Постанова

від 16.09.2015 по справі 2а-9849/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року м. Київ К/9991/37195/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Ланченко Л.В., Рибченка А.О., розглянувши у письмовому провадженні

касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова)

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012

у справі № 2а-9849/11/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ХЗТСШНО»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (ДПІ)

про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнані неправомірними дії ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «ХЗТСШНО» з питань достовірності відображення податкового кредиту по деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2010 року; скасовані податкові повідомлення - рішення від 17.05.2011: №0000221540 та №0000092340/0.

У касаційній скарзі МДПІ просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, призначене на 10 годину 16.09.2015, касаційний перегляд справи відповідно до пункту другого частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) здійснено в письмовому провадженні.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

У судовому процесі встановлено, що контролюючий орган направив на адресу позивача запит від 29.11.2010 № 19287/10/15-414 про надання пояснень та документального підтвердження з питань правовідносин з ТОВ «Донтрансторн» за лютий 2010 року.

24.03.2011 начальником ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова видано наказ № 281 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ХЗТСШНО» на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75, 78.1.4 пункту 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (ПК).

На виконання цього наказу 05.04.2011 ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності відображення податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2010 року, за результатами якої складено акт від 05.04.2011 №356/15-409/32438870. За висновками вказаного акту перевірки позивач порушив норми підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), пункту 18 Порядку заповнення: податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037: завищено податковий кредит у податковому обліку за лютий 2010 року на суму 103156,82 грн. за податковими накладними, виписаними від ТОВ «Донтрансторн» та підписаними не встановленою особою, з посиланням на виконання господарських операцій з поставки позивачу товарів (послуг), які є нікчемними. Висновок про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Донтрансторн» обґрунтовано посиланням на інформацію ДПА у Харківській області про відсутність у вказаного постачальника основних фондів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та формування ним податкового кредиту за податковими накладними, виписаними юридичними особами з ознаками фіктивності.

За наслідками перевірки ДПІ стосовно ТОВ «ХЗТСШНО» прийняте податкове повідомлення-рішення 17.05.2011 № 0000221540 про визначення податкового зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 128946,03 грн., у т.ч.: 103156,82 грн. за основним платежем та 25789,21 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями

Відповідно до пункту 75.1 ст.75 ПК (у редакції чинній на час виникнення відносин. з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 цієї статті).

Відповідно до підпункту 75.1.2 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 ст.78 ПК встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 79.1 ст. 79 цього Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункту 79.2 цієї статті).

За змістом вказаних правових норм реалізації повноваження податкового органу на проведення позапланової невиїзної перевірки обов'язково передує надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Суд апеляційної інстанції, з огляду на не надання ДПІ доказів, які б достовірно підтвердити факт направлення на адресу позивача копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення до початку перевірки рекомендованим листом із повідомленням про вручення, тобто повідомлення платника податків про проведення перевірки в установлений законом спосіб, зробив юридично правильний висновок про невиконання податковим органом норм пункту 79.2 ст. 79 ПК. До матеріалів справи додано лише копію листа, направленого на адресу позивача та повернутого на адресу ДПІ у зв'язку зі збігом строку зберігання (а.с. 132, т.1), за наявності лише одного якого неможливо встановити факт направлення рекомендованим листом (із повідомленням) копії наказу про проведення перевірки та повідомлення про перевірку.

За вказаних обставин апеляційний суд зробив юридично правильний висновок про неправомірність проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування норм підпункту 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 та пункту 79.2 ст. 79 ПК, висловленій в постанові від 27.01.2015 у справі за позовом ТОВ «Будгарантінвест-55» до ДПІ у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та визнання протиправними дій. Згідно з цією правовою позицією з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник податків має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Ця вимога є обов'язковою, в тому числі і при проведенні позапланової документальної невиїзної перевірки. Невиконання органом контролю норм підпункту 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 та пункту 79.2 ст. 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції щодо підстав для задоволення позову про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.05.2011р. №0000221540.

Разом з тим, висновок суду апеляційної інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2011 №0000092340/0 не відповідає встановленим у справі обставинам: суд встановив, що грошове зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 128946,03 грн. (разом із штрафними (фінансовими) санкціями), яке позивач оспорює, визначене податковим повідомленням-рішенням від 17.05.2011 №0000221540; у справі податкове повідомлення-рішення від 17.05.2011 №0000092340/0 відсутнє, суд не встановив, що таке податкове повідомлення-рішення приймалось.

Відповідно до частини першої ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки в судовому процесі не встановлено обставини щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 17.05.2011 №0000092340/0, а відтак і порушення у зв'язку з цим прав позивача, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що, однак, було залишено поза увагою суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 225 КАС суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 змінити, позов задовольнити частково: скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.05.2011

№ 0000221540; в позові про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2011 № 0000092340/0 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписЛ.В. Ланченко підписА.О. Рибченко