року, складеного головним спеціалістом відділу оперативного контролю Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, ВАТ «Імені 28 червня» використовує земельні ділянки в масивах «НОМЕР_4»,»НОМЕР_5», «НОМЕР_6»,« НОМЕР_7», «НОМЕР_8», «НОМЕР_9», «НОМЕР_10», «НОМЕР_11» на території Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району, які належать громадянам згідно державних актів на право приватної власності під багаторічні насадження та, зокрема ОСОБА_3

За вищезазначеними ділянками не вживаються заходи боротьби з бур'янами, відсутні договори оренди земельних ділянок між власниками багаторічних насаджень та землевласниками, що є порушенням ст. ст. 125,НОМЕР_13 Земельного кодексу України.

Оскільки, ВАТ «Імені 28 червня» на земельній ділянці позивача розміщенні багаторічні насадження, що перебувають на балансі відповідача, то це унеможливлює використання позивачкою земельної ділянки у власних цілях, в зв'язку із чим позивач і звернувся до суду із відповідним позовом.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2013 року позовну заяву заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 - задоволено.

Зобов'язано ВАТ «Імені 28 червня» повернути ОСОБА_3 земельні ділянки НОМЕР_1 у масиві НОМЕР_2, НОМЕР_3 у масиві НОМЕР_4, загальною площею 4,78 га, вартістю 193 642, 58 грн., які розташовані на території Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району, шляхом звільнення вказаних земельних ділянок.

Стягнуто з ВАТ «Імені 28 червня» на користь ОСОБА_3 збитки в сумі 32 363,51 грн.

Стягнуто з ВАТ «Імені 28 червня» в дохід держави України судовий збір в розмірі 323 грн.64 коп.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.12.2014 року заяву ВАТ «Імені 28 червня» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 березня 2015 року зазначене рішення міськрайонного суду скасовано й в задоволенні позові відмовлено.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від - 2 вересня 2015 року касаційна скарга ОСОБА_3 задоволена частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 05 березня 2015 року скасовано. Справу передано на новий апеляційний розгляд.

В апеляційній скарзі, ставиться питання про скасування заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2013 року та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позову позивачу відмовити, посилаючись на порушення судом інстанції при ухваленні рішення норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах скарги і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки НОМЕР_1 у масиві НОМЕР_2 та земельної ділянки НОМЕР_3 у масиві НОМЕР_4, загальною площею 4,78 га, які передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії НОМЕР_12 від 11 червня 2003 року.( а.с. 11)

Відповідно до складеного головним спеціалістом відділу оперативного контролю Державної інспекції сільського господарства в Одеській області акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13 березня 2013 року, ВАТ «Імені 28 червня» використовує земельні ділянки в масивах «НОМЕР_4», «НОМЕР_5», «НОМЕР_13», «НОМЕР_14», «НОМЕР_8», «НОМЕР_15», «НОМЕР_10», «НОМЕР_11» на території Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, які належать громадянам згідно державних актів на право власності під багаторічні насадження, зокрема ОСОБА_3, на таких ділянках не вживаються заходи боротьби з бур'янами, відсутні договори оренди земельних ділянок між власниками багаторічних насаджень та землевласниками, що є порушенням ст. ст. 125, НОМЕР_13 ЗК України.( а.с. 18)

Згідно акта визначення збитків власникам земельних ділянок, занятих багаторічними насадженнями ВАТ «Імені 28 червня» від 12 березня 2013 року, затвердженого розпорядженням голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 15 березня 2013 року в„– 61/А-2013 багаторічні насадження, розміщені на землях заявників у відповідності до вимог Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», були, як майно передані на баланс новоствореного у 2001 році акціонерного товариства «Імені 28 червня».( а.с. 20- 22)

В результаті бездіяльності ВАТ «імені 28 червня» всі багаторічні насадження загинули або зріджені до такого стану, що потребують викорчовування та списання, про що свідчать акти обстеження багаторічних насаджень від 16.07.2010 року, від 25.05.2011 року, від 01.06.2011 року. Обстеження багаторічних насаджень, проведене комісією на момент складання цього акту, на масивах «НОМЕР_4», «НОМЕР_5», «НОМЕР_6», «НОМЕР_14», «НОМЕР_8», та «НОМЕР_15», «НОМЕР_10», «НОМЕР_11» свідчать про подальше погіршення стану цих насаджень і характеризується ще більшим їх зрідженням та масовим заселенням дикою поросллю чагарників та акацій.

Таким чином, відповідачем на земельній ділянці позивача розміщені багаторічні насадження, що перебувають на балансі відповідача. У зв'язку з чим, позивачем унеможливлюється використання земельної ділянки у власних цілях.

Згідно акту визначення збитків власникам земельних ділянок, занятих багаторічними насадженнями ВАТ «імені 28 червня» від 13.03.2013, затвердженого розпорядженням голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 15.03.2013 в„– 61/А-2013, розмір річних збитків на 1 га сільськогосподарських угідь визначений на рівні сум щорічного розрахункового доходу, згідно даних таблиці за 2009-2012 рік.

Розрахунковий дохід з 1 га сільськогосподарських угідь, визначений як середня величина, отримана шляхом ділення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції рослинництва звітуючих сільськогосподарських підприємств на площу сільськогосподарських угідь цих підприємств за відповідний рік, відповідно до зведених основних економічних показників роботи сільськогосподарських підприємств за 2009-2012 роки (форма в„– 50-сг), по звітуючим сільськогосподарським підприємствам Білгород-Дністровського району, погоджених з відділом статистики у Білгород-Дністровському районі.

Розрахунковий дохід з 1 га сільськогосподарських угідь, за 2011 рік - 3289,18 грн., за 2012 рік - 3481,43грн. Площа землі, належної ОСОБА_3 на праві приватної власності, складає 4,780 га, сума завданих збитків за 2011-2012 роки становить: 4,780 х 3289,18 + 4,78 х 3 2481,43 = 32 363,51.

За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 13, ч. 2 ст. 14, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 96, 125, 126, ч. 2 ст. 152, ст. ст. 156, 157, ч. 1 ст. 211, ч. ч. 1, 3 ст. 212 ЗК України, Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України в„– 284 від 19.04.1993 року, постанови Пленуму Верховного Суду України в„– 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд першої інстанції задовольнив позов прокурора в інтересах ОСОБА_3 та відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнув з відповідача на користь держави судовий збір.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача повернути ОСОБА_3 спірні земельні ділянки.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірні земельні ділянки належать на праві власності ОСОБА_3 (а.с. 11) Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_12) та самовільно зайняті і використовуються відповідачем, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Посилання представника відповідача на те, що відповідачем не використовуються спірні земельні ділянки спростовуються доказами по справі (а. с. 11-18, 51-58 акти та приписи відділу держкомзему у Білгород-Дністровському районі Одеської області, державної інспекції сільського господарства в Одеській області, акти комісії Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та Білгород-Дністровської районної ради).

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЗК України , самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

З чого виходив і суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в цій частині.

Однак, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з ВАТ «ім. 28 червня» на користь ОСОБА_3 збитків в сумі 32 363,51 грн.

Оскільки, прокурор пред'являючи позовні вимоги в інтересах ОСОБА_3 до відповідача в частині стягнення збитків та суд першої інстанції, задовольняючи вказані позовні вимоги, виходили з того, що ОСОБА_3 неодержало доходи за час тимчасового невикористання спірних земельних ділянок, самовільно зайнятих відповідачем, посилаючись на п. «д» ст. 156 та ст. 157 ЗК України, з чим погодилася і ОСОБА_3 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Проте, відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, ні прокурором, яким пред'явлено позов в інтересах ОСОБА_3, ні самою ОСОБА_3 не представлено будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3, зокрема, мала намір самостійно чи шляхом передачі в користування іншим особам обробляти належні їй спірні земельні ділянки і отримувати дохід від їх використання, в період за який вона просила стягнути збитки, однак не змогла цього зробити саме через самовільне зайняття спірних земельних ділянок відповідачем та з його вини. Такі докази в матеріалах справи відсутні та суду апеляційної інстанції не надані, незважаючи на те, що в розгляді справи неодноразово оголошувалася перерва і, зокрема для надання додаткових доказів прокурором.

Оскільки відсутні належні та допустимі докази, які б достовірно підтверджували обсяг та розмір заподіяної шкоди, що є обов'язковим при вирішенні питання про відшкодування шкоди, і позивачами такі обставини доведені не були, то у суду апеляційної інтонації не має законних підстав для задоволення цих позовних вимог.

Аналогічні висновки визначені Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду кримінальних і цивільних справ по аналогічним справам від 09 вересня 2015 року, 05 серпня 2013 року, 17 грудня 2014 року.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позовні вимоги в цій частині є недоведеними та, в зв'язку з цим, відсутні правові підстави для їх задоволення, на що суд першої інстанції не звернув уваги та неповно з'ясувавши обставини у справі, що мають значення для справи, помилково задовольнив позовні вимоги в цій частині.

В зв'язку з відсутністю підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача на користь держави, враховуючи задоволення позовних вимог немайнового характеру, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 121 грн. 80 коп., а рішення суду необхідно змінити в частині розміру стягнутого судового збору.

Таким чином, на підставі наведеного, судова колегія частково погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.08.2013 року необхідно скасувати, в частині стягнення з ВАТ «ім. 28 червня» на користь ОСОБА_3 збитків в сумі32 363,51 грн., ухваливши нове рішення в цій частині, про відмову в задоволенні цих позовних вимог прокурора в інтересах ОСОБА_3 та змінити в частині розміру стягнутого судового збору, стягнувши з ВАТ «ім. 28 червня» на користь держави судовий збір в розмірі 121 грн. 80 коп. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства „Імені 28 червня" - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2013 року по справі за позовом заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 до ВАТ « ім. 28 червня» про відшкодування збитків та звільнення земельної ділянки скасувати, в частині стягнення з ВАТ «ім. 28 червня» на користь ОСОБА_3 збитки в сумі 32 363,51 грн.

Ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3.

Змінити заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2013 року, в частині розміру стягнутого судового збору, стягнувши з ВАТ « ім. 28 червня» на користь держави судовий збір в розмірі 121 грн. 80 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області В. А. Станкевич

О.Д. Варикаша

О.А. Ступаков