Постанова

від 05.10.2015 по справі 826/20472/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 жовтня 2015 року № 826/20472/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Держземагенства у м. Києві за участю третіх осіб - Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Держземагенства у м. Києві за участю третіх осіб - Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії, мотивуючи позовні вимоги тим, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10.12.2013 р. по справі №760/16847/13-ц, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2014 р., припинено юридичні підстави виникнення права власності на земельну ділянку у гр. ОСОБА_3, враховуючи, що в міському земельному кадастрі внесені дані щодо земельної ділянки, то з врахуванням положень п. 3.3 рішення 1 Київської міської ради від 18.04.2013 р. №194/9251 «Про ведення міського земельного кадастру», відсутні підстави відображення у зазначеному кадастрі даних про земельну ділянку. Крім того, позивач зазначає, що запис у Поземельній книзі, вчинений щодо Земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, (мікрорайон Жуляни) у Солом'янському районі м. Києва підлягає скасуванню.

У позовній заяві позивач просить суд:

- зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виключити із міського земельного кадастру інформацію (дані) про реєстрацію за ОСОБА_3 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) права власності на земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_1;

- зобов'язати Головне управління Держземагенства у м. Києві скасувати запис у Поземельній книзі, яким внесено відомості до Державного земельного кадастру про власника земельної ділянки площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

В наданих суду письмових запереченнях представник Департаменту зазначив, що з набранням чинності з 01.01.2013 р. змін до законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Департамент земельних ресурсів не здійснює реєстрацію чи скасування документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки.

Представник Головного управління Держземагенства у м. Києві заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що внесення відомостей до бази Державного земельного кадастру щодо власника земельної ділянки здійснюється на підставі інформації, наданої у порядку електронної інформаційної взаємодії відповідними органами Міністерства юстиції України, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Оскільки скасування прав (їх припинення) здійснюється територіальними органами Реєстраційної служби України, то територіальні органи Держземагентства на основі даних отриманих від Реєстраційної служби в порядку інформаційної взаємодії вносить відомості до Державного земельного кадастру про скасування (припинення) прав та інформації про власників, а відтак Головне управління Держземагентства у м. Києві не має повноважень щодо скасування запису у Поземельній книзі щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку у односторонньому порядку.

Представник Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 в судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Третя особа - ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що оскільки позивач не мав правових підстав для звернення до Київської міської ради із заявою щодо організації робіт із землеустрою по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером НОМЕР_1, його права у зв'язку з наявністю у міському земельному кадастрі інформації про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером НОМЕР_1 та запису про це в Поземельній книзі, не порушено.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку представника відповідача та представників третіх осіб в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір по суті, суд дійшов висновків про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2014 року позивач звернувся до Київської міської ради із заявою щодо організації робіт із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_1, яка розглянута Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За результатами розгляду зазначеної заяви позивачу листом №057029-08/А-3454-6435 від 30.10.2014 р. повідомлено, що постановою управління Служби безпеки України від 15.11.2012 №54854 дану земельну ділянку визнано речовими доказами по справі №1663 та накладено арешт.

Згідно даних міського земельного кадастру вказану земельну ділянку на підставі рішення Київської міської ради від 18.12.2008 №922/922 передано у приватну власність громадянину України (державний акт на право власності на землю №06-7-04435 від 04.11.2009). Рішенням Солом'янського районного суду від 10.12.2013 по справі №760/16847/13-ц визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 18.12.2008 №922/922 «Про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва» в частині надання для обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_2. Визнано недійсним Державний акт про право власності на землю ЯЖ№906316 виданий 04.11.2009 на ім'я ОСОБА_3. При цьому, вказаним судовим рішенням не зобов'язано Департамент земельних ресурсів вчиняти будь-які дії. Крім того, позивачу повідомлено, що у зв'язку з набранням чинності Законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з 01.01.2013 року Департамент земельних ресурсів не проводить реєстрацію чи скасування документів, що посвідчують право користування (оренди, власності) земельними ділянками, оскільки повноваження щодо ведення Державного земельного кадастру в місті Києві покладено на територіальний орган Державного агентства земельних ресурсів України, а реєстрація прав на земельні ділянки на структурний підрозділ територіального органу Міністерства юстиції України, який забезпечує реалізацію його повноважень та є органом державної реєстрації прав (Державна реєстраційна служба України).

Позивач, вважаючи, що наявність в міському земельному кадастрі та Поземельній книзі інформації (даних) про реєстрацію за ОСОБА_3 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) права власності на земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_1, порушує його інтереси, звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.1.1 п. 1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (далі - Положення №182/342), Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Департамент у межах своєї компетенції здійснює управління землями комунальної власності територіальної громади міста Києва, землями державної власності в межах міста Києва, розпорядником яких є виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі - землі державної власності в межах міста Києва), забезпечує проведення в місті земельної реформи, раціональне використання та охорону цих земель на території міста.

Згідно з п.п.2.3 п. 2 Положення №182/342 основними завданнями Департаменту є: ведення міського земельного кадастру відповідно до законодавства, моніторингу земель, здійснення землеустрою.

Права надані чинним законодавством Департаменту для здійснення повноважень та виконання визначених завдань визначені п. 4 Положення №182/342, а саме: вносити на розгляд виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) та Київської міської ради пропозиції з питань, що відносяться до їх компетенції в галузі регулювання земельних відносин; здійснювати самоврядний контроль за використанням і охороною земель у місті Києві в порядку, визначеному Київською міською радою; залучати спеціалістів органів державної виконавчої влади, установ, організацій (за погодженням з керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції; одержувати безплатно від місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій міста документи, матеріали та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань; вносити пропозиції Київській міській раді і виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) щодо обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції; за дорученням представляти інтереси виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судових органах; користуватись в установленому порядку інформаційними базами органів виконавчої влади, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.

Згідно з рішенням Київської міської ради від 18 квітня 2013 року №194/9251 "Про ведення міського земельного кадастру", міський земельний кадастр - електронна (автоматизована) геоінформаційна система і база даних, що забезпечує збирання, оброблення, аналіз, моделювання, постачання геопросторових даних і відображає черговий стан використання та охорони земель комунальної власності територіальної громади та інших земель міста Києва (далі - міський земельний кадастр).

Ведення міського земельного кадастру покладено на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечує ведення міського земельного кадастру на основі створеної за кошти міського бюджету автоматизованої системи програмного комплексу "Кадастр".

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначені Законом України від 07.07.2011 року №3613-VI "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон № 3613-VI).

Згідно ст. 1 Закону №3613-VI державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №3613-VI державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).

Згідно із ст. 15 Закону №3613-VI до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 24 Закону №3613-VI встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Крім того, згідно із ст. 25 Закону № 3613-VI поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів. Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 3613-VI, ведення Державного земельного кадастру здійснюється, зокрема, шляхом внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.

Частиною першою статті 9 Закону України № 3613-VI (що діє з 01.01.13р.) встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор здійснює: реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру , надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них , забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні ; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки (частина четверта статті 9 Закону №3613-VI).

Стаття 26 Закону №3613-VI визначає порядок та підстави внесення відомостей до Поземельної книги.

Відповідно до ч. 2 зазначеної статті Закону №3613-VI, відомості про віднесення земельної ділянки до земель іншої адміністративно-територіальної одиниці, про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка відбулася внаслідок проведення нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних одиниць, про обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Поземельної книги без подання заяв, зазначених у частині третій цієї статті, на підставі документації, яка є підставою для внесення таких відомостей, а також рішень про її затвердження (якщо згідно із законом документація підлягає затвердженню), поданої органом, що прийняв рішення про таке затвердження.

Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті ) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом (ч. 3 ст. 26 Закону №3613-VI).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано суду доказів, на підставі яких можливо встановити факт того, що позивач є власником або користувачем спірної земельної ділянки, зокрема, на підставі чого він може являтися таким (державний акт про право власності, договір оренди тощо). Матеріалами справи підтверджується лише намір позивача отримати земельну ділянку у власність в порядку, що передбачений ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України.

Суд звертає увагу, що вирішення питання про укладення та припинення договорів оренди, надання земельних ділянок у власність в порядку приватизації відноситься до виключної компетенції органів місцевого самоврядування.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин вбачається відсутність законних та обґрунтованих підстав для задоволення заявленої позивачем вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 р. №826/16552/14.

Додатково суд звертає увагу, що згідно з ч.ч. 5-6 ст. 26 Закону №3613-VI державний кадастровий реєстратор, який здійснює ведення Поземельної книги, протягом чотирнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви вносить до Поземельної книги інформацію про зміну відомостей про земельну ділянку або надає мотивовану відмову у внесенні таких відомостей.

Відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо: земельна ділянка розташована на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; із заявою звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам законодавства; заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги.

У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим цієї частини, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить внесення змін до відомостей про відповідну земельну ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що листом №31-26-0.21-1748/2-14 від 10.04.2014 р. Головне управління Держземагентства у м. Києві повідомило ОСОБА_2 про те, що до 01.01.2013 р. документи, що посвідчують право власності/користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021, Головним управлінням Держкомзему у місті Києві не реєструвались.

Водночас, до Державного агентства земельних ресурсів передано інформацію про земельні ділянки в межах міста Києва, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) до 01.01.2013 р. в електронному вигляді у формі електронного файлу уніфікованої форми, в тому числі інформацію про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

Відповідно до п. 49 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 р., Поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об'єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107 - 137 цього Порядку.

Згідно з п. 51 Порядку №1051, внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру .

При цьому, до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі додаються електронні копії документів, що є підставою для внесення відомостей до неї .

До Поземельної книги в паперовій формі додаються всі документи, що є підставою для внесення відомостей до неї.

Відповідно до п.п. 60-61 Порядку №1051, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Державний кадастровий реєстратор письмово повідомляє протягом трьох робочих днів особу, на яку зареєстрована земельна ділянка, про скасування (поновлення) запису за формою згідно з додатком 10.

Матеріалами справи не підтверджується, а позивачем не надано суду доказів, що саме позивач не звертався із заявою, як це передбачено чинним законодавством, до державного кадастрового реєстратора, який здійснює ведення Поземельної книги, щодо внесення змін до відомостей про земельну ділянку. При цьому, суду не надано доказів того, що рішення суду, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2014 р., яким визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 18.12.2008 №922/922 «Про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва» в частині надання для обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_2; визнано недійсним Державний акт про право власності на землю ЯЖ№906316 виданий 04.11.2009 на ім'я ОСОБА_3 було надане у розпорядження державного кадастрового реєстратора.

Крім того, із зазначеного вище рішення у цивільній справі судом вбачається, що не підлягає задоволенню вимога про зобов'язання Київської міської ради подати до Державної реєстраційної служби відповідні документи для скасування у встановленому порядку державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1 га (адреса: АДРЕСА_2), оскільки в цій частині права позивача на день подання позову не порушені.

Суд звертає увагу, стаття 6 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що спосіб захисту, застосований судом у судовому рішенні, має призводити до поновлення права особи.

Крім того, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові .

Оскільки між позивачем та відповідачами фактично відсутні спірні правовідносини щодо скасування запису у Поземельній книзі щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, адже позивач до державного кадастрового реєстратора із відповідною заявою не звертався, як і не наведено яким саме чином, наявність запису у Поземельній книзі відомостей щодо попереднього власника стосується його прав, свобод чи інтересів, т.я. доказів наявності у нього права власності чи користування на зазначену земельну ділянку матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача, в тому числі з боку відповідачів, яке підлягає захисту в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на відсутність порушеного права позивача станом на момент розгляду та вирішення даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, підстави для присудження на користь позивача здійснених судових витрат, з урахуванням вимог ст. 94 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов