Ухвала

від 06.10.2015 по справі 826/3278/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/44306/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Галика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2014

у справі № 826/3278/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Рамбурс"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2014, адміністративний позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Рамбурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Кміс-Торгмаш МК", ТОВ "Херсон ПАК" за лютий 2012 року, ТОВ "Южтехмонтаж" за січень-лютий 2012 року, ТОВ "Ценфинторг-ЮГ" за травень-червень 2012 року, ПП "Абсолют тера" за червень 2012 року, ТОВ "Ферко", ТОВ "Вторметекспорт" за період з 01.12.2012 по 30.09.2013, за результатами якої складено акт від 20.01.2014 № 176/26-59-22-01/22936378, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 1880585,00 грн., в тому числі: за лютий 2012 року на суму 212,00 грн., за травень 2012 року на суму 14636,00 грн., за червень 2012 року на суму 114477,00 грн., за грудень 2012 року на суму 26350,00 грн., за квітень 2013 року на суму 1413595,00 грн., за травень 2013 року на суму 290626,00 грн. на суму 20689,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2012 року на суму 212,00 грн. та до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню: на рахунок платника у банку за червень 2012 року на 14636,00 грн., за липень 2012 року на 114477,00 грн., за січень 2013 року на 26350,00 грн., за травень 2013 року на суму 1413595,00 грн., за червень 2013 року на 311315,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0003082203, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість на 1 880 373,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 940 186,50 грн.

Як вбачається з акта перевірки, позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з ТОВ «Херсон ПАК», ТОВ «Ценфинторг-ЮГ», ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт», оскільки за результатами перевірки не встановлено обсягів проведених операцій вказаними контрагентами на адресу позивача з постачання товарів (робіт, послуг).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з контрагентами, які були предметом перевірки.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з вказаними висновками судів, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Херсон ПАК», ТОВ «Ценфинторг-ЮГ», ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт», підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема, договорами, актами з надання послуг, податковими та видатковими накладними, рахунками-фактури, товарно-транспортними накладними.

На момент складання податкових накладних, контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також, зареєстровані платниками податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль