Рішення

від 05.10.2015 по справі 904/5502/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.10.15р. Справа № 904/5502/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрінвестпроект", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: арбітражний керуючий ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу №12/05/10 від 12.05.2010р. і зобов`язання повернути вантажопассажирський ліфт вартістю 44 649,00грн.

Головуючий колегії ОСОБА_2

судді: Петренко І.В., Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 18.08.2014р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрінвестпроект" з вимогою:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 12/05/10, укладений 12.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепрінвестпроект" про продаж ліфта вантажопасажирського Otis E-E-1676 вантажопідйомністю 680 кг в розукомплектованому стані за 44 649 грн.;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрінвестпроект" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Уніре-Ойл" ліфт вантажопасажирський Otis E-E-1676 вантажопідйомністю 680 кг.

Ухвалою суду від 30.06.2015р. порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 27.07.2015р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.15р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: арбітражного керуючого ОСОБА_1 - задоволено. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - арбітражного керуючого ОСОБА_1, розгляд справи відкладено на 25.08.2015р.

21.08.2015р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що твердження позивача необґрунтовані, оскільки на дату укладання договору ліквідатор діяв в межах повноважень. Зазначив, що майно вже вибуло з його власності. Вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

25.08.2015р. позивач подав до суду заяву про призначення колегіального розгляду справи у зв'язку зі складністю справи та необхідністю витребування документів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015р. розгляд справи №904/5502/15 призначено колегіально.

Розпорядженням господарського суду Дніпропетровської області № 783 від 27.08.2015р. призначено повторний автоматичний розподіл для визначення складу колегії.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Мілєва І.В., судді : Васильєв О.Ю., Петренко І.В.

Ухвалою суду від 27.08.2015р. прийнято справу до свого провадження та призначено судове засідання призначити на 16.09.2015р. Клопотання ТОВ "УНІРЕМ-ОЙЛ" про витребування доказів задоволено.

07.09.2015р. відповідач надав відзив, просить у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

У зв'язку із перебуванням судді Васильєва О.Ю. у щорічній відпустці судове засідання не відбулось.

Автоматичною системою розподілу справи визначено наступний склад колегії: головуючий суддя: Мілєва І. В., судді: Петренко І.В., Ліпинський О.В.

Ухвалою від 16.09.2015р. прийнято справу до свого провадження та призначено судове засідання на 05.10.2015р.

У судове засідання з'явився представник позивача.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшло. Попередня ухвала повернулась за закінчення терміну зберігання. Відповідачу відомо про порушення провадження у справі, так 21.08.2015р. ним було подано до суду відзив.

Згідно реєстру на відправку замовленої пошти по Дніпропетровську з повідомленням 22.09.2015р. ТОВ «Днепрінвестпроект» по справі 904/5502/15 направлено ухвалу, штрихкодовий ідентифікатор 4994528397875. У роздруківці з сайту Укрпошти адресата (штрихкодовий ідентифікатор 4994528397875) 28.09.2015р. повідомлено повторно про надходження на його адресу поштового відправлення.

Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

У судове засідання представник третьої особи не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду), яке отримано третьою особою 25.09.2015р.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2010р. укладено договір купівлі-продажу №12/05/10 між ТОВ В«Унірем-ОйлВ» (продавець) та ТОВ В«ДнепрінвестпроектВ» (покупець) (далі-договір).

Продавець продає, а покупець купує наступне майно: ліфт вантажопасажирський Оtis Е-Е-1676, вантажопідйомністю 680 кг. в розукомплектованому стані (далі - майно) (п. 1.1. договору).

Майно, зазначене у п. 1.1. цього договору, є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю В«Унірем-ОйлВ» і реалізується відповідно до законодавства України (п. 1.2. договору).

Продавець зобов'язується передати покупцю майно, зазначене у п. 1.1. цього договору, в належному технічно справному стані, придатному для його експлуатації відповідно до призначення, та необхідні документи на майно протягом 2 (двох) днів після підписання цього договору (п. 2.1. договору).

Передача майна оформлюється актом прийому-передачі, який з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2. договору).

Належним чином укладений акт прийому-передачі майна є підтвердженням повного виконання продавцем зобов'язань за даним договором (п. 2.3. договору).

Оплата майна за договором здійснюється покупцем на користь продавця, в розмірі 44649,00грн., без ПДВ протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору (п. 4.1. договору).

У випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 5.1. договору).

12.05.2010р. ТОВ В«Унірем-ОйлВ» та ТОВ В«ДнепрінвестпроектВ» підписали акт прийому-передачі до договору купівлі-продажу №12/05/10 від 12.05.2010р., відповідно до якого продавець (ТОВ В«Унірем-ОйлВ» ) передав, а покупець (ТОВ В«ДнепрінвестпроектВ» ) прийняв у власність ліфт вантажопасажирський Оtis Е-Е-1676 вантажопідйомністю 680 кг в розукомплектованому cтані.

Вказаний вище договір купівлі-продажу №12/05/10 від 12.05.2010р. було укладено ТОВ В«Унірем-ОйлВ» в особі ліквідатора ОСОБА_1, який діяв на підставі постанови господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010р. у справі №Б24/457-09 та протоколу комітету кредиторів ТОВ В«Унірем-ОйлВ» від 30.03.2010р. №4.

Так, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010р. по справі № Б24/457-09 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2010р. затверджено звіт ліквідатора боржника та ліквідаційний баланс ТОВ "Унірем-Ойл", провадження по справі № Б24/457-09 припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015р. провадження по справі № Б24/457-09 припинено; державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи відмінити державну реєстрацію порушення справи про банкрутство ТОВ "Унірем-Ойл", проведену відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2009р. по справі № Б24/457-09.

У вказаній постанові Вищого господарського суду України зазначено наступне.

Станом на час порушення провадження по справі про банкрутство - 09.12.2009р., ТОВ "Унірем-Ойл" мав достатньо грошових коштів для погашення заборгованості перед ТОВ "Орион-Центр Трейд" за договором № ОТ/24-09 від 24.04.2009р. в сумі 339 360,00 грн., так як у квітні 2009р. боржнику було перераховано 20 651 903,44 грн. тобто суму грошових коштів, яка значно перевищує розмір кредиторських вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "Орион-Центр Трейд" та крім того, вимоги ініціюючого кредитора не мали ознак безспірності. Відтак, заява ТОВ "Орион-Центр Трейд" про порушення справи про банкрутство ТОВ "Унірем-Ойл" подана без дотримання вимог ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , а саме, за відсутності безспірних вимог до боржника та крім того, у боржника на час порушення провадження по справі про банкрутство були відсутні ознаки неплатоспроможності.

Позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 12/05/10, укладений 12.05.2010р. між ТОВ "Унірем-Ойл" та ТОВ "Днепрінвестпроект», зобов'язати ТОВ "Днепрінвестпроект" повернути ТОВ "Уніре-Ойл" ліфт вантажопасажирський Otis E-E-1676 вантажопідйомністю 680 кг. Позивач посилається на те, що особа, яка вчинила правочин помилилася. Так, арбітражний керуючий ОСОБА_1 діяв так, ніби вимоги ініціюючого кредитора були безспірними, а отже були підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство, затвердження реєстру кредиторів, призначення його розпорядником майна, а згодом і ліквідатором. Такі обставини існували на момент вчиненні оспорюваного договору і впливали на волевиявлення сторін. Посилаючись на ст.ст.216,1212,1213 Цивільного кодексу просить зобов'язати повернути відповідача ліфт, отриманий за недійсним правочином.

Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним. Відповідно до ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів; права і законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судам недійсним. Помилка щодо мотивів правочин не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (ст. 229 Цивільного кодексу України).

Орган або особа, яка відповідно до закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч.3. ст. 92 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 В«Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійснимиВ» під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати або, навпаки, бути відсутніми саме на момент вчинення правочину.

Суд погоджується з твердженням позивача, що за таку помилку можна вважати те, що ОСОБА_1 діяв так, ніби вимоги ініціюючого кредитора в даній справі були безспірними, а отже були підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство, затвердження реєстру кредиторів, призначення його спочатку розпорядником майна, а згодом і ліквідатором. Такі обставини існували на момент вчинення оспорюваного договору і впливали на волевиявлення сторін.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ст. 216 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1,2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином (п.1 ч.3 ст.1213 Цивільного кодексу України).

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ст. 1213 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з вищевикладеного, підстава для укладення договорів про відчуження майна ліквідатором відпала - визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було скасовано судом, а провадження у справі було припинено у зв'язку з відсутністю безспірних вимог ініціюючого кредитора.

21.08.2015р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що твердження позивача необґрунтовані, оскільки на дату укладання договору ліквідатор діяв в межах повноважень.

Відповідач у відзиві зазначив, що майно вже вибуло з його власності, однак відповідних доказів (укладений договір купівлі-продажу тощо) не надав.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Також відповідач посилається на те, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Однак суд не погоджується з таким твердженням оскільки позовна заява була направлена до суду (згідно відбитку шпампу Укрпошти 18.06.2015р. (а.с.30), а постанова Вищого господарського суду України, відповідно до якої провадження по справі № Б24/457-09 припинено та встановлено, що були відсутні безспірні вимоги до боржника, у боржника на час порушення провадження по справі про банкрутство були відсутні ознаки неплатоспроможності, - датована 03.03.2015р.

Таким чином позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3 045,00грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 12/05/10, укладений 12.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепрінвестпроект" про продаж ліфта вантажопасажирського Otis E-E-1676 вантажопідйомністю 680 кг в розукомплектованому стані за 44 649 грн.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрінвестпроект" (49000, м. Дніпропетровськ, просп. Газети В«ПравдаВ» , буд.35, оф. 303, ідентифікаційний код 35267827) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Уніре-Ойл" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 37/20, оф. 73, ідентифікаційний код 34827428) ліфт вантажопасажирський Otis E-E-1676 вантажопідйомністю 680 кг, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДнепрінвестпроектВ» (49000, м. Дніпропетровськ, просп. Газети В«ПравдаВ» , буд.35, оф. 303, ідентифікаційний код 35267827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Ойл" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 37/20, оф. 73, ідентифікаційний код 34827428) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 045,00грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.10.2015

Головуючий колегії Суддя Суддя ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_5