Рішення

від 26.09.2014 по справі 904/5847/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.14р. Справа № 904/5847/14 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-МАРКЕТ", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

про стягнення 12 216,16 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 14.03.13;

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність від 07.08.14.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-МАРКЕТ" про стягнення 12 216,00грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором від 16.09.13 про переведення боргу за договором поставки № 44 від 01.01.2012 року.

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав витребувані ухвалами суду документи та пояснення

Відповідач в судове засідання з'явився, документи, витребувані ухвалами суду надав, проти позову заперечує.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 23.07.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеню Маркет" (Покупець) укладено договір поставки № 44 від 01.01.12 (Договір поставки).

Відповідно до пункту 1.1. договору поставки, постачальник зобов'язується надати товар у власність покупцю, а останній прийняти та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеню Маркет" (Первісний боржник) Відповідачем (Новий боржник) за участю кредитора - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 укладено договір про переведення боргу від 16.09.13 (Договір).

Згідно з п. 1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону у договорі поставки № 44 від 01.01.12, укладеному між первісним боржником та позивачем - кредитором.

Новий боржник стає зобов'язаним здійснити замість первісного боржника наступні обов'язки останнього: сплатити борг у сумі 54 972,77 грн. за графіком погашення боргу, який є додатком до договору (п.2).

Пунктом 3. договору сторони підтвердили, що згоду кредитора на переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором, одержано шляхом підписання даного договору з боку кредитора.

Умовами договору сторони визначили у додатку № 1 до цього договору наступний графік погашення заборгованості:

- в період з 16.09. по 22.09. сплатити 6108,08 грн.;

- в період з 23.09. по 29.09. сплатити 6108,08 грн.;

- в період з 30.09. по 06.10. сплатити 6108,08 грн.;

- в період з 07.10. по 13.10. сплатити 6108,08 грн.;

- в період з 14.10. по 20.10. сплатити 6108,08 грн.;

- в період з 21.10. по 27.10. сплатити 6108,08 грн.;

- в період з 28.10. по 03.11. сплатити 6108,08 грн.;

- в період з 04.11. по 10.11. сплатити 6108,08 грн.;

- в період з 11.11. по 17.11. сплатити 6108,08 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.14 справі № 904/1058/14 встановлено, що відповідач частково сплатив суму заборгованості у загальній сумі 32 540,40 грн. (підтверджується банківськими довідками (а.с.11-16)). Несплаченою залишилась сума 22 432,37 грн. Частина заборгованості в сумі 10 216,21 грн. стягнута за рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1058/14 від 08.04.14.

Відтак, сума яка підлягає стягненню станом на час розгляду цієї справи становить 12 216,16 грн., яку і просить стягнути позивач.

Відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 Цивільного кодексу України передбачено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу за частиною першою якої правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.

В силу статті 522 Цивільного кодексу України новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розглянувши додаток №1 до договору, суд доходить висновку що в ньому не зазначений рік виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості, а отже, строк виконання новим боржником зобов'язання за договором не встановлений.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач направив на адресу відповідача вимогу № 1/31 від 12.03.2014 року щодо її погашення.

Відповідач надав відповідь № 10 від 21.03.2014 року, в якій підтвердив наявність договору між сторонами, а також додатку № 1 до нього щодо строку погашення заборгованості, в межах якого й висловив намір стосовно погашення боргу.

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що спірні зобов'язання виникли на підставі договору поставки.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ні договором, ані актами цивільного законодавства стосовно спірних правовідносин між сторонами строк оплати товару не встановлений, тому у боржника обов'язок сплати боргу є безумовним і виникає негайно після прийняття товару незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Отже, строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 Цивільного кодексу України і не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 цього Кодексу.

За таких обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 520, 521, 522, 526, 530, 629, 692,Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-МАРКЕТ" (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Полтавська, 43, код 38695519) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) основний борг у сумі 12 216,16 грн., судовий збір у сумі 1 827,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 26.09.14.

Суддя М.О.Ніколенко