Ухвала

від 06.10.2015 по справі 817/2691/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/63405/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненсткій області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15.09.2014

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2014

у справі № 817/2691/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деталі Машини"

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненсткій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.09.2014, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2014, задоволено позовні вимоги: скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненсткій області від 19.07.2013 №0000691544 та №0000681544.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Будкомсервіс", за серпень 2011 року, складено акт від 01.07.2013 № 496/15-300/37512031, в якому встановлені, зокрема, порушення вимог пп. п. 44.1 ст. 44 розділу І, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6, 198.3, п. 198.1 ст. 198, п.200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту (р. 17 декларації з ПДВ) на суму 700 000,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість (рядок 19 декларації з ПДВ) на суму 700 000,00грн, що, в свою чергу, призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р.25 декларації з ПДВ) за вересень 2011 року на суму 7 450,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 328 383,00 грн., за листопад 2011 року на суму 7 550,00 грн., за грудень 2011 року на суму 7 550,00 грн., за січень 2012 року на суму 20 050,00 грн., та до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 24 декларації з ПДВ) за травень 2013 року, що виник у серпні 2011 року на суму 329 017,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 19.07.2013 були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення: №0000691544 форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 329 017,00 грн.; №0000681544 форми "Р" про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 556 474,50 грн., з яких 370 983,00 грн. - за основним платежем, а 185 491,50 грн. - за штрафними санкціями.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаних повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, згідно договору поставки техніки та додаткової угоди до нього, ТОВ "Деталі Машини" в серпні 2011 року придбало у ТОВ "Будкомсервіс" екскаватор ЕКГ- 5А, бувший у використанні, 1991 року випуску, заводський номер 12133.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на виконання умов договору поставки техніки, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема, видатковою та податковою накладною, актом здачі-приймання векселя.

Як свідчать матеріали справи, придбаний екскаватор ЕКГ-5А, заводський номер 12133, зберігався за адресою: смт. Томашгород, Рокитнівський район, Рівненська область (родовище гранітів "Усиків Груд") у ТОВ "Томашгородський кар'єр "Розовий", на підставі укладеного між підприємствами договору схову (відповідального зберігання) від 05.08.2011, строк зберігання відповідно до умов вказаного договору - до 01.09.2011.

Крім того, матеріали справи містять документи, що підтверджують обставини повної оплати, переміщення товару та наявності його у позивача.

Як вірно зазначено судами, відсутність реєстраційних документів екскаватора не може бути підставою для висновків про відсутність самої господарської операції, оскільки, з інших даних вбачається, що фактичний рух активів платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ "Будкомсервіс", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненсткій області - відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль